Видавництво Nasha Idea анонсувало 8 том манґи «Кохання на кінчиках пальців»
Література |
2025-01-14 16:53:25
Мова
Українська
English
Наука
ТАК ХТО Ж ТИ, «КНЯЗЬ ГАТИЛО» - НАШ КОЗАК, ЧИ КЛЯТИЙ ХУННУ?🤔
Раптова поява гунів у Понтійсько-Каспійському степу в 370-х роках н.е. знаменує початок так званого періоду переселення народів.
Вважається, що після 400 р., центр гунської держави перемістився з Понтійського регіону до Нижнього Дунаю, а згодом до Карпатського басейну.
Вже у 440-х - 450-х роках Аттіла правив процвітаючою багатоетнічною імперією.
Гунська імперія простягалася від степів Середньої Азії до сучасної Німеччини та від Дунаю до Балтики.
З'явившись в Європі, гуни змінили її історію. Проте і до сьогодні їх походження залишається предметом широких дискусій. Традиційні теорії пов'язують їх із хунну, засновниками першої кочової імперії монгольського степу. Проте…
Проте наші вчені, звичайно ті що з найвидатніших😉, стверджують, що володар Гунської імперії Аттіла насправді наш, від кореня, козак💪.
Так ще у 1858 році російський історик О. Вельтман, швед за походженням (ну, у них все там так🤷♂️), видав книгу «Аттила и Русь IV и V века. Свод исторических и народных преданий», де, проаналізувавши подорож візантійського посольства імператора Феодосія в 447 році, від переправи на Дунаї до столиці Аттіли, детально описану її учасником Пріском, та знаючи з пізніших історичних джерел, що швидкість руху посольства була 40—50 верст за добу (скока-скока??😮🤯), порахувавши всі переїзди, зупинки, переправи через ріки Серет, Прут і Дністер, заявив, що столицею Аттіли був… Київ, а не поселення в Угорщині🤷♂️.
Подібність звичаїв гунів та русів відзначав російський історик українського походження (ну а як же ще?🤷♂️) Георгій Венелін. В наш час, продовжив дослідження О. Вельтмана, український краєзнавець Сергій Піддубний, працею «Аттила. Новітнє дослідження».
❓То хто ж правий?
Можливо дещо відкриває очі на цю таємницю останнє дослідження істориків опубліковане в The Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).
Європейські вчені під керівництвом Guido Alberto Gnecchi-Ruscone з Інституту Макса Планка спробували відслідкувати трансєвразійські зв’язки між європейськими гунами та імперією Сюнну (Хунну).
Справа у тому, що імперія, що зародилась у монгольському степу, розпалася приблизно за 300 років до появи гунів у Європі, і є досить мало археологічних та історичних доказів перебування гунів у степу між Монголією і Європою у цей проміжок часу.
Сюнну, або Хунну, Шюнну, чи Чунну, Жюнну – це конфедерація азійських кочових народів, що панувала в Азійському степу (Монголії, Маньчжурії, Туркестані та прикордонних із Китаєм районах) у III ст. до н. е. — I ст. н. е.
Конфедерація азійських кочових народів Хунну ІІІ-І ст. до н.е.
Саме для захисту від їхніх нападів на Китай імператор Цінь Шихуанді звелів побудувати Великий китайський мур. У війні з Китаєм хунну консолідувалися у єдину державу, що підкорила сусідні кочові племена. У результаті воєн з Китаєм та племенем сяньбі, а також міжусобиць держава хунну розпалася.
❓Яким же чином, зважаючи на розрив у кілька сотень років і 5 тис. км відстані, попали до Карпатського басейну ті культурні елементи зв’язків зі степом, нехай і обмежені кількома знахідками та ще меншою кількістю поодиноких поховань східного типу?
Для встановлення трансєвразійських зв’язків вченими було проаналізовано археологічні дані з 35 нещодавно секвенованих та опублікованих геномних даних для загалом 370 осіб — із періоду V - VІ століття нашої ери в Карпатському басейні, включаючи 10 поховань східного типу періоду гун, пам’яток ІІ - V століття в Центральній Азії та з ІІ століття. до н. е. до 1 ст. н.е. стоянок періоду хунну в монгольському степу.
Зв'язки трансєвразійського обміну між особами, проаналізованими в дослідженні
В результаті вчені не знайшли жодних доказів присутності великої спільноти східного/степового походження серед населення Карпатського басейну гунського та післягунського періодів.
Тобто не можна сказати, що якась велика маса народу (як ми собі зазвичай уявляємо Велике переселення народів) кілька сотень років пересувалась Великим степом, знищуючи на своєму шляху все, траву, живність, людей, і в такому вигляді дійшла до Європи.
Натомість, серед поховань східного типу (еліти гунів) спостерігається висока генетична різноманітність, яка свідчить про мінливість в євразійському степу. Це говорить про неоднозначне походження прибулих степових завойовників.
Багато дослідників розглядають європейських гунів як зростаючий конгломерат степових воїнів змішаного походження, які повільно просувалися на захід з урахуванням низки факторів, включаючи економічні, кліматичні та екологічні.
Тим не менш, вивчення таких довгих спільних геномних ланцюжків надає переконливі докази генетичних ліній, які безпосередньо пов’язують деяких осіб вищої еліти періоду хунну з особами Карпатського басейну V - VІ століття нашої ери, показуючи, що деякі європейські гуни походять від них.
«Було несподіванкою виявити, що небагато з цих осіб періоду гунів в Європі мають зв’язки з деякими високопоставленими особами імперської еліти пізньої імперії Сюнну, — говорить Гвідо Альберто Гнеккі-Русконе з Інституту еволюційної антропології Макса Планка. - Ці зв’язки також включають особу з найбільшої гробниці, коли-небудь виявленої в контексті хунну".
З 370 стародавніх особин, проаналізованих у цьому дослідженні з точки зору геномного складу предків, особини періоду Хунну, а також особини Центральної Азії з 2 по 6 століття (зелені) поширені вздовж широкої гетерогенної лінії домішок від Сходу до Західної Євразії. Більшість особин Карпатського басейну (показані синім кольором) з кінця 4-го до 6-го століття не виявляють жодних ознак генетичної домішки Східної та Центральної Азії, маючи лише європейське походження.
Отже з особин періоду гунів, які були вивчені на території Карпатського басейну лише 26 (6%) були з ознаками Північно-Східної Азії чи Степу. Ці могили нечисленні, всі поодинокі або в невеликих групах могил, і географічно розкидані переважно на схід від Дунаю.
Ядро цієї мережі, де виявлено більшість трансєвразійських зв’язків, містить близько 20 осіб, а в цій групі виділяються тісно пов’язані три особи Карпатського басейну і три - імперської еліти хунну.
Тобто не зайвим буде припустити, що після смерті вождя, що ще міг утримувати різношаровий конгломерат азійських хунну в своїх руках, його числені нащадки розбіглись в різні сторони (не дарма знайдені численні родинні зв'язки у похованнях віддалених одне від одного від 350 до 1000 км.). І невелика кількість елітних ліній (три?) або «сімей» хунну рухались протягом поколінь на Захід, при цьому змішуючи і ведучи за собою сотні народів і племен, які зустрічались на шляху, залишаючись при цьому більш менш ізольованими генетично.
Чи був серед них предок Аттіли? Чи Гатило прибився до гунів з Київської землі? Мабуть це вже тема більше для письменників, оскільки його могила, а значить і можливість ідентифікувати, скоріш за все втрачена для істориків назавжди🤷♂️.
БІльш детально 👉https://bit.ly/4iiNHdF
Поширення східних культурних особливостей у Карпатському басейні у V столітті та археологічні пам’ятки нових секвенованих осіб для цього дослідження.
Внизу зліва : золота фігурка коня з Арпас- Домбіфельда; пара золотих сережок у формі півмісяця з Pusztataskony-Ledence; керамічний глечик і скляна чашка, покладені в нішу в могилі Будапешта XIII, вулиця Непфюрдо.
Внизу зліва : золота фігурка коня з Арпас- Домбіфельда; пара золотих сережок у формі півмісяця з Pusztataskony-Ledence; керамічний глечик і скляна чашка, покладені в нішу в могилі Будапешта XIII, вулиця Непфюрдо.
Видавництво Nasha Idea анонсувало 4 том манґи «П'ять наречених-близнят»
Література |
2025-01-15 14:22:00
