• #історія #особистості
    ⛪️ 17 ГРУДНЯ 1936: ПАПА ФРАНЦИСК — ПЕРШИЙ З ПІВДЕННОЇ ПРИЗМИ ТА ГОЛОС «БІДНОЇ ЦЕРКВИ».
    Сьогодні свій 89-й день народження святкує 266-й Папа Римський Франциск. Його обрання у 2013 році стало історичною подією, що зламала багатовікові традиції Ватикану та принесла в Католицьку церкву дух оновлення та простоти.

    Від хіміка-технолога до престолу святого Петра

    Хорхе Маріо Бергольйо народився в Буенос-Айресі, Аргентина, в родині італійських емігрантів. Перш ніж обрати духовний шлях, він здобув диплом хіміка-технолога і навіть працював викидайлом у нічному клубі, щоб оплачувати навчання.
    Він став першим в історії Папою:
    з Нового Світу (Америки);
    єзуїтом (членом Товариства Ісуса);
    який обрав ім'я Франциск на честь святого Франциска Ассізького — покровителя бідних і природи.

    З перших днів свого понтифікату Франциск здивував світ своєю скромністю. Він відмовився від розкішних папських апартаментів на користь невеликої квартири в готелі Ватикану, замінив золотий хрест на залізний і часто користується звичайним економ-класом у подорожах.

    Ключові напрямки його діяльності:
    Екологія: У своїй енцикліці Laudato si' він закликав людство до «екологічного навернення» та захисту спільного дому — планети Земля.
    Соціальна справедливість: Він постійно наголошує на правах мігрантів, бідних та відкинутих суспільством верств населення.
    Діалог: Франциск активно шукає порозуміння з іншими християнськими конфесіями та релігіями.

    Папа і Україна

    Понтифікат Франциска припав на час важких випробувань для України. Папа неодноразово закликав до миру, ініціював масштабні гуманітарні акції (наприклад, «Папа для України») та брав участь у процесах звільнення полонених. Хоча його дипломатична позиція іноді викликає дискусії в українському суспільстві, він залишається важливою фігурою світового рівня, яка постійно згадує про «мученицьку Україну» у своїх молитвах та промовах.

    Франциск став справжнім «Папою жестів», показуючи, що церква має бути не замкненою фортецею, а «польовим шпиталем» для зраненого людства.
    #історія #особистості ⛪️ 17 ГРУДНЯ 1936: ПАПА ФРАНЦИСК — ПЕРШИЙ З ПІВДЕННОЇ ПРИЗМИ ТА ГОЛОС «БІДНОЇ ЦЕРКВИ». Сьогодні свій 89-й день народження святкує 266-й Папа Римський Франциск. Його обрання у 2013 році стало історичною подією, що зламала багатовікові традиції Ватикану та принесла в Католицьку церкву дух оновлення та простоти. Від хіміка-технолога до престолу святого Петра Хорхе Маріо Бергольйо народився в Буенос-Айресі, Аргентина, в родині італійських емігрантів. Перш ніж обрати духовний шлях, він здобув диплом хіміка-технолога і навіть працював викидайлом у нічному клубі, щоб оплачувати навчання. Він став першим в історії Папою: з Нового Світу (Америки); єзуїтом (членом Товариства Ісуса); який обрав ім'я Франциск на честь святого Франциска Ассізького — покровителя бідних і природи. З перших днів свого понтифікату Франциск здивував світ своєю скромністю. Він відмовився від розкішних папських апартаментів на користь невеликої квартири в готелі Ватикану, замінив золотий хрест на залізний і часто користується звичайним економ-класом у подорожах. Ключові напрямки його діяльності: Екологія: У своїй енцикліці Laudato si' він закликав людство до «екологічного навернення» та захисту спільного дому — планети Земля. Соціальна справедливість: Він постійно наголошує на правах мігрантів, бідних та відкинутих суспільством верств населення. Діалог: Франциск активно шукає порозуміння з іншими християнськими конфесіями та релігіями. Папа і Україна Понтифікат Франциска припав на час важких випробувань для України. Папа неодноразово закликав до миру, ініціював масштабні гуманітарні акції (наприклад, «Папа для України») та брав участь у процесах звільнення полонених. Хоча його дипломатична позиція іноді викликає дискусії в українському суспільстві, він залишається важливою фігурою світового рівня, яка постійно згадує про «мученицьку Україну» у своїх молитвах та промовах. Франциск став справжнім «Папою жестів», показуючи, що церква має бути не замкненою фортецею, а «польовим шпиталем» для зраненого людства.
    Like
    1
    134переглядів
  • Міжнародний день вина Піно Меньє

    Міжнародний день вина Піно Меньє (International Pinot Meunier Day), що відзначається щорічно 16 грудня, — це день, присвячений винограду Піно Меньє, ключовому, але часто ігнорованому компоненту у виробництві шампанського. Цей день дає можливість дослідити та оцінити унікальні якості цього сорту винограду.

    Піно Меньє — це темно-ягідний виноград з високою кислотністю, що росте в холодному кліматі, впізнаваний завдяки борошнистому нальоту на нижньому боці листя, що нагадує легку борошняну обсипку. Ця характеристика відображена в його назві, оскільки “Меньє” у перекладі з французької означає “мірошник”, що вказує на характерний зовнішній вигляд винограду.

    Історичне значення
    Історія Піно Меньє сягає щонайменше 16 століття. Вважається, що він є мутацією Піно Нуар, що має схожий сортовий фенотип, але відрізняється своїми унікальними характеристиками через відсутність гібереліну в його зовнішньому шарі.

    Глобальна присутність
    Хоча Піно Меньє найчастіше асоціюється з французьким регіоном Шампань, його також вирощують у Німеччині, США, Швейцарії, Австрії, Канаді, Новій Зеландії та Австралії. В Австралії найстаріші існуючі лози Піно Меньє, висаджені в 1868 році Генрі Бестом з Бест Грейт Вестерн у штаті Вікторія, є свідченням незмінної привабливості цього винограду.

    Піно Меньє в шампанському
    Піно Меньє – один з трьох основних сортів винограду, дозволених для виробництва шампанського, поряд з Піно Нуар і Шардоне. Його часто обирають за інтенсивність та округлість смаку, що надає шампанським купажам унікального виміру. Попри свою значну роль, Піно Меньє менш відомий у порівнянні зі своїми більш відомими побратимами.

    Роль у шампанських купажах
    Шампанські доми, такі як Krug, цінують Піно Меньє за його внесок у створення престижних кюве з тривалим терміном витримки. Цей виноград додає шампанським винам складності та глибини, хоча традиційно вважається, що він має менший потенціал витримки, ніж шампанські вина, в яких переважають Шардоне або Піно Нуар.

    Святкування Міжнародного дня Піно Меньє
    Міжнародний день Піно Меньє — чудова нагода продегустувати шампанське з високим вмістом Піно Меньє або спробувати окремі сортові вина, виготовлені з цього винограду.
    Рекомендується поєднувати з устрицями, м’ясними нарізками, смаженою куркою з грибами та суші. Його також смакують як аперитив.
    Шанувальників вина заохочують ділитися своїми враженнями про Піно Меньє в соціальних мережах, використовуючи хештег #pinotmeunierday. Ця глобальна розмова допомагає підвищити обізнаність та вдячність за цей маловідомий, але не менш важливий сорт винограду. 2
    Міжнародний день Піно Меньє привертає увагу до сорту винограду, який відіграє важливу, але часто недооцінену роль у світі шампанського. Вивчаючи його унікальні характеристики та внесок у створення вина, цей день дає можливість розширити своє розуміння і насолодитися різноманітним світом виноградарства.
    Міжнародний день вина Піно Меньє Міжнародний день вина Піно Меньє (International Pinot Meunier Day), що відзначається щорічно 16 грудня, — це день, присвячений винограду Піно Меньє, ключовому, але часто ігнорованому компоненту у виробництві шампанського. Цей день дає можливість дослідити та оцінити унікальні якості цього сорту винограду. Піно Меньє — це темно-ягідний виноград з високою кислотністю, що росте в холодному кліматі, впізнаваний завдяки борошнистому нальоту на нижньому боці листя, що нагадує легку борошняну обсипку. Ця характеристика відображена в його назві, оскільки “Меньє” у перекладі з французької означає “мірошник”, що вказує на характерний зовнішній вигляд винограду. Історичне значення Історія Піно Меньє сягає щонайменше 16 століття. Вважається, що він є мутацією Піно Нуар, що має схожий сортовий фенотип, але відрізняється своїми унікальними характеристиками через відсутність гібереліну в його зовнішньому шарі. Глобальна присутність Хоча Піно Меньє найчастіше асоціюється з французьким регіоном Шампань, його також вирощують у Німеччині, США, Швейцарії, Австрії, Канаді, Новій Зеландії та Австралії. В Австралії найстаріші існуючі лози Піно Меньє, висаджені в 1868 році Генрі Бестом з Бест Грейт Вестерн у штаті Вікторія, є свідченням незмінної привабливості цього винограду. Піно Меньє в шампанському Піно Меньє – один з трьох основних сортів винограду, дозволених для виробництва шампанського, поряд з Піно Нуар і Шардоне. Його часто обирають за інтенсивність та округлість смаку, що надає шампанським купажам унікального виміру. Попри свою значну роль, Піно Меньє менш відомий у порівнянні зі своїми більш відомими побратимами. Роль у шампанських купажах Шампанські доми, такі як Krug, цінують Піно Меньє за його внесок у створення престижних кюве з тривалим терміном витримки. Цей виноград додає шампанським винам складності та глибини, хоча традиційно вважається, що він має менший потенціал витримки, ніж шампанські вина, в яких переважають Шардоне або Піно Нуар. Святкування Міжнародного дня Піно Меньє Міжнародний день Піно Меньє — чудова нагода продегустувати шампанське з високим вмістом Піно Меньє або спробувати окремі сортові вина, виготовлені з цього винограду. Рекомендується поєднувати з устрицями, м’ясними нарізками, смаженою куркою з грибами та суші. Його також смакують як аперитив. Шанувальників вина заохочують ділитися своїми враженнями про Піно Меньє в соціальних мережах, використовуючи хештег #pinotmeunierday. Ця глобальна розмова допомагає підвищити обізнаність та вдячність за цей маловідомий, але не менш важливий сорт винограду. 2 Міжнародний день Піно Меньє привертає увагу до сорту винограду, який відіграє важливу, але часто недооцінену роль у світі шампанського. Вивчаючи його унікальні характеристики та внесок у створення вина, цей день дає можливість розширити своє розуміння і насолодитися різноманітним світом виноградарства.
    158переглядів
  • День Заменгофа

    День Заменгофа (Zamenhofa Tago) відзначають 15 грудня. Кожного року, коли світ починає готуватися до різдвяних та новорічних свят, есперанто-спільнота відзначає свій власний, особливий день, найпопулярніше свято в культурі есперанто. Цей день присвячений дню народження творця мови Людвіка Лазаря Заменгофа, але з часом він переріс у дещо більше — справжнє свято літератури та міжнародного порозуміння

    Історія виникнення свята День Заменгофа
    Людвік Заменгоф народився 15 грудня 1859 року.

    Коріння святкування Дня Заменгофа сягає ще XIX століття. Історики есперанто-руху простежують початки традиції до 17 грудня 1878 року. Саме тоді, на вечірці з нагоди свого 19-річчя, юний Людвік Заменгоф вперше представив друзям Lingwe uniwersala — ранню версію своєї міжнародної мови. Згодом, до 1887 року, цей проєкт еволюціонував у те, що ми сьогодні знаємо як есперанто, після публікації знаменитої «Unua Libro» (Першої книги).

    Значення та важливість свята День Заменгофа
    День Заменгофа відіграє критично важливу роль для збереження та розвитку культури есперанто. Це не просто вшанування пам’яті видатного лінгвіста, а потужний імпульс для літературного процесу.

    Офіційний статус Дня Заменгофа стимулює авторів писати, видавців — друкувати, а читачів — купувати нові твори. Це забезпечує безперервний розвиток мови, адже мова живе доти, доки нею творять культуру. Крім того, це нагода для спільноти відчути єдність, незалежно від кордонів та національностей, що повністю відповідає ідеалам самого Заменгофа.

    День Заменгофа — це яскравий приклад того, як ідея однієї людини може об’єднати мільйони. Це свято інтелекту, дружби та любові до слова.
    День Заменгофа День Заменгофа (Zamenhofa Tago) відзначають 15 грудня. Кожного року, коли світ починає готуватися до різдвяних та новорічних свят, есперанто-спільнота відзначає свій власний, особливий день, найпопулярніше свято в культурі есперанто. Цей день присвячений дню народження творця мови Людвіка Лазаря Заменгофа, але з часом він переріс у дещо більше — справжнє свято літератури та міжнародного порозуміння Історія виникнення свята День Заменгофа Людвік Заменгоф народився 15 грудня 1859 року. Коріння святкування Дня Заменгофа сягає ще XIX століття. Історики есперанто-руху простежують початки традиції до 17 грудня 1878 року. Саме тоді, на вечірці з нагоди свого 19-річчя, юний Людвік Заменгоф вперше представив друзям Lingwe uniwersala — ранню версію своєї міжнародної мови. Згодом, до 1887 року, цей проєкт еволюціонував у те, що ми сьогодні знаємо як есперанто, після публікації знаменитої «Unua Libro» (Першої книги). Значення та важливість свята День Заменгофа День Заменгофа відіграє критично важливу роль для збереження та розвитку культури есперанто. Це не просто вшанування пам’яті видатного лінгвіста, а потужний імпульс для літературного процесу. Офіційний статус Дня Заменгофа стимулює авторів писати, видавців — друкувати, а читачів — купувати нові твори. Це забезпечує безперервний розвиток мови, адже мова живе доти, доки нею творять культуру. Крім того, це нагода для спільноти відчути єдність, незалежно від кордонів та національностей, що повністю відповідає ідеалам самого Заменгофа. День Заменгофа — це яскравий приклад того, як ідея однієї людини може об’єднати мільйони. Це свято інтелекту, дружби та любові до слова.
    247переглядів
  • #історія #події
    ☢️ 15 грудня 2000 року в історії України та світової енергетики було поставлено символічну, але надзвичайно важливу крапку. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми ключем аварійного захисту було назавжди зупинено реактор енергоблоку №3 Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Ця дія ознаменувала остаточне припинення роботи станції як генератора електроенергії.

    Чому зупинили ЧАЕС?

    Рішення про остаточне закриття Чорнобильської АЕС було прийнято Україною під сильним міжнародним тиском та за підтримки фінансової допомоги від країн G7 (Великої сімки) та Європейського Союзу.
    Трагедія 1986 року: Після аварії 1986 року, що зруйнувала четвертий енергоблок, інші блоки (особливо №3) продовжували працювати, попри їхній застарілий дизайн (реактори типу РБМК) та високий ризик.
    Міжнародні зобов'язання: У 1995 році Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння з G7 та ЄС, зобов’язавшись закрити ЧАЕС до 2000 року в обмін на міжнародну фінансову допомогу для будівництва заміщуючих потужностей та підтримки соціальної сфери регіону.
    Безпека: Хоча були проведені значні модернізації, реактори РБМК все одно вважалися невідповідними міжнародним стандартам безпеки.

    Церемонія Закриття

    15 грудня 2000 року на майданчику ЧАЕС відбулася урочиста (і водночас сумна) церемонія. У присутності міжнародних делегацій та журналістів Президент Леонід Кучма символічно віддав наказ про відключення останнього працюючого енергоблоку.
    Головний оператор керував процесом, який завершився поворотом ключа системи аварійного захисту (АЗ-5), що заглушив ланцюгову реакцію в реакторі №3. Таким чином, Чорнобильська АЕС перейшла зі статусу діючої електростанції у статус об’єкта з виведення з експлуатації та перетворення.

    Нова Місія

    Зупинення генерації енергії не означало кінця роботи на майданчику. Навпаки, почалася нова, не менш складна, фаза:
    Консервація: Виведення з експлуатації трьох енергоблоків.
    Будівництво "Укриття": Посилення об'єкта "Укриття" ("Саркофаг") над зруйнованим четвертим блоком і подальше будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК, "Арка").

    Дата 15 грудня 2000 року є знаковою: вона символізує не лише кінець ядерної ери в цьому місці, але й виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо підвищення світової ядерної безпеки. Це був складний, але необхідний крок до майбутнього. 🕯️🌍🔌

    Архів:
    https://youtu.be/yld1dV-lorg?si=cORlTsduNPeEcyus
    #історія #події ☢️ 15 грудня 2000 року в історії України та світової енергетики було поставлено символічну, але надзвичайно важливу крапку. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми ключем аварійного захисту було назавжди зупинено реактор енергоблоку №3 Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Ця дія ознаменувала остаточне припинення роботи станції як генератора електроенергії. Чому зупинили ЧАЕС? Рішення про остаточне закриття Чорнобильської АЕС було прийнято Україною під сильним міжнародним тиском та за підтримки фінансової допомоги від країн G7 (Великої сімки) та Європейського Союзу. Трагедія 1986 року: Після аварії 1986 року, що зруйнувала четвертий енергоблок, інші блоки (особливо №3) продовжували працювати, попри їхній застарілий дизайн (реактори типу РБМК) та високий ризик. Міжнародні зобов'язання: У 1995 році Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння з G7 та ЄС, зобов’язавшись закрити ЧАЕС до 2000 року в обмін на міжнародну фінансову допомогу для будівництва заміщуючих потужностей та підтримки соціальної сфери регіону. Безпека: Хоча були проведені значні модернізації, реактори РБМК все одно вважалися невідповідними міжнародним стандартам безпеки. Церемонія Закриття 15 грудня 2000 року на майданчику ЧАЕС відбулася урочиста (і водночас сумна) церемонія. У присутності міжнародних делегацій та журналістів Президент Леонід Кучма символічно віддав наказ про відключення останнього працюючого енергоблоку. Головний оператор керував процесом, який завершився поворотом ключа системи аварійного захисту (АЗ-5), що заглушив ланцюгову реакцію в реакторі №3. Таким чином, Чорнобильська АЕС перейшла зі статусу діючої електростанції у статус об’єкта з виведення з експлуатації та перетворення. Нова Місія Зупинення генерації енергії не означало кінця роботи на майданчику. Навпаки, почалася нова, не менш складна, фаза: Консервація: Виведення з експлуатації трьох енергоблоків. Будівництво "Укриття": Посилення об'єкта "Укриття" ("Саркофаг") над зруйнованим четвертим блоком і подальше будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК, "Арка"). Дата 15 грудня 2000 року є знаковою: вона символізує не лише кінець ядерної ери в цьому місці, але й виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо підвищення світової ядерної безпеки. Це був складний, але необхідний крок до майбутнього. 🕯️🌍🔌 Архів: https://youtu.be/yld1dV-lorg?si=cORlTsduNPeEcyus
    Like
    1
    283переглядів
  • #дати
    🎗️ 14 ГРУДНЯ: День Вшанування Ліквідаторів ЧАЕС — Герої, що Захистили Світ.
    Сьогодні, 14 грудня, Україна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ця дата є глибоко символічною та була обрана невипадково: саме цього дня у 1986 році було офіційно завершено будівництво захисної споруди — об'єкта «Укриття» (Саркофага) над зруйнованим четвертим енергоблоком. 🇺🇦🙏

    🛑 Зупинити невидиму загрозу

    Аварія 26 квітня 1986 року стала найбільшою техногенною катастрофою в історії. Але ще більшим викликом було зупинити неконтрольований викид радіації. Тисячі людей — військові, пожежники, будівельники, шахтарі, медики — кинули виклик невидимому, але смертельно небезпечному ворогу.
    Ці люди, яких ми називаємо Ліквідаторами, працювали у нелюдських умовах, часто без належного захисту та розуміння всіх ризиків, щоб локалізувати джерело радіаційного забруднення.

    🥇 Подвиг на межі можливостей

    Будівництво Саркофага в зоні надвисокої радіації — це безпрецедентний інженерний та людський подвиг, який був здійснений у рекордно стислі терміни (близько 200 днів). Його швидке зведення дозволило:
    Ізолювати тонни радіоактивного палива.
    Запобігти подальшому розповсюдженню радіації по світу.
    Врятувати мільйони життів.
    Багато з ліквідаторів заплатили за цей подвиг власним здоров'ям, а чимало — і життям. Їхня самопожертва є уроком мужності, який має пам'ятати світ.

    💖 Пам'ять і шана

    Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто став на шляху атома. Це день глибокої вдячності людям, які проявили найвищий ступінь відповідальності та героїзму. Наш обов'язок — пам'ятати про їхній внесок і підтримувати тих, хто вижив. 🕯️
    #дати 🎗️ 14 ГРУДНЯ: День Вшанування Ліквідаторів ЧАЕС — Герої, що Захистили Світ. Сьогодні, 14 грудня, Україна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ця дата є глибоко символічною та була обрана невипадково: саме цього дня у 1986 році було офіційно завершено будівництво захисної споруди — об'єкта «Укриття» (Саркофага) над зруйнованим четвертим енергоблоком. 🇺🇦🙏 🛑 Зупинити невидиму загрозу Аварія 26 квітня 1986 року стала найбільшою техногенною катастрофою в історії. Але ще більшим викликом було зупинити неконтрольований викид радіації. Тисячі людей — військові, пожежники, будівельники, шахтарі, медики — кинули виклик невидимому, але смертельно небезпечному ворогу. Ці люди, яких ми називаємо Ліквідаторами, працювали у нелюдських умовах, часто без належного захисту та розуміння всіх ризиків, щоб локалізувати джерело радіаційного забруднення. 🥇 Подвиг на межі можливостей Будівництво Саркофага в зоні надвисокої радіації — це безпрецедентний інженерний та людський подвиг, який був здійснений у рекордно стислі терміни (близько 200 днів). Його швидке зведення дозволило: Ізолювати тонни радіоактивного палива. Запобігти подальшому розповсюдженню радіації по світу. Врятувати мільйони життів. Багато з ліквідаторів заплатили за цей подвиг власним здоров'ям, а чимало — і життям. Їхня самопожертва є уроком мужності, який має пам'ятати світ. 💖 Пам'ять і шана Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто став на шляху атома. Це день глибокої вдячності людям, які проявили найвищий ступінь відповідальності та героїзму. Наш обов'язок — пам'ятати про їхній внесок і підтримувати тих, хто вижив. 🕯️
    Like
    Sad
    Love
    5
    343переглядів 1 Поширень
  • ❗️Мирний план – редакція, яку ми передали вчора США, – не остаточний план. Це комплекс документів, і багато ще не фіналізовано. Вони залежать від того, яким буде прийнятий базовий 20-пунктний план, – Зеленський.
    ▪️Про позицію США. Вони бачать, що ЗСУ виходять з території Донеччини і компроміс начебто в тому, що рф не заходить на цю територію. Хто керуватиме там – вони не знають;
    ▪️Про 20 пунктів. Є позиції, по яких залишаються в нас питання, зокрема питання територій. На сьогодні ще складно сказати, як буде наприкінці в документах;
    ▪️Чи є дедлайн від США? Ультимативних дат не було. США хочуть швидше закінчити. Думаю, вони дійсно хотіли, а може хочуть до Різдва мати повне розуміння, де ми з цією угодою.
    Що насправді відбувається за зачиненими дверима.
    ⚡️Чи піде Україна на «вільну економічну зону» на Донеччині? На це питання буде відповідати народ України. У форматі виборів чи у форматі референдуму, але має бути позиція народу України, – Зеленський.
    ❗️Окрім питання Донеччини, в документі пропонувався вихід рускіх з окупованих частин Харківської, Сумської області, Дніпровщини. Херсон, Запоріжжя – стоїмо, де стоїмо, – Зеленський.
    ▪️ЗАЕС – росіяни хочуть собі станцію, ми проти. Тобто у нас ключових дві непогоджені позиції – це території Донеччини і ЗАЕС;
    ▪️США хочуть спільний формат для управління станцією. Станом на зараз складно сказати що це за консорціум може бути;
    ▪️Україна і США підпишуть угоди щодо економіки та відбудови, а також про гарантії безпеки. Можливо, буде аналог плану Маршалла для України;
    ▪️Щодо обмеження чисельності ЗСУ: у плані зараз прописана реальна кількість нашої армії – 800 тисяч. Це погоджено з військовими.
    ▪️Донбас – росіяни хочуть його весь, ми це не сприймаємо. І американці шукають якийсь формат. Наша позиція в плані: справедливо – коли стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії.
    ❗️США не хочуть нас бачити в НАТО. Які є окремі домовленості у США з росією? Ми з вами не знаємо. З часом всі секрети відкриваються, – Зеленський.
    UPD//❗️Трамп у розмові з лідерами Британії, Франції та Німеччини закликав їх натиснути на Зеленського, щоб той прийняв умови мирного плану, згідно з яким Україна має погодитися на значні територіальні втрати та обмежити чисельність своєї армії, – джерела WSJ.
    «Він не виявив жодних ознак, що готовий переглянути запропоновані Вашингтоном умови».

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️Мирний план – редакція, яку ми передали вчора США, – не остаточний план. Це комплекс документів, і багато ще не фіналізовано. Вони залежать від того, яким буде прийнятий базовий 20-пунктний план, – Зеленський. ▪️Про позицію США. Вони бачать, що ЗСУ виходять з території Донеччини і компроміс начебто в тому, що рф не заходить на цю територію. Хто керуватиме там – вони не знають; ▪️Про 20 пунктів. Є позиції, по яких залишаються в нас питання, зокрема питання територій. На сьогодні ще складно сказати, як буде наприкінці в документах; ▪️Чи є дедлайн від США? Ультимативних дат не було. США хочуть швидше закінчити. Думаю, вони дійсно хотіли, а може хочуть до Різдва мати повне розуміння, де ми з цією угодою. Що насправді відбувається за зачиненими дверима. ⚡️Чи піде Україна на «вільну економічну зону» на Донеччині? На це питання буде відповідати народ України. У форматі виборів чи у форматі референдуму, але має бути позиція народу України, – Зеленський. ❗️Окрім питання Донеччини, в документі пропонувався вихід рускіх з окупованих частин Харківської, Сумської області, Дніпровщини. Херсон, Запоріжжя – стоїмо, де стоїмо, – Зеленський. ▪️ЗАЕС – росіяни хочуть собі станцію, ми проти. Тобто у нас ключових дві непогоджені позиції – це території Донеччини і ЗАЕС; ▪️США хочуть спільний формат для управління станцією. Станом на зараз складно сказати що це за консорціум може бути; ▪️Україна і США підпишуть угоди щодо економіки та відбудови, а також про гарантії безпеки. Можливо, буде аналог плану Маршалла для України; ▪️Щодо обмеження чисельності ЗСУ: у плані зараз прописана реальна кількість нашої армії – 800 тисяч. Це погоджено з військовими. ▪️Донбас – росіяни хочуть його весь, ми це не сприймаємо. І американці шукають якийсь формат. Наша позиція в плані: справедливо – коли стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії. ❗️США не хочуть нас бачити в НАТО. Які є окремі домовленості у США з росією? Ми з вами не знаємо. З часом всі секрети відкриваються, – Зеленський. UPD//❗️Трамп у розмові з лідерами Британії, Франції та Німеччини закликав їх натиснути на Зеленського, щоб той прийняв умови мирного плану, згідно з яким Україна має погодитися на значні територіальні втрати та обмежити чисельність своєї армії, – джерела WSJ. «Він не виявив жодних ознак, що готовий переглянути запропоновані Вашингтоном умови». https://t.me/Ukraineaboveallelse
    254переглядів
  • Свято невисловлених думок
    Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду.

    Суть думок, про які не можна говорити
    Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння.

    Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки.


    Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому.

    Відзначення Свята невисловлених думок
    Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше.
    Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі.
    Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким.
    Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом.
    Значення Свята невисловлених думок
    Особистісний ріст і свобода.
    Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок.
    Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню).
    Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права.
    Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими.
    Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами.
    Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.

    Свято невисловлених думок Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду. Суть думок, про які не можна говорити Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння. Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки. Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому. Відзначення Свята невисловлених думок Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше. Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі. Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким. Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом. Значення Свята невисловлених думок Особистісний ріст і свобода. Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок. Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню). Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права. Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими. Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами. Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.
    491переглядів
  • 🤔Від “не можна нічого” до “можна все, якщо знати як

    📎Раніше: пельмені з сметаною, вареники з маслом, хліб з цукром і молоком, іриски «Кис-кис», батон з варенням, пиріжки з вишнею, шоколадка на десерт.
    І знаєте що?
    Це було КОРИСНО, модно, молодіжно і схвалено бабусею!😎
    Діти — як струночки, діди до 90+ ганяли на город і на танці, а слово «ортрексія» звучало як назва інопланетної раси.

    📎А зараз:
    🔴О БОЖЕ, ВУГЛЕВОДИ ПІСЛЯ 18:00!
    🔴Цукор = рак!
    🔴Хліб = смерть!
    🔴Сметана = сразу +5 кг на гузенце! 😱
    🔴Люди сидять на кефірі з селерою, плачуть в салат і ходять до психолога, бо «я зірвалася на пиріжок».

    🤡За 50 років ми що, мутацію пережили чи просто TikTok геном підмінив? 🤡

    🤦‍♂️А найгірше, що ви робите своєму тілу — це НЕ цукор і НЕ булки.
    Це ваша вічна біганина за «як схуднути за 7 днів без голоду і з гарантією».

    🤌Але є один простий і дорослий хід, який все міняє:
    📌Просто розберіться раз і назавжди, як насправді працює ваше тіло і що реально лежить у тих продуктах, які ви кладете собі в рот.
    📌Прочитайте склад на етикетці, зрозумійте, що таке інсулін, енергетичний баланс, гормони голоду й ситості — і вся ця магія «заборонених продуктів» розсиплеться, як дешевий рілс.
    Знання > будь-якого марафону🧠

    ➡️Тоді ви перестанете боятися маминих котлет і зрозумієте, що можна їсти і пельмені і торт і борщ зі сметаною — і при цьому бути стрункою без психів.

    Це коли:
    ✅в гості йдеш і їси олів’є без драми
    ✅котлети мами — це любов, а не «зрив»
    ✅на день народження — шматок торта і щастя в очах
    ✅алкоголь? Якщо хочеться — то можна і світ не впаде🥂

    ✏️Дівчина мені недавно написала: мало не розлучилася з чоловіком, бо «він мене годувати хоче, а я на сушці».
    ❌Рілси і марафони — небезпечніше за цигарки, реально.

    ❤️Тож давайте по-чесному:
    Жити треба СМАЧНО і КОМФОРТНО.
    Є інший шлях — без самокатувань, заборон,а просто з розумінням, як все працює. І він працює краще за всі ваші «-10 кг за місяць».

    😏А інакше старість зустрінете худющою, але з обличчям «я прожила життя на гречці» і жалем, що не розібралися раніше😏

    📌Виводьте себе з секти марафонів і страждань.
    Життя одне, а пельмені смачні. 🥟❤️

    Гарного дня всім, хто зараз жує бутер з ковбаскою(але якісною) і не відчуває провини💋
    🤔Від “не можна нічого” до “можна все, якщо знати як 📎Раніше: пельмені з сметаною, вареники з маслом, хліб з цукром і молоком, іриски «Кис-кис», батон з варенням, пиріжки з вишнею, шоколадка на десерт. І знаєте що? Це було КОРИСНО, модно, молодіжно і схвалено бабусею!😎 Діти — як струночки, діди до 90+ ганяли на город і на танці, а слово «ортрексія» звучало як назва інопланетної раси. 📎А зараз: 🔴О БОЖЕ, ВУГЛЕВОДИ ПІСЛЯ 18:00! 🔴Цукор = рак! 🔴Хліб = смерть! 🔴Сметана = сразу +5 кг на гузенце! 😱 🔴Люди сидять на кефірі з селерою, плачуть в салат і ходять до психолога, бо «я зірвалася на пиріжок». 🤡За 50 років ми що, мутацію пережили чи просто TikTok геном підмінив? 🤡 🤦‍♂️А найгірше, що ви робите своєму тілу — це НЕ цукор і НЕ булки. Це ваша вічна біганина за «як схуднути за 7 днів без голоду і з гарантією». 🤌Але є один простий і дорослий хід, який все міняє: 📌Просто розберіться раз і назавжди, як насправді працює ваше тіло і що реально лежить у тих продуктах, які ви кладете собі в рот. 📌Прочитайте склад на етикетці, зрозумійте, що таке інсулін, енергетичний баланс, гормони голоду й ситості — і вся ця магія «заборонених продуктів» розсиплеться, як дешевий рілс. Знання > будь-якого марафону🧠 ➡️Тоді ви перестанете боятися маминих котлет і зрозумієте, що можна їсти і пельмені і торт і борщ зі сметаною — і при цьому бути стрункою без психів. Це коли: ✅в гості йдеш і їси олів’є без драми ✅котлети мами — це любов, а не «зрив» ✅на день народження — шматок торта і щастя в очах ✅алкоголь? Якщо хочеться — то можна і світ не впаде🥂 ✏️Дівчина мені недавно написала: мало не розлучилася з чоловіком, бо «він мене годувати хоче, а я на сушці». ❌Рілси і марафони — небезпечніше за цигарки, реально. ❤️Тож давайте по-чесному: Жити треба СМАЧНО і КОМФОРТНО. Є інший шлях — без самокатувань, заборон,а просто з розумінням, як все працює. І він працює краще за всі ваші «-10 кг за місяць». 😏А інакше старість зустрінете худющою, але з обличчям «я прожила життя на гречці» і жалем, що не розібралися раніше😏 📌Виводьте себе з секти марафонів і страждань. Життя одне, а пельмені смачні. 🥟❤️ Гарного дня всім, хто зараз жує бутер з ковбаскою(але якісною) і не відчуває провини💋
    718переглядів
  • День десяткової системи Дьюї
    День десяткової системи Дьюї (Dewey Decimal System Day) відзначається 10 грудня, присвячений створенню Мелвілом Дьюї десяткової класифікації (ДКД). Цей день є важливим для бібліотекарів, меценатів і всіх, хто цінує організацію знань у бібліотеках по всьому світу.

    Історія створення десяткової системи числення Дьюї
    Мелвіл Дьюї винайшов ДКД у 1876 році, коли йому був лише 21 рік і він працював студентом-асистентом у бібліотеці Амхерстського коледжу в штаті Массачусетс. До появи ДКД книги в бібліотеках були розставлені в порядку їх надходження, що ускладнювало пошук конкретних книг чи інформації. Система Дьюї зробила революцію, розставляючи книги за їхньою основною темою, використовуючи цифрову систему, поділену на десять основних категорій. Цей метод дозволяє набагато швидше знаходити книги та інформацію.


    Пояснення десяткової системи Дьюї
    Десяткова система Дьюї організовує інформацію, групуючи книги на одну тему разом. Вона використовує цифри в межах десяти широких тематичних областей, які можуть бути поділені на більш конкретні теми. Система варіюється від 000 до 999, де кожне число представляє певну тему. Ці цифри використовуються для створення корінців або “номерів виклику” для кожного предмета, що полегшує його пошук у бібліотеках.

    Святкування Дня десяткової системи числення Дьюї
    Відвідайте місцеву бібліотеку та перегляньте розділ нехудожньої літератури, організований за десятковою системою Дьюї. Це чудовий спосіб оцінити, як ця система зробила доступ до інформації простішим та ефективнішим.
    Дізнайтеся більше про життя і роботу Мелвіла Дьюї, творця Десяткової системи Дьюї. У бібліотеках часто є ресурси та книги про Дьюї та його революційну систему.
    Поділіться знаннями про Десяткову систему числення Дьюї з друзями, родиною або в соціальних мережах. Це чудовий спосіб поширити інформацію про цей важливий день і значення системи.
    Десяткова система Дьюї впорядкувала бібліотеки по всьому світу, полегшивши людям пошук потрібних книг і ресурсів.

    Цей день підкреслює важливу роботу бібліотекарів та їхню роль в управлінні та поширенні знань. Розуміння того, як працює десяткова система числення Дьюї, заохочує людей вивчати різні предмети і розширювати свої знання.

    День десяткової системи Дьюї — це свято системи, яка глибоко вплинула на організацію бібліотек та інформації. Це день, щоб оцінити геній Мелвіла Дьюї і те, як його система продовжує сприяти навчанню та дослідженням у бібліотеках по всьому світу.
    День десяткової системи Дьюї День десяткової системи Дьюї (Dewey Decimal System Day) відзначається 10 грудня, присвячений створенню Мелвілом Дьюї десяткової класифікації (ДКД). Цей день є важливим для бібліотекарів, меценатів і всіх, хто цінує організацію знань у бібліотеках по всьому світу. Історія створення десяткової системи числення Дьюї Мелвіл Дьюї винайшов ДКД у 1876 році, коли йому був лише 21 рік і він працював студентом-асистентом у бібліотеці Амхерстського коледжу в штаті Массачусетс. До появи ДКД книги в бібліотеках були розставлені в порядку їх надходження, що ускладнювало пошук конкретних книг чи інформації. Система Дьюї зробила революцію, розставляючи книги за їхньою основною темою, використовуючи цифрову систему, поділену на десять основних категорій. Цей метод дозволяє набагато швидше знаходити книги та інформацію. Пояснення десяткової системи Дьюї Десяткова система Дьюї організовує інформацію, групуючи книги на одну тему разом. Вона використовує цифри в межах десяти широких тематичних областей, які можуть бути поділені на більш конкретні теми. Система варіюється від 000 до 999, де кожне число представляє певну тему. Ці цифри використовуються для створення корінців або “номерів виклику” для кожного предмета, що полегшує його пошук у бібліотеках. Святкування Дня десяткової системи числення Дьюї Відвідайте місцеву бібліотеку та перегляньте розділ нехудожньої літератури, організований за десятковою системою Дьюї. Це чудовий спосіб оцінити, як ця система зробила доступ до інформації простішим та ефективнішим. Дізнайтеся більше про життя і роботу Мелвіла Дьюї, творця Десяткової системи Дьюї. У бібліотеках часто є ресурси та книги про Дьюї та його революційну систему. Поділіться знаннями про Десяткову систему числення Дьюї з друзями, родиною або в соціальних мережах. Це чудовий спосіб поширити інформацію про цей важливий день і значення системи. Десяткова система Дьюї впорядкувала бібліотеки по всьому світу, полегшивши людям пошук потрібних книг і ресурсів. Цей день підкреслює важливу роботу бібліотекарів та їхню роль в управлінні та поширенні знань. Розуміння того, як працює десяткова система числення Дьюї, заохочує людей вивчати різні предмети і розширювати свої знання. День десяткової системи Дьюї — це свято системи, яка глибоко вплинула на організацію бібліотек та інформації. Це день, щоб оцінити геній Мелвіла Дьюї і те, як його система продовжує сприяти навчанню та дослідженням у бібліотеках по всьому світу.
    209переглядів
  • #історія #події
    🛡️ Міжнародний Щит: Як Конвенція ООН зробила Геноцид Злочином №1.
    Сьогодні, 9 грудня, світова спільнота відзначає не лише день ухвалення, а й день пам’яті жертв злочину геноциду. Саме цього дня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Резолюція 260). 🌍

    Чому цей документ став історичним?

    Конвенція була прямою відповіддю на жахіття Другої світової війни та Голокосту. Вперше в історії міжнародне право дало чітке визначення найтяжчому злочину, який можна вчинити проти людства. Документ встановив, що геноцид — це діяння, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. 🔥

    Конвенція закріпила ключові елементи:
    Універсальність: Злочин геноциду карається незалежно від того, скоєний він у мирний чи воєнний час.
    Обов'язок запобігання: Держави-учасниці зобов'язуються вживати заходів для запобігання цьому злочину.
    Відповідальність: Винні особи, чи то конституційно відповідальні правителі, чи приватні особи, підлягають покаранню.

    Неможливо говорити про цю Конвенцію, не згадавши її головного архітектора — польсько-американського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна. Саме він винайшов термін «геноцид» у 1944 році, об’єднавши грецьке genos (рід, плем'я) і латинське cide (вбивати).
    Лемкін здобув правничу освіту у Львові 🎓 і був глибоко зацікавлений злочинами проти різних народів. Він вважав радянський Голодомор 1932-1933 років в Україні класичним прикладом геноциду, спрямованого на знищення української культури, інтелігенції та селянства як основи нації. Його праці є ключовими для розуміння історичного контексту цього злочину проти українського народу. 💔

    Конвенція 1948 року стала світовим юридичним щитом, хоча й, на жаль, не змогла запобігти всім подальшим трагедіям. Її принципи лежать в основі сучасних міжнародних трибуналів і слугують нагадуванням, що безкарність ніколи не повинна мати місця.
    #історія #події 🛡️ Міжнародний Щит: Як Конвенція ООН зробила Геноцид Злочином №1. Сьогодні, 9 грудня, світова спільнота відзначає не лише день ухвалення, а й день пам’яті жертв злочину геноциду. Саме цього дня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Резолюція 260). 🌍 Чому цей документ став історичним? Конвенція була прямою відповіддю на жахіття Другої світової війни та Голокосту. Вперше в історії міжнародне право дало чітке визначення найтяжчому злочину, який можна вчинити проти людства. Документ встановив, що геноцид — це діяння, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. 🔥 Конвенція закріпила ключові елементи: Універсальність: Злочин геноциду карається незалежно від того, скоєний він у мирний чи воєнний час. Обов'язок запобігання: Держави-учасниці зобов'язуються вживати заходів для запобігання цьому злочину. Відповідальність: Винні особи, чи то конституційно відповідальні правителі, чи приватні особи, підлягають покаранню. Неможливо говорити про цю Конвенцію, не згадавши її головного архітектора — польсько-американського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна. Саме він винайшов термін «геноцид» у 1944 році, об’єднавши грецьке genos (рід, плем'я) і латинське cide (вбивати). Лемкін здобув правничу освіту у Львові 🎓 і був глибоко зацікавлений злочинами проти різних народів. Він вважав радянський Голодомор 1932-1933 років в Україні класичним прикладом геноциду, спрямованого на знищення української культури, інтелігенції та селянства як основи нації. Його праці є ключовими для розуміння історичного контексту цього злочину проти українського народу. 💔 Конвенція 1948 року стала світовим юридичним щитом, хоча й, на жаль, не змогла запобігти всім подальшим трагедіям. Її принципи лежать в основі сучасних міжнародних трибуналів і слугують нагадуванням, що безкарність ніколи не повинна мати місця.
    Like
    1
    169переглядів
Більше результатів