• #дати #свята
    Всесвітній день конструктора LEGO: Як пластикова цеглинка захопила світ.
    28 січня 1958 року о 13:58 сталася подія, що назавжди змінила дитинство мільйонів людей: Готфрід Кірк Крістіансен запатентував систему з’єднання пластикових цеглинок за принципом «шип-паз». З того моменту конструктор перестав бути просто іграшкою і став окремою мовою творчості, архітектури та навіть інженерії. 🧱✨

    Від дерева до пластику: Шлях через пожежі

    Історія LEGO почалася в майстерні данського теслі Оле Кірка Крістіансена, який виготовляв дерев’яні іграшки. Сама назва походить від данського «Leg Godt», що означає «грай добре». Але справжній прорив стався, коли родина перейшла на пластик. Цікаво, що завод Крістіансена кілька разів вщент згорав, але кожного разу він починав заново. Така впертість — справжній фундамент успіху. 🔥🏭

    Геніальність у простоті: Система, що не застаріває

    Унікальність LEGO в тому, що цеглинка, виготовлена у 1958 році, ідеально підійде до набору, купленого сьогодні у 2026-му. Компанія дотримується неймовірно жорстких стандартів якості: форма для відливання деталей має точність до 0,002 мм. Саме тому цеглинки так надійно тримаються вкупі й так приємно «клікають» при з’єднанні. 📐🎯

    LEGO — це не лише для дітей

    Сьогодні LEGO — це серйозний інструмент:
    Для дорослих (AFOL — Adult Fans of LEGO): Складні набори архітектури, автомобілів чи космічних апаратів стали об’єктом колекціонування та інвестицій. Деякі набори дорожчають швидше за золото. 📈🚗
    Для освіти: Серії як LEGO Education допомагають дітям вивчати робототехніку та програмування. 🤖🎓
    Для психології: Метод LEGO Serious Play використовують у великих корпораціях для візуалізації ідей та розв'язання конфліктів.
    Більше, ніж пластик
    LEGO — це парки Legoland, повнометражні фільми, відеоігри та навіть цілі спільноти ентузіастів, що створюють гігантські копії міст або історичних подій. У Данії навіть побудували «LEGO House» — будинок, що виглядає як конструктор і є справжнім храмом креативності. 🇩🇰🏠

    Сьогодні чудовий привід дістати стару коробку з-під ліжка або купити новий набір, адже конструювання — це найкращий спосіб зняти стрес і відчути себе творцем власного всесвіту. Головне — не наступити на детальку босою ногою! 🦶🚫
    #дати #свята Всесвітній день конструктора LEGO: Як пластикова цеглинка захопила світ. 28 січня 1958 року о 13:58 сталася подія, що назавжди змінила дитинство мільйонів людей: Готфрід Кірк Крістіансен запатентував систему з’єднання пластикових цеглинок за принципом «шип-паз». З того моменту конструктор перестав бути просто іграшкою і став окремою мовою творчості, архітектури та навіть інженерії. 🧱✨ Від дерева до пластику: Шлях через пожежі Історія LEGO почалася в майстерні данського теслі Оле Кірка Крістіансена, який виготовляв дерев’яні іграшки. Сама назва походить від данського «Leg Godt», що означає «грай добре». Але справжній прорив стався, коли родина перейшла на пластик. Цікаво, що завод Крістіансена кілька разів вщент згорав, але кожного разу він починав заново. Така впертість — справжній фундамент успіху. 🔥🏭 Геніальність у простоті: Система, що не застаріває Унікальність LEGO в тому, що цеглинка, виготовлена у 1958 році, ідеально підійде до набору, купленого сьогодні у 2026-му. Компанія дотримується неймовірно жорстких стандартів якості: форма для відливання деталей має точність до 0,002 мм. Саме тому цеглинки так надійно тримаються вкупі й так приємно «клікають» при з’єднанні. 📐🎯 LEGO — це не лише для дітей Сьогодні LEGO — це серйозний інструмент: Для дорослих (AFOL — Adult Fans of LEGO): Складні набори архітектури, автомобілів чи космічних апаратів стали об’єктом колекціонування та інвестицій. Деякі набори дорожчають швидше за золото. 📈🚗 Для освіти: Серії як LEGO Education допомагають дітям вивчати робототехніку та програмування. 🤖🎓 Для психології: Метод LEGO Serious Play використовують у великих корпораціях для візуалізації ідей та розв'язання конфліктів. Більше, ніж пластик LEGO — це парки Legoland, повнометражні фільми, відеоігри та навіть цілі спільноти ентузіастів, що створюють гігантські копії міст або історичних подій. У Данії навіть побудували «LEGO House» — будинок, що виглядає як конструктор і є справжнім храмом креативності. 🇩🇰🏠 Сьогодні чудовий привід дістати стару коробку з-під ліжка або купити новий набір, адже конструювання — це найкращий спосіб зняти стрес і відчути себе творцем власного всесвіту. Головне — не наступити на детальку босою ногою! 🦶🚫
    Love
    1
    238views
  • Чув, як оце між собою шептались продавці на Столичному ринку в Києві, та й узагалі останніми тижнями ця тема активно гуляє по телеграм-каналах, тредсах і фейсбуках — особливо серед тих, хто боїться повторення лютого 2022 року.
    Оскільки на ці “сенсації” поки не відреагував напрямок стратегічних комунікацій, ми вирішили від себе написати кілька слів.
    Одразу пояснюємо для панікерів і любителів “джерел з базару”:
    інформація про “накопичення кацапів на Чернігівському напрямку” не відповідає дійсності. Більше того — навіть у Білорусі немає ознак формування ударних угруповань.
    А тепер найсмішніше: “9000 танків”.
    Це вже навіть не фейк — це фантастика для людей, які плутають зведення з маркетингом. Бо “живих” танків у росії залишилось менше п’яти тисяч — і то питання, скільки з них реально на ходу, а не “на папері та в параді”.
    Наразі кацапи зосередили основні зусилля на Донбасі та Запорізькому напрямку, але навіть там вони не здатні повністю й у визначені строки досягти своїх стратегічних цілей.
    Тому вкиди про “масштабний наступ з півночі” — це класичний набір:
    фейк / ІПСО / маніпуляція / хайп на чутливій темі.
    Коротко по-військовому: не ведіться, не репостьте маячню й не розганяйте те, що вигідно ворогу.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Чув, як оце між собою шептались продавці на Столичному ринку в Києві, та й узагалі останніми тижнями ця тема активно гуляє по телеграм-каналах, тредсах і фейсбуках — особливо серед тих, хто боїться повторення лютого 2022 року. Оскільки на ці “сенсації” поки не відреагував напрямок стратегічних комунікацій, ми вирішили від себе написати кілька слів. Одразу пояснюємо для панікерів і любителів “джерел з базару”: інформація про “накопичення кацапів на Чернігівському напрямку” не відповідає дійсності. Більше того — навіть у Білорусі немає ознак формування ударних угруповань. А тепер найсмішніше: “9000 танків”. Це вже навіть не фейк — це фантастика для людей, які плутають зведення з маркетингом. Бо “живих” танків у росії залишилось менше п’яти тисяч — і то питання, скільки з них реально на ходу, а не “на папері та в параді”. Наразі кацапи зосередили основні зусилля на Донбасі та Запорізькому напрямку, але навіть там вони не здатні повністю й у визначені строки досягти своїх стратегічних цілей. Тому вкиди про “масштабний наступ з півночі” — це класичний набір: фейк / ІПСО / маніпуляція / хайп на чутливій темі. Коротко по-військовому: не ведіться, не репостьте маячню й не розганяйте те, що вигідно ворогу. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    101views
  • ТАНЕЦЬ НА РУЇНАХ

    Шкільний свій вальс танцюють на руїнах,
    Який це біль, яка страшна біда,
    І голоси не чути в рідних стінах,
    Бо зруйнувала сті́ни ті орда.

    Дивлю́сь на це і серце рветься в шмаття,
    І кров, неначе з рани струменить.
    За що це нам? За що таке прокляття?
    Нестерпний біль, нестерпно це болить.

    Рікою сльо́зи, їх не зупинити,
    За парти сісти ворог їм не дав,
    Непросто дітям все це пережити,
    Їм ворог клятий все це влаштував.

    Не світла зала й музика врочиста,
    Не ку́льки, й не святковий колорит,
    І гама суконь не така барвиста…
    Руїни скрізь… не ки́лим-оксамит.

    Не так цей день, звичайно, уявляли,
    Та довело́сь пізнать гіркий полин,
    То ж на руїнах танець танцювали,
    Уламки скрізь, а не набір перлин.

    До болю це, до гіркоти́, до щему…
    Руїни, танець, дзвоник, атестат,
    Світ бачить цьо́го покидька-нікчему
    Й руїни від ракет і від гармат.

    07.06.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 989539



    ТАНЕЦЬ НА РУЇНАХ Шкільний свій вальс танцюють на руїнах, Який це біль, яка страшна біда, І голоси не чути в рідних стінах, Бо зруйнувала сті́ни ті орда. Дивлю́сь на це і серце рветься в шмаття, І кров, неначе з рани струменить. За що це нам? За що таке прокляття? Нестерпний біль, нестерпно це болить. Рікою сльо́зи, їх не зупинити, За парти сісти ворог їм не дав, Непросто дітям все це пережити, Їм ворог клятий все це влаштував. Не світла зала й музика врочиста, Не ку́льки, й не святковий колорит, І гама суконь не така барвиста… Руїни скрізь… не ки́лим-оксамит. Не так цей день, звичайно, уявляли, Та довело́сь пізнать гіркий полин, То ж на руїнах танець танцювали, Уламки скрізь, а не набір перлин. До болю це, до гіркоти́, до щему… Руїни, танець, дзвоник, атестат, Світ бачить цьо́го покидька-нікчему Й руїни від ракет і від гармат. 07.06.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 989539
    62views
  • Повернення ветеранів до цивільного життя: стартував набір на програму «Ветеранське коло».
    Освітня платформа Prometheus за інформаційної підтримки Мінветеранів оголошує набір на програму перепідготовки та соціальної адаптації. До участі запрошуються ветерани і ветеранки, члени їхніх родин, а також сім’ї загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників та захисниць.
    Програма допоможе учасникам:
    ▪️ здобути професійні навички за напрямами: проєктний менеджмент, HR або бізнес-аналітика;
    ▪️ отримати психологічну підтримку та підготуватися до етапу працевлаштування;
    ▪️ налагодити пряму комунікацію з роботодавцями.
    Для участі необхідно обрати курс та до 23 лютого подати онлайн-заявку 👇
    https://prometheus.org.ua/prometheus-plus/veteran-circle/
    За результатами відбору запрошення на навчання отримають 1 000 осіб.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Повернення ветеранів до цивільного життя: стартував набір на програму «Ветеранське коло». Освітня платформа Prometheus за інформаційної підтримки Мінветеранів оголошує набір на програму перепідготовки та соціальної адаптації. До участі запрошуються ветерани і ветеранки, члени їхніх родин, а також сім’ї загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників та захисниць. Програма допоможе учасникам: ▪️ здобути професійні навички за напрямами: проєктний менеджмент, HR або бізнес-аналітика; ▪️ отримати психологічну підтримку та підготуватися до етапу працевлаштування; ▪️ налагодити пряму комунікацію з роботодавцями. Для участі необхідно обрати курс та до 23 лютого подати онлайн-заявку 👇 https://prometheus.org.ua/prometheus-plus/veteran-circle/ За результатами відбору запрошення на навчання отримають 1 000 осіб. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    97views
  • 🔦 Твій особистий «Пункт незламності» у одній склянці

    Гранола від Gregory Mill, це ідеальна їжа для блекауту, тому що:
    1. Не потребує приготування.
    2. Корисна: колаген підтримає твою шкіру та суглоби навіть у стресові часи.
    3. Жодного брудного посуду: з’їв зі зручного стаканчика — і викинув.

    Тримай свій запас на «чорний день», щоб він став трішки смачнішим 😉.
    👉 Замовляй набір 2GO на сайті.

    Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити!

    Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    🔦 Твій особистий «Пункт незламності» у одній склянці Гранола від Gregory Mill, це ідеальна їжа для блекауту, тому що: 1. Не потребує приготування. 2. Корисна: колаген підтримає твою шкіру та суглоби навіть у стресові часи. 3. Жодного брудного посуду: з’їв зі зручного стаканчика — і викинув. Тримай свій запас на «чорний день», щоб він став трішки смачнішим 😉. 👉 Замовляй набір 2GO на сайті. Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити! Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    484views
  • ☯️Як перестати їсти від стресу/нудьги/самотності☯️

    🔴Ви теж знаєте цей сценарій: важкий день → відкриваєш холодильник → «просто подивлюся» → через 15 хвилин з’їдено пів пачки печива, йогурт, шоколадку і ще щось, чого навіть не планувала?

    ⏳А потім почуття провини, сльози і думка: «Чому я не можу просто зупинитися?»

    🤬Це не слабка воля. Це емоційне переїдання.

    😋Найчастіше ми їмо не від голоду, а від стресу, нудьги чи самотності. І це нормально — мозок просто шукає швидкий дофамін. Але є спосіб це зупинити.

    ⬇️Ось що реально допомагає моїм клієнткам (і мені теж).
    1️⃣Назвіть емоцію вголос
    Відчула, що рука тягнеться до їжі? Запитай себе: «Що я зараз відчуваю насправді?»
    Стрес? Сум? Самотність? Нудьга? Втома?
    Просто назви це. Часто вже після цього бажання їсти слабшає на 50–70%.

    2️⃣Дайте собі 10-хвилинну паузу ⏳
    Постав таймер на 10 хвилин і пообіцяй собі: «Якщо через 10 хвилин все одно дуже хочу — з’їм».
    За ці 10 хвилин зроби щось маленьке: попий води, вийди на балкон, потанцюй під улюблену пісню, напиши в нотатки все, що наболіло. Більшість разів бажання зникає саме за цей час.

    3️⃣Замініть їжу на «інший дофамін»
    ➖5-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі 🌳
    ➖Гарячий душ або ванна з піною 🛁
    ➖Подзвонити подрузі або написати голосове повідомлення
    ➖Послухати подкаст чи улюблену музику в навушниках 🎧
    ➖Намалювати щось дурне в телефоні або порозмальовувати
    ➖Обійняти подушку чи кота (якщо є) 🐱

    4️⃣Створіть «антистресовий набір» заздалегідь
    Поклади в одне місце: улюблений чай, маску для очей, крем для рук, плед, щоденник, гарні навушники.
    Коли «накриває» — беріть цей набір, а не йдіть на кухню.

    5️⃣Дозвольте собі їсти… але свідомо
    Якщо все-таки дуже хочеться — сідайте за стіл, без телефону, без телевізора. Покладіть на гарну тарілку, повільно їжте, насолоджуйтеся смаком. Без провини.

    ‼️Парадокс: коли їсти без «автопілота», з’їдаєте набагато менше.
    ⚠️І найголовніше: будь ласка, не карайте себе за зриви.
    Кожен раз, коли ви помічаєте емоційний голод і робите щось інше — це перемога.
    Маленька, але справжня.
    З часом цих перемог стає більше, а зривів — менше.
    ❤️Ви не «слабка». Ви просто людина, яка вчиться піклуватися про себе не тільки через їжу.
    🙃І ви точно впораєтеся. Крок за кроком. День за днем. ❤️

    💬А яка з цих порад вам зараз найближча?
    💬Що найчастіше допомагає саме вам переключитися?
    ✉️Пишіть в коментах — будемо підтримувати одна одну ✨
    #емоційнепереїдання #стрес #їжа #нудьга #самотність
    ☯️Як перестати їсти від стресу/нудьги/самотності☯️ 🔴Ви теж знаєте цей сценарій: важкий день → відкриваєш холодильник → «просто подивлюся» → через 15 хвилин з’їдено пів пачки печива, йогурт, шоколадку і ще щось, чого навіть не планувала? ⏳А потім почуття провини, сльози і думка: «Чому я не можу просто зупинитися?» 🤬Це не слабка воля. Це емоційне переїдання. 😋Найчастіше ми їмо не від голоду, а від стресу, нудьги чи самотності. І це нормально — мозок просто шукає швидкий дофамін. Але є спосіб це зупинити. ⬇️Ось що реально допомагає моїм клієнткам (і мені теж). 1️⃣Назвіть емоцію вголос Відчула, що рука тягнеться до їжі? Запитай себе: «Що я зараз відчуваю насправді?» Стрес? Сум? Самотність? Нудьга? Втома? Просто назви це. Часто вже після цього бажання їсти слабшає на 50–70%. 2️⃣Дайте собі 10-хвилинну паузу ⏳ Постав таймер на 10 хвилин і пообіцяй собі: «Якщо через 10 хвилин все одно дуже хочу — з’їм». За ці 10 хвилин зроби щось маленьке: попий води, вийди на балкон, потанцюй під улюблену пісню, напиши в нотатки все, що наболіло. Більшість разів бажання зникає саме за цей час. 3️⃣Замініть їжу на «інший дофамін» ➖5-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі 🌳 ➖Гарячий душ або ванна з піною 🛁 ➖Подзвонити подрузі або написати голосове повідомлення ➖Послухати подкаст чи улюблену музику в навушниках 🎧 ➖Намалювати щось дурне в телефоні або порозмальовувати ➖Обійняти подушку чи кота (якщо є) 🐱 4️⃣Створіть «антистресовий набір» заздалегідь Поклади в одне місце: улюблений чай, маску для очей, крем для рук, плед, щоденник, гарні навушники. Коли «накриває» — беріть цей набір, а не йдіть на кухню. 5️⃣Дозвольте собі їсти… але свідомо Якщо все-таки дуже хочеться — сідайте за стіл, без телефону, без телевізора. Покладіть на гарну тарілку, повільно їжте, насолоджуйтеся смаком. Без провини. ‼️Парадокс: коли їсти без «автопілота», з’їдаєте набагато менше. ⚠️І найголовніше: будь ласка, не карайте себе за зриви. Кожен раз, коли ви помічаєте емоційний голод і робите щось інше — це перемога. Маленька, але справжня. З часом цих перемог стає більше, а зривів — менше. ❤️Ви не «слабка». Ви просто людина, яка вчиться піклуватися про себе не тільки через їжу. 🙃І ви точно впораєтеся. Крок за кроком. День за днем. ❤️ 💬А яка з цих порад вам зараз найближча? 💬Що найчастіше допомагає саме вам переключитися? ✉️Пишіть в коментах — будемо підтримувати одна одну ✨ #емоційнепереїдання #стрес #їжа #нудьга #самотність
    Love
    1
    374views
  • На тлі розумних гаджетів, які потребують щоденної зарядки, годинники Casio з 10-річним ресурсом батареї стають символом надійності. Вони пропонують необхідний набір функцій за мінімальну ціну та звільняють власника від зайвих турбот на ціле десятиліття. https://channeltech.space/gadgets/casio-10-year-battery-vs-smartwatch...
    На тлі розумних гаджетів, які потребують щоденної зарядки, годинники Casio з 10-річним ресурсом батареї стають символом надійності. Вони пропонують необхідний набір функцій за мінімальну ціну та звільняють власника від зайвих турбот на ціле десятиліття. https://channeltech.space/gadgets/casio-10-year-battery-vs-smartwatches/
    CHANNELTECH.SPACE
    6 причин, чому годинники Casio з 10-річною батареєю кращі за смартгодинники – Channel Tech
    6 причин обрати класичний цифровий годинник Casio у 2026 році. Автономність, надійність та економія коштів порівняно зі смартгаджетами.
    Love
    1
    127views 1 Shares
  • Нууууууу, так!:)
    Канапа в мене завширшки як не більша, ніж завдовжки?:)
    Бо це - дві повноцінних односпальних канапи!:)

    Ні, ніяких зайвих предметів на ній не лежить!:)
    Тільки життєво необхідний набір!:)

    Будь що, також важливе для мене, зберігається в зоні доступу, на столі, який впритул до канапи, як то окуляри на мотузці, ліхтарики та лампи, пляшка з водою та коробочка з льодяниками, на випадок кашлю?:)
    На підвіконні над головою заряджається телефон.

    Ааааааа на канапі…
    Тільки необхідне!:)
    Згідно штатного розкладу!:)

    На канапі лежу я!:)
    Й якась кількість подушок та подушончіків!:)
    Три великих, 50х70. Пласких, авжеж!
    Одна маленька, на якій котик Пилипко спить дзьоб у дзьоб зі мною й хррррропе, як вгодований такий собі чоловік!:)
    Ліворуч одна маленька, під мій лівий лікоть!:)
    Велика (з трьох), під ліве коліно.
    Такий же ж набір праворуч!:)
    Ще одна маленька, запасна!:)

    Під дупою, під ковдрою, ліворуч - собака Цуцилія.
    З протилежного боку, на ковдрі, собака Лєдя!
    В ногах - кішка Пані Вишенька!
    На дупі - Лічінка №1!
    На плечі - Онука наша Снігуронька!
    Десь в цицьках - Жужала!

    Періодично ці хутряні потвори стикаються дзьоб у дзьоб й тоді прям на мені трапляється сварка, бийка, зʼясування відносин на кшталт «вас тут не лежало»!:)
    Й я крізь сон вмикаю прапорщика та розганяю цих гопників!:)
    Щоб вже за декілька хвилин увесь цей підрозділ знов виконував свої зігріваючі обовʼязки!:)

    Опалення вимушено вмикаю вже не тільки ввечері…
    Бо коли за бортом -15 й нижче, а в кухні зранку +13, починають мерзнути щоки!:)
    Та на ніч таки поки вимикаю!:) Бо залишимося без штанів й підштанників після оплати комуналки!:)

    Щоки на ніч пхаю під теплу ковдру!:)

    Кішка Онука зазвичай акуратна дівчинка!:) Пішки по моєму обличчю не сновигає!:)
    А коли з під ковдри тільки маківка та одна ніздря моя стирчить, вона ж не в курсі, що то не моє плече, на якому вона любить спати?:)

    Сьогодні ночером вона вмощувалася спати мені на фізіомордію!:)

    Обурювалася, коли я її звідти ганяла!:)

    А ще сьогодні я посварилася з Жужалою!:)
    Не стільки я з нею, скільки вона зі мною?:)

    Під час чергового знеструмлення я укублилася під ковдру з книжкою та ліхтариком?
    Угрілася?
    Й якось випадково успалася?:)

    З вісімнадцятої до двадцятої плющила подушки!:) Як людина з чистою совістю!:)

    Відповідно, коли мені вже спати схотілося?!:)
    Сиииильно четверта ночеру! Чи вже ранку?:)
    Йду до тамбуру палити останню цигарку?:) В трохи прочинені двері?:) Планую відбій?:)

    Жужала намагається прорватися на вулицю!!!
    Та зараз же ж!
    Так я тебе й пустила???

    За бортом вже -15!
    Залишити її у дворі я не можу, бо змерзне ж моя улюблениця!

    Чекати на її повернення півгодини, не менше, не збираюся!:) Бо нарешті очі заплющуватися почали!:)

    - Аааааааа попісссяєш ти в один з писсссюльних котячих горшиків, любенька моя!!!:)

    Дууууууже незадоволена Жужала була!:)
    Дуже!

    Ви там як!?
    Я й новин ніяких побачити не встигла?
    Бо між вимкненнями світла лише півтори години було?

    Найголовне усвідомити встигла!
    Невсеремось!
    Перезимуємо!
    Гггггсніпппппзда!

    Дочекаюся світла, з вами тим набором слів ділитимуся!:)
    Якщо встигну!:)
    Бо на корисну діяльність сьогодні залишається не так й багато часу?:)
    В хууууууткенькому темпі!:)
    Нууууууу, так!:) Канапа в мене завширшки як не більша, ніж завдовжки?:) Бо це - дві повноцінних односпальних канапи!:) Ні, ніяких зайвих предметів на ній не лежить!:) Тільки життєво необхідний набір!:) Будь що, також важливе для мене, зберігається в зоні доступу, на столі, який впритул до канапи, як то окуляри на мотузці, ліхтарики та лампи, пляшка з водою та коробочка з льодяниками, на випадок кашлю?:) На підвіконні над головою заряджається телефон. Ааааааа на канапі… Тільки необхідне!:) Згідно штатного розкладу!:) На канапі лежу я!:) Й якась кількість подушок та подушончіків!:) Три великих, 50х70. Пласких, авжеж! Одна маленька, на якій котик Пилипко спить дзьоб у дзьоб зі мною й хррррропе, як вгодований такий собі чоловік!:) Ліворуч одна маленька, під мій лівий лікоть!:) Велика (з трьох), під ліве коліно. Такий же ж набір праворуч!:) Ще одна маленька, запасна!:) Під дупою, під ковдрою, ліворуч - собака Цуцилія. З протилежного боку, на ковдрі, собака Лєдя! В ногах - кішка Пані Вишенька! На дупі - Лічінка №1! На плечі - Онука наша Снігуронька! Десь в цицьках - Жужала! Періодично ці хутряні потвори стикаються дзьоб у дзьоб й тоді прям на мені трапляється сварка, бийка, зʼясування відносин на кшталт «вас тут не лежало»!:) Й я крізь сон вмикаю прапорщика та розганяю цих гопників!:) Щоб вже за декілька хвилин увесь цей підрозділ знов виконував свої зігріваючі обовʼязки!:) Опалення вимушено вмикаю вже не тільки ввечері… Бо коли за бортом -15 й нижче, а в кухні зранку +13, починають мерзнути щоки!:) Та на ніч таки поки вимикаю!:) Бо залишимося без штанів й підштанників після оплати комуналки!:) Щоки на ніч пхаю під теплу ковдру!:) Кішка Онука зазвичай акуратна дівчинка!:) Пішки по моєму обличчю не сновигає!:) А коли з під ковдри тільки маківка та одна ніздря моя стирчить, вона ж не в курсі, що то не моє плече, на якому вона любить спати?:) Сьогодні ночером вона вмощувалася спати мені на фізіомордію!:) Обурювалася, коли я її звідти ганяла!:) А ще сьогодні я посварилася з Жужалою!:) Не стільки я з нею, скільки вона зі мною?:) Під час чергового знеструмлення я укублилася під ковдру з книжкою та ліхтариком? Угрілася? Й якось випадково успалася?:) З вісімнадцятої до двадцятої плющила подушки!:) Як людина з чистою совістю!:) Відповідно, коли мені вже спати схотілося?!:) Сиииильно четверта ночеру! Чи вже ранку?:) Йду до тамбуру палити останню цигарку?:) В трохи прочинені двері?:) Планую відбій?:) Жужала намагається прорватися на вулицю!!! Та зараз же ж! Так я тебе й пустила??? За бортом вже -15! Залишити її у дворі я не можу, бо змерзне ж моя улюблениця! Чекати на її повернення півгодини, не менше, не збираюся!:) Бо нарешті очі заплющуватися почали!:) - Аааааааа попісссяєш ти в один з писсссюльних котячих горшиків, любенька моя!!!:) Дууууууже незадоволена Жужала була!:) Дуже! Ви там як!? Я й новин ніяких побачити не встигла? Бо між вимкненнями світла лише півтори години було? Найголовне усвідомити встигла! Невсеремось! Перезимуємо! Гггггсніпппппзда! Дочекаюся світла, з вами тим набором слів ділитимуся!:) Якщо встигну!:) Бо на корисну діяльність сьогодні залишається не так й багато часу?:) В хууууууткенькому темпі!:)
    259views
  • #сторія #події
    Гімн, що вистояв: Як музика Вербицького стала кодом нації 🇺🇦
    Кожен українець знає ці перші акорди, від яких по шкірі пробігають «мурахи» розміром з добрий кавун. Але чи замислювалися ви, що 15 січня 1992 року наша держава нарешті отримала свій офіційний музичний «паспорт»? Саме цього дня Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Державного Гімну.

    Історія цієї мелодії — це справжній трилер із елементами детективу та незламності. Михайло Вербицький, скромний священник і композитор, написав музику на вірші Павла Чубинського ще у XIX столітті. Тоді він навряд чи міг уявити, що під ці звуки будуть народжуватися і вмирати імперії, а через сто років під них підійматимуть прапор незалежної держави. 🎼

    Довгий час радянська влада намагалася «заглушити» цю мелодію, пропонуючи натомість сурогати про «братні народи». Але, як кажуть, справжній хіт неможливо заборонити цензурою. Музика Вербицького — це не просто набір нот, це енергетичний згусток, який дивним чином поєднує в собі церковну велич і бойовий козацький дух. ⚔️

    Затвердження музичної редакції у 1992-му стало фінальною крапкою в дискусіях «а що ж нам співати?». Цікаво, що текст Гімну («Ще не вмерла України...») офіційно затвердили значно пізніше, лише у 2003 році. Проте саме музика з 15 січня почала супроводжувати кожен офіційний ранок країни, нагадуючи, що ми не просто «територія», а нація з власним ритмом серця. 💓

    Це наш офіційний маніфест волі, завізований історією та часом. І так, співати його вголос — це найкращий фітнес для душі. 🎤✨

    Коли на початку 90-х Україна нарешті скинула «братні» кайдани, постало рубане питання: під яку музику ми будемо крокувати в майбутнє? Вибір Гімну нагадував епічне шоу талантів, де на кону стояла не просто популярність, а акустичний символ вічності. Дискусії були настільки палкими, що диригентські палички ледь не перетворювалися на шаблі. ⚔️

    Основними «конкурентами» перевіреного часом Вербицького були справжні титани українського мелосу. Давайте глянемо, хто дихав у потилицю нашому переможцю:

    «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний...») ⛪
    Микола Лисенко створив справжній духовний шедевр. Багато хто вважав, що саме цей величний хорал має бути державним славнем. Він ідеально підходив для урочистих соборів, але для футбольних матчів чи військових парадів йому, можливо, бракувало тієї самої «маршової» агресії та драйву. Сьогодні він залишається нашим духовним гімном, що теж неабиякий статус.

    «Запорозький марш» 🐎
    Мелодія Євгена Адамцевича (в обробці Віктора Гуцала) настільки потужна, що під неї хочеться негайно осідлати коня і відвоювати Крим (що, власне, завжди актуально). Це був би неймовірно енергійний гімн, але критики закидали йому відсутність вокальної партії, яка б об’єднувала народ словами.

    «Ой у лузі червона калина...» 🌿
    Гімн Українських Січових Стрільців. Пісня, яку ми всі знову заспівали на повні груди після 24 лютого. Вона була надто «повстанською» для тогочасного обережного парламенту, де ще сиділо чимало «червоних» піджаків, у яких від цієї мелодії починалася алергія.

    «Марш Нової Армії» («Зродились ми великої години...») 🦅
    Гімн ОУН. Потужно? Безперечно. Радикально? Для 1992 року — занадто. Тоді політикум шукав щось більш «соборне» і менш партійне.
    Зрештою, перемогла композиція «Ще не вмерла України...». Чому? Бо вона пройшла випробування часом, підпіллям і тюрмами. Вона була вже не просто піснею, а паролем. Вибір музики Вербицького 15 січня 1992 року був актом історичної справедливості: ми повернули собі те, що в нас намагалися вкрасти десятиліттями. ✍️🇺🇦
    #сторія #події Гімн, що вистояв: Як музика Вербицького стала кодом нації 🇺🇦 Кожен українець знає ці перші акорди, від яких по шкірі пробігають «мурахи» розміром з добрий кавун. Але чи замислювалися ви, що 15 січня 1992 року наша держава нарешті отримала свій офіційний музичний «паспорт»? Саме цього дня Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Державного Гімну. Історія цієї мелодії — це справжній трилер із елементами детективу та незламності. Михайло Вербицький, скромний священник і композитор, написав музику на вірші Павла Чубинського ще у XIX столітті. Тоді він навряд чи міг уявити, що під ці звуки будуть народжуватися і вмирати імперії, а через сто років під них підійматимуть прапор незалежної держави. 🎼 Довгий час радянська влада намагалася «заглушити» цю мелодію, пропонуючи натомість сурогати про «братні народи». Але, як кажуть, справжній хіт неможливо заборонити цензурою. Музика Вербицького — це не просто набір нот, це енергетичний згусток, який дивним чином поєднує в собі церковну велич і бойовий козацький дух. ⚔️ Затвердження музичної редакції у 1992-му стало фінальною крапкою в дискусіях «а що ж нам співати?». Цікаво, що текст Гімну («Ще не вмерла України...») офіційно затвердили значно пізніше, лише у 2003 році. Проте саме музика з 15 січня почала супроводжувати кожен офіційний ранок країни, нагадуючи, що ми не просто «територія», а нація з власним ритмом серця. 💓 Це наш офіційний маніфест волі, завізований історією та часом. І так, співати його вголос — це найкращий фітнес для душі. 🎤✨ Коли на початку 90-х Україна нарешті скинула «братні» кайдани, постало рубане питання: під яку музику ми будемо крокувати в майбутнє? Вибір Гімну нагадував епічне шоу талантів, де на кону стояла не просто популярність, а акустичний символ вічності. Дискусії були настільки палкими, що диригентські палички ледь не перетворювалися на шаблі. ⚔️ Основними «конкурентами» перевіреного часом Вербицького були справжні титани українського мелосу. Давайте глянемо, хто дихав у потилицю нашому переможцю: «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний...») ⛪ Микола Лисенко створив справжній духовний шедевр. Багато хто вважав, що саме цей величний хорал має бути державним славнем. Він ідеально підходив для урочистих соборів, але для футбольних матчів чи військових парадів йому, можливо, бракувало тієї самої «маршової» агресії та драйву. Сьогодні він залишається нашим духовним гімном, що теж неабиякий статус. «Запорозький марш» 🐎 Мелодія Євгена Адамцевича (в обробці Віктора Гуцала) настільки потужна, що під неї хочеться негайно осідлати коня і відвоювати Крим (що, власне, завжди актуально). Це був би неймовірно енергійний гімн, але критики закидали йому відсутність вокальної партії, яка б об’єднувала народ словами. «Ой у лузі червона калина...» 🌿 Гімн Українських Січових Стрільців. Пісня, яку ми всі знову заспівали на повні груди після 24 лютого. Вона була надто «повстанською» для тогочасного обережного парламенту, де ще сиділо чимало «червоних» піджаків, у яких від цієї мелодії починалася алергія. «Марш Нової Армії» («Зродились ми великої години...») 🦅 Гімн ОУН. Потужно? Безперечно. Радикально? Для 1992 року — занадто. Тоді політикум шукав щось більш «соборне» і менш партійне. Зрештою, перемогла композиція «Ще не вмерла України...». Чому? Бо вона пройшла випробування часом, підпіллям і тюрмами. Вона була вже не просто піснею, а паролем. Вибір музики Вербицького 15 січня 1992 року був актом історичної справедливості: ми повернули собі те, що в нас намагалися вкрасти десятиліттями. ✍️🇺🇦
    Love
    2
    411views 1 Shares
  • Щось ніяк я не можу прилаштуватися до графіку 2х4?
    Геть нічого не встигаю?

    Сиди, Юлю, на дупі рівно, та не дратуй своєю відсутністю організованості киян, дніпрян!

    Ось що я чудово встигаю поза будь-яких графіків - укублитися та спати!:)

    А за бортом знов сніг демонструють…

    Поповнила набір девайсів, що стосуються виживання.
    Придбала два зарядних пристрої для батарейок.
    Й ще батарейки, що заряджаються кожна індивідуально від мережі.

    Звіт з цього приводу.
    Отой девайс, що на вісім батарейок, цілком працездатний для пальчикових батарейок!
    Зарядилися!
    В лампу запхала.

    Годину з колежанкою в кухні сиділи, чаювали?
    На цей час лампи вистачило?
    Спостереження тривають!
    О двадцять другій читатиму книжку, зʼясую, як надовго заряду вистачить?

    Але?
    Мікропальчікові той девайс не заряджає.
    Хоча й обіцяв?:)

    Маленький та чорненький, що на дві батарейки всього, з таким ентузіазізьмом намагався справляти враження своєю працездатністю?:)

    Вввввтім, з тим же ж ентузіазізьмом в ньому ті батарейки потім рррррозривало, як Тузик ганчірку?:)))
    Навикидку той девайс!:)

    За шалені гроші придбала собі на пробу три батарейки, що заряджаються від USB.
    Чогось більшого від них очікувала?

    На один вечір без світла їх тільки й вистачає?
    Щось ніяк я не можу прилаштуватися до графіку 2х4? Геть нічого не встигаю? Сиди, Юлю, на дупі рівно, та не дратуй своєю відсутністю організованості киян, дніпрян! Ось що я чудово встигаю поза будь-яких графіків - укублитися та спати!:) А за бортом знов сніг демонструють… Поповнила набір девайсів, що стосуються виживання. Придбала два зарядних пристрої для батарейок. Й ще батарейки, що заряджаються кожна індивідуально від мережі. Звіт з цього приводу. Отой девайс, що на вісім батарейок, цілком працездатний для пальчикових батарейок! Зарядилися! В лампу запхала. Годину з колежанкою в кухні сиділи, чаювали? На цей час лампи вистачило? Спостереження тривають! О двадцять другій читатиму книжку, зʼясую, як надовго заряду вистачить? Але? Мікропальчікові той девайс не заряджає. Хоча й обіцяв?:) Маленький та чорненький, що на дві батарейки всього, з таким ентузіазізьмом намагався справляти враження своєю працездатністю?:) Вввввтім, з тим же ж ентузіазізьмом в ньому ті батарейки потім рррррозривало, як Тузик ганчірку?:))) Навикидку той девайс!:) За шалені гроші придбала собі на пробу три батарейки, що заряджаються від USB. Чогось більшого від них очікувала? На один вечір без світла їх тільки й вистачає?
    195views
More Results