МОЇ ПРОЧИТАНІ КНИГИ (2025)
---------------------------
ПАПЕРОВІ КНИГИ:
ВІОЛЕТА КРАВЧЕНКО
СЕРІЯ: "ВІРШІ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ"
1). Вірші, обпалені війною.
2). Вірші, обпалені війною (2).
3). Ми навіть після смерті приростем.
----------------------------------
ОЛЬГА КИЦЯ
4). Нескорені:
Шляхами поколінь.
------------------
ГАСЬКА ШИЯН
5). За спиною.
-------------
ЛЮЇЗ МІЛЛЕР
6). Кондитерка-Втікача.
----------------------
СВІТЛАНА ТАЛАН
7). На зустріч сонцю.
-------------------
РАЙМОНД МОУДІ
8). Життя після життя.
--------------------
ВАСИЛЬ КРАС
9). Потреба під Конотопом.
------------------------
САША ВОЙЦЕХІВСЬКА
10). Коли я вирощу крила.
-----------------------
ПЕТРО КРАЛЮК
11). Почаївська Лавра:
Історія, про яку
не розповідають.
-----------------
РОМАН КИРНАСОВ
СЕРІЯ: "ЛЮДИНА З НІЗВІДКИ"
12). Аніка.
13). Новий поворот.
-----------------
ВАЛЕНТИН ТЕРЛЕЦЬКИЙ
ЯРОСЛАВА ДЕГТЯРЕНКО
СЕРІЯ: "ГЕТЬМАНИ УКРАЇНИ"
14). Гетьмани України:
Петро Конашевич-
Сагайдачний,
Іван Сулима.
15). Гетьмани України:
Павло Тетеря,
Іван Брюховецький.
-------------------
ВАСИЛЬ ДОБРЯНСЬКИЙ
16). Лілі.
--------
СВІТЛАНА ТАЛАН
17). Я тебе намріяла.
-------------------
ОЛЕКСІЙ ФІЛЮК
18). 365 християнських пісень
на кожен Божий день. (Ще читаю).
---------------------
ОКСАНА ЗАБУЖКО
19). І знов я влізаю в танк... (Ще читаю).
--------------------------
КОСТЯНТИН СИМОНЕНКО
20). 200,000 кілометрів до мрії. (Ще читаю).
----------------------------
----------------------------

ЕЛЕКТРОННІ КНИГИ:
ДІАНА ВІССОН
1). 365 притч на щодень.
----------------------
БРУНО ФЕРРЕРО
2). 365 коротких історій для душі.
-----------------------------
ҐІЛБЕРТ КІЙТ ЧЕСТЕРТОН
3). Небесна стріла.
4). Дзеркало судді.
5). Все рассказы отца Брауна.
--------------------------
ВАСИЛЬ ДОБРЯНСЬКИЙ
6). Пані Валевська:
Фатальна жінка Наполеона.
--------------------------
ОЛЕНА ЧЕРНІНЬКА
7). Лемберґ:
Мамцю, ну не плач.
------------------
ВИДАВНИЦТВО "СВІЧАДО"
8. Щирі розповіді Прочанина
своєму духовному отцеві.
------------------------
ОЛЕНА МАКАРЧУК
9). Листи до Фроди.
------------------
МОХАММЕД АРІФ ЗАКАУЛЛА
10). Релігія і політика в Америці:
Підйом християнських
євангелістів та їх плив.
----------------------
КАТЕРИНА ЩОТКІНА
11). Любомир Гузар:
Хочу бути людиною.
--------------------
ПІДПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
12). До Світла Воскресіння
скрізь терні катакомб.
---------------------
ОЛЕГ БЕГЕН
ВАСИЛЬ СТЕФАНІВ
ОЛЕКСАНДР ЗАЙЦЕВ
13). Націоналізм і релігія:
Греко-Католицька Церква та
український національний рух
у Галичині. (1920-1930-ті роки). (Ще читаю).
-----------------------------
В. М. МЕЛЬНИК
14). Свята божественна
літургія у розумінні мирянина. (Ще читаю).
---------------------------
СОФІЯ АНДРУХОВИЧ
15). Амадока. (Ще читаю).
------------
ОКСАНА ЗАБУЖКО
16). Музей покинутих секретів. (Ще читаю).
---------------------------

#історія #постаті
Михайль Семенко: Головний бешкетник українського футуризму ⚡️
Якщо ви думали, що літературний хайп вигадали сучасні блогери, то ви просто не чули про Михайля Семенка. 31 грудня 1892 року народився чоловік, який увірвався в українську літературу з гаслом: «Я палю свій Кобзар!». І ні, це не було актом вандалізму — це було оголошення війни провінційній нудьзі та шароварщині. 🔥

Семенко був справжнім панк-роком початку ХХ століття. Поки інші поети зітхали над вербами та соловейками, Михайль оспівував місто, бензин, дим і рух. Він замінив «журбу» на «динамізм», а традиційну риму — на зухвалі експерименти зі словами. Саме він заснував український футуризм (квебеко-футуризм, панфутуризм), перетворивши Київ та Харків на епіцентри авангарду, де поезія пахла кавою, друкарською фарбою та великими змінами. ☕️🗞️

Він був майстром епатажу: міг вийти на сцену в дивному вбранні, читати вірші-ребуси або створювати «поезомалярство», де букви складалися в картини. Семенко не просто писав — він конструював майбутнє, вірячи, що українська культура має бути не «етнографічним заповідником», а модерновим хмарочосом, що підпирає небо світової культури. 🏗️🏙️

Звісно, така вибухова енергія та інтелектуальна зухвалість не подобалися радянській системі, яка воліла бачити поетів слухняними гвинтиками. Але навіть перед трагічним фіналом у 1937-му Михайль залишався вірним собі — іронічним, гострим і безкінечно закоханим у ритм нового життя.

Сьогодні ми згадуємо Семенка як людину, яка навчила нас, що бути українцем — це не обов’язково плакати під тином. Можна бути стильним, зухвалим, футуристичним і водночас глибоко своїм. Тож, якщо сьогодні вам захочеться вийти за межі шаблонів — знайте, Михайль би вам точно підморгнув. 😉🚀

#історія #постаті
Король співомовок: Степан Руданський, який навчив українців сміятися крізь віки ✍️
Якщо ви думали, що українська література ХІХ століття — це лише журба, воли та важка доля, то ви просто не знайомі зі Степаном Руданським. 31 грудня 1834 року на Поділлі народився чоловік, який довів: справжній інтелект завжди приправлений дрібкою перцю та добрячою порцією самоіронії. 🌶️

Степан мав би стати священиком, як того бажав батько, але молодий бунтар обрав шлях медицини. Вдень він лікував пацієнтів у Ялті (був, до речі, першим міським лікарем міста), а вночі лікував душі українців своїми співомовками. Це був абсолютно новий жанр — короткі, влучні, гумористичні вірші, де селянин міг пошити в дурні пана, попика або навіть самого чорта. 😈

Руданський володів рідкісним даром: він писав так легко, ніби просто переповідав анекдот за чаркою чаю, але за цією легкістю ховалася ювелірна робота майстра слова. Його «Повіяв вітер степовий» досі змушує серце битися швидше, а «Пан та Іван в дорозі» — реготати навіть найсуворіших критиків. 📜

Живучи в Криму, він був справжнім амбасадором українства. Руданський не просто писав — він перекладав Гомера, Вергілія та Шекспіра, намагаючись довести, що наша мова здатна передати найвищі сенси світової класики. І все це з тонкою посмішкою та іскрою в очах, яку не змогли загасити ні хвороби, ні царська цензура.

Тож, згадуючи сьогодні пана Степана, варто не лише схилити голову перед його талантом, а й щиро посміятися над якоюсь життєвою нісенітницею — він би це точно схвалив. Адже гумор — це єдина зброя, проти якої безсилі навіть століття. 👌

#історія #постаті
Голос бунту та поезії: Сходження Патті Сміт 🎸
30 грудня 1946 року народилася Патті Сміт — жінка, яка змінила обличчя рок-музики, поєднавши лють панку з витонченістю французького символізму. Її називають хрещеною матір’ю панк-року, але сама вона завжди вважала себе передусім поетесою, яка використовує рок-н-рол як трибуну для своїх віршів ✍️

Приїхавши до Нью-Йорка наприкінці 60-х лише з кількома доларами в кишені, Патті стала живою легендою готелю Челсі та клубу CBGB. Її дебютний альбом Horses 1975 року став справжнім маніфестом свободи. Перша ж фраза з цього альбому — Ісус помер за чиїсь гріхи, але не за мої — миттєво перетворила її на ікону контркультури та символ інтелектуального бунту 🗽

Творчість Патті Сміт — це унікальний сплав енергії Артюра Рембо, бачення Вільяма Блейка та драйву Джима Моррісона. Її найбільший хіт Because the Night, написаний у співавторстві з Брюсом Спрінгстіном, досі залишається одним із найпотужніших гімнів любові та пристрасті в історії рок-музики 🎼
Окрім музики, Патті Сміт здобула світове визнання як письменниця. Її мемуари Просто діти (Just Kids), присвячені стосункам із фотографом Робертом Мепплторпом, стали бестселером і отримали Національну книжкову премію США. Це щира і болісна історія про мистецтво, бідність та вірність собі, яка надихнула тисячі молодих творців по всьому світу 📚

Сьогодні, у свої 79 років, Патті Сміт продовжує залишатися активною: вона виступає, пише книги, бере участь в екологічних акціях і залишається голосом совісті світової культури. Її стиль — розпатлане волосся, чоловічі сорочки та безкомпромісний погляд — став позачасовим символом автентичності. Вона довела, що рок-музика може бути високою літературою, а поет може бути справжньою рок-зіркою 🏛️

#історія #постаті
Титан українського Ренесансу в екзилі: Багатогранний світ Святослава Гординського 🎨
30 грудня 1906 року народився Святослав Гординський — людина-епоха, чий талант не знав меж, а серце завжди належало Україні, навіть через океан. Він був не просто художником, а справжнім енциклопедистом: поетом, перекладачем, мистецтвознавцем та невтомним організатором українського культурного життя у світі ✍️

Його художній шлях розпочався в художній школі Олекси Новаківського у Львові, а згодом проліг через Париж, де він навчався у славетного Фернана Леже. Гординський майстерно поєднав у своїй творчості українську візантійську традицію з європейським модернізмом. Його ікони та розписи прикрашають понад 50 українських храмів у всьому світі — від Рима до Нью-Йорка, вражаючи сучасників монументальністю та духовністю 🏛️

Як поет, він став одним із найяскравіших представників львівської групи «12», а згодом — активним діячем МУРу (Мистецького українського руху) в еміграції. Його вірші вирізнялися класичною витонченістю та глибоким інтелектуалізмом. Гординський також зробив неоціненний внесок у світову літературу, переклавши українською твори Горація, Бодлера, Війона та Шекспіра, розширюючи горизонти нашої мови 📚

Проте чи не найбільшою його заслугою була боротьба за правду про українське мистецтво. Як мистецтвознавець, він написав десятки монографій про забутих чи заборонених радянською владою митців, рятуючи їхні імена від забуття. Його праця «Слово о полку Ігоревім» та дослідження про українську ікону стали фундаментальними для розуміння нашої спадщини в контексті світової культури 🗺️

Святослав Гординський прожив довге та плідне життя, ставши живим містком між старою інтелігенцією Львова та новою українською діаспорою. Його постать — це символ незламності духу, який доводить: де б не жив справжній митець, він завжди залишається часткою своєї землі, творячи її славу на світовій арені 🌍

#історія #постаті
Майстер слова та співець джунглів: Світ Редьярда Кіплінга 🐅
30 грудня 1865 року в індійському місті Бомбей народився Джозеф Редьярд Кіплінг — людина, чия уява подарувала світові безсмертні образи Мауглі, Багіри та Шерхана. Син професора мистецтв, він із дитинства ввібрав у себе колорит та магію Сходу, що згодом зробило його одним із найпопулярніших письменників планети ✍️

У віці 42 років Кіплінг став першим англійцем — і до сьогодні залишається наймолодшим в історії — лауреатом Нобелівської премії з літератури. Комітет відзначив його за «спостережливість, яскраву уяву та незвичайний талант до розповіді». Його твори — це не просто пригоди, це глибока філософія про закон, честь та виживання, де межа між цивілізацією та дикою природою стає прозорою 🌍

Хоча багато хто знає Кіплінга лише як автора «Книги джунглів», його поетична спадщина не менш вражаюча. Вірш «If—» («Якщо...») став справжнім маніфестом стійкості та мужності для багатьох поколінь. У ньому він сформулював ідеал людини, яка здатна зберігати спокій серед хаосу та вірити в себе, навіть коли всі інші сумніваються 🛡️

Життя письменника було сповнене подорожей: від Індії до США, від ПАР до Британії. Він був свідком розквіту та занепаду імперій, що відобразилося у його репортажах та оповіданнях. Попри суперечливі погляди на колоніалізм, Кіплінг залишався геніальним майстром деталі, який вмів зафіксувати дух епохи та характери людей з неймовірною точністю 🗺️

Спадщина Кіплінга живе і сьогодні у численних екранізаціях, театральних постановках та серцях читачів. Його історія про «людське дитинча» Мауглі стала архетипом, що допомагає нам краще зрозуміти наше місце у великому колі життя. Редьярд Кіплінг довів: справжній талант здатний подолати будь-які кордони — як географічні, так і часові 🏛️

ДОРОЖИ́ТЬ

(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «НЕМОВ КОХАНА»)

Він нею дорожи́ть, її леліє,
До серця ту́лить навіть у бою́,
Вона його надію щиро гріє,
Із нею повсякчас він у строю́.

Ані на мить її не відпускає,
Немов зіницю ока, береже,
З любов’ю він до неї промовляє.
У вірності упевнилися вже.

Єдиною для нього зброя стала,
Хоча колись і в думці не була́,
Немов на нього все життя чекала,
Щоб знову Україна зацвіла́.

Ні разу ще вона не підводи́ла,
І сумнівів не сіяла вона,
Вони удвох – нескореність і сила,
Їм не страшна ординськая війна.

У них обох єдинеє бажання –
Усю орду розби́ть у пух і прах,
На це у них велике сподівання,
Бажання це у серці та очах.

І думають обоє однако́во,
І кожен крок – це рішення обох,
Тримати вміє кожен сво́є слово,
Бо їм в усьому помагає Бог.

06.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЗІТРЕМ Й НЕ ПОШКОДУЄМ

(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «ЗІТРЕМ ОРДУ»)

Зітре́м орду й не пошкодуєм,
Вони не гідні в світі жить,
Вкраїну-неньку відбудуєм,
За неї в нас душа болить.

Зітре́м орду, у прах зітре́мо
За те, що знищили людей,
В собі́ ті сили віднайде́мо,
Щоб стерти й знищить за дітей.

Зітре́м орду, а прах розвієм
Й приорем в землю, наче гній,
Зробити це усі зумієм
За кожну з тих страшних затій.

Зітре́м орду, яка ввірва́лась
На нашу землю на зорі́,
В обі́йми з смертю паскудь взя́лась,
Смердючі кляті москалі.

Зітре́м орду, зітре́м рашистів,
Ніхто не кликав їх до нас,
Вони ще гірші від фашистів.
За все бува розплати час.

Зітре́м орду за все, що діють,
За всі знущання над людьми,
Скоти наві́ки оніміють,
Бо ми вмиваємось слізьми́.

Зітре́м орду, ущент зітре́мо,
Їх не назвати більш людьми,
Цей шлях кровавий ми пройде́мо,
Та орки ляжуть всі кістьми.

Зітре́м орду і промінь миру
Нам ПЕРЕМОГУ принесе́,
За це моли́тви молим щиро.
Русня вся кару понесе́.

25.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

НЕ ЗАХОВАТИСЬ

І байрактари, й джавеліни,
Ракети, гаубиці і міни,
І гради, й смерчі, й кулемети,
І сонцепіки, й міномети.

І літаки, і гвинтокрили
Біди страшної натворили.
Скидають бомби і ракети…
Щоб в них були́ останні злети!

Все накривають в нас щоразу,
Це – згідно ірода наказу.
Все зрівнюють і вирви роблять,
Що в нас було́ – потво́ри гро́блять.

Постійно чуємо тривогу,
Взяли́ ординці нас в облогу,
Орда ракети випускає,
Людські́ будівлі спопеляє.

А від ударів гинуть люди,
Й це так щодня й, на жаль, усюди.
Усюди рвуться ще й снаряди,
Страшні бувають градопади.

Від них ніде́ не заховатись,
Прийшлося кров’ю нам вмиватись.
Усі ми молимося Богу,
Щоб дав нам МИР і ПЕРЕМОГУ.

22.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 951184

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів

ПОЛИН ЗАМІСТЬ МЕДУ

Чому́ полин їмо ми замість меду
На Богом даній рідній нам землі?
В обі́йми орків ру́ки не розве́ду.
Ви про́кляті наві́ки, москалі!

Невже святого зо́всім в вас немає?
А може то ніко́ли й не було́?
Чому́ вбивати совість дозволяє?
Чому́ у вас панує тільки зло?

Ввірвались ви у нашу рідну хату
На українській цій святій землі́,
Та кожен з вас отримає розплату –
Варитись вам у пеклі, у смолі.

Ми – ґа́зди тут, і це вам треба знати,
В свої́й госпо́ді тут керуєм ми.
Ви нас прийшли, тварюки, убивати,
Але самі́ поляжете кістьми́.

Із хлібом-сіллю ми вас не зустріли
І рушниками не встелили путь.
Чому́ ж в полоні, орки, ви прозріли?
Не можу цьо́го зо́всім я збагну́ть.

А через вас полин в нас замість меду,
Гірка й болюча в кожного сльоза.
За нами ПЕРЕМОГА попере́ду,
Бо з нами Бог і з нами Небеса!

20.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 946389

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм