#поезія
Пливуть хмари-човни – чинно осінь у місто заходить.
Оксамитовий ранок – черпаю атласне затишшя.
Необвітрений лист ще не витримав намір природи,
Проникають у вікна п'янливі гормони гашишу.
Ковила вже сивіє – схиляє колосся додолу.
Одинока олива на схилах щедротами гнеться,
Починає покров ларго землю вгортати у ковдру,
І зненацька зірвались у небо птахи... чи у серце?
Виногрóна стобарвні велично проміння вдихають,
У мускатних скарбницях дбайливо тримають жарини,
Вже за мить перетворяться в істину, в сенс і у сяйво,
Віддаватиме осінь стократно каскадами вина.
І все більше і більше дурманить солодка отрута,
То журбу нажене, то дитинство, то в спокій поверне,
І незвана гроза, раптом дощ видноколи окутав —
Це Дажбóг покидає престол до наступного червня.
серпень 2023
ЮІ
Пливуть хмари-човни – чинно осінь у місто заходить.
Оксамитовий ранок – черпаю атласне затишшя.
Необвітрений лист ще не витримав намір природи,
Проникають у вікна п'янливі гормони гашишу.
Ковила вже сивіє – схиляє колосся додолу.
Одинока олива на схилах щедротами гнеться,
Починає покров ларго землю вгортати у ковдру,
І зненацька зірвались у небо птахи... чи у серце?
Виногрóна стобарвні велично проміння вдихають,
У мускатних скарбницях дбайливо тримають жарини,
Вже за мить перетворяться в істину, в сенс і у сяйво,
Віддаватиме осінь стократно каскадами вина.
І все більше і більше дурманить солодка отрута,
То журбу нажене, то дитинство, то в спокій поверне,
І незвана гроза, раптом дощ видноколи окутав —
Це Дажбóг покидає престол до наступного червня.
серпень 2023
ЮІ
#поезія
Пливуть хмари-човни – чинно осінь у місто заходить.
Оксамитовий ранок – черпаю атласне затишшя.
Необвітрений лист ще не витримав намір природи,
Проникають у вікна п'янливі гормони гашишу.
Ковила вже сивіє – схиляє колосся додолу.
Одинока олива на схилах щедротами гнеться,
Починає покров ларго землю вгортати у ковдру,
І зненацька зірвались у небо птахи... чи у серце?
Виногрóна стобарвні велично проміння вдихають,
У мускатних скарбницях дбайливо тримають жарини,
Вже за мить перетворяться в істину, в сенс і у сяйво,
Віддаватиме осінь стократно каскадами вина.
І все більше і більше дурманить солодка отрута,
То журбу нажене, то дитинство, то в спокій поверне,
І незвана гроза, раптом дощ видноколи окутав —
Це Дажбóг покидає престол до наступного червня.
серпень 2023
ЮІ

246views