#поезія
Ми так і не з’їздили влітку в Одесу,
На мапі стерлись маршрути, адреси.
І вже не мурчить за вікном старий мотик —
Ти не чекаєш на лавці навпроти.

Порвалось намисто із перлів та нервів,
Серпень зламав все, що створював червень.
Ти назáвжди пішов, зоставивши дещо:
Спогадів ящик, обмотаний стрейчем.

У ньому лишились образи і чвари,
Маніпуляції — пишності драми,
Взаємні заяви, що ми таки різні,
Як срібло й латунь, як хаскі і грізлі.

Скриня зі спогадів скоро ляже на дно,
Хоч в ній під завʼязку набите лай**.
Чи був ти моїм і чи була я твоя?
(Питання банальне, як рима на «-ття»)

Між громом і тишею виберу друге,
На березі сяду з келихом брюту
І вип’ю за те, що скінчилась ця п’єса.
Я наодинці.
Щаслива.
В Одесі.

Поліна Шишлевська
#поезія Ми так і не з’їздили влітку в Одесу, На мапі стерлись маршрути, адреси. І вже не мурчить за вікном старий мотик — Ти не чекаєш на лавці навпроти. Порвалось намисто із перлів та нервів, Серпень зламав все, що створював червень. Ти назáвжди пішов, зоставивши дещо: Спогадів ящик, обмотаний стрейчем. У ньому лишились образи і чвари, Маніпуляції — пишності драми, Взаємні заяви, що ми таки різні, Як срібло й латунь, як хаскі і грізлі. Скриня зі спогадів скоро ляже на дно, Хоч в ній під завʼязку набите лай**. Чи був ти моїм і чи була я твоя? (Питання банальне, як рима на «-ття») Між громом і тишею виберу друге, На березі сяду з келихом брюту І вип’ю за те, що скінчилась ця п’єса. Я наодинці. Щаслива. В Одесі. Поліна Шишлевська
Love
2
109views