В сучасній естетиці все більшої популярності набирає концепція природного омолодження, яка підкреслює унікальність кожної людини та прагнення до гармонії без надмірних змін. Колагеностимуляція та об’ємне моделювання – ключові тренди, що відповідають цим запитам, і саме вони були презентовані на конференції Collagen Wave 2.0 провідним дерматокосметологом Ярославом Латою. Особливу увагу він приділив ролі колагеностимуляції – активізації власних ресурсів організму для синтезу колагену. Це дозволяє не лише заповнити зморшки, а й відновити структуру шкіри, повернути пружність та еластичність. https://www.unian.ua/health/kolagenostimulyaciya-ta-ob-yemne-modelyuvannya-trend-na-prirodnist-u-suchasniy-estetici-yaroslav-lata-na-konferenciji-collagen-wave-2-0-13081788.html

🇺🇦🎤 Хор «Гомін» влаштував фурор у столиці: всього за 7 хвилин їм вдалося зібрати 300 тисяч гривень для ГУР У столичній Національній філармонії відбувся перший із п’яти серпневих концертів найвідомішого хору України. До слова, їхнє виконання хіта Степана Гіга «Цей сон» вже має майже 10 мільйонів переглядів у TikTok. Фінал концерту став рекордним — на аукціоні за сім хвилин зібрали 300 тисяч гривень для ГУР, розігравши унікальні марки з зображенням хору Львівського органного залу і автографом соліста Вадима Яценка. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

#тварини 🦗 В Австралії відкрили новий гігантський вид палочника — Acrophylla alta. Його маскувальні здібності вражають, а розміри — лякають. Самка цього щойно описаного виду досягає 40 см у довжину і важить приблизно 44 г, що робить її найважчою комахою, знайденою в Австралії. ⭐️ Вид офіційно описали у 2025 році після знахідки у тропічних лісах регіону Atherton Tablelands — на висоті понад 900 м. ⭐️ Самці, ймовірно, мають добре розвинені крила і здатні планувати в повітрі, хоча й не літають активно через масу. ⭐️ Вид вдалося ідентифікувати завдяки унікальній будові яєць, які відрізняються від усіх інших палочників. ⭐️ Науковці передали перші зразки до Музею Квінсленда, а пошуки самця досі тривають. Велика маса тіла дозволяє краще зберігати тепло в прохолодному вологому середовищі високогірного лісу. Це рідкісна адаптація для палочників.

#кіно Антон Птушкін презентує фільм про українських полярників. Відомий мандрівник і режисер Антон Птушкін зняв документальну стрічку, присвячену 30-й ювілейній Українській антарктичній експедиції. У фільмі йдеться про роботу криголама «Ноосфера» та життя на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Глядачі зможуть побачити унікальні кадри з експедиції, розповіді науковців і маловідомі факти про дослідження, які українські полярники проводять на найвіддаленішому континенті. 📆 Прем’єра документального фільму відбудеться в українських кінотеатрах 4 вересня.

#тварини Жирафи — справжні майстри адаптації: завдяки своїм довгим язикам вони легко обходять колючки акації й ласують її соковитим листям. Це чудовий приклад того, як природа створює гармонійні й унікальні рішення для життя в природному середовищі!

#музеї Музей українського рушника в Переяславі: скарбниця народної культури. У мальовничому місті Переяслав, що за 90 км від Києва, розташований унікальний Музей українського рушника — справжня перлина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року, музей розмістився в історичній Трьохсвятительській церкві 1651 року, перевезеній із села Пищики Сквирського району. Ця пам’ятка архітектури національного значення стала ідеальним простором для збереження і демонстрації багатства української культури. Колекція музею: відображення душі народу Музей вражає своєю колекцією, що налічує близько 4000 рушників, з яких 367 представлені в експозиції. Ці рушники — не просто тканини, а символи гостинності, захисту та духовності, що супроводжували українців від народження до останніх днів. Орнаменти рушників містять прадавні магічні знаки: образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води та небесних світил. Особливу гордість музею становлять переяславські домоткані рушники XIX століття. Вони вирізняються складними композиціями, насиченими червоними візерунками з вкрапленнями синього чи чорного. Поліські рушники привертають увагу геометричними орнаментами, вишитими сірими та білими нитками, а полтавські чарують зображеннями дерева життя з казковими квітами — соняшником, калиною, виноградом. Унікальними є монастирські рушники, вишиті черницями у XIX столітті, яких у колекції збереглося 24. Техніки та регіональні особливості Експозиція демонструє розмаїття технік: ткані, вибійчані, вишиті хрестиком, гладдю (київською та полтавською), гаптуванням, мережкою. Кожен регіон Середньої Наддніпрянщини — Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Полісся — представлений унікальними зразками. Наприклад, слобожанські рушники вражають розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом, а чернігівські — стилізованими зображеннями рослин, птахів та навіть трибанних церков. Практична інформація для відвідувачів Музей розташований за адресою: вул. Літописна, 2, Переяслав. Він працює щодня з 9:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка. Вартість квитків доступна: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей. Дістатися можна громадським транспортом або автомобілем, доїхавши до площі Леніна, а далі — вулицею Літописною до Музею народної архітектури та побуту. Чому варто відвідати? Музей українського рушника — це не лише місце, де зберігаються унікальні витвори мистецтва, а й простір, що розповідає історію українського народу через його символи та традиції. Відвідування музею дозволяє доторкнутися до душі України, відчути зв’язок із предками та відкрити для себе красу народної творчості.

#природа Скелі Дениші — один із найпопулярніших скелелазних масивів України, розташований за 20 км від Житомира. Гранітні стіни вздовж річки Тетерів сягають 20–25 м у висоту та мають понад 30 класифікованих маршрутів різного рівня складності. Поруч — руїни палацу Терещенків, ліс із 500-річними дубами, Тригірський монастир 17 ст., а з оглядового майданчика відкривається краєвид на каньйон Тетерева. Цікаво, що у скелях біля санаторію мешкають унікальні вірменські ящірки, завезені сюди ще у 1960-х.

#музеї Музей історичних коштовностей України — скарбниця тисячоліть. Серед золотих куполів Києво-Печерської лаври захована справжня перлина — Музей історичних коштовностей України. Це місце, де оживає історія у сяйві золота, срібла та коштовного каміння. Тут зібрані унікальні прикраси, ритуальні предмети та витвори ювелірного мистецтва, що охоплюють понад 4 тисячі років — від скіфських скарбів до шедеврів часів Київської Русі. Особливу гордість музею складає Пектораль із Товстої Могили — шедевр скіфського ювелірного мистецтва, що вражає деталізацією й символізмом. Але не менш вражають і коштовності з доби трипільської культури, сарматські прикраси, вироби майстрів козацької епохи. 🖼 Це не просто музей — це машина часу, яка переносить у глибини української спадщини, де кожна прикраса розповідає свою історію. 📍 Де шукати? м. Київ, Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври) 🕰 Графік роботи: щоденно, окрім вівторка, з 10:00 до 17:00

#тварини Жирафи-альбіноси – це надзвичайно рідкісне явище у тваринному світі, яке привертає увагу дослідників і любителів природи. Альбінізм, спричинений генетичною мутацією, призводить до відсутності пігменту меланіну, через що ці тварини мають біле або дуже світле забарвлення шерсті та шкіри, а їхні очі можуть бути рожевими або блакитними. Особливості жирафів-альбіносів На відміну від типових жирафів із характерними коричнево-помаранчевими плямами, жирафи-альбіноси виглядають майже магічно завдяки своїй білосніжній шерсті. Вони зберігають усі фізичні риси звичайних жирафів: довгу шию, стрункі ноги та унікальні рогоподібні вирости на голові, відомі як осікони. Проте їхнє забарвлення робить їх більш вразливими до хижаків, оскільки вони не можуть ефективно маскуватися в савані. Поширення та середовище існування Жирафи-альбіноси найчастіше зустрічаються в тих самих регіонах, що й їхні пігментовані родичі, – у саванах і рідколіссях Східної та Південної Африки. Проте через свою рідкісність вони є справжньою знахідкою для вчених. Наприклад, у 2017 році в Кенії було зафіксовано жирафа-альбіноса, що стало сенсацією в природоохоронних колах. Виклики для виживання Альбінізм створює для жирафів додаткові труднощі. Відсутність пігментації робить їх чутливими до сонячних променів, що може призводити до проблем зі шкірою. Крім того, їхнє яскраве забарвлення привертає увагу хижаків, що ускладнює виживання в дикій природі. На щастя, природоохоронні організації активно працюють над захистом таких унікальних тварин. Жирафи-альбіноси мають не лише естетичну цінність, а й важливе наукове значення. Вони допомагають вченим краще зрозуміти генетику та адаптацію тварин до навколишнього середовища. У багатьох культурах Африки ці тварини вважаються символами унікальності та гармонії з природою. Жирафи-альбіноси – це справжній подарунок природи, який нагадує нам про її різноманітність і крихкість. Захист цих тварин є важливим завданням для збереження біорізноманіття нашої планети.

#світ Сіднейський оперний .театр Австралія у багатьох часто асоціюється з містом Сідней та його оперним театром, незважаючи на те, що столицею цієї країни є Канберра. Театр став відомим завдяки унікальній конструкції даху, що нагадує кілька білих вітроподібних раковин. Також це одна з найбільш фотографованих пам'яток у світі