#поезія
Пливуть хмари-човни – чинно осінь у місто заходить.
Оксамитовий ранок – черпаю атласне затишшя.
Необвітрений лист ще не витримав намір природи,
Проникають у вікна п'янливі гормони гашишу.

Ковила вже сивіє – схиляє колосся додолу.
Одинока олива на схилах щедротами гнеться,
Починає покров ларго землю вгортати у ковдру,
І зненацька зірвались у небо птахи... чи у серце?

Виногрóна стобарвні велично проміння вдихають,
У мускатних скарбницях дбайливо тримають жарини,
Вже за мить перетворяться в істину, в сенс і у сяйво,
Віддаватиме осінь стократно каскадами вина.

І все більше і більше дурманить солодка отрута,
То журбу нажене, то дитинство, то в спокій поверне,
І незвана гроза, раптом дощ видноколи окутав —
Це Дажбóг покидає престол до наступного червня.

серпень 2023
ЮІ
#поезія Пливуть хмари-човни – чинно осінь у місто заходить. Оксамитовий ранок – черпаю атласне затишшя. Необвітрений лист ще не витримав намір природи, Проникають у вікна п'янливі гормони гашишу. Ковила вже сивіє – схиляє колосся додолу. Одинока олива на схилах щедротами гнеться, Починає покров ларго землю вгортати у ковдру, І зненацька зірвались у небо птахи... чи у серце? Виногрóна стобарвні велично проміння вдихають, У мускатних скарбницях дбайливо тримають жарини, Вже за мить перетворяться в істину, в сенс і у сяйво, Віддаватиме осінь стократно каскадами вина. І все більше і більше дурманить солодка отрута, То журбу нажене, то дитинство, то в спокій поверне, І незвана гроза, раптом дощ видноколи окутав — Це Дажбóг покидає престол до наступного червня. серпень 2023 ЮІ
Love
1
246views