• РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ

    Великдень (Пасха) - найзначніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа.

    За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, із церкви приносили освячену вербу й шмагали нею всіх членів сім'ї та худобу; пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: варили яйця й розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво тощо. У Чистий четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давнє коріння має звичай запалювання великодніх багать, які розкладали на пагорбах або біля церкви в ніч із суботи на неділю. Протягом трьох днів свята парафіянам дозволялося дзвонити в церковні дзвони. Вважалося, що вони відлякують нечисту силу та сприяють тому, щоб гречка уродила. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки гралися в цокання - биття яєць, парубки змагалися в спритності, швидкості, силі, дівчата - у танці, співі тощо.

    З відривного календаря "Криниченька" за 12 квітня.
    ----------
    РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ Великдень (Пасха) - найзначніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, із церкви приносили освячену вербу й шмагали нею всіх членів сім'ї та худобу; пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: варили яйця й розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво тощо. У Чистий четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давнє коріння має звичай запалювання великодніх багать, які розкладали на пагорбах або біля церкви в ніч із суботи на неділю. Протягом трьох днів свята парафіянам дозволялося дзвонити в церковні дзвони. Вважалося, що вони відлякують нечисту силу та сприяють тому, щоб гречка уродила. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки гралися в цокання - биття яєць, парубки змагалися в спритності, швидкості, силі, дівчата - у танці, співі тощо. З відривного календаря "Криниченька" за 12 квітня. ----------
    412переглядів
  • РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ

    Великдень (Пасха) - найзначніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа.

    За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, із церкви приносили освячену вербу й шмагали нею всіх членів сім'ї та худобу; пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: варили яйця й розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво тощо. У Чистий четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давнє коріння має звичай запалювання великодніх багать, які розкладали на пагорбах або біля церкви в ніч із суботи на неділю. Протягом трьох днів свята парафіянам дозволялося дзвонити в церковні дзвони. Вважалося, що вони відлякують нечисту силу та сприяють тому, щоб гречка уродила. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки гралися в цокання - биття яєць, парубки змагалися в спритності, швидкості, силі, дівчата - у танці, співі тощо.

    З відривного календаря "Криниченька" за 12 квітня.
    ----------
    РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ Великдень (Пасха) - найзначніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, із церкви приносили освячену вербу й шмагали нею всіх членів сім'ї та худобу; пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: варили яйця й розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво тощо. У Чистий четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давнє коріння має звичай запалювання великодніх багать, які розкладали на пагорбах або біля церкви в ніч із суботи на неділю. Протягом трьох днів свята парафіянам дозволялося дзвонити в церковні дзвони. Вважалося, що вони відлякують нечисту силу та сприяють тому, щоб гречка уродила. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки гралися в цокання - биття яєць, парубки змагалися в спритності, швидкості, силі, дівчата - у танці, співі тощо. З відривного календаря "Криниченька" за 12 квітня. ----------
    1
    366переглядів
  • 🇺🇦 У Києві віряни прямують до Михайлівського Золотоверхого собору, щоб освятити великодні кошики: відео журналістів «УС»

    З самого ранку до храму сходяться родини навіть з домашніми улюбленцями — у руках акуратно прикрашені кошики, накриті вишитими рушниками. У них — усе найголовніше для святкового столу: запашні паски, яскраві крашанки й писанки, домашня ковбаса, шинка, сир, масло, хрін, сіль, а подекуди й пляшка вина чи кагору.

    Попри всі випробування, українці бережуть свої звичаї — і саме в такі миті відчувається справжній дух Великодня!
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    🇺🇦 У Києві віряни прямують до Михайлівського Золотоверхого собору, щоб освятити великодні кошики: відео журналістів «УС» З самого ранку до храму сходяться родини навіть з домашніми улюбленцями — у руках акуратно прикрашені кошики, накриті вишитими рушниками. У них — усе найголовніше для святкового столу: запашні паски, яскраві крашанки й писанки, домашня ковбаса, шинка, сир, масло, хрін, сіль, а подекуди й пляшка вина чи кагору. Попри всі випробування, українці бережуть свої звичаї — і саме в такі миті відчувається справжній дух Великодня! #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    210переглядів 2Відтворень
  • Могила відомої акторки та телеведучої Руслани Писанки на Берковецькому кладовищі.

    Первісно вона упокоїлася в крипті храму на Теремках, але потім Писанку рішенням чоловіка перенесли до рідних на Берківці.

    За словами невтішного супруга йому наснився з цього приводу віщий сон.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Могила відомої акторки та телеведучої Руслани Писанки на Берковецькому кладовищі. Первісно вона упокоїлася в крипті храму на Теремках, але потім Писанку рішенням чоловіка перенесли до рідних на Берківці. За словами невтішного супруга йому наснився з цього приводу віщий сон. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    162переглядів
  • ПРОВІДНА НЕДІЛЯ...

    Провідна неділя, спогади сумні,
    Ми несемо паску в поминальні дні,
    Світить в небі сонце, а душа сумна,
    Бо немає рідних, з нами вже нема...
    Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях,
    Зберігаєм світлі спогади про Вас,
    Тяжко нам на серці, молимось щодня,
    Найдорожчих в світі, з нами вже нема.
    Квіти принесемо з вдячністю в душі,
    Серцем обіймемо, ми своїх батьків,
    Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас,
    Згадуєм минуле у сумний цей час...

    ©Галина Адамович
    ---------------
    ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ)

    За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі.

    Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу.

    У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі.

    Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу.

    Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня.
    -----------
    ПРОВІДНА НЕДІЛЯ... Провідна неділя, спогади сумні, Ми несемо паску в поминальні дні, Світить в небі сонце, а душа сумна, Бо немає рідних, з нами вже нема... Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях, Зберігаєм світлі спогади про Вас, Тяжко нам на серці, молимось щодня, Найдорожчих в світі, з нами вже нема. Квіти принесемо з вдячністю в душі, Серцем обіймемо, ми своїх батьків, Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас, Згадуєм минуле у сумний цей час... ©Галина Адамович --------------- ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ) За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі. Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу. У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі. Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу. Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали. З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня. -----------
    2
    2Kпереглядів 1 Поширень
  • ПРОВІДНА НЕДІЛЯ...

    Провідна неділя, спогади сумні,
    Ми несемо паску в поминальні дні,
    Світить в небі сонце, а душа сумна,
    Бо немає рідних, з нами вже нема...
    Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях,
    Зберігаєм світлі спогади про Вас,
    Тяжко нам на серці, молимось щодня,
    Найдорожчих в світі, з нами вже нема.
    Квіти принесемо з вдячністю в душі,
    Серцем обіймемо, ми своїх батьків,
    Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас,
    Згадуєм минуле у сумний цей час...

    ©Галина Адамович
    ---------------
    ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ)

    За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі.

    Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу.

    У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі.

    Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу.

    Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня.
    -----------
    ПРОВІДНА НЕДІЛЯ... Провідна неділя, спогади сумні, Ми несемо паску в поминальні дні, Світить в небі сонце, а душа сумна, Бо немає рідних, з нами вже нема... Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях, Зберігаєм світлі спогади про Вас, Тяжко нам на серці, молимось щодня, Найдорожчих в світі, з нами вже нема. Квіти принесемо з вдячністю в душі, Серцем обіймемо, ми своїх батьків, Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас, Згадуєм минуле у сумний цей час... ©Галина Адамович --------------- ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ) За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі. Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу. У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі. Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу. Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали. З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня. -----------
    1Kпереглядів
  • Ось я і отримала книгу, до якої я часто приглядалася вже кілька місяців. Була трішечки хвильована, коли вже її отримала. Щиро вдячна Вам, отче Олексій Філюк за теплі побажання та книгу. Як тільки отримала, одразу ж заклала закладку, де я буду починати читати. Таку книгу буду читати кожен день, рік за роком. Почну читати після опублікування в соціальних мережах на своїх сторінках.
    Також вітаю Вас і Вашу родину з Світлим святом Христового Воскресіння! Зичу Вам міцного здоров'я, щастя і доброї долі. Хай Ваші серця наповнюються радістю, а Великодні дзвони, духмяна паска і писанки принесуть у Вашу оселю мир, злагоду, світлу радість! Христос Воскрес!
    Ось я і отримала книгу, до якої я часто приглядалася вже кілька місяців. Була трішечки хвильована, коли вже її отримала. Щиро вдячна Вам, отче Олексій Філюк за теплі побажання та книгу. Як тільки отримала, одразу ж заклала закладку, де я буду починати читати. Таку книгу буду читати кожен день, рік за роком. Почну читати після опублікування в соціальних мережах на своїх сторінках. Також вітаю Вас і Вашу родину з Світлим святом Христового Воскресіння! Зичу Вам міцного здоров'я, щастя і доброї долі. Хай Ваші серця наповнюються радістю, а Великодні дзвони, духмяна паска і писанки принесуть у Вашу оселю мир, злагоду, світлу радість! Христос Воскрес!
    1
    1Kпереглядів
  • Писанкарство – давнє українське мистецтво, яке певною мірою занепадало у минулому столітті і зараз з новою силою відроджується. І писали писанки раніше не тільки в селах.

    Писанки писали й українські аристократи, такі як родина Косачів, з якої походить видатна Леся Українка. Як писала писанки видатна поетеса – розповідає 24 Канал з посиланням на блогерку Софію Безверху.


    https://24tv.ua/trends24/lesya-ukrayinka-pisala-pisanki-yak-tse-bulo_...
    Писанкарство – давнє українське мистецтво, яке певною мірою занепадало у минулому столітті і зараз з новою силою відроджується. І писали писанки раніше не тільки в селах. Писанки писали й українські аристократи, такі як родина Косачів, з якої походить видатна Леся Українка. Як писала писанки видатна поетеса – розповідає 24 Канал з посиланням на блогерку Софію Безверху. https://24tv.ua/trends24/lesya-ukrayinka-pisala-pisanki-yak-tse-bulo_n2800172
    24TV.UA
    "Вразили усіх": як писала писанки Леся Українка та її рідні
    Писанкарство – давнє українське мистецтво, яке певною мірою занепадало у минулому столітті і зараз з новою силою відроджується. І писали писанки раніше не тільки в селах.
    4
    2Kпереглядів 1 Поширень
  • 💙💛Дякую нашим захисникам і захисницям за змогу мати Великдень! ❤️ Завдяки вам ми можемо пекти паски, писати писанки і святкувати. Чекаємо на вас вдома☀️ Наснаги та перемоги!
    💙💛Дякую нашим захисникам і захисницям за змогу мати Великдень! ❤️ Завдяки вам ми можемо пекти паски, писати писанки і святкувати. Чекаємо на вас вдома☀️ Наснаги та перемоги!
    2
    1Kпереглядів
  • #писанки #shorts
    П.С. Не дуже полюбляю ті "шортси", але цей короткий відеоролик мені справді виявився цікавим!🥚🖌️
    https://youtu.be/L_kB-c9FvJo
    #писанки #shorts П.С. Не дуже полюбляю ті "шортси", але цей короткий відеоролик мені справді виявився цікавим!🥚🖌️ https://youtu.be/L_kB-c9FvJo
    3
    1Kпереглядів
Більше результатів