• Обережна робота з герметиком 🔥
    Обережна робота з герметиком 🔥
    Like
    2
    903переглядів 29Відтворень
  • 16 важкоатлетів стали кандидатами на участь в Олімпіаді 2028 в Лос-Анджелесі!
    Міністерство молоді та спорту України Наказом від 25 грудня 2025 року №8054 затвердило склад спортсменів-кандидатів для участі в Іграх ХХХІV Олімпіади 2028 року в м. Лос-Анджелес (Сполучені Штати Америки🇺🇸) на 2026 рік.
    👉Деталі uwf.net.ua 👈
    Це ще не фінал — це етап великого шляху.
    Результат системної роботи спортсменів, тренерів і всієї команди.
    Попереду — чисельні дні підготовки, конкуренції, відповідальності та щоденної праці.
    Але саме з таких кроків починається олімпійська історія.
    Вітаємо спортсменів і тренерів 💙💛
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    16 важкоатлетів стали кандидатами на участь в Олімпіаді 2028 в Лос-Анджелесі! Міністерство молоді та спорту України Наказом від 25 грудня 2025 року №8054 затвердило склад спортсменів-кандидатів для участі в Іграх ХХХІV Олімпіади 2028 року в м. Лос-Анджелес (Сполучені Штати Америки🇺🇸) на 2026 рік. 👉Деталі uwf.net.ua 👈 Це ще не фінал — це етап великого шляху. Результат системної роботи спортсменів, тренерів і всієї команди. Попереду — чисельні дні підготовки, конкуренції, відповідальності та щоденної праці. Але саме з таких кроків починається олімпійська історія. Вітаємо спортсменів і тренерів 💙💛 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    140переглядів
  • Офіційно: Маск хоче повернути Vine, який вважався назавжди втраченим😮
    Поки що незрозуміло, як саме відео стануть доступними для користувачів: можлива інтеграція в Grok, Twitter, або ж повноцінний перезапуск платформи.

    Мільярдер пообіцяв, що до жовтня цього року «вайни» стануть доступні для всіх.
    Офіційно: Маск хоче повернути Vine, який вважався назавжди втраченим😮 Поки що незрозуміло, як саме відео стануть доступними для користувачів: можлива інтеграція в Grok, Twitter, або ж повноцінний перезапуск платформи. Мільярдер пообіцяв, що до жовтня цього року «вайни» стануть доступні для всіх.
    Wow
    1
    293переглядів 1 Поширень
  • Пошук істини...
    Пошук істини...
    Like
    1
    72переглядів
  • Love
    Like
    3
    613переглядів
  • У Рівному затримано тесть "короля контрабанди" Хомич за незаконне переправлення ухилістів, - місцеві паблики
    СБУ затримала Миколу Хомича, тестя Віталія Басараба - однієї з головних фігур на ринку контрабанди у Західній Україні.
    За даними ЗМІ, Басараб діє під прикриттям корумпованих силовиків, хоча сам звинувачення заперечує.
    Хомича затримали 1 квітня, через два дні суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту.
    Повідомляється, що за версією слідства він допомагав чоловікам виїжджати за кордон через благодійний фонд "Охоронці надії України", яким керують дружина та сестра Басараба. Через фонд оформляли документи на суму від $5 до $15 тисяч, видаючи ухилістів за волонтерів або пацієнтів, які потребують лікування.
    Хомичу інкримінують незаконне переправлення осіб через кордон (ст. 332) та перешкоджання роботі ЗСУ (ст. 114 КК України). Кількість виведених зарубіжних країн чоловіків може обчислюватися сотнями.
    У Рівному затримано тесть "короля контрабанди" Хомич за незаконне переправлення ухилістів, - місцеві паблики СБУ затримала Миколу Хомича, тестя Віталія Басараба - однієї з головних фігур на ринку контрабанди у Західній Україні. За даними ЗМІ, Басараб діє під прикриттям корумпованих силовиків, хоча сам звинувачення заперечує. Хомича затримали 1 квітня, через два дні суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту. Повідомляється, що за версією слідства він допомагав чоловікам виїжджати за кордон через благодійний фонд "Охоронці надії України", яким керують дружина та сестра Басараба. Через фонд оформляли документи на суму від $5 до $15 тисяч, видаючи ухилістів за волонтерів або пацієнтів, які потребують лікування. Хомичу інкримінують незаконне переправлення осіб через кордон (ст. 332) та перешкоджання роботі ЗСУ (ст. 114 КК України). Кількість виведених зарубіжних країн чоловіків може обчислюватися сотнями.
    298переглядів
  • 73переглядів
  • В Україні стартував «Єдинозбір» із цільовою сумою 1 мільярд гривень на придбання дронів-перехоплювачів та оснащення екіпажів для боротьби з «Шахедами». Проєкт організовано Фондом Сергія Притули спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців https://channeltech.space/war/v-ukraini-oholosyly-iedynozbir-na-1-mil...
    В Україні стартував «Єдинозбір» із цільовою сумою 1 мільярд гривень на придбання дронів-перехоплювачів та оснащення екіпажів для боротьби з «Шахедами». Проєкт організовано Фондом Сергія Притули спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців https://channeltech.space/war/v-ukraini-oholosyly-iedynozbir-na-1-miliard-hryven-dlia-znyshchennia-shakhediv/
    CHANNELTECH.SPACE
    Фонд Притули оголосив «Єдинозбір» на 1 млрд грн для дронів-перехоплювачів «Шахедів» - Channel Tech
    «Єдинозбір»: Фонд Притули, 412 бригада Nemesis та СКУ збирають 1 млрд грн на дрони-перехоплювачі «Шахедів» та оснащення екіпажів.
    118переглядів
  • Секрет краси від чоловіка.
    Чоловік із дружиною дивляться телевізор, у співачки великі й гарні груди.
    Дружина:
    — Ах, як би я хотіла мати такі великі груди.
    Чоловік:
    — А ти натирай їх щодня туалетним папером.
    — А що це дасть?
    — Має допомогти, дупа ж виросла – он яка стала! 🤣🤣

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Секрет краси від чоловіка. Чоловік із дружиною дивляться телевізор, у співачки великі й гарні груди. Дружина: — Ах, як би я хотіла мати такі великі груди. Чоловік: — А ти натирай їх щодня туалетним папером. — А що це дасть? — Має допомогти, дупа ж виросла – он яка стала! 🤣🤣 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    96переглядів
  • "Та кому ти потрібна, крім мене?": як аб'юз з’їдає тебе зсередини

    Знаєте, аб’юз — це не тільки про синці, маніпуляції чи обмеження. Іноді навіть не про повний контроль.
    Це про слова.
    Про те, як тебе повільно, по краплі, позбавляють віри у себе.

    Хто з нас не чув "ласкового": «Ти ж у мене така дурненька». Ніби жарт, а в середині щось болісно тьохкає.
    Хто ні разу не був під перехресним вогнем «Чому ти це зробила?» і «Ти овца косорука! Завжди все псуєш!».
    Хто не натикався на проговорене в голос або внутрішнє «Та куди ти від мене дінешся? Ніхто тебе не полюбить, крім мене».

    В процесі читання помітним є те, наскільки це все отруйно, неадекватно і несправедливо. Але ж у моменті.... В моменті ти Віриш.

    Бо як тут не повірити, коли ці слова повторюють щодня?

    Навіть піти з поля дії цих слів недостатньо.
    Здавалося б, все позаду — я пішла від людини. Але вбита самооцінка лишилась. Залишились думки накштал «Ну, може, вони мали рацію», коли дивишся в дзеркало. Або зустрічаєш класну людину.

    Моя перша історія абʼюзивних стосунків залишила найглибші шрами. З-поміж усього іншого, мені тоді часто казали: «Та ти нічого сама не можеш».

    Попервах я сперечалася. З усіх сил доводила, що крута. Що я — можу! Але з кожним разом це "можу" звучало тихіше. Адже відсутність підтримки та знецінення стосувалось всього: мох досягнень, зовнішності, почуттів та емоцій.

    По виходу з цих стосунків я залишилася сам-на-сам з нулем віри у власні сили. Сумнівами у тому, що я взагалі варта чогось більшого. Та замість того, щоб лікувати ці рани, я пішла далі шукати любов.
    Бо так страшно залишатися на самоті.

    Знову на ті ж граблі....

    Так почалося друге, а потім третє коло: інші люди, нові стосунки, сценарій той самий.

    Спочатку — увага, кіно, спільні вечори, де ти відчуваєш себе найважливішою у світі для них. Потім — перші зауваження. Дріб'язкові. Накшталт «Чому ти так вдяглася?». А далі іде «Навіщо ти взагалі це говориш?», «Байдуже», «А що не так?», «Тобі здалося», «Це ти винна!».

    І ось ти знову стоїш на тому самому місці, що й раніше. Тебе не обіймають — тебе стискають словами, поки не забракне повітря. Але ж ти видихнеш і залишишся, правда? Бо це вже точно краще, ніж нічого.

    Чому ми залишаємося?

    Я залишалася, бо боялася. Вони ж казали, що без них я ніхто. І що інші будуть такими ж, якщо не гіршими. І будуть якщо мені пощастить. Бо я ж Така.

    І ти думаєш: Може, зі мною щось дійсно не так? Може, я заслужила? І це все — краще, на що я можу розраховувати?

    Ти терпиш. Вмовляєш себе. І, поступово, біль стає звичним. Як фонова музика: коли вона однакова і грає постійно, ти просто перестаєш її помічати.

    Чи є вихід?

    Я не скажу, що вийти — це легко.
    Один-єдиний досвід робить це завдання важким. Ще важче, коли до твоїх партнерів над тобою «попрацювали» батьки та оточення.

    Втім, це можливо.

    Перший крок — перестати виправдовувати аб’юз.
    Більше ніяких «Вони просто нервуються», «Характер такий» чи «У них теж життя не було райдужним».

    Аб’юз — це не те, чого ти заслуговуєш. А їх минуле не має заповнювати болем та неадекватним ставленням сьогодення.

    Другий — згадати, що ти єдина, хто може щось стверджувати про тебе ж.

    Знаєте, я роками не могла дивитися на себе без цих голосів у голові: «Ти некрасива», «Ти дурна». Але одного разу я просто подумала: а що, якщо це неправда? А навіть якщо так, то хіба я не можу це все змінити?

    Єдині, хто можуть вирішити ваші проблеми — ви самі. Тож дійте! Беріть в руки кермо власного життя, і прокладайте курс до бажаного.

    Мені задобилося багато часу, багато чесних, відтак — не завжи приємних розмов із собою і з моєю партнеркою (дякую тобі що ти є). Саме з них я відбудувала себе. Навчилася дивитися на себе як на людину. Ту, хто не має нікому нічого доводити. І слати далеко тих, хто хоче мене зламати.

    Тож якщо ти думаєш «Я так не зможу» — знай: ти це зможеш. Просто для цього треба буде підняти дупу і йти. Від кривдників. До себе. До впевненості в собі, керувати якою будеш ти і ніхто інший.

    Це буде складно і боляче. Та не так, як зараз.
    Тож збирайся силами. Я в тебе вірю.
    "Та кому ти потрібна, крім мене?": як аб'юз з’їдає тебе зсередини Знаєте, аб’юз — це не тільки про синці, маніпуляції чи обмеження. Іноді навіть не про повний контроль. Це про слова. Про те, як тебе повільно, по краплі, позбавляють віри у себе. Хто з нас не чув "ласкового": «Ти ж у мене така дурненька». Ніби жарт, а в середині щось болісно тьохкає. Хто ні разу не був під перехресним вогнем «Чому ти це зробила?» і «Ти овца косорука! Завжди все псуєш!». Хто не натикався на проговорене в голос або внутрішнє «Та куди ти від мене дінешся? Ніхто тебе не полюбить, крім мене». В процесі читання помітним є те, наскільки це все отруйно, неадекватно і несправедливо. Але ж у моменті.... В моменті ти Віриш. Бо як тут не повірити, коли ці слова повторюють щодня? Навіть піти з поля дії цих слів недостатньо. Здавалося б, все позаду — я пішла від людини. Але вбита самооцінка лишилась. Залишились думки накштал «Ну, може, вони мали рацію», коли дивишся в дзеркало. Або зустрічаєш класну людину. Моя перша історія абʼюзивних стосунків залишила найглибші шрами. З-поміж усього іншого, мені тоді часто казали: «Та ти нічого сама не можеш». Попервах я сперечалася. З усіх сил доводила, що крута. Що я — можу! Але з кожним разом це "можу" звучало тихіше. Адже відсутність підтримки та знецінення стосувалось всього: мох досягнень, зовнішності, почуттів та емоцій. По виходу з цих стосунків я залишилася сам-на-сам з нулем віри у власні сили. Сумнівами у тому, що я взагалі варта чогось більшого. Та замість того, щоб лікувати ці рани, я пішла далі шукати любов. Бо так страшно залишатися на самоті. Знову на ті ж граблі.... Так почалося друге, а потім третє коло: інші люди, нові стосунки, сценарій той самий. Спочатку — увага, кіно, спільні вечори, де ти відчуваєш себе найважливішою у світі для них. Потім — перші зауваження. Дріб'язкові. Накшталт «Чому ти так вдяглася?». А далі іде «Навіщо ти взагалі це говориш?», «Байдуже», «А що не так?», «Тобі здалося», «Це ти винна!». І ось ти знову стоїш на тому самому місці, що й раніше. Тебе не обіймають — тебе стискають словами, поки не забракне повітря. Але ж ти видихнеш і залишишся, правда? Бо це вже точно краще, ніж нічого. Чому ми залишаємося? Я залишалася, бо боялася. Вони ж казали, що без них я ніхто. І що інші будуть такими ж, якщо не гіршими. І будуть якщо мені пощастить. Бо я ж Така. І ти думаєш: Може, зі мною щось дійсно не так? Може, я заслужила? І це все — краще, на що я можу розраховувати? Ти терпиш. Вмовляєш себе. І, поступово, біль стає звичним. Як фонова музика: коли вона однакова і грає постійно, ти просто перестаєш її помічати. Чи є вихід? Я не скажу, що вийти — це легко. Один-єдиний досвід робить це завдання важким. Ще важче, коли до твоїх партнерів над тобою «попрацювали» батьки та оточення. Втім, це можливо. Перший крок — перестати виправдовувати аб’юз. Більше ніяких «Вони просто нервуються», «Характер такий» чи «У них теж життя не було райдужним». Аб’юз — це не те, чого ти заслуговуєш. А їх минуле не має заповнювати болем та неадекватним ставленням сьогодення. Другий — згадати, що ти єдина, хто може щось стверджувати про тебе ж. Знаєте, я роками не могла дивитися на себе без цих голосів у голові: «Ти некрасива», «Ти дурна». Але одного разу я просто подумала: а що, якщо це неправда? А навіть якщо так, то хіба я не можу це все змінити? Єдині, хто можуть вирішити ваші проблеми — ви самі. Тож дійте! Беріть в руки кермо власного життя, і прокладайте курс до бажаного. Мені задобилося багато часу, багато чесних, відтак — не завжи приємних розмов із собою і з моєю партнеркою (дякую тобі що ти є). Саме з них я відбудувала себе. Навчилася дивитися на себе як на людину. Ту, хто не має нікому нічого доводити. І слати далеко тих, хто хоче мене зламати. Тож якщо ти думаєш «Я так не зможу» — знай: ти це зможеш. Просто для цього треба буде підняти дупу і йти. Від кривдників. До себе. До впевненості в собі, керувати якою будеш ти і ніхто інший. Це буде складно і боляче. Та не так, як зараз. Тож збирайся силами. Я в тебе вірю.
    Like
    3
    2Kпереглядів