Часом дуже хочеться підтримати коментаторів, що вчергове впізнають на фото «продєлкі» ШІ, ну чи тих осіб, які його використовують. Але потім замислюєшся, матінка-природа дарує часом такі диковинки, що куди там людській, а тим більше штучно-інтелектуальній уяві.
Тому, вже не довіряючи не те що дописувачам - собі, знову звертаємось до перевірки, бо ж як ніяк, але трохи навчились користуватись елементарним пошуковим апаратом. Справді, сьогодні ще вичислити реальне це фото чи ні, якщо хочеш, можна, але ще трохи, і без прямої вказівки на природу зображення неозброєному оку стане ну дуже важко.
Дивимось і порівнюємо, витвори штучного інтелекту
і природи:
У першому блоці - дика природа А-Ші-Сле-Пах, розташована на північному заході Нью-Мексико, — це територія глиняних пагорбів, виліплених водою з невеликою рослинністю, щоб приховати геологічні утворення, такі як скелі з пісковика. Його назва є фонетичною транслітерацією мови індіанського племені навахо «áshįįh łibá», що означає «сіль, вона сіра (сіра сіль)». У пустелі є різнокольорові безплодні землі, худу з пісковика, скам’яніле дерево та кістки динозаврів, подібні до тих, що знаходяться поблизу Бісті-безплодних земель і пустелі Де-На-Зін (другий блок фото).
Ми живемо в період постправди. Донедавна ми часто зустрічались з нею, коли чули від московитів - "так, ми брешемо, але всі брешуть, а значить всі неправі". Сьогодні поняття істини, правди, справедливості розмивається, як розмивається межа між штучно створеним і народженим природою.
Чи хочемо ми цього, більшість з упевненістю скажуть - ні, при цьому продовжуючи не сприймати критично те, що нам підсовують дописувачі.
Ми звикли, що за нас хтось проконтролює, не допустить розповсюдження повної фігні. Але, НІ,- каже Цукерберг, - всьо, самі, любі, самі, бо мені треба, мовляв підлаштовуватись під світ Трампа і Маска.
То ж треба потихеньку якось дорослішати і самим виборсуватись із цього болота, в якому поряд і правда, і люта лжа під видом правди.