Дощ

Під тихий шелест ніжних крапель дощових
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить, 
заколисає,
поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.
Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зачаїлась в кутку думок десь мрія... 
Що не спиться?
Розплескані надії та чекання рвані...
Під барабанний дріб дощу 
пригадуєш 
минулі зради-рани-драми.


                        21.10.2024  ©Ірина Вірна