• 🎮 Ще одне поповнення у всесвіті NieR: Automata: офіційний лорбук — уже в продажу.

    Дослідіть винятковий світ гри NieR: Automata через різноманітні концепт-арти, біографії персонажів, схеми та креслення. Деталізовані мапи допоможуть з навігацією в заплутаній місцевості, а про усі тонкощі кожної локації дізнайтеся в додаткових історіях та коментарях від геймдизайнера Йоко Таро.

    Глибше занурять у світ гри ще два ексклюзивні оповідання від сценаристки Джюн Еішіми 📇

    ▪️ 192 сторінки
    ▪️ тверда обкладинка
    ▪️ 1200 грн

    ЗАМОВИТИ ЛОРБУК «NieR: AUTOMATA. ПУТІВНИК СВІТОМ»: https://malopus.com.ua/artbooks/nier-automata-world-guide
    🎮 Ще одне поповнення у всесвіті NieR: Automata: офіційний лорбук — уже в продажу. Дослідіть винятковий світ гри NieR: Automata через різноманітні концепт-арти, біографії персонажів, схеми та креслення. Деталізовані мапи допоможуть з навігацією в заплутаній місцевості, а про усі тонкощі кожної локації дізнайтеся в додаткових історіях та коментарях від геймдизайнера Йоко Таро. Глибше занурять у світ гри ще два ексклюзивні оповідання від сценаристки Джюн Еішіми 📇 ▪️ 192 сторінки ▪️ тверда обкладинка ▪️ 1200 грн ЗАМОВИТИ ЛОРБУК «NieR: AUTOMATA. ПУТІВНИК СВІТОМ»: https://malopus.com.ua/artbooks/nier-automata-world-guide
    Like
    1
    1comments 146views
  • Весна у старому місті...🌸
    🎨 Львівський художник і педагог Микола Могилат
    Весна у старому місті...🌸 🎨 Львівський художник і педагог Микола Могилат
    60views
  • Мала Хортиця. Урочище Вирва 🌿
    Це унікальне мальовниче місце, яке розташовано в Запоріжжі, на правому березі Дніпра. Урочище цікаве своїми гранітними виходами незвичної форми, стародавніми святилищами.
    Мала Хортиця. Урочище Вирва 🌿 Це унікальне мальовниче місце, яке розташовано в Запоріжжі, на правому березі Дніпра. Урочище цікаве своїми гранітними виходами незвичної форми, стародавніми святилищами.
    Like
    3
    68views
  • #подорожі
    Буцький каньйон. Черкаська область.
    Посеред зелених просторів Черкащини заховано місце, де камені пам'ятають інше небо. Село Буки. Тихе, наче забуте кимось із великих творців світу. Але воно відоме своїм унікальним природним ландшафтом мальовниче місце на річці Гірський Тікич, яке називають Буцьким каньйоном.
    Скелі каньйону сягають 20-30 метрів у висоту, і їхній вигляд справді вражає: масивні брили граніту, звивиста річка, водоспади і вузькі ущелини створюють неймовірну картину.
    Цей каньйон — ніби шрам на землі, такий древній, що його доторк ще досі відлунює у воді. А вчені підтверджують: його камені пам’ятають світ, якого ми не уявляємо: їм понад 2 мільярди років. Коли ще не було ні квітів, ні птахів, ні зірок у тому вигляді, як ми їх знаємо, ці скелі вже стояли. Це український кристалічний щит — одна з найдавніших частин земної кори Європи, яка вийшла на поверхню ще в докембрійську еру.
    Ось кілька легенд і цікавих фактів про Буки та Букський каньйон
    🔹 "Кам’яний млин": Історики стверджують, що наприкінці XIX століття тут була одна з перших малих гідроелектростанцій на території України. Руїни старовинного млина і частини греблі досі стоять серед скель, надаючи місцю загадковості.
    🔹 Каньйон і козаки: За іншою легендою, в Букському каньйоні переховувалися козаки, які будували тут схованки й використовували скелі для оборони. Нібито деякі вузькі проходи й печерки в скелях залишилися ще з тих часів.
    🔹 "Спів скель": У вітряну погоду кам’яні стіни каньйону видають особливі звуки, які місцеві називають "співом скель". Кажуть, що це духи древніх велетнів нагадують про себе.
    🔹 Дивна вода Тікича: У водах річки Гірський Тікич іноді можна побачити цікаві міні-водоверті й течії навіть у спокійну погоду. Місцеві вірять, що це "сховані підводні ворота", через які вода тече не тільки поверхнею, а й під землею.
    🔹 Феномен трьох річок: Місце злиття Гірського Тікича, Гнилого Тікича й Вільшанки відоме як "Місце поєднання трьох вод" — один із небагатьох таких природних феноменів в Україні.
    #подорожі Буцький каньйон. Черкаська область. Посеред зелених просторів Черкащини заховано місце, де камені пам'ятають інше небо. Село Буки. Тихе, наче забуте кимось із великих творців світу. Але воно відоме своїм унікальним природним ландшафтом мальовниче місце на річці Гірський Тікич, яке називають Буцьким каньйоном. Скелі каньйону сягають 20-30 метрів у висоту, і їхній вигляд справді вражає: масивні брили граніту, звивиста річка, водоспади і вузькі ущелини створюють неймовірну картину. Цей каньйон — ніби шрам на землі, такий древній, що його доторк ще досі відлунює у воді. А вчені підтверджують: його камені пам’ятають світ, якого ми не уявляємо: їм понад 2 мільярди років. Коли ще не було ні квітів, ні птахів, ні зірок у тому вигляді, як ми їх знаємо, ці скелі вже стояли. Це український кристалічний щит — одна з найдавніших частин земної кори Європи, яка вийшла на поверхню ще в докембрійську еру. Ось кілька легенд і цікавих фактів про Буки та Букський каньйон 🔹 "Кам’яний млин": Історики стверджують, що наприкінці XIX століття тут була одна з перших малих гідроелектростанцій на території України. Руїни старовинного млина і частини греблі досі стоять серед скель, надаючи місцю загадковості. 🔹 Каньйон і козаки: За іншою легендою, в Букському каньйоні переховувалися козаки, які будували тут схованки й використовували скелі для оборони. Нібито деякі вузькі проходи й печерки в скелях залишилися ще з тих часів. 🔹 "Спів скель": У вітряну погоду кам’яні стіни каньйону видають особливі звуки, які місцеві називають "співом скель". Кажуть, що це духи древніх велетнів нагадують про себе. 🔹 Дивна вода Тікича: У водах річки Гірський Тікич іноді можна побачити цікаві міні-водоверті й течії навіть у спокійну погоду. Місцеві вірять, що це "сховані підводні ворота", через які вода тече не тільки поверхнею, а й під землею. 🔹 Феномен трьох річок: Місце злиття Гірського Тікича, Гнилого Тікича й Вільшанки відоме як "Місце поєднання трьох вод" — один із небагатьох таких природних феноменів в Україні.
    Like
    3
    88views
  • 🧢 Вітаю! З вами доктор Генрі Волтон Джонс-молодший. Хоча для друзів я просто Індіана. Сьогодні я розповім вам про деякі з найхимерніших артефактів, які реально існують. Без магії, без спецефектів — тільки пил століть, загадки історії та кілька проклять для особливо щасливих дослідників. 🗿📜

    Обережно: деякі з цих речей краще бачити здалеку…

    Кришталеві черепи 💀
    Давні черепи з кварцу, знайдені у Центральній Америці. Одні вважають їх творінням індіанців мая, інші — фальсифікацією XIX століття. Та хто б їх не створив — вони виглядають так, ніби досі чекають на свого господаря.

    Небесний залізний кинджал Тутанхамона ✨🗡️
    Кинджал, знайдений у гробниці фараона, зроблений з метеоритного заліза. Так, з металу, який прилетів із космосу! Давні єгиптяни буквально носили зорі при собі.

    Проклята амулетна статуетка Басано 🧿
    Легенда каже, що ця срібна статуетка, створена в Італії у XVI столітті, приносила смерть кожному власнику. Її не могли знищити, тож замкнули в скрині на глибокому складі.

    Рукопис Войнича 📜
    Книга, написана невідомою мовою і прикрашена дивними малюнками рослин, яких не існує. Вчені ламають голови вже століття. І поки що... без результату.

    Камені Іки ⛰️
    Тисячі каменів із Перу, на яких зображені динозаври, люди й неймовірні сцени хірургії. Справжні чи витончене шахрайство? Суперечки точаться досі.

    Маска Агамемнона 👑
    Золота похоронна маска з Мікен. Археологи сперечаються: чи справді це обличчя легендарного царя, чи просто неймовірно майстерна робота бронзової доби.

    Диск Фесту 🌀
    Глиняний диск з Криту, вкритий невідомими символами. Ніхто не знає, що він означає: молитву? Пісню? Чи, можливо, стародавній "квест"?

    🏛️ Світ повен загадок. І пам’ятайте: деякі артефакти краще залишати там, де їх знайшли. Бо не кожен скарб вартий ціни, яку можна за нього заплатити.

    З жагою до пригод —
    ваш Індіана Джонс 🧢🗺️📚

    #fan_art #супер_факт #супер_порада
    🧢 Вітаю! З вами доктор Генрі Волтон Джонс-молодший. Хоча для друзів я просто Індіана. Сьогодні я розповім вам про деякі з найхимерніших артефактів, які реально існують. Без магії, без спецефектів — тільки пил століть, загадки історії та кілька проклять для особливо щасливих дослідників. 🗿📜 Обережно: деякі з цих речей краще бачити здалеку… Кришталеві черепи 💀 Давні черепи з кварцу, знайдені у Центральній Америці. Одні вважають їх творінням індіанців мая, інші — фальсифікацією XIX століття. Та хто б їх не створив — вони виглядають так, ніби досі чекають на свого господаря. Небесний залізний кинджал Тутанхамона ✨🗡️ Кинджал, знайдений у гробниці фараона, зроблений з метеоритного заліза. Так, з металу, який прилетів із космосу! Давні єгиптяни буквально носили зорі при собі. Проклята амулетна статуетка Басано 🧿 Легенда каже, що ця срібна статуетка, створена в Італії у XVI столітті, приносила смерть кожному власнику. Її не могли знищити, тож замкнули в скрині на глибокому складі. Рукопис Войнича 📜 Книга, написана невідомою мовою і прикрашена дивними малюнками рослин, яких не існує. Вчені ламають голови вже століття. І поки що... без результату. Камені Іки ⛰️ Тисячі каменів із Перу, на яких зображені динозаври, люди й неймовірні сцени хірургії. Справжні чи витончене шахрайство? Суперечки точаться досі. Маска Агамемнона 👑 Золота похоронна маска з Мікен. Археологи сперечаються: чи справді це обличчя легендарного царя, чи просто неймовірно майстерна робота бронзової доби. Диск Фесту 🌀 Глиняний диск з Криту, вкритий невідомими символами. Ніхто не знає, що він означає: молитву? Пісню? Чи, можливо, стародавній "квест"? 🏛️ Світ повен загадок. І пам’ятайте: деякі артефакти краще залишати там, де їх знайшли. Бо не кожен скарб вартий ціни, яку можна за нього заплатити. З жагою до пригод — ваш Індіана Джонс 🧢🗺️📚 #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Love
    Like
    7
    360views
  • Хочу так в старості сидіти, попивати вино і бурчати:
    - Курва, знову вино скисло, все через ту кляту русню!
    А внуки, щоб відповідали:
    - Діду, ти знову мариш, ніякої русні вже 50 років як не існує! 🤣
    Хочу так в старості сидіти, попивати вино і бурчати: - Курва, знову вино скисло, все через ту кляту русню! А внуки, щоб відповідали: - Діду, ти знову мариш, ніякої русні вже 50 років як не існує! 🤣
    Like
    1
    45views
  • У Києві завершився фестиваль «Книжкова країна», який тривав з 24 по 27 квітня на ВДНГ.

    Цього разу подію відвідало понад 72 500 гостей, які придбали близько 90 000 книжок. Які видання обирали на фестивалі? Ми ділимося найпопулярнішими книжками від чотирьох видавництв: Vivat, «КСД», «Лабораторії» та «Видавництва Старого Лева».

    https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/yaki-knizhki-ukrainci-ku...
    У Києві завершився фестиваль «Книжкова країна», який тривав з 24 по 27 квітня на ВДНГ. Цього разу подію відвідало понад 72 500 гостей, які придбали близько 90 000 книжок. Які видання обирали на фестивалі? Ми ділимося найпопулярнішими книжками від чотирьох видавництв: Vivat, «КСД», «Лабораторії» та «Видавництва Старого Лева». https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/yaki-knizhki-ukrainci-kupuyut-naychastishe-rezultati-festivalyu-knizhkova-kraina/
    ELLE.UA
    Які книжки українці купують найчастіше: результати фестивалю «Книжкова країна»
    Видання від Vivat, «КСД», «Лабораторії» та «Видавництва Старого Лева»
    Like
    2
    109views
  • УКРАЇНА БУЛА ! Є І БУДЕ !

    ТРИПІЛЬЦІ...

    Феноменальність Української культури породжувалась і формувалась найбільшою мірою просторово-географічним та історичним чинниками. І це тісно пов’язано з нинішніми реаліями становлення Незалежної України, формування її матеріальних, духовних, моральних цінностей. Географічний, історичний та мовний чинники – найдавніші в історії людства, ще з доісторичних епох, з часів унікальної трипільської цивілізації.

    У пізньої трипільський період значно розширилася територія, заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища річок Случі й Горині, обидва береги Київського Придніпров'я та степи північно-західного Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Просування степовиків у Побужжя спричинило відділення софіївських пам'яток в окрему після трипільську так звану «Софіївську культуру» що згодом частково поширилася на Волинь.

    В період Пізньої трипільського поселення трипільці винайшли ткацький верстат. І це після винаходу колеса, гончарного колеса та виробів з міді залишило відчутний слід у подальшому розвитку краян-аріїв.На відміну від арктичних і північно-східних сусідів (предків сучасних угрофінських народів), котрі як одяг використовували шкури тварин, трипільці-арії одягалися у чудове домоткане вбрання. Одяг був красивим і різноманітним. Жінки носили різної довжини приталені сукні, спідниці, сорочки. Усе це було прикрашене вишивкою.

    На шию одягали прикраси, виготовлені з міді, кістки, бронзи, срібла чи золота: ланцюжки, намиста, пекторалі, підвіски. Використовували кілька видів зачісок. Часто волосся заплітали в одну або дві коси. Користувались дзеркальцями, виготовленими з полірованої до блиску бронзи чи срібла. Загалом, зовнішній вигляд оріянок нагадував нинішніх українок чи білорусок, одягнених у їхній національний одяг.

    Чоловіки носили полотняні штани, вишиті сорочки, підперезані довгим і широким паском, прикрашеним вишивкою. Одягали шкіряні чоботи. Споконвіку серед чоловіків оріян був поширений звичай голити бороди і носити вуса, що пізніше стане традицією українців. А вояки, крім того, ще залишали на голеній голові довге пасмо волосся – “оселедець”. Така мода багато тисячоліть була візитною карткою Українських Воїнів та знатних людей…

    За періоду пізньої трипільського поселення, на думку деяких фахівців, зберігався патріархальний лад. Проте ставлення чоловіків до жінок було особливим, чим трипільці і відрізнялися від інших землеробних та кочових племен.

    Розвивалося гончарне мистецтво та урізноманітнились вироби з кераміки. Так, на трипільській кераміці періоду пізньої трипільських поселень відомі зображення людей, тварин, в першу чергу собак та змій, фантастичних істот та багато візерунків. Інколи ці елементи складають цілі «картини».Як вважають археологи, «більшість з них має землеробський зміст.»Відомо також багато трипільських статуеток – в першу чергу жінок та биків. Вважають, що ці статуетки були уособленням Великої Богині, а бик символізував чоловіче начало.

    Досі загадкою залишається призначення біноклевидних сосудів, які часто зустрічаються в рештках жител. Більшість з них не має денець, тож не могла використовуватися для зберігання чогось. Найпоширенішими версіями є, що ці «біноклі» використовувалися для землеробського обряду «напування землі», або, обтягнуті шкірою – як ритуальні барабани. Вважається, що культове значення мали і фігурки, моделі жител та возів, які знаходять у трипільських поселеннях.

    Трипільці досягли чималих успіхів завдяки власній праці, розуму та ресурсам дуже багатої землі, яку нині називають Україною.

    В Україні Трипільська культура збереглась у пережитках і залишила по собі виразні сліди. Український народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитною людністю Пра-України. [Інформацію взято з мережі інтернет]

    А якщо вам цікаво поринути в світ Пра-України та пройтись "ДОРОГАМИ ЧАСУ" епохи трипільської цивілізації, запрошую до аудіобіліотеки авторського телеграм_каналу UA🇺🇦«УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ» посилання ось тут 👇 тисни:

    https://t.me/RuslanSpeaks.
    УКРАЇНА БУЛА ! Є І БУДЕ ! ТРИПІЛЬЦІ... Феноменальність Української культури породжувалась і формувалась найбільшою мірою просторово-географічним та історичним чинниками. І це тісно пов’язано з нинішніми реаліями становлення Незалежної України, формування її матеріальних, духовних, моральних цінностей. Географічний, історичний та мовний чинники – найдавніші в історії людства, ще з доісторичних епох, з часів унікальної трипільської цивілізації. У пізньої трипільський період значно розширилася територія, заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища річок Случі й Горині, обидва береги Київського Придніпров'я та степи північно-західного Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Просування степовиків у Побужжя спричинило відділення софіївських пам'яток в окрему після трипільську так звану «Софіївську культуру» що згодом частково поширилася на Волинь. В період Пізньої трипільського поселення трипільці винайшли ткацький верстат. І це після винаходу колеса, гончарного колеса та виробів з міді залишило відчутний слід у подальшому розвитку краян-аріїв.На відміну від арктичних і північно-східних сусідів (предків сучасних угрофінських народів), котрі як одяг використовували шкури тварин, трипільці-арії одягалися у чудове домоткане вбрання. Одяг був красивим і різноманітним. Жінки носили різної довжини приталені сукні, спідниці, сорочки. Усе це було прикрашене вишивкою. На шию одягали прикраси, виготовлені з міді, кістки, бронзи, срібла чи золота: ланцюжки, намиста, пекторалі, підвіски. Використовували кілька видів зачісок. Часто волосся заплітали в одну або дві коси. Користувались дзеркальцями, виготовленими з полірованої до блиску бронзи чи срібла. Загалом, зовнішній вигляд оріянок нагадував нинішніх українок чи білорусок, одягнених у їхній національний одяг. Чоловіки носили полотняні штани, вишиті сорочки, підперезані довгим і широким паском, прикрашеним вишивкою. Одягали шкіряні чоботи. Споконвіку серед чоловіків оріян був поширений звичай голити бороди і носити вуса, що пізніше стане традицією українців. А вояки, крім того, ще залишали на голеній голові довге пасмо волосся – “оселедець”. Така мода багато тисячоліть була візитною карткою Українських Воїнів та знатних людей… За періоду пізньої трипільського поселення, на думку деяких фахівців, зберігався патріархальний лад. Проте ставлення чоловіків до жінок було особливим, чим трипільці і відрізнялися від інших землеробних та кочових племен. Розвивалося гончарне мистецтво та урізноманітнились вироби з кераміки. Так, на трипільській кераміці періоду пізньої трипільських поселень відомі зображення людей, тварин, в першу чергу собак та змій, фантастичних істот та багато візерунків. Інколи ці елементи складають цілі «картини».Як вважають археологи, «більшість з них має землеробський зміст.»Відомо також багато трипільських статуеток – в першу чергу жінок та биків. Вважають, що ці статуетки були уособленням Великої Богині, а бик символізував чоловіче начало. Досі загадкою залишається призначення біноклевидних сосудів, які часто зустрічаються в рештках жител. Більшість з них не має денець, тож не могла використовуватися для зберігання чогось. Найпоширенішими версіями є, що ці «біноклі» використовувалися для землеробського обряду «напування землі», або, обтягнуті шкірою – як ритуальні барабани. Вважається, що культове значення мали і фігурки, моделі жител та возів, які знаходять у трипільських поселеннях. Трипільці досягли чималих успіхів завдяки власній праці, розуму та ресурсам дуже багатої землі, яку нині називають Україною. В Україні Трипільська культура збереглась у пережитках і залишила по собі виразні сліди. Український народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитною людністю Пра-України. [Інформацію взято з мережі інтернет] А якщо вам цікаво поринути в світ Пра-України та пройтись "ДОРОГАМИ ЧАСУ" епохи трипільської цивілізації, запрошую до аудіобіліотеки авторського телеграм_каналу UA🇺🇦«УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ» посилання ось тут 👇 тисни: https://t.me/RuslanSpeaks.
    Like
    1
    244views
  • #поезія
    є гірші проблеми ніж мій несмачний фрапуччіно
    і речі гарніше квітів прилавків старого міста.
    на piazza duomo так тихо, і так спокійно,
    якийсь італієць підкрикнув «o bella vista».

    у моє життя тобі не потрібні візи,
    ні печатки, ні білі квитки, ні лікарські довідки,
    досить, їду до тебе. збираю валізу:
    ти потрібен мені з усіма своїми недоліками.

    ти потрібен мені як дихання, як повітря,
    як молоко дитині, що хоче спати,
    як у спеку у затінку треба вітер,
    як колискова, що серце вночі має колихати,

    ти потрібен мені як сонце. як ночі ранок,
    як америка христофору колумбу,
    як тілу моєму треба смертельні рани,
    як старенькій бабусі потрібна квіткова клумба.

    є проблеми глобальніше, але ти і я серед ночі
    це проблема така, для якої нема теореми:
    щоб вірші писати про твої карі очі,
    ти потрібен як все, що вже є у мене.

    і усе це не анекдоти, не жарти, не scherzo,
    юрист пише про те, що не сховати, нікуди не діти:
    ти маєш за власність моє хворе слабке серце,
    але воно намагається битися щоб любити.

    Соня Соняшникова
    #поезія є гірші проблеми ніж мій несмачний фрапуччіно і речі гарніше квітів прилавків старого міста. на piazza duomo так тихо, і так спокійно, якийсь італієць підкрикнув «o bella vista». у моє життя тобі не потрібні візи, ні печатки, ні білі квитки, ні лікарські довідки, досить, їду до тебе. збираю валізу: ти потрібен мені з усіма своїми недоліками. ти потрібен мені як дихання, як повітря, як молоко дитині, що хоче спати, як у спеку у затінку треба вітер, як колискова, що серце вночі має колихати, ти потрібен мені як сонце. як ночі ранок, як америка христофору колумбу, як тілу моєму треба смертельні рани, як старенькій бабусі потрібна квіткова клумба. є проблеми глобальніше, але ти і я серед ночі це проблема така, для якої нема теореми: щоб вірші писати про твої карі очі, ти потрібен як все, що вже є у мене. і усе це не анекдоти, не жарти, не scherzo, юрист пише про те, що не сховати, нікуди не діти: ти маєш за власність моє хворе слабке серце, але воно намагається битися щоб любити. Соня Соняшникова
    Love
    1
    153views
  • Кохала одруженого, а її труну несли жінки.

    4 факти про Лесю Українку, про які не розповідали в школі, бо шкільна програма у СРСР наскільки спростила біографію знаної поетеси, , що зараз ми знову і знову продовжуємо її відкривати для себе

    Леся Українка – виняткова в українській літературі постать і знана всіма поетеса. Вона не просто була "вічнохворою", котра лише "викликає співчуття". Навпаки - ця тендітна жінка була справжнім борцем і жила повнокровним життям.

    1. НЕ БУЛА ЖОДНОГО ДНЯ У ШКОЛІ

    Леся Українка здобула чудову освіту, однак у домашніх умовах. Лесина мати Олена Пчілка вважала, що краще її дітям здобути початкову освіту вдома, адже школи були русифікованими й письменниця не хотіла, щоб це торкалося їх.

    Наймолодша сестра Лесі, Ізидора Косач-Борисова, згодом стала студенткою Київського політехнічного інституту, проте сама поетеса так ніде і не навчалася. Ймовірно, причиною цього стала хвороба.

    Проте в домашніх умовах Леся ОПАНУВАЛА ЩОНАЙМЕНШЕ 10 МОВ, зокрема німецьку, французьку, англійську, італійську, російську, польську, латину, грецьку, болгарську та навіть давньоєгипетську на базовому рівні. Це дозволило їй перекладати твори Гомера, Гете, Гейне, Байрона, Данте, Гюго. А в 19 років вона написала підручник зі стародавньої історії для молодших братів і сестер.

    2. КОХАЛА ОДРУЖЕНОГО ЧОЛОВІКА

    Першим коханням Лесі Українки був одружений чоловік. У 19 років поетеса освідчилася у почуттях Михайлові Славинському – молодому юристу, котрий був одружений і на 10 років старшим за Лесю.

    Звісно, почуття поетеси залишилися без відповіді. Цей епізод відображений у вірші "Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами".

    3. ПЕРЕОСМИСЛЮВАЛА БІБЛІЮ

    Леся Українка була інтелектуалкою світового масштабу. Про це, зокрема, свідчать її глибокі переосмислення біблійних сюжетів, які дехто може назвати й богохульством. Проте таким чином Леся Українка висвітлювала глибокі теми, використовуючи власне бачення сюжетів з Євангелія.

    Наприклад, драматична поема "Одержима", котру Леся Українка написала після смерті Сергія Мержинського, переосмислює історію Марії Магдалини й оповідає не лише про її духовну, але й фізичну одержимість.

    Драматична поема "На полі крові" оповідає відмінну історію від тієї, що можна прочитати у Біблії. Юда Іскаріот не покінчив життя самогубством після страти Ісуса, а продовжив своє життя і в розмові з прочанином говорить про своє бачення історії Спасителя і своєї ролі в його смерті.

    Про переосмислення християнства Лесі Українки можна дізнатися набагато більше у розмовах письменниці Оксани Забужко та предстоятеля УГКЦ Святослава у книзі "Апокрифи".

    4. Її ТРУНУ НЕСЛИ ЖІНКИ

    Лесю Українку можна назвати феміністкою. Вона боролася за права жінок і навіть попри хворобу не хотіла викликати співчуття чи жалість до себе.

    Історія Лесі надихала багатьох жінок. Тому під час похорону на Байковому кладовищі у 1913 році її труну несли 6 жінок – приятельок поетеси. Зокрема акторки Валерія Пахаревська та Наталія Дорошенко.

    Цікаво, що царський уряд боявся, що похорон може перерости в мітинг, тому будь-які промови заборонили. Тому всі присутні в знак протесту спершу годину співали "Вічна пам'ять" (замість того, щоб проспівати тричі), а потім довго стояли мовчки на кладовищі – це був протест проти заборони виголошувати промови.

    🖍️ Юрій Семенюк
    Кохала одруженого, а її труну несли жінки. 4 факти про Лесю Українку, про які не розповідали в школі, бо шкільна програма у СРСР наскільки спростила біографію знаної поетеси, , що зараз ми знову і знову продовжуємо її відкривати для себе Леся Українка – виняткова в українській літературі постать і знана всіма поетеса. Вона не просто була "вічнохворою", котра лише "викликає співчуття". Навпаки - ця тендітна жінка була справжнім борцем і жила повнокровним життям. 1. НЕ БУЛА ЖОДНОГО ДНЯ У ШКОЛІ Леся Українка здобула чудову освіту, однак у домашніх умовах. Лесина мати Олена Пчілка вважала, що краще її дітям здобути початкову освіту вдома, адже школи були русифікованими й письменниця не хотіла, щоб це торкалося їх. Наймолодша сестра Лесі, Ізидора Косач-Борисова, згодом стала студенткою Київського політехнічного інституту, проте сама поетеса так ніде і не навчалася. Ймовірно, причиною цього стала хвороба. Проте в домашніх умовах Леся ОПАНУВАЛА ЩОНАЙМЕНШЕ 10 МОВ, зокрема німецьку, французьку, англійську, італійську, російську, польську, латину, грецьку, болгарську та навіть давньоєгипетську на базовому рівні. Це дозволило їй перекладати твори Гомера, Гете, Гейне, Байрона, Данте, Гюго. А в 19 років вона написала підручник зі стародавньої історії для молодших братів і сестер. 2. КОХАЛА ОДРУЖЕНОГО ЧОЛОВІКА Першим коханням Лесі Українки був одружений чоловік. У 19 років поетеса освідчилася у почуттях Михайлові Славинському – молодому юристу, котрий був одружений і на 10 років старшим за Лесю. Звісно, почуття поетеси залишилися без відповіді. Цей епізод відображений у вірші "Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами". 3. ПЕРЕОСМИСЛЮВАЛА БІБЛІЮ Леся Українка була інтелектуалкою світового масштабу. Про це, зокрема, свідчать її глибокі переосмислення біблійних сюжетів, які дехто може назвати й богохульством. Проте таким чином Леся Українка висвітлювала глибокі теми, використовуючи власне бачення сюжетів з Євангелія. Наприклад, драматична поема "Одержима", котру Леся Українка написала після смерті Сергія Мержинського, переосмислює історію Марії Магдалини й оповідає не лише про її духовну, але й фізичну одержимість. Драматична поема "На полі крові" оповідає відмінну історію від тієї, що можна прочитати у Біблії. Юда Іскаріот не покінчив життя самогубством після страти Ісуса, а продовжив своє життя і в розмові з прочанином говорить про своє бачення історії Спасителя і своєї ролі в його смерті. Про переосмислення християнства Лесі Українки можна дізнатися набагато більше у розмовах письменниці Оксани Забужко та предстоятеля УГКЦ Святослава у книзі "Апокрифи". 4. Її ТРУНУ НЕСЛИ ЖІНКИ Лесю Українку можна назвати феміністкою. Вона боролася за права жінок і навіть попри хворобу не хотіла викликати співчуття чи жалість до себе. Історія Лесі надихала багатьох жінок. Тому під час похорону на Байковому кладовищі у 1913 році її труну несли 6 жінок – приятельок поетеси. Зокрема акторки Валерія Пахаревська та Наталія Дорошенко. Цікаво, що царський уряд боявся, що похорон може перерости в мітинг, тому будь-які промови заборонили. Тому всі присутні в знак протесту спершу годину співали "Вічна пам'ять" (замість того, щоб проспівати тричі), а потім довго стояли мовчки на кладовищі – це був протест проти заборони виголошувати промови. 🖍️ Юрій Семенюк
    160views
More Results