#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

«Щедрик» — пісня, що говорить світу: весна буде. Сто років тому, коли більшовики сунули на Київ, УНР відповіла не лише зброєю, а й музикою. Симон Петлюра створив Українську республіканську капелу, яка вирушила у світове турне з піснею Миколи Леонтовича «Щедрик». Уперше вона прозвучала за кордоном у Празі 1919 року — і стала голосом культурної дипломатії. Саме з того виступу почалась історія всесвітньо відомого «Carol of the Bells». На честь культурної місії «Щедрика» створено мініскульптуру. Вона не лише пам’ятник, а й голос: натисніть кнопку поруч — і пісня оживе. Україна знову скаже світові: весна буде. Проєкт «Шукай!» – це історія Києва у бронзових мініскульптурках. Кияни гуляють Києвом та дізнаються історію свого міста. Скульптурки шукай, історію Києва пізнавай. https://youtube.com/shorts/iYu4Btydh5s

🇺🇦 Напередодні Дня Незалежності України та сьогоднішнього Дня Прапору ми, команда ГО «ВПО України», хочемо поділитися з вами неймовірною підбіркою українських стрічок. Ці фільми — про незламність, любов до Батьківщини та боротьбу за свободу, яку наш народ веде упродовж століть. Вони надихають, викликають гордість і нагадують: ми сильні, коли разом 💙💛 🎬 Фільми, які варто переглянути: 👉Кіборги (2017) — про оборону Донецького аеропорту. 👉Захар Беркут (2019) — історія карпатських воїнів. 👉Червоний (2017) — повстання українців у радянському таборі. 👉Поводир (2014) — про незламність у часи Голодомору. 👉Мої думки тихі (2019) — сучасна драма про пошуки себе й України. 👉Додому (2019) — кримськотатарська історія про повернення до коріння. 👉Щедрик (2022) — про дружбу і людяність у роки Другої світової. 👉20 днів у Маріуполі (2023) — документальна правда про героїчне місто. 👉Україна у вогні — документалістика про сучасну боротьбу. 👉Крути 1918 (2019) — історична драма про молодих героїв. ✨ Перегляньте їх самі або разом з друзями та близькими. А ще — діліться цією підбіркою, щоб якомога більше людей відчули гордість за нашу країну. Напишіть у коментарях, який з цих фільмів вам найбільше сподобався, чи можливо ви знаєте ще круті стрічки — і ми обов’язково додамо їх у наступну підбірку 🙌 👍Щоб не пропустити термінову новину чи реєстрацію, підписуйтеся на наш Телеграм канал https://t.me/vpoukraine24 – тут багато корисної та актуальної інформації для переселенців.

Місто "Щедрика", яке більш не впізнати. Кадри зруйнованого Покровська на Донеччині оприлюднили місцеві пабліки. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

🎼❤️‍🩹Перше видання «Щедрика» Миколи Леонтовича. 1918 р. Фотомеханічний друк з рукопису.

"Щедрик" Миколи Леонтовича є справді легендарною композицією, яка давно відома далеко за межами України. Її кавери робили видатні митці, використовували у фільмах та серіалах, мультфільмах та рекламах. Тож пропонуємо дізнатися більше про історію цієї пісні та її автора Миколи Леонтовича, який став жертвою червоного режиму.

Вже зовсім скоро зимові свята, тож пропонуємо дізнатись більше про легендарний "Щедрик" та його творця Миколу Леонтовича, котрий став жертвою червоного режиму. Восени 1904 року Леонтович переїхав на Донбас де влаштувався викладачем співу та музики у залізничній школі. По 1908 рік він жив та працював у Покровську, де у вересні довелося демонтувати пам’ятник композитору через обстріли російських військ. Скульптуру було вирішено перенести у Вінницю. У Покровській МВА наголошували, що легендарний "Щедрик" зародився у цьому місті. Митець показав диригенту Олександру Кошицю рукопис "Щедрика" влітку 1916 року. Вже у грудні того ж року почалися перші виступи, а з ними й популярність композиції. 1936 року композитор і аранжувальник Пітер Вільховський написав англомовний текст, так з’явилась Carol of the bells. Цікаво, що щедрівки походять ще з дохристиянських часів і раніше виконувались навесні. Саме через це у "Щедрику" співається про приліт ластівки та народження ягнят. Згодом святкування Нового року перенесли на зиму і традиційні пісні зсунулись разом зі святом. 22 січня 1921 року композитор приїхав до батьків, щоб відпочити між різдвяними концертами. У двері постукав незнайомець, який назвався Афанасієм Грищенком та продемонстрував посвідчення агента "всеросійської надзвичайної комісії з боротьби із контрреволюцією і саботажем". Чоловік пояснив, що відстежує грабіжників та бандитів. Було холодно і пізно, тож Леонтович пожалів незнайомця. Він запросив гостя на ночівлю. Вранці у будинку прогримів постріл. Життя митця було обірване, а російський чекіст пограбував житло та втік. Через рік, 5 жовтня 1922 року Українська республіканська капела Кошиця виступає в Нью-Йорку, у легендарному Карнеґі-Голі. Серед українських пісень на концерті звучить і "Щедрик" Миколи Леонтовича. Публіка та музичні оглядачі — у захваті. Вплив композитора на світову культуру беззаперечний: Леонтович, якому судилося прожити лише 44 роки, залишив по собі понад 150 музичних творів, серед яких є обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні й ігрові пісні. Найвідоміші його композиції — "Щедрик", "Дударик", "Пряля" та "Козака несуть". 1932 рік — американський музикант українського походження Пітер Вільговський запозичує мелодію Леонтовича для пісні Carol Of The Bells. 1935 рік — Джордж Гершвін пише свій легендарний джазовий стандарт — Summertime. І робить це під враженнями від "Щедрика" та інших українських пісень, які ще підлітком почув на тому таки нью-йоркському концерті капели Кошиця у 1922-му! 1990 рік — голлівудський композитор Джон Вільямс робить "кавер на кавер" Вільговського для саундтреку до комедії "Сам удома". Якщо вам завжди здавалося, що музика, під яку Кевін Маккалістер розправляється з "мокрими бандитами", нагадує щось знайоме, — вам не здавалося. #щедрик #літературний_флюгер