Блоги

Огляд блогів

Спільноти

Огляд спільнот Вподобані спільноти Мої спільноти

Клуби

Огляд клубів Мої клуби

Події

Огляд подій Мої події

Більше

Популярні Дописи Розробникам

Пошук

Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів

  • Микола Мусієнко додає фото
    2026-06-13 07:06:18 ·
    Красивий світ у того, у кого серце і душа стикаються з добротою ...

    Вітаю ранок нового дня ☕

    Красивий світ у того, у кого серце і душа стикаються з добротою ...Вітаю ранок нового дня ☕
    1
    22переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Королева Гір Клавдія Дмитрів
    2026-06-11 17:06:06 ·
    НЕБЕСНА СИНЬ, НЕБЕСНА ДАЛЬ


    Небесна синь, небесна даль,

    Але душа у шмаття рветься,

    Війна трива у нас, на жаль...

    Чи доля нам ще усміхне́ться?


    Небесна синь, небесна даль,

    Усі небеснії простори,

    Суцільний сум, і біль, й печаль,

    Журба і смуток, сльо́зи й горе.


    Небесна синь, небесна даль,

    Вдивляюсь в це, а серце плаче,

    Кладем благання на вівтар,

    Слізьми́ і голосом тремтячим.


    Небесна синь, небесна даль,

    Молитва лине крізь руїни,

    В надії — хоч на крихту скаль,

    Що світло проросте з глиби́ни.


    Небесна синь, небесна даль,

    Де журавлі летять у вирій,

    А ми — в обіймах чорних хмар,

    Та серце б'ється ще у вірі.


    Небесна синь, небесна даль,

    Неначе спогад мами й дому,

    Несемо тишу крізь печаль,

    І біль — як хрест, як кару злому.


    01.11.2025 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

    ID: 1050617

    НЕБЕСНА СИНЬ, НЕБЕСНА ДАЛЬНебесна синь, небесна даль,Але душа у шмаття рветься,Війна трива у нас, на жаль...Чи доля нам ще усміхне́ться?Небесна синь, небесна даль,Усі небеснії простори,Суцільний сум, і біль, й печаль,Журба і смуток, сльо́зи й горе.Небесна синь, небесна даль,Вдивляюсь в це, а серце плаче,Кладем благання на вівтар,Слізьми́ і голосом тремтячим.Небесна синь, небесна даль,Молитва лине крізь руїни,В надії — хоч на крихту скаль,Що світло проросте з глиби́ни.Небесна синь, небесна даль,Де журавлі летять у вирій,А ми — в обіймах чорних хмар,Та серце б'ється ще у вірі.Небесна синь, небесна даль,Неначе спогад мами й дому,Несемо тишу крізь печаль,І біль — як хрест, як кару злому.01.11.2025 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025ID: 1050617
    74переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Королева Гір Клавдія Дмитрів
    2026-06-09 12:51:58 ·
    ГРІХОВНЕ НАСМІХАННЯ НАД ХРИСТОМ


    (Про глум над Христовим розп’яттям антихристкою поляковою)


    Гріховне насміхання над Христом,

    Гріховне насміхання над розп’яттям,

    Заве́ршиться Господнім це судо́м

    І родовим, кількох колін, прокляттям.


    Коли святе зневажено гріхом,

    І сміх звучить над ранами Спасіння,

    Не жарт стає духовним всім єством,

    А знак страшного серця скам’яніння.


    Бо не минає марно жоден гріх,

    Що кинув виклик Божому Завіту,

    І гасне блиск всіх витівок-доріг,

    Немов туман на ві́тряному світу.


    Зневагу сіє – жати буде сум,

    А кривдить святість – матиме відплату,

    І не сховає від докорів шум

    Душі, що втратила небесну хату.


    Зневажено Голгофу і Закон,

    Зневажено страждання і спасіння,

    Тож не знайде́ для захисту засло́н

    Душа, що сіє темне нечестів'я.


    Бо кожен крок записано давно,

    І кожне слово зважене Всевишнім,

    Не стане чорне раптом за біло́,

    Не стане гріх для правди ж бо найближчим.


    Коли ж настане визначений час

    І спа́де маска марної гордині,

    Почує світ суворий Божий глас

    За весь той глум зневаження святині.


    Не вічний блиск облудних нагород,

    Не вічна слава сцени і юрбини,

    Бо понад все стоїть Господній суд,

    Що бачить суть за маскою людини.


    Коли святиню топчуть на показ,

    Смію́чись з болю жертви на Голгофі,

    То кожен день наближує той час,

    Коли замовкнуть витівки непро́фі.


    Бо хрест не є прикрасою для гри,

    Не реквізитом марного спектаклю,

    Він – знак любові, жертви і жури́,

    Яку не зве́сти до дешевих жартів.


    Нема в житті потвор пересторог

    Допоки двері каяття відкриті,

    Та бачить ці діяння з Неба Бог…

    Не можна святість зневажати в світі.


    Сміятись марно з Божої руки́,

    Із Таїнства великого спасіння…

    Минають дні, минають всі віки,

    Й відплата буде крізь усі сумління.


    Змінила ж бо кокошник на вінець,

    Піариться ця нечисть на святині.

    Чи світу це приходить вже кінець,

    Що чинить так антихристка ця нині?


    Гріховне насміхання над Христом

    Надумала потвора ця чинити,

    Давно по ній ридає вже дурдом.

    Як далі буде в цьому світі жити?


    09.06.2026 р.


    ©Королева Гір Клавдія

    Дмитрів,2026

    ID:  1063859


    ГРІХОВНЕ НАСМІХАННЯ НАД ХРИСТОМ(Про глум над Христовим розп’яттям антихристкою поляковою)Гріховне насміхання над Христом,Гріховне насміхання над розп’яттям,Заве́ршиться Господнім це судо́мІ родовим, кількох колін, прокляттям.Коли святе зневажено гріхом,І сміх звучить над ранами Спасіння,Не жарт стає духовним всім єством,А знак страшного серця скам’яніння.Бо не минає марно жоден гріх,Що кинув виклик Божому Завіту,І гасне блиск всіх витівок-доріг,Немов туман на ві́тряному світу.Зневагу сіє – жати буде сум,А кривдить святість – матиме відплату,І не сховає від докорів шумДуші, що втратила небесну хату.Зневажено Голгофу і Закон,Зневажено страждання і спасіння,Тож не знайде́ для захисту засло́нДуша, що сіє темне нечестів'я.Бо кожен крок записано давно,І кожне слово зважене Всевишнім,Не стане чорне раптом за біло́,Не стане гріх для правди ж бо найближчим.Коли ж настане визначений часІ спа́де маска марної гордині,Почує світ суворий Божий гласЗа весь той глум зневаження святині.Не вічний блиск облудних нагород,Не вічна слава сцени і юрбини,Бо понад все стоїть Господній суд,Що бачить суть за маскою людини.Коли святиню топчуть на показ,Смію́чись з болю жертви на Голгофі,То кожен день наближує той час,Коли замовкнуть витівки непро́фі.Бо хрест не є прикрасою для гри,Не реквізитом марного спектаклю,Він – знак любові, жертви і жури́,Яку не зве́сти до дешевих жартів.Нема в житті потвор пересторогДопоки двері каяття відкриті,Та бачить ці діяння з Неба Бог…Не можна святість зневажати в світі.Сміятись марно з Божої руки́,Із Таїнства великого спасіння…Минають дні, минають всі віки,Й відплата буде крізь усі сумління.Змінила ж бо кокошник на вінець,Піариться ця нечисть на святині.Чи світу це приходить вже кінець,Що чинить так антихристка ця нині?Гріховне насміхання над ХристомНадумала потвора ця чинити,Давно по ній ридає вже дурдом.Як далі буде в цьому світі жити?09.06.2026 р.©Королева Гір КлавдіяДмитрів,2026ID:  1063859
    1коментарів 216переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Броварський спорт додає фото
    2026-06-03 13:47:36 ·
    Сербський футболіст👋❌ Душан Влахович не зміг домовитися з «Ювентусом» про продовження контракту і влітку піде на вільних умовах. Нападник вимагав 8 млн євро на рік і великий підписний бонус, але туринці відмовили йому і припинили переговори (Ніколо Скіра)

    #World_Football #football #European_football @European_football

    #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport

    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

    Сербський футболіст👋❌ Душан Влахович не зміг домовитися з «Ювентусом» про продовження контракту і влітку піде на вільних умовах. Нападник вимагав 8 млн євро на рік і великий підписний бонус, але туринці відмовили йому і припинили переговори (Ніколо Скіра)#World_Football #football #European_football @European_football#футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysportВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    147переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Тетяна Савіна додає 1 Фото до альбому РІЗНЕ
    2026-06-03 09:58:30 ·
    «Танцівниця — це та, яка говорить тілом те, про що мовчить душа»
    «Танцівниця — це та, яка говорить тілом те, про що мовчить душа»
    95переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-05-31 11:10:25 ·
    БОКЕТТО

    Це дивний стан між подихом і світлом,
    Де обрис дня поволі тане в колір
    І час не знає, де його палітра.

    Немов душа пливе до задоволень,
    Лишивши берег звичної турботи,
    Де обрій стереже далеку вольність.

    Там час існує ніби як наркотик,
    Де є легке кружляння як наосліп,
    Без поспіху, без скарги та роботи.

    Мов зерна літ складаються в колосся,
    Та сенс іде за межі всіх тлумачень
    І знов веде від місця, де був осуд.

    Там кожне "я" скидає свою капчу,
    Немов вода змиває давній порох
    І губить шлях до купи дивних значень.

    Немає меж, немає навіть форми,
    Що змусить думку йти одним маршрутом,
    Де спогад був колись надмірно скорим.

    І всесвіт знов здається добрим другом,
    Де ми вчимося тільки лиш зростати
    Й ловити час між поглядом і рухом.

    Щоб далі крізь бокетто існувати.

    Мирослав Манюк
    31.05.2026
    БОКЕТТО Це дивний стан між подихом і світлом, Де обрис дня поволі тане в колір І час не знає, де його палітра. Немов душа пливе до задоволень, Лишивши берег звичної турботи, Де обрій стереже далеку вольність. Там час існує ніби як наркотик, Де є легке кружляння як наосліп, Без поспіху, без скарги та роботи. Мов зерна літ складаються в колосся, Та сенс іде за межі всіх тлумачень І знов веде від місця, де був осуд. Там кожне "я" скидає свою капчу, Немов вода змиває давній порох І губить шлях до купи дивних значень. Немає меж, немає навіть форми, Що змусить думку йти одним маршрутом, Де спогад був колись надмірно скорим. І всесвіт знов здається добрим другом, Де ми вчимося тільки лиш зростати Й ловити час між поглядом і рухом. Щоб далі крізь бокетто існувати. Мирослав Манюк 31.05.2026
    1
    257переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Броварський спорт додає фото
    2026-05-25 03:59:45 ·
    Український тенісист🏆🇺🇦Ерік Ваншельбойм (№468 АТР) - чемпіон турніру ITF M15 у Добої🇧🇦

    У фінальному поєдинку український тенісист, який отримав другий номер посіву, переміг лідера посіву 🇷🇸Душана Обрадовича (№489 АТР) - 6:4, 3:6, 6:1.

    24-річний Ерік Ваншельбойм 14-й раз зіграв у фіналі турніру ITF і завоював свій сьомий титул. Цього року Ваншельбойм також став чемпіоном на турнірі ITF M25 у Санта Маргеріта ді Пула🇮🇹
    #tennis #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Український тенісист🏆🇺🇦Ерік Ваншельбойм (№468 АТР) - чемпіон турніру ITF M15 у Добої🇧🇦 У фінальному поєдинку український тенісист, який отримав другий номер посіву, переміг лідера посіву 🇷🇸Душана Обрадовича (№489 АТР) - 6:4, 3:6, 6:1. 24-річний Ерік Ваншельбойм 14-й раз зіграв у фіналі турніру ITF і завоював свій сьомий титул. Цього року Ваншельбойм також став чемпіоном на турнірі ITF M25 у Санта Маргеріта ді Пула🇮🇹 #tennis #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    190переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-05-23 11:22:41 ·
    МОРОК

    Хижі примари виходять з туману,
    Тінь виростає на сірому фоні,
    Дівчина знає про силу кошмару.

    Ікла вовків скам'яніли по нормі,
    Погляд дівчини ховає підозру,
    Попіл лишає сліди на долоні.

    В келиху залишки чорної дози,
    Гостра тривога тримає у рабстві,
    Час зупинився, немов під наркозом.

    Мовчки людина сховалась в оправі,
    Звір за спиною чекає на жертву,
    Морок приносить заплутані справи.

    Хтось розбиває ілюзію мертву,
    Тіні зникають під спалахом світла,
    Дівчина рве цю завісу роздерту.

    Спокій приходить на зміну привітно,
    Звіра немає у залі старому,
    Всі негаразди віднесені вітром…

    Чиста душа повернулась додому,
    Правда відкрилася хутко та легко,
    Зникли примари та гуркання грому.

    Світло розвіяло давню залеглість.

    Мирослав Манюк
    23.05.2026
    МОРОК Хижі примари виходять з туману, Тінь виростає на сірому фоні, Дівчина знає про силу кошмару. Ікла вовків скам'яніли по нормі, Погляд дівчини ховає підозру, Попіл лишає сліди на долоні. В келиху залишки чорної дози, Гостра тривога тримає у рабстві, Час зупинився, немов під наркозом. Мовчки людина сховалась в оправі, Звір за спиною чекає на жертву, Морок приносить заплутані справи. Хтось розбиває ілюзію мертву, Тіні зникають під спалахом світла, Дівчина рве цю завісу роздерту. Спокій приходить на зміну привітно, Звіра немає у залі старому, Всі негаразди віднесені вітром… Чиста душа повернулась додому, Правда відкрилася хутко та легко, Зникли примари та гуркання грому. Світло розвіяло давню залеглість. Мирослав Манюк 23.05.2026
    1
    457переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Королева Гір Клавдія Дмитрів
    2026-05-22 20:33:38 ·
    Я НЕ МОЖУ ПРИЙТИ

    Я не можу прийти й зупинити війну я не в силі,
    Я не можу прийти, бо давно уже в засвітах я,
    Я Вкраїну любив, і з тією любов’ю в могилі,
    Я б прилинув до вас, та дороги нема звідтіля.

    Я не можу прийти, бо давно уже в засвітах, браття,
    Я не можу прийти, бо дороги на землю нема,
    Я не можу прийти, і душа моя рветься у шмаття,
    Я не можу прийти, та душею я там з усіма.

    Я не можу прийти, бо тримаю тепер синє небо,
    Я не можу прийти, хоч і чую, як мама рида,
    Я не можу прийти, але плакати ревно не треба,
    Я не можу прийти, хоч у краї мої́м та ж біда.

    Я не можу прийти й обійняти дітей на порозі,
    Я не можу прийти, бо наві́ки мій дім серед зір,
    Я не можу прийти, хоч зосталися сльо́зи в дорозі,
    Я не можу прийти, та ви вірте, будь ласка, у мир.

    Я не можу прийти, бо сліди заросли кропиво́ю,
    Я не можу прийти, бо поліг я в запеклім бою́,
    Я не можу прийти, та навік залишаюсь собою,
    Я не можу прийти, та за вас я в Небеснім строю.

    Я не можу прийти, та благаю — живіть і боріться!
    Я не можу прийти, та мій дух у козацькім полку́,
    Я не можу прийти, ви за рідну Вкраїну моліться,
    Я не можу прийти, бо тримаю вже варту таку.

    22.05.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1062867
    Я НЕ МОЖУ ПРИЙТИ Я не можу прийти й зупинити війну я не в силі, Я не можу прийти, бо давно уже в засвітах я, Я Вкраїну любив, і з тією любов’ю в могилі, Я б прилинув до вас, та дороги нема звідтіля. Я не можу прийти, бо давно уже в засвітах, браття, Я не можу прийти, бо дороги на землю нема, Я не можу прийти, і душа моя рветься у шмаття, Я не можу прийти, та душею я там з усіма. Я не можу прийти, бо тримаю тепер синє небо, Я не можу прийти, хоч і чую, як мама рида, Я не можу прийти, але плакати ревно не треба, Я не можу прийти, хоч у краї мої́м та ж біда. Я не можу прийти й обійняти дітей на порозі, Я не можу прийти, бо наві́ки мій дім серед зір, Я не можу прийти, хоч зосталися сльо́зи в дорозі, Я не можу прийти, та ви вірте, будь ласка, у мир. Я не можу прийти, бо сліди заросли кропиво́ю, Я не можу прийти, бо поліг я в запеклім бою́, Я не можу прийти, та навік залишаюсь собою, Я не можу прийти, та за вас я в Небеснім строю. Я не можу прийти, та благаю — живіть і боріться! Я не можу прийти, та мій дух у козацькім полку́, Я не можу прийти, ви за рідну Вкраїну моліться, Я не можу прийти, бо тримаю вже варту таку. 22.05.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1062867
    391переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Королева Гір Клавдія Дмитрів
    2026-05-20 08:09:58 ·

    ТОБІ НАЗАВЖДИ ТРИДЦЯТЬ ДВА
    (Світлій пам’яті полеглого героя Тараса Мусійчука від імені мами)

    Було́ тобі лиш тридцять два,
    Не буде більше вже ніко́ли,
    Були́ останніми слова́…
    Лежиш в могилі, мій соко́ле.

    В домівку більше не зайде́ш,
    В твої́х обіймах більш не буду,
    І долю сво́ю не знайде́ш,
    Вже не здійснитись цьо́му чуду.

    На мене дивишся з світлин,
    Несказане сказати хочеш,
    Не меле твій життєвий млин,
    В сльозах і серце, й мо́ї очі.

    За тво́ю душу в молитва́х,
    За тво́ю душеньку, дитино,
    Додому йдеш лиш в мо́їх снах,
    Лиш в снах ти вдома, любий сину.

    Свічу загашено тобі,
    Обірвано життєву нитку,
    Не буть життєвій більш сівбі,
    Життєвий шлях закі́нчивсь швидко.

    Героєм, сину, ти поліг,
    Героєм ліг, моя кровинко,
    Не пройдено усіх доріг,
    І не пройде́ш їх, любий синку.

    Душа шматується-болить,
    Зарадить горю я не можу,
    Тобі було́ б ще жить і жить,
    Та в потойбіччі тво́є ложе.

    Пішов ти з ворогом на прю
    За рідний край, за солов’їну,
    Тепер в Небесному строю́
    Моли́тви молиш за Вкраїну.

    Тобі наза́вжди тридцять два –
    Доро́га в за́світи майнула,
    Ти не зібрав свої́ жнива́ –
    В життя доро́га не вернула.

    Якби не клята ця війна,
    Ти встиг би все зробити, сину,
    Якби не вбивця-сатана –
    Не скуштувала б я поли́ну.

    Ти в мо́їм серці назавжди́,
    Про тебе всі думки́ й моли́тви,
    Звідтіль не ве́рнешся сюди,
    Як не вернув із по́ля битви.

    В Небеснім Царстві спочивай,
    А я молитимусь за тебе,
    Ти в пеклі був – пішов у рай,
    Душа твоя злетіла в Небо.

    А тут могила, як квітник –
    Домівка вічна, вічне ложе,
    Наза́вжди в серце біль проник,
    Тебе в життя вернуть не можу.

    Усе життя з цим болем жить,
    Душа і серце рвуться в шмаття,
    Свічу твою́ не запали́ть,
    Загасло вже твоє́ багаття.

    27.02.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1059833



    ТОБІ НАЗАВЖДИ ТРИДЦЯТЬ ДВА (Світлій пам’яті полеглого героя Тараса Мусійчука від імені мами) Було́ тобі лиш тридцять два, Не буде більше вже ніко́ли, Були́ останніми слова́… Лежиш в могилі, мій соко́ле. В домівку більше не зайде́ш, В твої́х обіймах більш не буду, І долю сво́ю не знайде́ш, Вже не здійснитись цьо́му чуду. На мене дивишся з світлин, Несказане сказати хочеш, Не меле твій життєвий млин, В сльозах і серце, й мо́ї очі. За тво́ю душу в молитва́х, За тво́ю душеньку, дитино, Додому йдеш лиш в мо́їх снах, Лиш в снах ти вдома, любий сину. Свічу загашено тобі, Обірвано життєву нитку, Не буть життєвій більш сівбі, Життєвий шлях закі́нчивсь швидко. Героєм, сину, ти поліг, Героєм ліг, моя кровинко, Не пройдено усіх доріг, І не пройде́ш їх, любий синку. Душа шматується-болить, Зарадить горю я не можу, Тобі було́ б ще жить і жить, Та в потойбіччі тво́є ложе. Пішов ти з ворогом на прю За рідний край, за солов’їну, Тепер в Небесному строю́ Моли́тви молиш за Вкраїну. Тобі наза́вжди тридцять два – Доро́га в за́світи майнула, Ти не зібрав свої́ жнива́ – В життя доро́га не вернула. Якби не клята ця війна, Ти встиг би все зробити, сину, Якби не вбивця-сатана – Не скуштувала б я поли́ну. Ти в мо́їм серці назавжди́, Про тебе всі думки́ й моли́тви, Звідтіль не ве́рнешся сюди, Як не вернув із по́ля битви. В Небеснім Царстві спочивай, А я молитимусь за тебе, Ти в пеклі був – пішов у рай, Душа твоя злетіла в Небо. А тут могила, як квітник – Домівка вічна, вічне ложе, Наза́вжди в серце біль проник, Тебе в життя вернуть не можу. Усе життя з цим болем жить, Душа і серце рвуться в шмаття, Свічу твою́ не запали́ть, Загасло вже твоє́ багаття. 27.02.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1059833
    401переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Більше результатів