• 🤬 Нацкешбек по ходу пішли туди ж, куди й вклади сбербанка радянської помойки. Вже листопад на вулиці, а навіть за серпень їх не було! 🤬
    ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
    "Нацкешбек" затримується: виплати в межах програми розпочнуться пізніше від запланованого терміну.
    Причина — різке збільшення кількості учасників і потреба у додаткових технічних погодженнях. Отримувачами стануть українці, які зареєструвалися в програмі через офіційний застосунок і відповідають критеріям доходу та сплати податків. Точну дату старту виплат уряд пообіцяв оголосити найближчим часом.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🤬 Нацкешбек по ходу пішли туди ж, куди й вклади сбербанка радянської помойки. Вже листопад на вулиці, а навіть за серпень їх не було! 🤬 ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ "Нацкешбек" затримується: виплати в межах програми розпочнуться пізніше від запланованого терміну. Причина — різке збільшення кількості учасників і потреба у додаткових технічних погодженнях. Отримувачами стануть українці, які зареєструвалися в програмі через офіційний застосунок і відповідають критеріям доходу та сплати податків. Точну дату старту виплат уряд пообіцяв оголосити найближчим часом. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    59переглядів
  • 😱😱 Страшний сон Ліверпуля триває 📛📛

    ⛔️ Мерсисайдці на Енфілді розгромно згорають Кристал Пелас 0:3 (!) і вилітають з Кубку ліги вже на стадії 1/8 фіналу.

    🤯 За 3 місяці Ліверпуль програв Орлам усе і усюди, де тільки міг...

    ❌ Серпень: поразка від Кристал Пелас у Суперкубку Англії;
    ❌ Вересень: поразка від Кристал Пелас в АПЛ;
    ❌ Жовтень: поразка від Кристал Пелас в Кубку ліги.
    #World_Football #European_football
    #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    😱😱 Страшний сон Ліверпуля триває 📛📛 ⛔️ Мерсисайдці на Енфілді розгромно згорають Кристал Пелас 0:3 (!) і вилітають з Кубку ліги вже на стадії 1/8 фіналу. 🤯 За 3 місяці Ліверпуль програв Орлам усе і усюди, де тільки міг... ❌ Серпень: поразка від Кристал Пелас у Суперкубку Англії; ❌ Вересень: поразка від Кристал Пелас в АПЛ; ❌ Жовтень: поразка від Кристал Пелас в Кубку ліги. #World_Football #European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    174переглядів
  • #поезія
    Дивуюся. Овва! Сама собі не вірю.
    Ще вчора серпень пестив мої вії.
    І пахло небо карамельною ваніллю,
    Сховавши сонце в ризи золотії.
    Трусили айстри флер осінніх чарів,
    Ховаючи до серця спогад літа.
    А діва-Осінь у тонко́му сарі
    Озолотила клени на півсвіта...
    І сіяв Бог дощі на айстри білі,
    Торкався кленів доброю рукою.
    Летіло листя в тихій заметілі
    І ворожило долю нам з тобою...
    Ще, ніби вчора, зріли синім сливи
    І до зими було ген-ген — за раєм...
    І ми були, як айстри ті — щасливі.
    А нині Бог частує Осінь чаєм...

    Дивуюся...

    Людмила Галінська
    #поезія Дивуюся. Овва! Сама собі не вірю. Ще вчора серпень пестив мої вії. І пахло небо карамельною ваніллю, Сховавши сонце в ризи золотії. Трусили айстри флер осінніх чарів, Ховаючи до серця спогад літа. А діва-Осінь у тонко́му сарі Озолотила клени на півсвіта... І сіяв Бог дощі на айстри білі, Торкався кленів доброю рукою. Летіло листя в тихій заметілі І ворожило долю нам з тобою... Ще, ніби вчора, зріли синім сливи І до зими було ген-ген — за раєм... І ми були, як айстри ті — щасливі. А нині Бог частує Осінь чаєм... Дивуюся... Людмила Галінська
    Like
    Love
    2
    198переглядів
  • #поезія
    Ми кроїли межу між нами
    цілісінький серпень —
    не склалося,
    яблук не збирано, лан не дожали,
    коліна і пальці стерпли.

    Долю проріже кривим серпантином
    із сірого гравію,
    як тіло кобри.
    Як не бийся над рівним зрізом,
    а буде краяти.

    Серп оживає, підморгує
    на грудях ночі
    і відтинає буденне.
    Пасок обернеться зашморгом,
    назавжди зурочить.

    Очі заліплені медом, зав'язані паском
    зі зміїної шкіри,
    а будеш смикати,
    затягне міцніше, стане жарко чи жаско,
    бо сам пов'язки не знімеш.

    Кільця ніжно обернуть тебе
    найщільнішою ковдрою,
    задуха в обіймах.
    А як попросиш пощади, не стерпиш,
    вислизне в небо твоя кишенькова кобра.

    Повітряна змійка полине до хмар,
    далеко і високо,
    літати в рутині,
    та не бійся втратити. Шворка у твоїх руках:
    захочеш — висмикнеш.

    lysychkazlisu

    #поезія Ми кроїли межу між нами цілісінький серпень — не склалося, яблук не збирано, лан не дожали, коліна і пальці стерпли. Долю проріже кривим серпантином із сірого гравію, як тіло кобри. Як не бийся над рівним зрізом, а буде краяти. Серп оживає, підморгує на грудях ночі і відтинає буденне. Пасок обернеться зашморгом, назавжди зурочить. Очі заліплені медом, зав'язані паском зі зміїної шкіри, а будеш смикати, затягне міцніше, стане жарко чи жаско, бо сам пов'язки не знімеш. Кільця ніжно обернуть тебе найщільнішою ковдрою, задуха в обіймах. А як попросиш пощади, не стерпиш, вислизне в небо твоя кишенькова кобра. Повітряна змійка полине до хмар, далеко і високо, літати в рутині, та не бійся втратити. Шворка у твоїх руках: захочеш — висмикнеш. lysychkazlisu
    Like
    Love
    2
    99переглядів
  • #поезія
    Ми кроїли межу між нами
    цілісінький серпень —
    не склалося,
    яблук не збирано, лан не дожали,
    коліна і пальці стерпли.

    Долю проріже кривим серпантином
    із сірого гравію,
    як тіло кобри.
    Як не бийся над рівним зрізом,
    а буде краяти.

    Серп оживає, підморгує
    на грудях ночі
    і відтинає буденне.
    Пасок обернеться зашморгом,
    назавжди зурочить.

    Очі заліплені медом, зав'язані паском
    зі зміїної шкіри,
    а будеш смикати,
    затягне міцніше, стане жарко чи жаско,
    бо сам пов'язки не знімеш.

    Кільця ніжно обернуть тебе
    найщільнішою ковдрою,
    задуха в обіймах.
    А як попросиш пощади, не стерпиш,
    вислизне в небо твоя кишенькова кобра.

    Повітряна змійка полине до хмар,
    далеко і високо,
    літати в рутині,
    та не бійся втратити. Шворка у твоїх руках:
    захочеш — висмикнеш.

    Уляна Лисиця
    #поезія Ми кроїли межу між нами цілісінький серпень — не склалося, яблук не збирано, лан не дожали, коліна і пальці стерпли. Долю проріже кривим серпантином із сірого гравію, як тіло кобри. Як не бийся над рівним зрізом, а буде краяти. Серп оживає, підморгує на грудях ночі і відтинає буденне. Пасок обернеться зашморгом, назавжди зурочить. Очі заліплені медом, зав'язані паском зі зміїної шкіри, а будеш смикати, затягне міцніше, стане жарко чи жаско, бо сам пов'язки не знімеш. Кільця ніжно обернуть тебе найщільнішою ковдрою, задуха в обіймах. А як попросиш пощади, не стерпиш, вислизне в небо твоя кишенькова кобра. Повітряна змійка полине до хмар, далеко і високо, літати в рутині, та не бійся втратити. Шворка у твоїх руках: захочеш — висмикнеш. Уляна Лисиця
    Love
    Like
    4
    166переглядів
  • Зарплати в Україні: хто заробляє найбільше, а хто - найменше
    Найвищі зарплати традиційно у Києві та деяких східних регіонах
    Найменше платять у Чернівецькій, Кіровоградській, Тернопільській областях.
    На зображенні подано статистику за серпень 2025 року.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Зарплати в Україні: хто заробляє найбільше, а хто - найменше Найвищі зарплати традиційно у Києві та деяких східних регіонах Найменше платять у Чернівецькій, Кіровоградській, Тернопільській областях. На зображенні подано статистику за серпень 2025 року. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    112переглядів
  • #поезія
    Ми кроїли межу між нами
    цілісінький серпень —
    не склалося,
    яблук не збирано, лан не дожали,
    коліна і пальці стерпли.

    Долю проріже кривим серпантином
    із сірого гравію,
    як тіло кобри.
    Як не бийся над рівним зрізом,
    а буде краяти.

    Серп оживає, підморгує
    на грудях ночі
    і відтинає буденне.
    Пасок обернеться зашморгом,
    назавжди зурочить.

    Очі заліплені медом, зав'язані паском
    зі зміїної шкіри,
    а будеш смикати,
    затягне міцніше, стане жарко чи жаско,
    бо сам пов'язки не знімеш.

    Кільця ніжно обернуть тебе
    найщільнішою ковдрою,
    задуха в обіймах.
    А як попросиш пощади, не стерпиш,
    вислизне в небо твоя кишенькова кобра.

    Повітряна змійка полине до хмар,
    далеко і високо,
    літати в рутині,
    та не бійся втратити. Шворка у твоїх руках:
    захочеш — висмикнеш.

    lysychkazlisu
    #поезія Ми кроїли межу між нами цілісінький серпень — не склалося, яблук не збирано, лан не дожали, коліна і пальці стерпли. Долю проріже кривим серпантином із сірого гравію, як тіло кобри. Як не бийся над рівним зрізом, а буде краяти. Серп оживає, підморгує на грудях ночі і відтинає буденне. Пасок обернеться зашморгом, назавжди зурочить. Очі заліплені медом, зав'язані паском зі зміїної шкіри, а будеш смикати, затягне міцніше, стане жарко чи жаско, бо сам пов'язки не знімеш. Кільця ніжно обернуть тебе найщільнішою ковдрою, задуха в обіймах. А як попросиш пощади, не стерпиш, вислизне в небо твоя кишенькова кобра. Повітряна змійка полине до хмар, далеко і високо, літати в рутині, та не бійся втратити. Шворка у твоїх руках: захочеш — висмикнеш. lysychkazlisu
    Love
    1
    161переглядів
  • #поезія
    Ми так і не з’їздили влітку в Одесу,
    На мапі стерлись маршрути, адреси.
    І вже не мурчить за вікном старий мотик —
    Ти не чекаєш на лавці навпроти.

    Порвалось намисто із перлів та нервів,
    Серпень зламав все, що створював червень.
    Ти назáвжди пішов, зоставивши дещо:
    Спогадів ящик, обмотаний стрейчем.

    У ньому лишились образи і чвари,
    Маніпуляції — пишності драми,
    Взаємні заяви, що ми таки різні,
    Як срібло й латунь, як хаскі і грізлі.

    Скриня зі спогадів скоро ляже на дно,
    Хоч в ній під завʼязку набите лай**.
    Чи був ти моїм і чи була я твоя?
    (Питання банальне, як рима на «-ття»)

    Між громом і тишею виберу друге,
    На березі сяду з келихом брюту
    І вип’ю за те, що скінчилась ця п’єса.
    Я наодинці.
    Щаслива.
    В Одесі.

    Поліна Шишлевська
    #поезія Ми так і не з’їздили влітку в Одесу, На мапі стерлись маршрути, адреси. І вже не мурчить за вікном старий мотик — Ти не чекаєш на лавці навпроти. Порвалось намисто із перлів та нервів, Серпень зламав все, що створював червень. Ти назáвжди пішов, зоставивши дещо: Спогадів ящик, обмотаний стрейчем. У ньому лишились образи і чвари, Маніпуляції — пишності драми, Взаємні заяви, що ми таки різні, Як срібло й латунь, як хаскі і грізлі. Скриня зі спогадів скоро ляже на дно, Хоч в ній під завʼязку набите лай**. Чи був ти моїм і чи була я твоя? (Питання банальне, як рима на «-ття») Між громом і тишею виберу друге, На березі сяду з келихом брюту І вип’ю за те, що скінчилась ця п’єса. Я наодинці. Щаслива. В Одесі. Поліна Шишлевська
    Love
    2
    238переглядів
  • #поезія
    Пливуть хмари-човни – чинно осінь у місто заходить.
    Оксамитовий ранок – черпаю атласне затишшя.
    Необвітрений лист ще не витримав намір природи,
    Проникають у вікна п'янливі гормони гашишу.

    Ковила вже сивіє – схиляє колосся додолу.
    Одинока олива на схилах щедротами гнеться,
    Починає покров ларго землю вгортати у ковдру,
    І зненацька зірвались у небо птахи... чи у серце?

    Виногрóна стобарвні велично проміння вдихають,
    У мускатних скарбницях дбайливо тримають жарини,
    Вже за мить перетворяться в істину, в сенс і у сяйво,
    Віддаватиме осінь стократно каскадами вина.

    І все більше і більше дурманить солодка отрута,
    То журбу нажене, то дитинство, то в спокій поверне,
    І незвана гроза, раптом дощ видноколи окутав —
    Це Дажбóг покидає престол до наступного червня.

    серпень 2023
    ЮІ
    #поезія Пливуть хмари-човни – чинно осінь у місто заходить. Оксамитовий ранок – черпаю атласне затишшя. Необвітрений лист ще не витримав намір природи, Проникають у вікна п'янливі гормони гашишу. Ковила вже сивіє – схиляє колосся додолу. Одинока олива на схилах щедротами гнеться, Починає покров ларго землю вгортати у ковдру, І зненацька зірвались у небо птахи... чи у серце? Виногрóна стобарвні велично проміння вдихають, У мускатних скарбницях дбайливо тримають жарини, Вже за мить перетворяться в істину, в сенс і у сяйво, Віддаватиме осінь стократно каскадами вина. І все більше і більше дурманить солодка отрута, То журбу нажене, то дитинство, то в спокій поверне, І незвана гроза, раптом дощ видноколи окутав — Це Дажбóг покидає престол до наступного червня. серпень 2023 ЮІ
    Love
    1
    385переглядів
  • #поезія
    Прядуть дощі стару, як всесвіт, казку,
    розхитують серпневі перевесла.
    Лишіть МЕНІ маленьку літа частку,
    щоби я тут, у осені, не змерзла.
    Лишіть мені хоч яблучко рапате,
    стареньку грушу, тупіт їжаків.
    Сивий полин і соняшник цибатий
    і пару сірих безтурботних горобців.
    Дощі, дощі... Mереживо осіннє...
    Змивають літо, чистять вітражі.
    І чути скрипку, як душі спасіння,
    на вереснево-літній тятиві.
    Лишіть мені настурції й жоржини,
    сливові очі пізніх вечорів.
    Ну, і коралі. Ті, що горобині
    шляхетний серпень літом почепив.
    Я понесу у осінь жовтооку
    оті дари із літа. Без журби...
    І маю втіху, що не одинока.
    Бо маю дощ. І осінь. То - скарби.


    Людмила Галінська
    #поезія Прядуть дощі стару, як всесвіт, казку, розхитують серпневі перевесла. Лишіть МЕНІ маленьку літа частку, щоби я тут, у осені, не змерзла. Лишіть мені хоч яблучко рапате, стареньку грушу, тупіт їжаків. Сивий полин і соняшник цибатий і пару сірих безтурботних горобців. Дощі, дощі... Mереживо осіннє... Змивають літо, чистять вітражі. І чути скрипку, як душі спасіння, на вереснево-літній тятиві. Лишіть мені настурції й жоржини, сливові очі пізніх вечорів. Ну, і коралі. Ті, що горобині шляхетний серпень літом почепив. Я понесу у осінь жовтооку оті дари із літа. Без журби... І маю втіху, що не одинока. Бо маю дощ. І осінь. То - скарби. Людмила Галінська
    Like
    2
    345переглядів
Більше результатів