Швидкий світанок

Вони прокинулись не від будильника, а від вибуху.

Десь не так далеко, за пагорбом, гуркотіло. Дім здригнувся, ніби прокинувся разом з ними — і теж не хотів вставати. Але часу не було. Фронт уже був поруч. І треба було їхати.

Мама швидко запихала в сумки найнеобхідніше: документи, ліки, хустинку з весілля, фотографії, де ще всі разом. Батько мовчки вантажив речі на вантажівку, яку дали волонтери. Її кузов уже був наполовину заповнений чужими валізами, торбами, кліткою з кроликом і дитячим велосипедом. Все те було не речами — а спогадами, які ніхто не хотів залишати.

Марічка, їхня донька, тримала в руках плюшевого ведмедика і питала:
— А ми повернемось?
— Так, обов’язково, — сказав тато, навіть не озирнувшись. Він не мав права сумніватись. Хоча очі в нього були червоні. Не від пилюки.

Бабуся запитала, чи можна забрати подушку. “Ту, вишиту, з павичем.” Її все життя шила ще дідова сестра. Мама кивнула і посміхнулась:
— Ми заберемо і подушку, і все, що пам’ятає нас.

Вантажівка заторохтіла, запиливши двір. У кабіні вже сиділи інші — жінки, діти, старенький чоловік із білою тростиною. Мама з Марічкою сіли поруч. Тато стрибнув останнім.
— Усі?
— Усі.

І поїхали.

Місто зникало за спинами, за хвилинами. Повз миготіли знайомі хати, парк із гойдалкою, школа, де Марічка малювала свій перший малюнок на уроці. Все здавалося нереальним — як сон, який ще не хочеш відпускати. Та вже мусиш.

Мовчали довго. Лише двигун гудів, а дорога стрибала під колесами. Потім мама прошепотіла:
— А пам’ятаєш, як ми тут гуляли восени?
— Дощ ішов і каштани падали під ноги, — відповів тато. — І ми тоді заблукали на годину.
— І було добре, що заблукали.

Марічка дивилась у вікно. Там, попереду, розливалося сонце — те саме, яке світило і вдома, і в кожному іншому місті. Вона стискала свого ведмедика і нарешті посміхнулась.
— А в новому місці є ліс?
— Є, — сказав тато. — І озеро.
— І гойдалки?
— Обов’язково.

Їхали довго. Але вже не тікали — вже прямували. Не від, а до. До безпеки. До спокою. До нового дому.

Залишилось багато — рідна вулиця, стіни, вікна, які бачили їхні радощі й страхи. Але забрали головне — одне одного, пам’ять і надію.

Бо навіть під час війни серце може пакувати речі швидко, але мріяти — повільно, вдумливо.

Вантажівка гуркотіла далі. І сонце в кабіні світило не гірше, ніж раніше.

Україна створила диво
Україна вкотре творить диво, переписує старі правила і стає ще міцнішою як держава на світовій арені
Те, що підписала Україна зі США, — не просто угода. Це унікальна угода. Наголошую: унікальна
Жодна країна, яка перебуває у стані війни та залежить від зовнішньої допомоги, не вела переговори з Вашингтоном на рівних — і тим більше не диктувала своїх умов, які врешті-решт прийняли. Україна це зробила. І зробила грамотно
Трамп розраховував на просту угоду. Він хотів швидку перемогу для себе особисто — з великими цифрами, які існували лише в голові. Він був упевнений, що країна, залежно, просто підпише все, що їй покладуть на стіл. Що вона не матиме ні голосу, ні права вибору. Що Україна продасть себе на будь-яких умовах
Він бачив Україну не як партнера, а як загнаного в кут кролика, який готовий віддати все, аби вижити.
Завдання було гранично цинічним: вписати країну в схему вічних зобов'язань, перетворити на боржника, отримати ресурси та вплив під виглядом допомоги
Коли Україна відмовилася, Трамп розлютився. Він почав тиснути — заморожував допомогу, принижував публічно, шантажував, маніпулював.
Але Україна не злякалася та не піддалася. Зеленський та його команда одразу обрали позицію: жодного економічного рабства. Лише партнерство. Тільки чесно. Тільки на справедливих умовах
І тут починається головне. Тому що саме з цього моменту все пішло не за американським планом, а українською.
Тижнями Україна зазнавала нападів Трампа. Терпіла внутрішню турбулентність, зовнішні загрози та постійний медійний, політичний тиск. І весь цей час переговорна команда – тихо, методично, не збиваючись із курсу – покращувала угоду. Абзац за абзацом. Рядок за рядком
У результаті все змінилося
Україна одержала справедливу угоду, в якій не бере на себе боргових зобов'язань. Ні за минуле, ні за майбутнє. Угода, в якій вона не залежить, а рівноправна. Чи не здає ресурси, а керує ними сама. Не просить - а запрошує до партнерства
Цей фонд називають партнерським. Але спочатку він не був таким. Його таким зробили. Люди з великими яйцями. І не меншим розумом
Україна виходить із ролі жертви. Вона виходить із позиції «нам повинні». Тепер вона стає державою, з якою рахуються. Тому що змогла вистояти там, де здалися майже всі. Тому що не боїться найсильніших
Спочатку вона це довела на полі бою, вистоявши проти супротивника, який був у рази сильніший — путінської Росії. А тепер — за столом переговорів, де перед нею була не просто наймогутніша держава, а й, можливо, найжорсткіший і найцинічніший переговорник — Дональд Трамп
Браво. Просто, браво! 👏

ВЕСЕЛІ КРОЛИКИ

Якщо ви вже побилися яєчками, об’їлися пасками, і бутерброди з ковбаскою вже не лізуть до рота, час розстібнути ґудзик на штанях та подивитися кіно. Наприклад, щось з цієї добірки фільмів про кроликів:

🎬 “Кролик Петрик”

Це американський комедійний анімаційний фільм, створений на основі казок Беатрікс Поттер. У першому фільмі ми знайомимося з Петриком, чия мама Жозефіна, володіє невеликим торговим магазинчиком і продає товари, необхідні для місцевих жителів (товари “позичає” у фермера МакГрегора, що не те щоб йому сильно подобалося). А в гості до них приходять різні тваринки: кузен Бенджамін Заєць, порося Бленд, жабеня-рибалка Джеремі і містер Лис з мишенятами. Тож Петрик з Флопсі, Мопсі, Котонтейл і Бенджаміном часто тікають углиб лісу у пошуках пригод.

🎬 “Зоотрополіс”

Зоотрополіс — сучасне місто, населене антропоморфними тваринами, де кожен може стати тим, ким хоче. Навіть кролиця Джуді Гопс, яка з дитинства хоче не вирощувати та продавати моркву, а стати поліціянткою. Тож вона завершує поліційну академію з відзнакою, їде в Зоотрополіс і сподівається реалізувати свою мрію.

🎬 "Гоп"

Історія розповідає нам про безробітного лобуряку Фреда, який одного разу збиває машиною Великоднього кролика. І поки казковий гризун одужує, герою потрібно зайняти його місце та роздавати дітлахам по всьому світу фарбовані яйця.

🎬 "Хто підставив кролика Роджера"

Американська кінокомедія 1988 року розповідає нам про існування міста Мульттаун, де живуть герої відомих мультфільмів. Воно розташоване поряд зі звичайним містом, і долі персонажів перетинаються, коли приватного детектива Едді Валіанта наймають, щоб він простежив за Джессікою Реббіт та довів, що вона зраджує свого чоловіка, кролика Роджера. А потім, коли потенційного коханця Джессіки знаходять мертвим, допомога буде потрібна вже самому Роджеру, адже у злочині звинуватили його.

🎬 "Секрети домашніх тварин"

Кролики не завжди пухнасті та позитивні. Тут кролик Сніжок очолює коаліцію тварин, що ненавидять людей, і разом вони планують помститися людству за недбале ставлення. Але у їхні плани випадково втручається тер’єр Макс, який живе своє найкраще життя, аж поки його людина Кеті не привела додому…. ще одного пса, ньюфаундленда Дюка.

Чи б ви доповнили цей перелік? Пам’ятаєте ще якісь анімаційні фільми, де є кролики?

#Коло_Кіно

#кролик #кіт #собака

На Харківщині рятувальник виніс з пожежі кролика!

Ворожий снаряд влучив по житловому сектору і частково зруйнував два будинки. Загорівся також сарай, де була тварина. Рятувальники вчасно помітили, що там хтось є, та відреагували.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

#малюнок #миша #кролик #дятел

НЕ ЗЛІТЬ КРОЛИКІВ

Кролик 🐰

#пляж #море #папуга #кролик #слон