ВОВЧІ ПЛАНИ

Горять будинки, все палає,
І плавиться від жару сталь.
І дим густий все накриває.
А в душах – страх, і біль, й печаль.

Горять будівлі, школи, ха́ти,
І чорний попіл – замість мрій.
Летять ударів завдавати,
І не один, а й ці́лий рій.

І знову плани у них вовчі,
І знову бреше їхній цар.
А світ все дивиться, та мовчки,
На весь убивчий цей кошмар.

«Усе за планом!» — знову чути,
Та план давно уже в багні.
Бо можна правду загорнути,
Та не сховати злочин… ні!

Зробив в нас згарище і пустки,
Скрізь попіл, кров, сліди біди.
Ще й пов'язав нам чорні ху́стки
І кров пролив замість води.

Та не мовчить сама руїна,
Вона ввібрала в пам'ять все.
І кожна скривджена людина
Свій біль роками пронесе.

І знову бункер, знов промови,
І знову вигаданий рай.
А понад нами – чорні сови,
І знову чути: «Убивай!»

Не бачить він людського болю,
Не чує крику матерів.
Для нього кров – частина «волі»…
Цілком убивця озвірів.

13.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1070397