• 💡 Сяючий міст метро у тому самому Києві, який по 17 годин без світла
    💡 Сяючий міст метро у тому самому Києві, який по 17 годин без світла
    28переглядів 1Відтворень
  • Харків, 2025
    Метро
    Харків, 2025 Метро
    Like
    1
    14переглядів
  • ⚡️ На Різдво та Новий Рік комендантську годину в Києві не скасовуватимуть, - КМВА для РБК-Україна.
    У столиці питання скасування чи зменшення комендантської години у ніч на 25 грудня та на 1 січня не порушувалось.
    Зміни в роботі наземного транспорту не плануються. Він курсуватиме за чинним графіком. Тож оскільки комендантську годину не змінюють, столичний метрополітен у ніч на 25 грудня та 1 січня також працюватиме в штатному режимі. Станції будуть доступні як укриття під час повітряної тривоги.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚡️ На Різдво та Новий Рік комендантську годину в Києві не скасовуватимуть, - КМВА для РБК-Україна. У столиці питання скасування чи зменшення комендантської години у ніч на 25 грудня та на 1 січня не порушувалось. Зміни в роботі наземного транспорту не плануються. Він курсуватиме за чинним графіком. Тож оскільки комендантську годину не змінюють, столичний метрополітен у ніч на 25 грудня та 1 січня також працюватиме в штатному режимі. Станції будуть доступні як укриття під час повітряної тривоги. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    31переглядів
  • Французький велосипедист встановив новий світовий рекорд, проїхавши на задньому колесі 150 км — для цього йому потрібно було безперервно балансувати протягом 6 годин 31 хвилини.

    Своє досягнення спортсмен виконав на 200-метровій трасі, подолавши 750 кіл. Таким чином, він майже вдвічі перевершив попередній рекорд американця, який у 2019 році проїхав на задньому колесі 81,5 км.

    Чим тільки люди не займаються, аби не працювати
    Французький велосипедист встановив новий світовий рекорд, проїхавши на задньому колесі 150 км — для цього йому потрібно було безперервно балансувати протягом 6 годин 31 хвилини. Своє досягнення спортсмен виконав на 200-метровій трасі, подолавши 750 кіл. Таким чином, він майже вдвічі перевершив попередній рекорд американця, який у 2019 році проїхав на задньому колесі 81,5 км. Чим тільки люди не займаються, аби не працювати
    49переглядів 3Відтворень
  • 🪖 На станції метро «Золоті ворота» відкрили фотовиставку про десантників

    Із нагоди Дня ЗСУ у вестибюлі станції метро «Золоті ворота» відкрилася фотовиставка «Технодесант. Хроніка боротьби».

    Усі фотографії створені бойовими підрозділами, які щодня захищають країну.

    Експозиція триватиме до 16 грудня.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    🪖 На станції метро «Золоті ворота» відкрили фотовиставку про десантників Із нагоди Дня ЗСУ у вестибюлі станції метро «Золоті ворота» відкрилася фотовиставка «Технодесант. Хроніка боротьби». Усі фотографії створені бойовими підрозділами, які щодня захищають країну. Експозиція триватиме до 16 грудня. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    97переглядів
  • 🥺 Кияни, ховаються від атаки у метро Ⓜ️
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    🥺 Кияни, ховаються від атаки у метро Ⓜ️ #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    56переглядів
  • 😡 Українська чемпіонка світу зі стрибків у воду Софія Лискун змінила громадянство на російське, — Чемпіон.
    Зокрема вона заявила, що не могла тренуватись у Києві, тому виїхала до Польщі, а потім вирішила змінити громадянство на третій рік повномасштабної війни через "проблеми з тренерами".
    Лискун народилася у Луганську і до 2025 року виступала за збірну України. Зокрема на ЧЄ-2025 вона завоювала дві медалі: золото у змішаних командних змаганнях та срібло у синхронних стрибках з 10-метрової вишки.
    "У нас було загальне зібрання, і висловлювання полетіло в мене — ніхто інший не спілкується з російськими спортсменами і тренерами. [...] А я сиджу — і мені смішно з цього всього. Вважаю, ти доросла жінка і маєш поводитися зовсім інакше".

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    😡 Українська чемпіонка світу зі стрибків у воду Софія Лискун змінила громадянство на російське, — Чемпіон. Зокрема вона заявила, що не могла тренуватись у Києві, тому виїхала до Польщі, а потім вирішила змінити громадянство на третій рік повномасштабної війни через "проблеми з тренерами". Лискун народилася у Луганську і до 2025 року виступала за збірну України. Зокрема на ЧЄ-2025 вона завоювала дві медалі: золото у змішаних командних змаганнях та срібло у синхронних стрибках з 10-метрової вишки. "У нас було загальне зібрання, і висловлювання полетіло в мене — ніхто інший не спілкується з російськими спортсменами і тренерами. [...] А я сиджу — і мені смішно з цього всього. Вважаю, ти доросла жінка і маєш поводитися зовсім інакше". https://t.me/Ukraineaboveallelse
    106переглядів
  • Чемпіонат Європи з плавання на короткій дистанції 2025 року проходить у Любліні, Польща, з 2 по 7 грудня 2025 року. 🏊‍♂️ Це 23-й чемпіонат, який збирає найкращих плавців Європи для інтенсивних змагань у 25-метровому басейні. В складі збірної України представлений броварчанин Степан Бабенко (КЗ КОР ЦО), вихованець бориспільської школи плавання та ДЮСШ управління освіти і науки БМР
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    Чемпіонат Європи з плавання на короткій дистанції 2025 року проходить у Любліні, Польща, з 2 по 7 грудня 2025 року. 🏊‍♂️ Це 23-й чемпіонат, який збирає найкращих плавців Європи для інтенсивних змагань у 25-метровому басейні. В складі збірної України представлений броварчанин Степан Бабенко (КЗ КОР ЦО), вихованець бориспільської школи плавання та ДЮСШ управління освіти і науки БМР #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    74переглядів
  • #історія #події
    Шлях до Червоної планети: 27 років тому NASA запустило «Mars Pathfinder».
    4 грудня 1996 року з космічного стартового комплексу 17B на мисі Канаверал відбувся запуск ракети-носія Delta II, яка вивела на міжпланетну траєкторію апарат «Mars Pathfinder». Ця місія NASA стала справжнім проривом у дослідженні Марса, оскільки вперше в історії успішно доставила на поверхню Червоної планети не просто стаціонарний апарат, а мобільний марсохід.

    Амбітні цілі та інноваційний підхід

    Місія «Mars Pathfinder» була розроблена в рамках програми NASA «Faster, Better, Cheaper» (Швидше, Краще, Дешевше), яка передбачала створення ефективних та відносно недорогих космічних апаратів. Основними цілями місії були:
    Демонстрація нових технологій: Вперше застосувати інноваційний метод посадки з використанням повітряних подушок для м'якого приземлення.
    Дослідження атмосфери та поверхні Марса: Вивчити склад марсіанської атмосфери, геологічні особливості поверхні та зібрати дані про метеорологічні умови.
    Випробування марсохода: Розгорнути та протестувати перший автономний марсохід під назвою «Sojourner», який мав провести геологічні дослідження у безпосередній близькості від посадкового модуля.
    Посадка, що увійшла в історію
    «Mars Pathfinder» приземлився на Марсі 4 липня 1997 року в районі долини Арес, стародавнього русла річки, де, як вважалося, могли бути відкладення гірських порід з різних регіонів планети. Процес посадки був справжнім технологічним дивом:
    Апарат увійшов в атмосферу Марса на величезній швидкості.
    Випустив парашут, який уповільнив його рух.
    На висоті близько 300 метрів над поверхнею спрацювали ракетні двигуни.
    За кілька секунд до приземлення надулися величезні повітряні подушки, що повністю оточили посадковий апарат.
    Апарат відскочив від поверхні понад 15 разів, перш ніж остаточно зупинився.
    Цей метод дозволив уникнути використання важких посадкових опор і значно спростив конструкцію, зробивши місію економічно вигіднішою.

    «Sojourner» — перший дослідник Марса

    Після успішної посадки розкрився посадковий модуль, і на поверхню Марса спустився марсохід «Sojourner» (названий на честь американської аболіціоністки Сожурнер Трут). Розміром з мікрохвильову піч, вагою всього 10,6 кг, він був оснащений камерами та спектрометром для аналізу хімічного складу ґрунту та каміння.
    «Sojourner» працював на Марсі майже три місяці (планувалося 7 днів), подолавши понад 100 метрів та провівши аналізи 15 зразків ґрунту та каміння. Він передав на Землю тисячі унікальних зображень та величезний обсяг наукових даних, що дозволили вченим краще зрозуміти геологічну історію Марса.

    Спадщина місії

    Зв'язок з «Mars Pathfinder» був втрачений 27 вересня 1997 року, ймовірно, через відмову батарей або програмного забезпечення. Проте місія перевершила всі очікування, продемонструвавши:
    Можливість недорогих та швидких місій на Марс.
    Ефективність посадки з повітряними подушками, яку згодом використовували й інші успішні місії (наприклад, Mars Exploration Rovers «Spirit» і «Opportunity»).

    Цінність мобільних платформ для детального дослідження поверхні планети

    «Mars Pathfinder» та «Sojourner» відкрили нову еру роботизованих досліджень Марса, проклавши шлях для сучасних та амбітних місій, таких як «Curiosity» та «Perseverance». Це був сміливий крок, який надихнув мільйони людей на Землі та довів, що людство здатне сягати найдальших куточків Сонячної системи.
    #історія #події Шлях до Червоної планети: 27 років тому NASA запустило «Mars Pathfinder». 4 грудня 1996 року з космічного стартового комплексу 17B на мисі Канаверал відбувся запуск ракети-носія Delta II, яка вивела на міжпланетну траєкторію апарат «Mars Pathfinder». Ця місія NASA стала справжнім проривом у дослідженні Марса, оскільки вперше в історії успішно доставила на поверхню Червоної планети не просто стаціонарний апарат, а мобільний марсохід. Амбітні цілі та інноваційний підхід Місія «Mars Pathfinder» була розроблена в рамках програми NASA «Faster, Better, Cheaper» (Швидше, Краще, Дешевше), яка передбачала створення ефективних та відносно недорогих космічних апаратів. Основними цілями місії були: Демонстрація нових технологій: Вперше застосувати інноваційний метод посадки з використанням повітряних подушок для м'якого приземлення. Дослідження атмосфери та поверхні Марса: Вивчити склад марсіанської атмосфери, геологічні особливості поверхні та зібрати дані про метеорологічні умови. Випробування марсохода: Розгорнути та протестувати перший автономний марсохід під назвою «Sojourner», який мав провести геологічні дослідження у безпосередній близькості від посадкового модуля. Посадка, що увійшла в історію «Mars Pathfinder» приземлився на Марсі 4 липня 1997 року в районі долини Арес, стародавнього русла річки, де, як вважалося, могли бути відкладення гірських порід з різних регіонів планети. Процес посадки був справжнім технологічним дивом: Апарат увійшов в атмосферу Марса на величезній швидкості. Випустив парашут, який уповільнив його рух. На висоті близько 300 метрів над поверхнею спрацювали ракетні двигуни. За кілька секунд до приземлення надулися величезні повітряні подушки, що повністю оточили посадковий апарат. Апарат відскочив від поверхні понад 15 разів, перш ніж остаточно зупинився. Цей метод дозволив уникнути використання важких посадкових опор і значно спростив конструкцію, зробивши місію економічно вигіднішою. «Sojourner» — перший дослідник Марса Після успішної посадки розкрився посадковий модуль, і на поверхню Марса спустився марсохід «Sojourner» (названий на честь американської аболіціоністки Сожурнер Трут). Розміром з мікрохвильову піч, вагою всього 10,6 кг, він був оснащений камерами та спектрометром для аналізу хімічного складу ґрунту та каміння. «Sojourner» працював на Марсі майже три місяці (планувалося 7 днів), подолавши понад 100 метрів та провівши аналізи 15 зразків ґрунту та каміння. Він передав на Землю тисячі унікальних зображень та величезний обсяг наукових даних, що дозволили вченим краще зрозуміти геологічну історію Марса. Спадщина місії Зв'язок з «Mars Pathfinder» був втрачений 27 вересня 1997 року, ймовірно, через відмову батарей або програмного забезпечення. Проте місія перевершила всі очікування, продемонструвавши: Можливість недорогих та швидких місій на Марс. Ефективність посадки з повітряними подушками, яку згодом використовували й інші успішні місії (наприклад, Mars Exploration Rovers «Spirit» і «Opportunity»). Цінність мобільних платформ для детального дослідження поверхні планети «Mars Pathfinder» та «Sojourner» відкрили нову еру роботизованих досліджень Марса, проклавши шлях для сучасних та амбітних місій, таких як «Curiosity» та «Perseverance». Це був сміливий крок, який надихнув мільйони людей на Землі та довів, що людство здатне сягати найдальших куточків Сонячної системи.
    Like
    1
    186переглядів
  • 😕У 2026 році метро на Виноградар не запустять.

    Станцію «Мостицька» обіцяють добудувати, але рух відкриють тільки тоді, коли одночасно запрацюють дві станції – включно з «Проспектом Правди».

    До введення всього відрізка в експлуатацію запуск неможливий.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    😕У 2026 році метро на Виноградар не запустять. Станцію «Мостицька» обіцяють добудувати, але рух відкриють тільки тоді, коли одночасно запрацюють дві станції – включно з «Проспектом Правди». До введення всього відрізка в експлуатацію запуск неможливий. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    108переглядів
Більше результатів