Трамп і його кумир Путін: шлях до диктатури через хаос

Дональд Трамп — не просто ексцентричний мільярдер і президент США. За фасадом патріотизму та гасел “Зробимо Америку великою знову” ховається тривожна реальність: він — політик, який не приховує свого захоплення найнебезпечнішими автократами світу. І серед усіх — найвищу сходинку в його ієрархії займає Володимир Путін.
Путін — кумир Трампа
Захоплення Трампа Путіним — публічне і багаторазово задокументоване. Він хвалив “сильне лідерство” Путіна, виправдовував його агресію, ставив під сумнів висновки американських спецслужб щодо втручання Росії у вибори, а іноді — навіть відкрито погоджувався з Кремлем. Трамп бачить у Путіні те, чого жадає для себе: абсолютну владу, безкарність, контроль над медіа і здатність придушувати інакомислення.
Підлеглий Путіна?
Звинувачення в тому, що Трамп діє в інтересах Путіна, виникали ще під час його першої кампанії. Занадто багато збігів, занадто м’яка політика щодо Росії, занадто різке дистанціювання від союзників по НАТО. І поки Путін вбиває, ґвалтує й тероризує Україну, Трамп мовчить. Жодного чіткого засудження. Навпаки — він критикує підтримку України, деморалізує Захід, сіє сумніви. Це не просто пасивність. Це — співучасть.
План на Америку: хаос → диктатура
У США стати диктатором непросто — Конституція, сильна система стримувань і противаг, активна преса. Але є обхідний шлях: створити хаос і стати “рятівником”. Саме це Трамп і намагався зробити, коли брутально придушував протести в Лос-Анджелесі та інших містах.
Коли на вулиці вийшли тисячі обурених громадян, Трамп не шукав примирення. Він шукав кров. Армія на вулицях, гумові кулі в обличчя, сльозогінний газ проти мирних мітингарів — усе це було прелюдією до сценарію, у якому Америка розривається зсередини. І коли суспільство стоїть на межі громадянської війни, Трамп з’являється як "сильний лідер", який “відновить порядок”. Але порядок у його уявленні — це тиша диктатури, а не гармонія демократії.