Взяла лікарняний, але поїхала на "МайстерШеф": в Україні судять офіцера ЗСУ
Військовослужбовиця, яка офіційно перебувала на стаціонарному лікуванні, насправді брала участь у зйомках кулінарного шоу "МайстерШеф" у Києві. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду Києва.
За матеріалами слідства, штурман авіаційного загону однієї з військових частин з 14 квітня по 16 серпня 2025 року нібито перебувала на стаціонарному лікуванні у військовому медзакладі. Однак правоохоронці встановили, що з 22 квітня по 11 серпня 2025 року вона фактично перебувала в Києві та Київській області, де брала участь у зйомках телевізійної програми "МайстерШеф".
Джерела "Українських Новин" повідомляють, що мова йде про учасницю "Майстер Шеф 16 сезон" Вікторію Кузнецову. На сайті проекту вона вказана як 27-річна уродженка Коломиї Івано-Франківської області. Також зазначалося, що вона є колишньою військовою і працювала штурманом у ЗСУ.
У судових матеріалах зазначається, що в період відсутності у військовому медзакладі жінці продовжували нараховувати грошове забезпечення, премію та надбавку за особливості проходження служби. Йдеться про виплати за травень, червень, липень та серпень 2025 року. Слідство вважає, що такими діями військовій частині могли бути завдані збитки.
Суд дав доступ до телефону учасниці "Майстер Шеф"
Щоб перевірити, де саме перебувала військовослужбовиця під час нібито стаціонарного лікування, суд дозволив слідчим отримати від мобільного оператора дані про її дзвінки, повідомлення, геолокацію, базові станції, IMEI та рух коштів по рахунку.
Кримінальне провадження відкрите за ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України. Йдеться про можливе ухилення від військової служби шляхом обману в умовах особливого періоду. Якщо провину Кузнецової буде доведено, то їй загрожує позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
#кримінал

❗️ У Луцьку правоохоронці викрили жінку, яку підозрюють у примушуванні власної трирічної доньки до участі у зйомках порнографічного характеру, – прокуратура.
За даними слідства, підозрювана виготовляла та збувала відеоматеріали за гроші.
Їй загрожує позбавлення волі на строк від 9 до 15 років.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Космічна зйомка зафіксувала ракетні удари по Києву

На таймлапсі МКС видно проліт балістичних і крилатих ракет, роботу ППО та удари по Києву та Трипільській ТЕС.

Загалом застосували 10 балістичних (Іскандер-М/«Кінжал») і 30 крилатих ракет.

Від «Перших ластівок» до захисту країни: актор і воїн Максим Девізоров святкує 30-річчя
Сьогодні, 3 лютого, свій 30-й день народження відзначає Максим Девізоров — талановитий український актор театру та кіно, чий життєвий вибір став прикладом справжньої мужності.
Творчий шлях Максима стрімко пішов угору після ролі Дениса Денисенка у молодіжному детективі «Перші ластівки». Його харизма та професіоналізм допомогли закріпити успіх у продовженні серіалу — «Перші ластівки: Zалежні», а згодом і в комедії «Fake», де він зіграв одну з головних ролей.
Символічно, що восени 2021 року актор взяв участь у зйомках воєнної драми «Мирний-21». Фільм, прем’єра якого відбулася на початку 2023 року, розповідає про подвиг луганських прикордонників. Для Максима ця роль стала певною мірою пророчою, адже з початком повномасштабної війни він свідомо долучився до лав захисників України.
Свій бойовий шлях актор проходив у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Максим Девізоров — один із тих представників творчої спільноти, хто в найважчий момент для країни змінив знімальний майданчик на фронтові будні, ставши на захист нашої свободи.
Щиро вітаємо іменинника з ювілеєм! Дякуємо за талант, за чітку громадянську позицію та внесок у боротьбу за незалежність. Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії та якнайшвидшої перемоги, після якої ми обов’язково побачимо нові яскраві ролі у його виконанні.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Легендарний форвард «Манчестер Юнайтед» втратив слух на одне вухо

Колишній нападник збірної Англії з футболу та «Манчестер Юнайтед» Уейн Руні розповів про проблеми зі слухом. Про це повідомляє Daily Mail.

На зйомках програми Match of the Day Руні попросив вставити навушник у праве, а не ліве вухо.

«Чи можна в інше вухо? Раніше я закривав переговорний пристрій. Проблема в тому, що я глухий на ліве вухо. Тому, коли стає занадто голосно, я ледве чую, що говорить Келлі Кейтс ведуча MOTD або хтось ще», – зазначив Руні. Нападник є вихованцем «Евертона». За основну команду він провів 67 матчів, потім перейшов у «Манчестер Юнайтед», де провів більшу частину кар'єри (393 матчі).
#football #European_football @European_football
#футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #постаті
Говард Г’юз: Авіатор, Мільярдер та Ексцентричний Геній, Що Змінив Світ
24 грудня 1905 року народився Говард Робард Г’юз — людина, чиє життя нагадувало сценарій голлівудського блокбастера. Син успішного винахідника, він не просто успадкував капітал, а перетворив його на величезну імперію, залишивши слід в авіації, кінематографі та бізнесі.

Г’юз був одержимий небом. Як піонер авіації, він не лише фінансував розробки, а й особисто сідав за штурвал, встановлюючи світові рекорди швидкості. Його компанія Hughes Aircraft створила легендарний (хоча й суперечливий) літак-човен «H-4 Hercules», відомий як «Елиновий гусак». Г’юз вірив у майбутнє цивільної авіації та фактично збудував авіакомпанію TWA, зробивши польоти доступними для мас.

У Голлівуді він став не менш легендарним продюсером. Його фільм «Ангели пекла» (1930) вразив глядачів небаченими на той час повітряними зйомками, а стрічка «Обличчя зі шрамом» (1932) задала канони жанру гангстерського кіно. Г’юз відкривав зірок, скуповував кіностудії та був одним із найбажаніших чоловіків Америки, маючи романи з першими красунями екрана.

Проте була й інша сторона — хвороблива ексцентричність. Останні десятиліття свого життя мільярдер провів у повній ізоляції через важку форму обсесивно-компульсивного розладу та панічний страх перед мікробами. Він жив у затемнених готельних номерах, спілкуючись лише з обмеженим колом помічників, що породило безліч чуток і легенд.

Говард Г’юз залишається символом американської мрії та водночас трагічним прикладом того, як геніальність може межувати з божевіллям. Його технологічні розробки досі використовуються в аерокосмічній галузі, а історія його життя продовжує надихати митців, зокрема Мартіна Скорсезе на створення фільму «Авіатор».

Палац Шенборнів

Палац графів Шенборнів або, як його ще називають, Замок Берегвар, відомий завдяки зйомкам у фільмах «Снігова королева» та «Сімнадцять миттєвостей весни». Замок побудований в кінці XIX століття в неоромантичному стилі, але за астрономічним принципом, з 365 вікнами і 52 димарями, що символізують дні і тижні року. Кількість входів відповідає місяцям, а кутові вежі — порам року, стіни прикрашені барельєфами з символікою графського роду, а вітражі вікон ілюструють історію замку. Навколо замку розташований англійський парк з японською сакурою, магноліями та іншими екзотичними рослинами. Особливістю парку є скульптури звірів, на яких полювали господарі замку. Замок обріс численними легендами, включаючи історію «Джерела краси»: якщо зануритися в джерело або вмити обличчя, то шкіра надовго зберігала приємний колір, ніжність, пружність і бархатистість. Поруч знаходиться декоративне озеро у формі серця, яке за легендою символізує пропозицію руки та серця першого власника замку.

Джерело https://psahno.com/uk/places/dvorec-senbornov

#карпати #україна #західнаукраїна #палациукраїни #історіякарпатів #цікавімісця #цікавімісцяукраїни #щоподивитисявкарпатах #івано_франківськ #ліс #гори #відпочинок #водоспади

Леді Гага знову бере участь у зйомках, і це знову досить гучний проєкт. Співачка та акторка приєдналася до касту майбутнього сиквелу фільму "Диявол носить Прада" від 20th Century Studios. Наразі її роль не розголошується, та й представники студії утримуються від коментарів. Цілком можливо, що співачка виступатиме на сцені під час модного показу.

Вперше про сиквел було оголошено в липні 2024 року. У ньому знову з'являться основні актори: Меріл Стріп, Енн Гетевей, Емілі Блант і Стенлі Туччі. Нагадаємо, оригінальний фільм, знятий за мотивами однойменного роману Лорен Вайсбергер, розповідає про журналістку Енді Сакс, яка переїжджає до Нью-Йорка і влаштовується молодшою асистенткою вимогливої Міранди Прістлі, головної редакторки журналу про високу моду.

Прем'єра сиквелу запланована на 1 травня 2026 року. Очікується, що він буде присвячений поглядам Міранди Прістлі на занепад друкованої індустрії.

#Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг

День художника України
Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

Історія започаткування Дня художника України
Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

Хто такий художник?
Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

Найвідоміші українські художники
Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
Український авангард
Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
Народне мистецтво та неонаїв
Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
Сучасне українське мистецтво
Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.

24 вересня 2004 року під час президентської виборчої кампанії в Івано-Франківську було вчинено «яєчний замах» на прем'єр-міністра України Віктора Януковича.

Постраждалий знепритомнів на місці події, був доставлений у лікарню, де, на жаль, було діагностовано лише «інфаркт дупи». Після одужання чивокуня заявив, що отримав «черепно-мозкову травму».

Соратники Януковича заявляли про влучання «тяжких та важких предметів», «акумуляторів» тощо, однак на відеозйомках було чітко зафіксоване саме яйце, яке влучило в груди постраждалому.

Ця подія стала справжнім мемом, та навіть породила культову рубрику у жартах Дмитра Чекалкина під назвою «веселі яйця».