• #сторія #події
    Смерть королеви Вікторії: Кінець епохи.
    22 січня 1901 року в Осборн-гаусі на острові Вайт обірвалося життя жінки, чиє ім'я стало синонімом цілого століття. Королева Вікторія пішла з життя у віці 81 року, залишивши по собі Британську імперію на піку її могутності та світ, який уже не знав, як жити без її суворого погляду. 👑🇬🇧

    Бабуся Європи та архітекторка глобального хаосу

    Вікторія правила 63 роки, сім місяців і два дні — термін, за який Британія встигла пересісти з поштових карет на потяги та автомобілі, а також колонізувати добру чверть планети. Її називали «бабусею Європи», і це не було перебільшенням: вона майстерно розставила своїх дев'ятьох дітей та численних онуків на всі значущі престоли континенту. Щоправда, сімейна терапія не спрацювала: вже за 13 років після її смерті ці самі онуки — британський король Георг V, німецький кайзер Вільгельм II та російський микола II — влаштують Першу світову війну, остаточно поховавши вікторіанський спокій. 🌍💥

    Траур як стиль життя

    Після смерті свого чоловіка, принца Альберта, у 1861 році, Вікторія занурила себе і двір у стан хронічної жалоби, який тривав 40 років. Вона зробила чорний колір головним трендом епохи, а моралізаторство — національним видом спорту. Вікторіанська етика вимагала бездоганного фасаду: поки в лондонських салонах обговорювали доброчесність, у нетрях того ж Лондона розквітали дитяча праця та опіумні кубла. Ця дивовижна здатність ігнорувати незручну реальність і стала головним символом її правління. 🖤

    Білий похорон для «чорної королеви»

    Всупереч очікуванням, Вікторія залишила чіткі інструкції щодо свого похорону: він мав бути військовим (як доньки офіцера) і... білим. Жодних традиційних чорних драпірувань. Лондон був прикрашений біло-пурпуровими стягами. Її труну несли на руках, а за нею йшла процесія монархів, чиї титули невдовзі стануть лише історичними анекдотами. 🕯️⚪

    Об’єктивний підсумок

    Вікторія не була великим політичним мислителем чи реформаторкою. Її головна заслуга полягала в тому, що вона стала ідеальним символом стабільності в епоху шалених змін. Вона дала британцям відчуття вічності, яке, втім, виявилося ілюзією. З її смертю Британія почала повільно втрачати статус «володарки морів», поступаючись місцем молодим і значно агресивнішим хижакам. 📉🦢
    #сторія #події Смерть королеви Вікторії: Кінець епохи. 22 січня 1901 року в Осборн-гаусі на острові Вайт обірвалося життя жінки, чиє ім'я стало синонімом цілого століття. Королева Вікторія пішла з життя у віці 81 року, залишивши по собі Британську імперію на піку її могутності та світ, який уже не знав, як жити без її суворого погляду. 👑🇬🇧 Бабуся Європи та архітекторка глобального хаосу Вікторія правила 63 роки, сім місяців і два дні — термін, за який Британія встигла пересісти з поштових карет на потяги та автомобілі, а також колонізувати добру чверть планети. Її називали «бабусею Європи», і це не було перебільшенням: вона майстерно розставила своїх дев'ятьох дітей та численних онуків на всі значущі престоли континенту. Щоправда, сімейна терапія не спрацювала: вже за 13 років після її смерті ці самі онуки — британський король Георг V, німецький кайзер Вільгельм II та російський микола II — влаштують Першу світову війну, остаточно поховавши вікторіанський спокій. 🌍💥 Траур як стиль життя Після смерті свого чоловіка, принца Альберта, у 1861 році, Вікторія занурила себе і двір у стан хронічної жалоби, який тривав 40 років. Вона зробила чорний колір головним трендом епохи, а моралізаторство — національним видом спорту. Вікторіанська етика вимагала бездоганного фасаду: поки в лондонських салонах обговорювали доброчесність, у нетрях того ж Лондона розквітали дитяча праця та опіумні кубла. Ця дивовижна здатність ігнорувати незручну реальність і стала головним символом її правління. 🖤 Білий похорон для «чорної королеви» Всупереч очікуванням, Вікторія залишила чіткі інструкції щодо свого похорону: він мав бути військовим (як доньки офіцера) і... білим. Жодних традиційних чорних драпірувань. Лондон був прикрашений біло-пурпуровими стягами. Її труну несли на руках, а за нею йшла процесія монархів, чиї титули невдовзі стануть лише історичними анекдотами. 🕯️⚪ Об’єктивний підсумок Вікторія не була великим політичним мислителем чи реформаторкою. Її головна заслуга полягала в тому, що вона стала ідеальним символом стабільності в епоху шалених змін. Вона дала британцям відчуття вічності, яке, втім, виявилося ілюзією. З її смертю Британія почала повільно втрачати статус «володарки морів», поступаючись місцем молодим і значно агресивнішим хижакам. 📉🦢
    Like
    Love
    2
    160переглядів
  • #поезія
    На лузі безгрішних ілюзій
    Вишукую істини квітку -
    А тут лише правда на правді
    І кожна по своєму квітне...

    І кожна велично так квітне
    Для когось одного чи купно.
    На лузі безгрішних ілюзій,
    Де й подиху лжі не відчутно...

    І кожен свою тут знаходить,
    І кожен віщує: - Найкраща!..
    ...На лузі безгрішних ілюзій
    Заплуталась істина в хащах.

    Так мало її тут шукають.
    А нащо? Он правда розквітла
    Для мене, для тебе, для нього,
    Для краю, для "Світу і Міста".

    Зірве хтось свою - виняткову.
    Нестиме, мов факел, між люди.
    Хтось в спину шептатиме: сором,
    Прийнявши за чисту облуду.

    На лузі безгрішних ілюзій
    Я істину вперто шукаю,
    Питаю не всує: чи ж є вона?
    А правда на правді: - Не знаєм...

    На лузі
    Безгрішних ілюзій
    Я істину
    Все ж
    ВІДШУКАЮ
    ВПІЗНАЮ
    ПІЗНАЮ
    ЗНАЮ

    Галина Левкович
    #поезія На лузі безгрішних ілюзій Вишукую істини квітку - А тут лише правда на правді І кожна по своєму квітне... І кожна велично так квітне Для когось одного чи купно. На лузі безгрішних ілюзій, Де й подиху лжі не відчутно... І кожен свою тут знаходить, І кожен віщує: - Найкраща!.. ...На лузі безгрішних ілюзій Заплуталась істина в хащах. Так мало її тут шукають. А нащо? Он правда розквітла Для мене, для тебе, для нього, Для краю, для "Світу і Міста". Зірве хтось свою - виняткову. Нестиме, мов факел, між люди. Хтось в спину шептатиме: сором, Прийнявши за чисту облуду. На лузі безгрішних ілюзій Я істину вперто шукаю, Питаю не всує: чи ж є вона? А правда на правді: - Не знаєм... На лузі Безгрішних ілюзій Я істину Все ж ВІДШУКАЮ ВПІЗНАЮ ПІЗНАЮ ЗНАЮ Галина Левкович
    Like
    1
    76переглядів
  • У 2026 році НАБУ «освоїть» 2,6 млрд, повернувши державі лише 680 млн, — це найбільш неефективний силовий орган в Україні
     
    Одна з найбільш медійно розкручених структур — НАБУ, вирішила різко підвищити витрати на себе. Сума вражає — 2 мільярди 540 мільйонів гривень отримує Бюро вже з січня цього року. Тоді як минулого року вся структура НАБУ викрила, наловила, запакувала корупціонерів лише на 680 млн. Без НАБУ Україна була б в плюсі майже на 2 млрд щорічно.
     
    «Для розуміння, за 10 років свого існування НАБУ проїло понад 10,6 млрд грн податків українців», — наголосив (https://www.facebook.com/share/17vsyebREA/?mibextid=wwXIfr) політичний експерт Олег Постернак.
     
    2,6 млрд піде в основному на зарплати та премії співробітникам НАБУ. Один посадовець цього органу в минулому році заробляв близько 140 тис. грн на місяць. Це у 7 разів більше, ніж українець із середньою зарплатою. З січня цього року НАБУшники отримуватимуть ще більше.
     
    При цьому список «досягнень» НАБУ «вражає»:
    ➡️ всупереч закону, за 10 років існування — жодного звіту Бюро у Верховній Раді;
    ➡️ працівників НАБУ ловили на корупції, збуті наркотиків, виведенні коштів за кордон, махінаціях з нерухомістю;
    ➡️ гучні затримання та викриття так і не закінчилися посадками: злочинці не просто тікають за кордон — представники Бюро допомагають їм виїхати;
    ➡️ матеріали справ зливаються фігурантам;
    ➡️ справи фабрикують та ведуть роками, щоб «доїти клієнтів», а потім підозрювані в Європейському суді з прав людини відсуджують в України мільйони;
    ➡️ детективів Бюро звільняють за інтимні стосунки зі свідками;
    ➡️ першого очільника НАБУ офіційно визнано корупціонером.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал #корупція
    У 2026 році НАБУ «освоїть» 2,6 млрд, повернувши державі лише 680 млн, — це найбільш неефективний силовий орган в Україні   Одна з найбільш медійно розкручених структур — НАБУ, вирішила різко підвищити витрати на себе. Сума вражає — 2 мільярди 540 мільйонів гривень отримує Бюро вже з січня цього року. Тоді як минулого року вся структура НАБУ викрила, наловила, запакувала корупціонерів лише на 680 млн. Без НАБУ Україна була б в плюсі майже на 2 млрд щорічно.   «Для розуміння, за 10 років свого існування НАБУ проїло понад 10,6 млрд грн податків українців», — наголосив (https://www.facebook.com/share/17vsyebREA/?mibextid=wwXIfr) політичний експерт Олег Постернак.   2,6 млрд піде в основному на зарплати та премії співробітникам НАБУ. Один посадовець цього органу в минулому році заробляв близько 140 тис. грн на місяць. Це у 7 разів більше, ніж українець із середньою зарплатою. З січня цього року НАБУшники отримуватимуть ще більше.   При цьому список «досягнень» НАБУ «вражає»: ➡️ всупереч закону, за 10 років існування — жодного звіту Бюро у Верховній Раді; ➡️ працівників НАБУ ловили на корупції, збуті наркотиків, виведенні коштів за кордон, махінаціях з нерухомістю; ➡️ гучні затримання та викриття так і не закінчилися посадками: злочинці не просто тікають за кордон — представники Бюро допомагають їм виїхати; ➡️ матеріали справ зливаються фігурантам; ➡️ справи фабрикують та ведуть роками, щоб «доїти клієнтів», а потім підозрювані в Європейському суді з прав людини відсуджують в України мільйони; ➡️ детективів Бюро звільняють за інтимні стосунки зі свідками; ➡️ першого очільника НАБУ офіційно визнано корупціонером. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    198переглядів
  • Быть рядом под огнём: как еврейский капелан ВСУ поддерживает бойцов на Сумском направлении

    На фронте решают не только оружие и приказы. Иногда решает спокойное слово и присутствие человека, которому можно доверять. Именно так сегодня выглядит капеланская миссия раввина Федерации еврейских общин Украины на Сумском направлении.

    В январе 2026 года раввин Яков Синяков, капелан 7-го корпуса быстрого реагирования Десантно-штурмовых войск ВСУ, посетил подразделения, выполняющие боевые задачи в одном из самых напряжённых районов. Без камер и формальностей — разговоры, индивидуальные беседы, совместные молитвы, простое человеческое присутствие рядом.

    Духовно-психологическая поддержка, спокойное слово, совместная молитва формируют пространство доверия. На войне это особенно ценно, потому что удары приходятся не только по телу, но и по внутренней устойчивости человека. Когда ресурсы на исходе, именно такие моменты помогают удержаться.

    Помимо слов поддержки, на передовую доставляется и практическая помощь. В ходе визитов были переданы шины для военных автомобилей — вещь не символическая, а напрямую связанная с безопасностью и возможностью выполнять боевые задачи.

    7-й корпус ДШВ работает там, где тяжело каждый день. И капеланское служение здесь — это служение человеку. Его силе и сомнениям, его способности держаться в условиях постоянного риска. Быть рядом, слышать и поддерживать — в этом и заключается суть миссии, которая не измеряется отчётами и не предназначена для эффектных новостей.

    Как вы считаете, насколько важна такая человеческая и духовная поддержка для тех, кто находится на передовой каждый день?

    👉 Полный материал:
    https://nikk.agency/byt-ryadom-pod-ognjom/

    НАновости‼️: — новости Израиля

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    Быть рядом под огнём: как еврейский капелан ВСУ поддерживает бойцов на Сумском направлении На фронте решают не только оружие и приказы. Иногда решает спокойное слово и присутствие человека, которому можно доверять. Именно так сегодня выглядит капеланская миссия раввина Федерации еврейских общин Украины на Сумском направлении. В январе 2026 года раввин Яков Синяков, капелан 7-го корпуса быстрого реагирования Десантно-штурмовых войск ВСУ, посетил подразделения, выполняющие боевые задачи в одном из самых напряжённых районов. Без камер и формальностей — разговоры, индивидуальные беседы, совместные молитвы, простое человеческое присутствие рядом. Духовно-психологическая поддержка, спокойное слово, совместная молитва формируют пространство доверия. На войне это особенно ценно, потому что удары приходятся не только по телу, но и по внутренней устойчивости человека. Когда ресурсы на исходе, именно такие моменты помогают удержаться. Помимо слов поддержки, на передовую доставляется и практическая помощь. В ходе визитов были переданы шины для военных автомобилей — вещь не символическая, а напрямую связанная с безопасностью и возможностью выполнять боевые задачи. 7-й корпус ДШВ работает там, где тяжело каждый день. И капеланское служение здесь — это служение человеку. Его силе и сомнениям, его способности держаться в условиях постоянного риска. Быть рядом, слышать и поддерживать — в этом и заключается суть миссии, которая не измеряется отчётами и не предназначена для эффектных новостей. Как вы считаете, насколько важна такая человеческая и духовная поддержка для тех, кто находится на передовой каждый день? 👉 Полный материал: https://nikk.agency/byt-ryadom-pod-ognjom/ НАновости‼️: — новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NIKK.AGENCY
    Быть рядом под огнём: как еврейский капелан ВСУ поддерживает бойцов на Сумском направлении - НАновости - новости Израиля
    В середине января 2026 года на Сумском направлении снова звучали не только команды и разрывы. Здесь работал капелан — не с трибуны и не из тыла, а рядом с - НАновости - новости Израиля - Пятница, 16 января, 2026, 14:21
    316переглядів
  • 🇩🇪 Суд Німеччини залишив під вартою українця Кузнєцова, підозрюваного у підриві "Північних потоків"

    "За рішенням від 10 грудня 2025 року Федеральний суд справедливості відхилив скаргу на ордер на арешт, подану підозрюваним, який після екстрадиції з Італії перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року у зв’язку з нібито участю у вибухах на трубопроводах "Північного потоку", - зазначено в пресрелізі суду.

    Німецький суд постановив, що всупереч твердженням, викладеним у скарзі, функціональний імунітет посадовця (у випадку Кузнєцова — військовослужбовця) не створює перешкод для кримінального переслідування.

    Федеральний суд зазначив, що такий імунітет "не поширюється на акти насильства, контрольовані спецслужбою", а трубопроводи розглядаються як цивільні об’єкти.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    🇩🇪 Суд Німеччини залишив під вартою українця Кузнєцова, підозрюваного у підриві "Північних потоків" "За рішенням від 10 грудня 2025 року Федеральний суд справедливості відхилив скаргу на ордер на арешт, подану підозрюваним, який після екстрадиції з Італії перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року у зв’язку з нібито участю у вибухах на трубопроводах "Північного потоку", - зазначено в пресрелізі суду. Німецький суд постановив, що всупереч твердженням, викладеним у скарзі, функціональний імунітет посадовця (у випадку Кузнєцова — військовослужбовця) не створює перешкод для кримінального переслідування. Федеральний суд зазначив, що такий імунітет "не поширюється на акти насильства, контрольовані спецслужбою", а трубопроводи розглядаються як цивільні об’єкти. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    148переглядів
  • Еврейские солдаты в ВСУ: почему война в Украине для них не «ушла с первых полос» — The Jerusalem Post

    Пока мировая повестка меняется, для тех, кто находится на передовой, война не стала фоном.
    The Jerusalem Post в материале от 15 января 2026 года рассказывает о еврейских бойцах, которые продолжают служить в рядах ВСУ — без пафоса, без лозунгов, с пониманием цены каждого дня.

    Речь идёт не об абстрактных «историях», а о конкретных людях:

    • Моше Бизсемов — командир группы разведывательных дронов из Николаева. Служит с 2018 года, остался на фронте после ранения и продлил контракт после начала полномасштабной войны.

    • Андре Чернецкий — водитель бронемашины. Прошёл Бахмут, был ранен трижды. В статье описан эпизод, когда он нарушил протокол и остановил БМП, чтобы спасти раненого бойца из-под завалов.

    • Цви-Гирш (Гриша) Звергазда — повар, отец двоих детей. Погиб на Херсонском направлении. Мечтал после войны открыть кошерный ресторан в Одессе.

    • Андрей Коровский — 32-летний учитель школы Хабада, оператор дрона. Вернулся в строй после ранения и умер на позиции от сердечного приступа.

    • Максим Нелипа — украинский актёр и телеведущий. Ушёл с телевидения в начале войны, воевал и погиб в мае. Его сын в это время служил в бригаде «Голани» ЦАХАЛа.

    • Биньямин Асер — еврейский волонтёр из Венгрии, погибший в Украине; его имя упомянуто в контексте помощи с еврейскими похоронами.

    • Раввин Майер Штамблер — глава Федерации еврейских общин Украины, координирующий помощь семьям погибших и организацию похорон по еврейской традиции.

    • Раввин-лейтенант Яков Синяков — военный капеллан, работающий с бойцами прямо на передовой: психологическая поддержка, молитвы, разговоры, помощь новобранцам.

    Отдельный и важный акцент — масштаб участия.
    Официальной «еврейской статистики» в украинской армии не существует, но, по оценкам представителей общин, с 2022 года на войне могли погибнуть от 100 до 200 еврейских граждан Украины. При этом сейчас в рядах ВСУ служит примерно вдвое больше евреев, чем уже погибло.

    Это не бухгалтерия и не спор о цифрах.
    Это маркер того, что речь идёт не о единичных историях, а о заметном слое общества, который платит ту же цену войны, что и все остальные.

    Полный материал — по ссылке:
    👉 https://news.nikk.co.il/evrejskie-bojcy/

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 — новости Израиля

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

    #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #ВСУ #JerusalemPost #еврейскаядиаспора
    Еврейские солдаты в ВСУ: почему война в Украине для них не «ушла с первых полос» — The Jerusalem Post Пока мировая повестка меняется, для тех, кто находится на передовой, война не стала фоном. The Jerusalem Post в материале от 15 января 2026 года рассказывает о еврейских бойцах, которые продолжают служить в рядах ВСУ — без пафоса, без лозунгов, с пониманием цены каждого дня. Речь идёт не об абстрактных «историях», а о конкретных людях: • Моше Бизсемов — командир группы разведывательных дронов из Николаева. Служит с 2018 года, остался на фронте после ранения и продлил контракт после начала полномасштабной войны. • Андре Чернецкий — водитель бронемашины. Прошёл Бахмут, был ранен трижды. В статье описан эпизод, когда он нарушил протокол и остановил БМП, чтобы спасти раненого бойца из-под завалов. • Цви-Гирш (Гриша) Звергазда — повар, отец двоих детей. Погиб на Херсонском направлении. Мечтал после войны открыть кошерный ресторан в Одессе. • Андрей Коровский — 32-летний учитель школы Хабада, оператор дрона. Вернулся в строй после ранения и умер на позиции от сердечного приступа. • Максим Нелипа — украинский актёр и телеведущий. Ушёл с телевидения в начале войны, воевал и погиб в мае. Его сын в это время служил в бригаде «Голани» ЦАХАЛа. • Биньямин Асер — еврейский волонтёр из Венгрии, погибший в Украине; его имя упомянуто в контексте помощи с еврейскими похоронами. • Раввин Майер Штамблер — глава Федерации еврейских общин Украины, координирующий помощь семьям погибших и организацию похорон по еврейской традиции. • Раввин-лейтенант Яков Синяков — военный капеллан, работающий с бойцами прямо на передовой: психологическая поддержка, молитвы, разговоры, помощь новобранцам. Отдельный и важный акцент — масштаб участия. Официальной «еврейской статистики» в украинской армии не существует, но, по оценкам представителей общин, с 2022 года на войне могли погибнуть от 100 до 200 еврейских граждан Украины. При этом сейчас в рядах ВСУ служит примерно вдвое больше евреев, чем уже погибло. Это не бухгалтерия и не спор о цифрах. Это маркер того, что речь идёт не о единичных историях, а о заметном слое общества, который платит ту же цену войны, что и все остальные. Полный материал — по ссылке: 👉 https://news.nikk.co.il/evrejskie-bojcy/ НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 — новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #ВСУ #JerusalemPost #еврейскаядиаспора
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Еврейские солдаты в ВСУ: почему война в Украине для них не «ушла с первых полос» - The Jerusalem Post - НАновости - новости Израиля
    15 января 2026 года израильское издание The Jerusalem Post опубликовало (англ.) репортаж журналиста Майкла Старра о еврейских военнослужащих, которые - НАновости - новости Израиля - Четверг, 15 января, 2026, 16:19
    753переглядів
  • Иудаистская версия Самбатаса: забытое имя Киева, возможная связь с рекой Самбатион — версия главы Украинского института национальной памяти

    Историк Александр Алфёров — с начала полномасштабного вторжения России офицер Вооружённых сил Украины, служил в подразделениях ССО «Азов-Киев» и 3-й отдельной штурмовой бригады. Имеет звание майора запаса ВСУ. С 27 июня 2025 года — глава Украинского института национальной памяти.

    У Киева, как выясняется, было не только привычное нам имя. В византийском источнике X века — трактате «Об управлении империей» — столица Руси упоминается под другим названием: Самбатас. Это имя зафиксировано один раз и больше не встречается ни в летописях, ни в других византийских текстах.

    Именно на этот источник опирается Александр Алфёров. Он подчёркивает: Самбатас — не «альтернативное название» Киева и не доказанный исторический факт, а единичное упоминание, отражающее сложную языковую и культурную среду X века.

    Именно необычное звучание названия «Самбатас» и его одиночное появление в византийском источнике заставили исследователей искать не только лингвистические, но и культурные параллели. В этом контексте внимание привлекло сходство с другим хорошо известным термином из древних текстов — Самбатион.

    Что такое Самбатион и откуда он взялся?
    Самбатион — это мифическая река, известная из древних иудаистских источников, прежде всего Талмуда и мидрашей. В этих текстах Самбатион описывается как граница, за которой находятся «десять потерянных колен Израиля». По преданию, река бурлит и выбрасывает камни шесть дней в неделю, а в шаббат замирает — но именно в этот день её нельзя пересечь по религиозному закону.

    Самбатион никогда не имел точного географического местоположения и не рассматривался как реальная река. Это символический образ — граница между изгнанием и возвращением, между обычным временем и религиозным циклом.

    Именно фонетическое сходство слов «Самбатас» и «Самбатион» стало основанием для иудаистской интерпретации. Алфёров подчёркивает: речь идёт не о доказанной связи, а о гипотезе, указывающей на возможные культурные контакты и интеллектуальные пересечения раннего Средневековья.

    Почему это название зафиксировано только один раз?
    Что именно отражает византийское упоминание — реальный местный топоним или восприятие чужой традиции?
    И насколько многослойной была культурная среда региона в X веке?

    Подробный разбор источников и версий — в нашей статье:
    https://nikk.agency/u-kieva-bylo/

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    Иудаистская версия Самбатаса: забытое имя Киева, возможная связь с рекой Самбатион — версия главы Украинского института национальной памяти Историк Александр Алфёров — с начала полномасштабного вторжения России офицер Вооружённых сил Украины, служил в подразделениях ССО «Азов-Киев» и 3-й отдельной штурмовой бригады. Имеет звание майора запаса ВСУ. С 27 июня 2025 года — глава Украинского института национальной памяти. У Киева, как выясняется, было не только привычное нам имя. В византийском источнике X века — трактате «Об управлении империей» — столица Руси упоминается под другим названием: Самбатас. Это имя зафиксировано один раз и больше не встречается ни в летописях, ни в других византийских текстах. Именно на этот источник опирается Александр Алфёров. Он подчёркивает: Самбатас — не «альтернативное название» Киева и не доказанный исторический факт, а единичное упоминание, отражающее сложную языковую и культурную среду X века. Именно необычное звучание названия «Самбатас» и его одиночное появление в византийском источнике заставили исследователей искать не только лингвистические, но и культурные параллели. В этом контексте внимание привлекло сходство с другим хорошо известным термином из древних текстов — Самбатион. Что такое Самбатион и откуда он взялся? Самбатион — это мифическая река, известная из древних иудаистских источников, прежде всего Талмуда и мидрашей. В этих текстах Самбатион описывается как граница, за которой находятся «десять потерянных колен Израиля». По преданию, река бурлит и выбрасывает камни шесть дней в неделю, а в шаббат замирает — но именно в этот день её нельзя пересечь по религиозному закону. Самбатион никогда не имел точного географического местоположения и не рассматривался как реальная река. Это символический образ — граница между изгнанием и возвращением, между обычным временем и религиозным циклом. Именно фонетическое сходство слов «Самбатас» и «Самбатион» стало основанием для иудаистской интерпретации. Алфёров подчёркивает: речь идёт не о доказанной связи, а о гипотезе, указывающей на возможные культурные контакты и интеллектуальные пересечения раннего Средневековья. Почему это название зафиксировано только один раз? Что именно отражает византийское упоминание — реальный местный топоним или восприятие чужой традиции? И насколько многослойной была культурная среда региона в X веке? Подробный разбор источников и версий — в нашей статье: https://nikk.agency/u-kieva-bylo/ НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NIKK.AGENCY
    Иудаистская версия Самбатаса: забытое имя Киева, возможная связь с рекой Самбатион — версия главы Украинского института национальной памяти - НАновости - новости Израиля
    Истрорик Александр Алфёров - с начала полномасштабнго вторжения России — офицер Вооружённых сил Украины, служил в подразделениях ССО «Азов-Киев» и 3-й - НАновости - новости Израиля - Среда, 7 января, 2026, 23:12
    383переглядів
  • 🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина.

    Бангалор, Індія. 1932 рік.

    Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого.
    Окрім одного: вона не дивилася на карти.

    Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок.
    Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив.
    Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати.

    Шакунталі було три роки.
    І вона рахувала, як машина.

    Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало.

    У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити?

    Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила.

    Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав:

    «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі».

    Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос.

    І вона це доводила.

    У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно:
    знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри.

    Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату.
    Запустили секундомір.

    Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися.
    Через 50 секунд вона назвала відповідь.

    Комп’ютер ще рахував.

    Коли машина завершила обчислення —
    Шакунтала була права.

    Вона перемогла комп’ютер.
    У голові.
    За 50 секунд.

    Але це було не все.

    У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик:
    помножити два 13-значні числа.

    Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати.

    Шакунтала закрила очі.
    Минуло 28 секунд.

    Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число.
    Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос.

    Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером».

    Але її історія значно глибша за рекорди.

    Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку.

    Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою.
    Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним.
    Балотувалася до парламенту.
    Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління.

    Її часто питали: як це працює?
    Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим.

    Вона просто так мислила.

    🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері».

    Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше.

    На той час комп’ютери стали неймовірно потужними.
    Вони рахують у мільярди разів швидше за людину.

    Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала.

    Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами.
    А вона бачила числа живими.

    У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях.
    Але справжня перемога була іншою.

    Вона нагадала світу:
    людський геній не зводиться до обчислювальної потужності.

    Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша.
    Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість.

    Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами —
    згадайте Шакунталу Деві.

    Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові.

    ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські
    🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина. Бангалор, Індія. 1932 рік. Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого. Окрім одного: вона не дивилася на карти. Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок. Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив. Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати. Шакунталі було три роки. І вона рахувала, як машина. Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало. У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити? Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила. Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав: «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі». Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос. І вона це доводила. У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно: знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри. Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату. Запустили секундомір. Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися. Через 50 секунд вона назвала відповідь. Комп’ютер ще рахував. Коли машина завершила обчислення — Шакунтала була права. Вона перемогла комп’ютер. У голові. За 50 секунд. Але це було не все. У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик: помножити два 13-значні числа. Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати. Шакунтала закрила очі. Минуло 28 секунд. Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число. Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос. Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером». Але її історія значно глибша за рекорди. Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку. Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою. Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним. Балотувалася до парламенту. Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління. Її часто питали: як це працює? Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим. Вона просто так мислила. 🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері». Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше. На той час комп’ютери стали неймовірно потужними. Вони рахують у мільярди разів швидше за людину. Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала. Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами. А вона бачила числа живими. У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях. Але справжня перемога була іншою. Вона нагадала світу: людський геній не зводиться до обчислювальної потужності. Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша. Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість. Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами — згадайте Шакунталу Деві. Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові. ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські
    Like
    1
    999переглядів
  • …. ✨О Боже, як потрібно диво
    вселити у серця людей,
    Зробити все, що неможливо
    для захисту відкритих одкровень…
    …. ✨О Боже, дай нам ясну мудрість
    і силу слів, що попелять ту дурість,
    яка рікою ллється через край,
    із натовпу безкрилих чорних зграй…
    …. ✨І так важливо нині і доречно
    відкрити серце мирно і безпечно.
    І всупереч озлобленим вустам,
    любити всесвіт щиро й до нестям…
    Тетяна Грень
    …. ✨О Боже, як потрібно диво вселити у серця людей, Зробити все, що неможливо для захисту відкритих одкровень… …. ✨О Боже, дай нам ясну мудрість і силу слів, що попелять ту дурість, яка рікою ллється через край, із натовпу безкрилих чорних зграй… …. ✨І так важливо нині і доречно відкрити серце мирно і безпечно. І всупереч озлобленим вустам, любити всесвіт щиро й до нестям… Тетяна Грень
    Love
    1
    259переглядів
  • Зеленский впервые публично раскрыл «20 пунктов» чернового мирного соглашения — и это не звучит как “мир завтра”.

    По сути, речь о попытке собрать один пакет: прекращение огня, гарантии безопасности, санкции за нарушение, гуманитарные обмены, выборы и даже референдум.

    Ключевые болевые точки — территории, Запорожская АЭС и механизм контроля, где фигурируют США, Европа, НАТО и Россия, плюс идея отдельного органа для надзора за выполнением договорённостей.

    Территории — самый сложный пункт: в документе говорится о де-факто фиксации линии фронта на дату соглашения в пределах украинских областей — Донецкой, Луганской, Запорожской и Херсонской. Зеленский подтвердил, что Россия требует вывода ВСУ из Донецкой области. Также обсуждается формат демилитаризованной зоны / свободной экономической зоны как временная модель управления рисками и режимом безопасности.

    Отдельно — гуманитарный блок: обмен «всех на всех», возвращение гражданских, вопрос детей и политзаключённых. И важный момент: гарантии безопасности, по логике обсуждений, должны включаться только после юридического утверждения соглашения.

    Для Израиля эта тема не “где-то далеко”: здесь у многих семья и друзья в Украине, волонтёрские связи, помощь беженцам, работа и бизнес — всё это напрямую зависит от того, будет ли прекращение огня устойчивым или это снова станет паузой перед новой фазой.

    Вопрос к читателям: вы верите, что такой пакет с внешним контролем и санкциями реально удержит прекращение огня — или это просто дипломатическая «заморозка» перед новой волной?

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱
    Важно❓ Поделитесь ❗️
    https://news.nikk.co.il/zelenskij-vpervye/

    #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Zelenskyy #война #мир #политика
    Зеленский впервые публично раскрыл «20 пунктов» чернового мирного соглашения — и это не звучит как “мир завтра”. По сути, речь о попытке собрать один пакет: прекращение огня, гарантии безопасности, санкции за нарушение, гуманитарные обмены, выборы и даже референдум. Ключевые болевые точки — территории, Запорожская АЭС и механизм контроля, где фигурируют США, Европа, НАТО и Россия, плюс идея отдельного органа для надзора за выполнением договорённостей. Территории — самый сложный пункт: в документе говорится о де-факто фиксации линии фронта на дату соглашения в пределах украинских областей — Донецкой, Луганской, Запорожской и Херсонской. Зеленский подтвердил, что Россия требует вывода ВСУ из Донецкой области. Также обсуждается формат демилитаризованной зоны / свободной экономической зоны как временная модель управления рисками и режимом безопасности. Отдельно — гуманитарный блок: обмен «всех на всех», возвращение гражданских, вопрос детей и политзаключённых. И важный момент: гарантии безопасности, по логике обсуждений, должны включаться только после юридического утверждения соглашения. Для Израиля эта тема не “где-то далеко”: здесь у многих семья и друзья в Украине, волонтёрские связи, помощь беженцам, работа и бизнес — всё это напрямую зависит от того, будет ли прекращение огня устойчивым или это снова станет паузой перед новой фазой. Вопрос к читателям: вы верите, что такой пакет с внешним контролем и санкциями реально удержит прекращение огня — или это просто дипломатическая «заморозка» перед новой волной? НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важно❓ Поделитесь ❗️ https://news.nikk.co.il/zelenskij-vpervye/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Zelenskyy #война #мир #политика
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Зеленский впервые публично раскрыл «20 пунктов» чернового мирного соглашения: что в документе и где главные ловушки - НАновости - новости Израиля
    Президент Украины Владимир Зеленский 24 декабря 2025 года впервые раскрыл содержание чернового «базового документа» об окончании войны — плана из 20 - НАновости - новости Израиля - Среда, 24 декабря, 2025, 11:20
    1Kпереглядів
Більше результатів