• 🇺🇦Відбулося перше засідання нового складу Виконавчого комітету НОК України

    ℹ️21 жовтня відбулося перше засідання нового складу Виконкому Національного олімпійського комітету України, обраного на період 2026–2030 років. Під час зустрічі розглянули організацію роботи на 2026–2027 роки, діяльність комісій НОК України, участь українських делегацій у міжнародних мультиспортивних форумах та інші питання розвитку олімпійського руху.

    🙌Також під час засідання обговорили формування та затвердили голів комісій НОК України. Крім вже існуючих, у структурі НОК України створили нову — медичну комісію, яка працюватиме над питаннями медичного забезпечення та здоров’я спортсменів.

    👥Перелік комісій НОК України та їхніх голів на 2026–2030 роки:
    🔹Етична комісія НОК України — Олексій Перевезенцев.
    🔸Комісія атлетів НОК України — Михайло Романчук.
    🔹Комісія НОК України «Олімпійські федерації та суб’єкти олімпійського руху» — Євген Баженков.
    🔸Юридична комісія НОК України — Павло Костенко.
    🔹Комісія НОК України «Антураж атлета» — Ольга Данько.
    🔸Комісія НОК України «Преса та комунікації» — Олександр Гливинський.
    🔹Комісія НОК України «Сталий розвиток і спадщина» — Олексій Дніпров.
    🔸Комісія з нагороджень — Юрій Турянський.
    🔹Комісія НОК України «Осередки НОК України» — Володимир Ковальов.
    🔸Комісія НОК України «Жінки в спорті» — Лариса Заспа.
    🔹Комісія НОК України «Олімпійська освіта та культура» — Марія Булатова.
    🔸Комісія НОК України «Закордонне українство» — Оксана Вацеба.
    🔹Комісія НОК України з кіберспорту — Андрій Грищенко.
    🔸Медична комісія НОК України — Володимир Жовнір.

    👍У новому олімпійському циклі комісії працюватимуть над реалізацією завдань НОК України за своїми напрямами, розроблятимуть пропозиції та долучатимуться до ухвалення рішень, спрямованих на подальший розвиток організації та зміцнення українського олімпійського руху.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    🇺🇦Відбулося перше засідання нового складу Виконавчого комітету НОК України ℹ️21 жовтня відбулося перше засідання нового складу Виконкому Національного олімпійського комітету України, обраного на період 2026–2030 років. Під час зустрічі розглянули організацію роботи на 2026–2027 роки, діяльність комісій НОК України, участь українських делегацій у міжнародних мультиспортивних форумах та інші питання розвитку олімпійського руху. 🙌Також під час засідання обговорили формування та затвердили голів комісій НОК України. Крім вже існуючих, у структурі НОК України створили нову — медичну комісію, яка працюватиме над питаннями медичного забезпечення та здоров’я спортсменів. 👥Перелік комісій НОК України та їхніх голів на 2026–2030 роки: 🔹Етична комісія НОК України — Олексій Перевезенцев. 🔸Комісія атлетів НОК України — Михайло Романчук. 🔹Комісія НОК України «Олімпійські федерації та суб’єкти олімпійського руху» — Євген Баженков. 🔸Юридична комісія НОК України — Павло Костенко. 🔹Комісія НОК України «Антураж атлета» — Ольга Данько. 🔸Комісія НОК України «Преса та комунікації» — Олександр Гливинський. 🔹Комісія НОК України «Сталий розвиток і спадщина» — Олексій Дніпров. 🔸Комісія з нагороджень — Юрій Турянський. 🔹Комісія НОК України «Осередки НОК України» — Володимир Ковальов. 🔸Комісія НОК України «Жінки в спорті» — Лариса Заспа. 🔹Комісія НОК України «Олімпійська освіта та культура» — Марія Булатова. 🔸Комісія НОК України «Закордонне українство» — Оксана Вацеба. 🔹Комісія НОК України з кіберспорту — Андрій Грищенко. 🔸Медична комісія НОК України — Володимир Жовнір. 👍У новому олімпійському циклі комісії працюватимуть над реалізацією завдань НОК України за своїми напрямами, розроблятимуть пропозиції та долучатимуться до ухвалення рішень, спрямованих на подальший розвиток організації та зміцнення українського олімпійського руху. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    241переглядів
  • На засіданні Ради ЄС обговорили кроки для запобігання поверненню росіян до міжнародного спорту 👏🏻

    Європейська служба зовнішніх справ і Єврокомісія збираються підготувати пропозиції щодо того, як не допустити повернення російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань 👀

    Відповідну заяву зробила представниця ЄС із зовнішніх справ і політики безпеки Кая Каллас. Це сталось після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі 🗣️

    Міністри обговорили запобігання поверненню російських і білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань. Ми стикаємося з подібною ситуацією і в культурній сфері. Спорт і культура не повинні ставати інструментами відбілювання російської агресії. За підсумками сьогоднішнього обговорення мої служби спільно з Європейською комісією підготують пропозиції щодо збереження ізоляції Росії у світовому спорті. Це може відбуватися паралельно з подальшими санкціями проти тих, хто знищує культурну спадщину України.
    #World_Football #футбол_football #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    На засіданні Ради ЄС обговорили кроки для запобігання поверненню росіян до міжнародного спорту 👏🏻 Європейська служба зовнішніх справ і Єврокомісія збираються підготувати пропозиції щодо того, як не допустити повернення російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань 👀 Відповідну заяву зробила представниця ЄС із зовнішніх справ і політики безпеки Кая Каллас. Це сталось після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі 🗣️ Міністри обговорили запобігання поверненню російських і білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань. Ми стикаємося з подібною ситуацією і в культурній сфері. Спорт і культура не повинні ставати інструментами відбілювання російської агресії. За підсумками сьогоднішнього обговорення мої служби спільно з Європейською комісією підготують пропозиції щодо збереження ізоляції Росії у світовому спорті. Це може відбуватися паралельно з подальшими санкціями проти тих, хто знищує культурну спадщину України. #World_Football #футбол_football #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    281переглядів
  • Всесвітній день фінансового планування
    Економічна культура, фінансова грамотність та здатність до фінансового планування – це основа економічної й фінансової незалежності людини, її добробуту та процвітання. Всесвітній день фінансового планування (World Financial Planning Day) – відзначається в першу середу жовтня.
    Всесвітній день фінансового планування Економічна культура, фінансова грамотність та здатність до фінансового планування – це основа економічної й фінансової незалежності людини, її добробуту та процвітання. Всесвітній день фінансового планування (World Financial Planning Day) – відзначається в першу середу жовтня.
    270переглядів
  • #концерт #ukrainian_music
    #що_послухати #для_настрою
    Концерт пам'яті Степана Гіги на Суспільне Культура
    https://youtu.be/aNEtu_fchfQ
    #концерт #ukrainian_music #що_послухати #для_настрою Концерт пам'яті Степана Гіги на Суспільне Культура https://youtu.be/aNEtu_fchfQ
    698переглядів 1 Поширень
  • Прапраправнучка Михайла Коцюбинського розповіла, чому пішла служити до війська — Суспільне Культура https://share.google/t9MPcSjhQYuy3f2bl
    Прапраправнучка Михайла Коцюбинського розповіла, чому пішла служити до війська — Суспільне Культура https://share.google/t9MPcSjhQYuy3f2bl
    SHARE.GOOGLE
    Прапраправнучка Михайла Коцюбинського про вибір служити
    Прапраправнучка Михайла Коцюбинського Дар'я Коцюбинська, позивний Тільда, служить у 412-й бригаді. Вона розповіла про родину, рішення піти служити та збереження спадщини — Суспільне Культура
    254переглядів
  • Прапраправнучка Михайла Коцюбинського розповіла, чому пішла служити до війська — Суспільне Культура https://share.google/t9MPcSjhQYuy3f2bl
    Прапраправнучка Михайла Коцюбинського розповіла, чому пішла служити до війська — Суспільне Культура https://share.google/t9MPcSjhQYuy3f2bl
    SHARE.GOOGLE
    Прапраправнучка Михайла Коцюбинського про вибір служити
    Прапраправнучка Михайла Коцюбинського Дар'я Коцюбинська, позивний Тільда, служить у 412-й бригаді. Вона розповіла про родину, рішення піти служити та збереження спадщини — Суспільне Культура
    277переглядів
  • 4-8 вересня 2026 року в м. Київ відбувся чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Блискучий результат здобули студенти Навчально-наукового інституту фізичної культури спеціальності А7 Фізична культура і спорт. В змаганнях взяв участь житель Броварської громади Богдан Супрун, студент даного навчального закладу. У командних змаганнях, золото у команді "Киів-1" здобули Перепьолкін Єгор та Супрун Богдан, срібло у команді "Київ-2"- Шукаратський Родіон. У фінальних виступах в окремих видах багатоборства: вільні вправи - Прудко Дмитро 2 місце, Супрун Богдан 3 місце. У вправах на кільцях - Супрун Богдан 1 місце. У опорному стрибку - Шкурацький Родіон 2 місце. Вправи на брусах - Прудко Дмитро 2 місце.
    #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    4-8 вересня 2026 року в м. Київ відбувся чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Блискучий результат здобули студенти Навчально-наукового інституту фізичної культури спеціальності А7 Фізична культура і спорт. В змаганнях взяв участь житель Броварської громади Богдан Супрун, студент даного навчального закладу. У командних змаганнях, золото у команді "Киів-1" здобули Перепьолкін Єгор та Супрун Богдан, срібло у команді "Київ-2"- Шукаратський Родіон. У фінальних виступах в окремих видах багатоборства: вільні вправи - Прудко Дмитро 2 місце, Супрун Богдан 3 місце. У вправах на кільцях - Супрун Богдан 1 місце. У опорному стрибку - Шкурацький Родіон 2 місце. Вправи на брусах - Прудко Дмитро 2 місце. #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    438переглядів
  • Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди.

    Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу.

    Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові.

    Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду.

    У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть.

    Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова!

    Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації.

    Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ».

    Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос.

    Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію.

    Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати.

    Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив.

    Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі.

    Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну.

    Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною.

    Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими.

    Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні.

    Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю.

    Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети.

    Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда.

    Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням.

    І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди. Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу. Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові. Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду. У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть. Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова! Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації. Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ». Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос. Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію. Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати. Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив. Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі. Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну. Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною. Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими. Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні. Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю. Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети. Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда. Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням. І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    2Kпереглядів
  • Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди.

    Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу.

    Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові.

    Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду.

    У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть.

    Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова!

    Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації.

    Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ».

    Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос.

    Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію.

    Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати.

    Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив.

    Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі.

    Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну.

    Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною.

    Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими.

    Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні.

    Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю.

    Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети.

    Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда.

    Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням.

    І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди. Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу. Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові. Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду. У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть. Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова! Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації. Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ». Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос. Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію. Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати. Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив. Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі. Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну. Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною. Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими. Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні. Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю. Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети. Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда. Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням. І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.
    2Kпереглядів
  • Колишній чемпіон світу в трьох вагових категоріях Василь Ломаченко вже близько двох місяців живе та тренується у Пуерто-Рико. Українець розглядає можливість повернення у професійний бокс. Президент WBO Густаво Олів'єрі підтвердив, що Ломаченко оселився на острові разом із родиною.

    Не пропустіть все про бокс! Підписуйтесь на канал Уса Вусика в YouTube

    «Він розглядає можливість повернення. Він живе у Пуерто-Рико, оскільки йому подобаються клімат, історія та боксерська культура острова. Тут також багато бійців у напівлегкій та другій напівлегкій вазі, з якими можна проводити спаринги.

    Він зацікавлений у бою з Чарлі Суаресом, який посідає перше місце у рейтингу WBO та є обов'язковим претендентом на титул Емануеля Наваррете», – додав Олів'єрі.

    Ломаченко завершив кар'єру у червні 2025 року. Останній бій українець провів у травні 2024-го, коли достроково переміг Джорджа Камбососа та завоював титул IBF у легкій вазі.
    Джерело - https://sport.ua/
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    Колишній чемпіон світу в трьох вагових категоріях Василь Ломаченко вже близько двох місяців живе та тренується у Пуерто-Рико. Українець розглядає можливість повернення у професійний бокс. Президент WBO Густаво Олів'єрі підтвердив, що Ломаченко оселився на острові разом із родиною. Не пропустіть все про бокс! Підписуйтесь на канал Уса Вусика в YouTube «Він розглядає можливість повернення. Він живе у Пуерто-Рико, оскільки йому подобаються клімат, історія та боксерська культура острова. Тут також багато бійців у напівлегкій та другій напівлегкій вазі, з якими можна проводити спаринги. Він зацікавлений у бою з Чарлі Суаресом, який посідає перше місце у рейтингу WBO та є обов'язковим претендентом на титул Емануеля Наваррете», – додав Олів'єрі. Ломаченко завершив кар'єру у червні 2025 року. Останній бій українець провів у травні 2024-го, коли достроково переміг Джорджа Камбососа та завоював титул IBF у легкій вазі. Джерело - https://sport.ua/ ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    490переглядів
Більше результатів