Коли я намагаюся оцінити втрати України внаслідок війни, в мене виходить страшна цифра — 10 млн людей. Це і є «демографічна прірва», — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лібанова
Головні тези з інтерв'ю:
➡️ В цю цифру входить все: і додаткова смертність, і додаткове зниження народжуваності, тобто ненароджені через війну діти. Це міграція і це окупація. До зазначених чинників варто додати ще один — вплив на вікову структуру фактору ненароджених дітей. Бо якщо говорити про смертність, — там усі: й діти, й дорослі;
➡️ Емігрували приблизно 4,3 млн українців. Сюди можна додати ще 700 тисяч, які перебувають у Британії, США, Канаді, Латинській Америці, Грузії та Молдові. Тобто приблизно 5 мільйонів наших воєнних мігрантів за кордоном;
➡️ У 2021 році в Україні, за рік до великої війни, на одну жінку припадало в середньому 2,1 дитини. Сьогодні, за нашими розрахунками, – біля 0,7. Після війни не відразу, але з часом ми можемо дорости до 1,6. І це межа;
➡️ Влада жодної країни, куди поїхали наші мігранти, не зацікавлена в тому, щоб вони повертались до України;
➡️ 70% мігранток з України мають вищу освіту;
➡️ Європа стрімко старішає, а третина тих, хто виїхав з України, — це діти та підлітки. Європейські країни компенсують своє старіння й природне скорочення населення за рахунок міграції;
➡️ У мене навіть немає сумнівів, що ми будемо залучати мігрантів. За соціальними пільгами сюди не поїдуть. Сюди поїдуть ті, хто справді хоче працювати. В цьому наш «плюс», але потрібно грамотно цим скористатись;
➡️ Додому повернуться лише 30% українців;
➡️ Фактори, які можуть змусити людей повернутися: безпека, житло та робота, перспективи для дітей, наявність родичів в Україні;
➡️ У мене є сподівання, що повернуться найбільш кваліфіковані кадри: лікарі, юристи та інші, бо вони через переїзд більше втратили. Вони там працюють, але не за фахом, і це їх не влаштовує.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

День боротьби з ожирінням
День боротьби з ожирінням (Anti-Obesity Day) відзначають 26 листопада – це глобальний заклик до дій заради здорового способу життя

Ожиріння стало однією з найважливіших глобальних проблем охорони здоров’я 21-го століття, що призводить до численних хронічних захворювань і станів. У відповідь на цю зростаючу епідемію щорічно відзначається День боротьби з ожирінням. Метою події є підвищення обізнаності, обмін інформацією про профілактичні заходи та заохочення ініціатив по боротьбі з ожирінням в усьому світі.

Що таке День боротьби з ожирінням
День боротьби з ожирінням відзначається в різні дати в різних країнах, багато хто відзначає його 26 листопада. Цей день був створений для того, щоб звернути увагу на зростаючі показники ожиріння та ризики для здоров’я, пов’язані з цим станом. Він нагадує про важливість підтримання здорової ваги й способу життя для запобігання ожирінню та пов’язаних з ним ускладнень.

Ожиріння – це медичний стан, який характеризується надмірним накопиченням жиру в організмі, що може мати негативний вплив на здоров’я.

Ожиріння є основним фактором ризику низки хронічних захворювань, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання та деякі види раку. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнає ожиріння однією з найбільш помітних і водночас найбільш ігнорованих проблем громадського здоров’я, яку важко контролювати.

День боротьби з ожирінням об’єднує медичних працівників, політиків та громадськість для участі в заходах, спрямованих на боротьбу з ожирінням. Ці ініціативи включають публічні лекції, освітні кампанії, громадські фітнес-заходи та безкоштовні медичні огляди. Мета – створити колективні зусилля для інформування та навчання людей про небезпеку ожиріння та важливість здорового способу життя. Це прості, але необхідні кроки заради здоровʼя.

Інформування та освіта
Одним з ключових компонентів Дня боротьби з ожирінням є інформування громадськості про причини ожиріння, які включають поєднання надмірного споживання їжі, недостатньої фізичної активності та генетичної схильності. Просвітницькі кампанії зосереджуються на важливості збалансованого харчування та регулярних фізичних вправ, а також часто надають практичні поради щодо вибору здорового способу життя. Ми живемо у час, коли гіподинамія стала своєрідною епідемією, що лежить в основі формування ожиріння. Ми живемо у час, коли культура споживання надмірної кількості нездорової їжі культивується, як спосіб отримання радості й задоволення.

День боротьби з ожирінням також є платформою для захисту політики, яка сприяє створенню здорового середовища. Це можуть бути заклики до кращого маркування харчових продуктів, заохочення фізичної активності в школах та на робочих місцях, а також зменшення вмісту цукру і жиру в перероблених продуктах харчування.

Боротьба з дитячим ожирінням
Значна увага в рамках Дня боротьби з ожирінням приділяється профілактиці та лікуванню дитячого ожиріння. Це дуже важлива сфера, оскільки діти з ожирінням частіше страждають від ожиріння у дорослому віці і мають вищий ризик раннього виникнення проблем зі здоров’ям.

Поради щодо лікування дитячого ожиріння
Healthshots.com надає цінні поради щодо лікування дитячого ожиріння, підкреслюючи роль батьків та вихователів у поданні хорошого прикладу. Вони пропонують:

Заохочувати регулярну фізичну активність
Забезпечення збалансованої дієти, багатої на фрукти, овочі та цільні зерна
Обмежити споживання солодких напоїв і закусок
Забезпечення достатнього сну для дітей
Зменшення часу, проведеного перед екраном, щоб запобігти сидячій поведінці.
Вплив людини
Хоча існують системні фактори, важливо розуміти, що поведінка людини відіграє важливу роль у запобіганні ожирінню. У День боротьби з ожирінням людей заохочують робити особисті кроки до здорового способу життя.

Кроки до здорового способу життя:
Здійснення усвідомленого вибору продуктів харчування
Збільшення щоденної фізичної активності
Звернення за професійною порадою щодо контролю ваги
Підтримку друзів і сім’ї в їхніх прагненнях до здоров’я.
День боротьби з ожирінням – це важливий день, який підкреслює глобальну проблему ожиріння та закликає до колективних дій та індивідуальних зусиль, що необхідні для боротьби з ожирінням. Це день освіти й обізнаності, спрямований на те, щоб надихнути на зміни як у суспільній культурі, політиці, так і в особистій поведінці. Важливо усвідомити, що вирішуючи проблему ожиріння ми зменшуюємо тягар хронічних захворювань та покращуємо якість життя людини та суспільства.

#історія #події
🕊️ Тихий Штурм Свободи: Як Студентський Марш розпочав Оксамитову Революцію.
17 листопада 1989 року – це дата, коли вулиці Праги стали епіцентром, що поклав край десятиліттям комуністичного правління у Чехословаччині. Цей день, який згодом назвали "Оксамитовою революцією" (через його надзвичайну безкровність), розпочався з події, що мала винятково символічний характер.

🕯️ З Пам'яті Проти Тиранії

Студенти вийшли на вулиці Праги не з політичними гаслами проти режиму, а для вшанування пам'яті: це була 50-та річниця жорстокого придушення нацистами студентських демонстрацій 1939 року. Це був легальний, дозволений мітинг, просочений скорботою, а не бунтом.
Марш розпочався мирно, але коли багатотисячна колона рушила з дозволеного маршруту у бік центру міста, їхня символічна акція швидко перетворилася на політичну демонстрацію проти існуючої влади ✊. Студенти несли свічки, квіти, співали й скандували вимоги про свободу.

🚨 Асфальт Як Каталізатор

Кульмінація наступила на вулиці Народній (Národní třída). Саме тут демонстрацію оточили та жорстоко розігнали загони спецпризначенців та поліції. Силовики діяли з безпрецедентною люттю, блокуючи всі виходи та б'ючи протестувальників кийками.
Попри те, що фізично постраждало не так багато людей, як могло б, брутальність поліції спрацювала як потужний каталізатор. Особливо резонансною стала (хоча й пізніше спростована) чутка про загибель одного зі студентів. Навіть фейк про першу жертву виявився достатнім для того, щоб підірвати залишки довіри до режиму.

Від Протесту до Зміни Режиму

Агресія влади мала зворотний ефект: наступного дня вже не тільки студенти, а й актори, інтелігенція та звичайні громадяни Чехії та Словаччини, обурені побиттям молоді, вийшли на масові протести. 🎭 Акція на Народній тріда відкрила шлях до:
* Створення опозиційного руху "Громадський форум" (Občanské fórum), лідером якого став дисидент Вацлав Гавел.
* Масових мітингів, які щодня збирали сотні тисяч людей.
* Загальнонаціонального страйку 27 листопада.

Протягом кількох тижнів, під тиском вулиці та без жодного пострілу, комуністичний режим впав. Ввічливість та рішучість протестувальників, які мирно протистояли системі, подарували цій революції унікальну назву — Оксамитова 🎀.

17 листопада сьогодні є державним святом у Чехії та Словаччині, Днем боротьби за свободу та демократію. Це нагадування про те, що навіть найзацементованіші стіни тиранії можуть обвалитися від мирного, але рішучого кроку.

👁Що найбільше впливає на #самопочуття ?👁

#Недосип , #харчування , #стрес чи #екологія ?
Якщо чесно — все одразу.

🤦‍♂️Але є дещо, що об’єднує ці фактори: ми не можемо їх повністю контролювати.

🔴Стрес не зникне.
🔴Екологія не покращиться — ґрунт виснажений, продукти втрачають мінерали та вітаміни ще до того, як потрапляють на тарілку.
🔴Ритм життя — не сповільниться.

🤬На жаль…

🫰Зате ми можемо адаптувати себе, а не світ навколо.

Але адаптувати — без шкоди, без «заїдання» солодким, без нескінченної кави і без таблеток «від усього».

Тіло вміє відновлюватися само, якщо йому трохи допомогти: сон, харчування, мікрофлора, баланс мінералів, дихання — все це можна перебудувати.

✏️Навіть якщо ви їсте «чисто» і стараєтеся, тіло все одно недоотримує те, з чого будуються гормони, енергія, шкіра і нервова система.

💡Раціон — це не просто їжа.

✔️Це щоденний спосіб підтримувати внутрішню рівновагу. Кожен прийом їжі — як маленький сигнал: «я обираю відновлення».

😳Але сучасний ритм, фастфуд, кава замість сніданку, солодке — все це робить організм хронічно втомленим.

📉Коли не вистачає нутрієнтів, тіло не справляється навіть із базовими завданнями:
🔴гірше працює детоксикація печінки,
🔴падає рівень енергії,
🔴страждає засвоєння,
🔴зростає запалення,
🔴настрій стрибає, бо не вистачає магнію, вітамінів групи B і жирних кислот.

💪Тіло здатне відновлюватися. Але йому потрібне паливо, а не просто калорії.

📌Білки, жири, мінерали, вітаміни, ферменти, чиста вода, відпочинок — ось справжні адаптогени.

❌Ми говоримо «НІ» нестачі вітамінів, мінералів і сумнівним добавкам!

Ми не можемо усунути зовнішні фактори,
але можемо зробити тіло стійким, а психіку — спокійною.

🥰І починається все не з таблетки, а з тарілки.

Знову принесли вам трейлер! І цього разу це трейлер другого сезону серіалу Fallout. До прем'єри на Prime Video залишилося приблизно місяць, і тому автори вирішили, що саме час представити відео, сповнено багатообіцяючих "великодок".

У ньому з'являються всі головні герої першого сезону і, звичайно ж, безліч речей, пов'язаних з Нью-Вегасом. А також нові актори, зокрема, Джастін Теру, Кумейл Нанджіані та Маколей Калкін. У трейлері також можна почути голос Рона Перлмана, який озвучував усі вступні розповіді до ігор Fallout.

Нагадаємо, серіал стартує на Prime Video 17 грудня, але з ним ви не влаштуєте перегляд типу binge-watching у стилі Netflix, оскільки він матиме щотижневий графік виходу.

#Коло_Кіно #Новини_серіалів #Amazon #Екранізації_ігор

🙏 Із ветераном АТО, сержантом Олександром «Старим» Забродним прощатимуться на Київщині

Він народився 15 червня 1974 року в селі Мощене на Кіровоградщині. Із родиною спочатку переїхав в село Ковалівка на Київщині, де Олександр працював трактористом, а через два роки – у Фастів.

З 2015 по 2016 роки Герой перебував в зоні АТО. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України, проходив службу в 5 окремій штурмовій Київській бригаді. На момент загибелі захисникові був 51 рік.

У скорботі залишилися дружина Світлана, сини Олександр та Олег, онучка Христина та сестра.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

Києві з середи, 29 жовтня, розпочнуть подавати тепло до житлових будинків. Рішення ухвалили на тлі похолодання та для зниження навантаження на енергосистему.

Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

«29 жовтня Київ розпочне опалювальний сезон у житловому фонді. В питанні про старт опалювального періоду місто враховувало ключові фактори – погодні умови, раціональне використання палива, забезпечення санітарних температурних параметрів у будинках і зниження навантаження на електромережу», – йдеться у повідомленні.

🚜🇸🇪 Трактори супроводжували автобус «Мьельбю» на параді після перемоги в чемпіонаті Швеції – клуб із села Хеллевік з населенням 1500 осіб взяв титул вперше в історії
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport

Етюд "Сутінки"
Сутінки — це чудовий час для уяви: мозок працює, як художник-імпресіоніст, додаючи кожній тіні трохи драматизму.

Вони спускаються тихо, наче кішка, що крадеться м’якою ходою між деревами. Вони не мають початку — просто раптом помічаєш, що світ став іншим. Ще мить тому все було залите золотом вечірнього сонця, а тепер барви злилися, потемніли, й небо вже не синє, а глибоко фіалкове.

На заході ще тліє вузька смуга світла — останній опір сонця перед тим, як воно сховається за обрій. Цей момент короткий, як зітхання: не день і не ніч, а щось між ними. У цій проміжній порі є особлива краса — м’яка, задумлива, сповнена таємниці.
Усе навколо наче притихає. Легкий вітер стишує подих, птахи замовкають, і навіть дорога, здається, перестає шуміти. Повітря стає прохолодним, майже оксамитовим, і пахне землею, листям, далеким димом з осінніх багать. Ці запахи — як ніжне нагадування про дім, про спокій, про завершення дня.

Іронія сутінків у тому, що вони — короткі, але найвиразніші. Саме тоді, коли все навколо ніби згасає, життя набуває обрисів: видно, хто поспішає, хто мріє, а хто просто не вмикає світло, бо економить.
Люди в цей час теж стають трохи поетами: хтось зітхає біля вікна, хтось постить фото з підписом “осінній вайб”, а хтось просто дивиться, чи встигне купити хліба до повної темряви.
Хтось раптом вирішує стати філософом — сідає на лавку й задумливо дивиться вдалечінь.
Хтось обіймає кохану людину, хтось просто ковтає чай на балконі й думає: “А може, й не так уже й погано, що день скінчився”.

Сутінки — це не просто перехід між світлом і темрявою. Це коротка сцена, де всі — актори: сонце театрально кланяється, небо міняє костюми, а ми сидимо в залі й аплодуємо, бо знову вдалося — день прожито, ніч прийшла, а життя, як завжди, триває.

У такі хвилини душа теж стишується. Усі турботи дня здаються далекими, неважливими. Залишається лише спокій і відчуття якоїсь глибокої гармонії зі світом. Бо сутінки — це не кінець. Це лише м’який перехід, подих перед ніччю, нагадування, що все у житті має свій час: і світло, і темрява, і тиша, що з’єднує їх у щось єдине.

Сутінки ніби обіймають усе живе. Дерева втрачають чіткі контури, стають темними силуетами. Небо розчиняється у самому собі, і на ньому з’являються перші зірки — сором’язливі, наче ще не впевнені, що настав їхній час. Маленькі, як крапки на чистому полотні. Я посміхаюся — ось і фінальний акцент. Природа поставила його сама.

Я знімаю капелюха, вдихаю повітря, ще раз оглядаю небо і думаю:
“Досить на сьогодні.” Складаю речі, закидаю етюдник на плече й повільно йду стежкою додому. В кишені брязкають ключі, а в голові вже крутиться думка: завтра, може, намалюю світанок. Але то — завтра. А сьогодні… сьогодні — час вечеряти і дозволити сутінкам завершити те, що я тільки почав.