#історія #події
🗺️ Голосування, що розділило землю: Резолюція ООН 181 і Палестинський план 🗳️
29 листопада 1947 року в історії Близького Сходу настала точка неповернення. У цей день молода Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, створена лише двома роками раніше, ухвалила доленосну Резолюцію 181, відому як План розділу Палестини. Голосування відбувалося під неймовірним дипломатичним тиском і стало спробою вирішити конфлікт, який Британська імперія, що відмовлялася від свого мандата, вже не могла контролювати.
Карта двох держав, одного міста 📏
План передбачав поділ території Палестини, що перебувала під британським управлінням, на дві незалежні держави — арабську та єврейську. При цьому євреям, які тоді складали близько третини населення, виділялося близько 56% території. Це пояснювалося наявністю великих незаселених пустельних районів у зоні, відведеній єврейській державі.
Священне місто Єрусалим не мав належати жодній зі сторін: він отримував особливий статус corpus separatum (окрема одиниця) під міжнародним управлінням ООН.
Дипломатична драма 🎭
Фінальне голосування було напруженим: 33 держави підтримали резолюцію (зокрема, США та, що стало великим сюрпризом для Заходу, Радянський Союз), 13 виступили проти (усі арабські країни та Індія), і 10 утрималися. Це означало, що план набрав необхідні дві третини голосів.
Дві реакції і початок війни
Наслідки голосування були миттєвими та полярними.
* Єврейська громада (Ішув) святкувала. Незважаючи на те, що план був недосконалим і вимагав територіальних компромісів, він надавав міжнародне правове обґрунтування для створення власної держави після століть поневірянь.
* Арабські лідери та більшість арабських держав категорично відкинули резолюцію. Вони вважали, що ООН не має права розпоряджатися їхньою землею та що план несправедливо ігнорує права палестинської арабської більшості.
Відмова арабської сторони призвела до негайного зростання насильства та громадянської війни, яка переросла у Арабо-ізраїльську війну 1948 року. Резолюція 181, задумана як план мирного поділу, стала фактично юридичним початком одного з найтриваліших та найскладніших геополітичних конфліктів сучасності.
🗺️ Голосування, що розділило землю: Резолюція ООН 181 і Палестинський план 🗳️
29 листопада 1947 року в історії Близького Сходу настала точка неповернення. У цей день молода Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, створена лише двома роками раніше, ухвалила доленосну Резолюцію 181, відому як План розділу Палестини. Голосування відбувалося під неймовірним дипломатичним тиском і стало спробою вирішити конфлікт, який Британська імперія, що відмовлялася від свого мандата, вже не могла контролювати.
Карта двох держав, одного міста 📏
План передбачав поділ території Палестини, що перебувала під британським управлінням, на дві незалежні держави — арабську та єврейську. При цьому євреям, які тоді складали близько третини населення, виділялося близько 56% території. Це пояснювалося наявністю великих незаселених пустельних районів у зоні, відведеній єврейській державі.
Священне місто Єрусалим не мав належати жодній зі сторін: він отримував особливий статус corpus separatum (окрема одиниця) під міжнародним управлінням ООН.
Дипломатична драма 🎭
Фінальне голосування було напруженим: 33 держави підтримали резолюцію (зокрема, США та, що стало великим сюрпризом для Заходу, Радянський Союз), 13 виступили проти (усі арабські країни та Індія), і 10 утрималися. Це означало, що план набрав необхідні дві третини голосів.
Дві реакції і початок війни
Наслідки голосування були миттєвими та полярними.
* Єврейська громада (Ішув) святкувала. Незважаючи на те, що план був недосконалим і вимагав територіальних компромісів, він надавав міжнародне правове обґрунтування для створення власної держави після століть поневірянь.
* Арабські лідери та більшість арабських держав категорично відкинули резолюцію. Вони вважали, що ООН не має права розпоряджатися їхньою землею та що план несправедливо ігнорує права палестинської арабської більшості.
Відмова арабської сторони призвела до негайного зростання насильства та громадянської війни, яка переросла у Арабо-ізраїльську війну 1948 року. Резолюція 181, задумана як план мирного поділу, стала фактично юридичним початком одного з найтриваліших та найскладніших геополітичних конфліктів сучасності.
#історія #події
🗺️ Голосування, що розділило землю: Резолюція ООН 181 і Палестинський план 🗳️
29 листопада 1947 року в історії Близького Сходу настала точка неповернення. У цей день молода Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, створена лише двома роками раніше, ухвалила доленосну Резолюцію 181, відому як План розділу Палестини. Голосування відбувалося під неймовірним дипломатичним тиском і стало спробою вирішити конфлікт, який Британська імперія, що відмовлялася від свого мандата, вже не могла контролювати.
Карта двох держав, одного міста 📏
План передбачав поділ території Палестини, що перебувала під британським управлінням, на дві незалежні держави — арабську та єврейську. При цьому євреям, які тоді складали близько третини населення, виділялося близько 56% території. Це пояснювалося наявністю великих незаселених пустельних районів у зоні, відведеній єврейській державі.
Священне місто Єрусалим не мав належати жодній зі сторін: він отримував особливий статус corpus separatum (окрема одиниця) під міжнародним управлінням ООН.
Дипломатична драма 🎭
Фінальне голосування було напруженим: 33 держави підтримали резолюцію (зокрема, США та, що стало великим сюрпризом для Заходу, Радянський Союз), 13 виступили проти (усі арабські країни та Індія), і 10 утрималися. Це означало, що план набрав необхідні дві третини голосів.
Дві реакції і початок війни
Наслідки голосування були миттєвими та полярними.
* Єврейська громада (Ішув) святкувала. Незважаючи на те, що план був недосконалим і вимагав територіальних компромісів, він надавав міжнародне правове обґрунтування для створення власної держави після століть поневірянь.
* Арабські лідери та більшість арабських держав категорично відкинули резолюцію. Вони вважали, що ООН не має права розпоряджатися їхньою землею та що план несправедливо ігнорує права палестинської арабської більшості.
Відмова арабської сторони призвела до негайного зростання насильства та громадянської війни, яка переросла у Арабо-ізраїльську війну 1948 року. Резолюція 181, задумана як план мирного поділу, стала фактично юридичним початком одного з найтриваліших та найскладніших геополітичних конфліктів сучасності.
53переглядів