Коли світ довкола шумить і губиться у хаосі, завжди знайдеться хвиля, яка тримає на плаву. Жадан і Собаки запускають свій «Радіопромінь» — пісню, що бʼє прямо в серце, змішує драйв, поезію й чесність без прикрас. Це музика, яка вмикається на повну і вже не відпускає. #ЖаданіСобаки #Радіопромінь #УкраїнськаМузика #NewMusic #Жадан #Коло_Музики

#поезія Все минає – ночі і світанки, Та життя не випити до дна. Залишаються нащадкам знаки, – Наче карби, наші письмена. Лиш земля, немов легенда, вічна, Одцвітають очі і вуста. Зборознили батькове обличчя Мозолясті і важкі літа. Повертаюсь до життя і згадок – У полон розкрилених жадань. Батько залишив мені у спадок Крик своїх незборених страждань. Я візьму їх у тривожну душу, В пам’ять, що підвладна тільки нам… Пронести і передита мушу Все, що заповідано синам. Микола Сингаївський

«Конфіскат» — це коли гітара ріже, слова б’ють, а музика пахне сирими під’їздами й нічними розмовами на площі. Лінія Маннергейма — гурт, що народився з поезії Жадана і перетворив її на звук вулиці: трохи хаосу, трохи ніжності, і вся правда, від якої не втечеш. А тепер чесно: що б ви хотіли «конфіскувати» з власного минулого — і ніколи більше не бачити?

#поезія І знати, що немає нікого, хто б упізнав чи звинуватив, у місті, в якому так помилково, так невтішно було зимувати, так бентежно було у травні, так жахливо було у серпні, люди були такі невиправні, тварини були такі нестерпні. Зауважити яблуню дику на розі, де починався лютий. Знати, що в її будинку давно живуть незнайомі люди. Відводити очі від перехожих, Від псів, що вкладаються на алеї. Знати, що пам’ять багато що може. Знати, що спомини – це привілеї. Сонце було таким непокірним. Вивітреними були кімнати. Знати, що можна бути спокійним. Але тривожитись і нервувати Сергій Жадан

#поезія І знати, що немає нікого, хто б упізнав чи звинуватив, у місті, в якому так помилково, так невтішно було зимувати, так бентежно було у травні, так жахливо було у серпні, люди були такі невиправні, тварини були такі нестерпні. Зауважити яблуню дику на розі, де починався лютий. Знати, що в її будинку давно живуть незнайомі люди. Відводити очі від перехожих, Від псів, що вкладаються на алеї. Знати, що пам’ять багато що може. Знати, що спомини – це привілеї. Сонце було таким непокірним. Вивітреними були кімнати. Знати, що можна бути спокійним. Але тривожитись і нервувати. Сергій Жадан

#суспільство #культура Понад 50 українських діячів культури, зокрема Андрій Курков, Сергій Жадан та Мстислав Чернов, а також міжнародні політики закликають скасувати виступ росіянки Анни Нетребко з нового сезону Королівської опери у Великій Британії. «Не запрошуйте російських прихильників режиму виступати. Україна бореться за всі наші свободи», — заявив депутат від Лейбористської партії Алекс Собел. Королівський оперний театр та Нетребко відмовилися від коментарів.

🐺Короткий фільм «Викладач», присвячений Руху опору ССО на тимчасово окупованій території України Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є. Долучайся до руху опору на opir.org.ua  У фільмі звучить пісня гурту «Жадан/Турчинов» - «Болбочан».

#вистави У київському театрі «Золоті ворота» харківська режисерка Оксана Дмітрієва поставить виставу «Брехт. Кабаре» за текстом Андрія Бондаренка, який об’єднав кілька творів німецького драматурга Бертольта Брехта. Переклад пісень і віршів Брехта здійснив письменник, військовослужбовець Сергій Жадан. 👉🏻 Про роботу над виставою Дмітрієва розповіла в етері на Радіо Культура: https://suspilne.media/culture/1088836-suspilstvu-varto-podumati-nad-povernennam-veteraniv-harkivska-reziserka-oksana-dmitrieva-stavit-vistavu-u-kievi/

#поезія Я знав священика, який був у полоні. Шрам на скроні. Збиті чорні долоні. Телефонні розмови з донецькими операми. Трофейний опель із польськими номерами. І ось він мені говорив: інститут церкви поєднує нас усіх подібно до цегли, випалює нас у вогні, скріплює нас для грунтовки, хоча все це втрачає сенс уже під час артпідготовки. Ще він говорив: спитай мене про воскресіння, я відповім – щоби воскреснути, потрібне везіння. Праведникам якраз не щастить в основній їхній масі. Я люблю говорити про ворогів у минулому часі. Спитай мене про прощення, я маю що відповісти: прощення передбачає, що частина мирян – атеїсти. Я принесу своїм ворогам на могили квіти. Кара господня настигне всіх. Вам, атеїстам, не зрозуміти. Війна мене навчила не говорити про втрати. З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати. В живих є те, що не дає їм лягти в траншею. Здається ви, атеїсти, називаєте це душею. Я думаю іноді, чи зрозуміють нас наші діти. Серце моє легке і обійми мої розпростерті. Моєї любові стане на всіх, навіть на тих, хто хотів мене вбити. Піду, до речі, нагадаю їм, що їх чекає по смерті. Сергій Жадан

#поезія Автор: Сергій Жадан