Український ФК «Кривбас» підсилився ізраїльським нападником перед весняною частиною сезону Український ФК «Кривбас» продовжує активно працювати на трансферному ринку та офіційно закрив ще одну позицію в атаці. Криворізький клуб підписав 20-річного форварда Шамі Адама, який став третім новачком команди у зимове міжсезоння. Йдеться про орендну угоду терміном на шість місяців з опцією подальшого викупу. У новій команді футболіст виступатиме під номером 11. Про трансфер пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг повідомила 5 лютого 2026 року. «ФК “Кривбас” вітає Шамі Адама в нашій великій червоно-білій родині!» Шамі Адам — універсальний гравець лінії нападу, здатний діяти як на фланзі, так і в центрі атаки. Він має подвійне громадянство — Ізраїлю та Судану. Свою футбольну школу гравець пройшов у «Хапоелі» Тель-Авів, де виріс від юнацьких команд до дебюту за основний склад. Згодом Адам отримав стабільну ігрову практику в «Маккабі» Яффа — 29 матчів і 3 забиті м’ячі. Найближчим часом футболіст має приєднатися до тренувального процесу та пройти адаптацію до вимог українського чемпіонату. Історія Шамі Адама — це не лише про номер на футболці та хвилини на полі. Це про країну, яка воює і водночас залишається відкритою світові, та про Ізраїль, громадян якого запрошують грати й жити там, де сьогодні особливо цінують солідарність. Коли війна триває і тут, і там, такі рішення стають більшими за спорт — вони стають сигналом: зв’язок не розірвано, а вибір зроблено свідомо. Як ви вважаєте, чи може спорт сьогодні залишатися «поза війною», чи подібні історії вже давно про щось значно більше? #Кривбас #ШаміАдам #Україна #Ізраїль #футбол #трансфери #антисемітизм #солідарність #НАновости #NAnews Чому цей трансфер уже обговорюють не лише у футбольному середовищі та що він говорить про зв’язки між Україною й Ізраїлем в умовах війни — детально розбираємо у матеріалі. https://news.nikk.co.il/uk/ukrainskij-fk-krivbas-klub-pidsilivsya/ НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ та підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Шлях із Києва до Хайфи: Марк Голенков — вихованець київського дитячого футболу, герой перемоги «Маккабі» Хайфа U19 над «Барселоною» в Юнацькій лізі УЄФА Майже чотири роки тому, з початком путінської повномасштабної агресії проти України, до Ізраїлю з Києва приїхав 13-річний підліток Марк Голенков. Репатріант. Воротар. Хлопець, який до того жив звичайним життям дитини в українському футбольному середовищі, де тренування — головна подія дня. Потім у Київ прийшла війна. Російські ракети, вибухи, сирени, ночі без сну, відчуття, що звичний світ руйнується просто на очах. Дитячий футбол, плани, мрії — усе це в один момент опинилося поруч з іншими словами: укриття, тривога, евакуація, від’їзд. А потім — переїзд. Ізраїль. Хайфа. А потім минуло чотири роки — і прізвище Голенков раптом зазвучало так, як зазвичай звучать імена людей, які в один момент роблять «неможливе». Не в кіно. Не в переказі. У реальному матчі плей-оф, де в тебе є одна спроба — і все. І цього справді не чекав ніхто. «Маккабі» Хайфа U19, яка сенсаційно вийшла до 1/16 фіналу Юнацької ліги УЄФА, в драматичному матчі вибила з турніру «Барселону». Поєдинок відбувся 4 лютого 2026 року на стадіоні «Дьїрмот» у місті Дьйор (Угорщина), де «Маккабі» був номінальним господарем поля. Основний час завершився з рахунком 2:2, а в серії післяматчевих пенальті ізраїльська команда перемогла 3:1. Ключовий факт цього вечора звучить просто: воротар Марк Голенков відбив три післяматчеві 11-метрові удари поспіль. Три поспіль. Проти «Барселони». У плей-оф європейського турніру. Ще вчора можна було сказати: «так, він із Києва, так, переїхав». Сьогодні українська частина його біографії виглядає вже не фоном, а фундаментом. Марк Голенков почав займатися футболом у Києві, в дитячо-юнацькій школі клубу «Зірка». З раннього віку він обрав позицію воротаря й швидко почав вирізнятися серед однолітків. У жовтні 2015 року, у віці семи років, Голенков узяв участь у II Міжнародному турнірі з мініфутболу «Дитячі мрії» на Закарпатті у складі «Зірки» (Київ). За підсумками змагань Марка визнали найкращим воротарем турніру, а його команда здобула бронзові медалі. У 2017 році «Зірка» (Київ) перемогла на міжнародному турнірі Brașov Indoor Cup з футзалу, і Голенков знову отримав індивідуальну нагороду найкращого воротаря — цього разу у віці дев’яти років. Згодом він перейшов до системи підготовки «Динамо» (Київ). До осені 2021 року Марк виступав за команду «Динамо» U14 в Еліт-лізі ДЮФЛУ, регулярно виходив у стартовому складі, грав «на нуль» у важливих матчах і став основним воротарем своєї вікової групи, зокрема й у принципових поєдинках проти академії «Шахтаря». Для ізраїльської аудиторії ця перемога чіпляє ще й тому, що це дуже впізнавана біографія для сотень тисяч людей. Євреї з України за останні роки пройшли шлях, який важко описати однією фразою: тривожні збори, переїзд, нова школа, нова мова, нове коло друзів, нове відчуття дому. І майже завжди — спроба не загубити себе дорогою. У таких історіях спорт часто стає не «хобі», а рятівним колом. Він дає структуру, розклад, зрозумілі правила: ось тренер, ось команда, ось твоя роль. Ти можеш бути розгубленим у побуті, але на полі знову розумієш, хто ти є. Тому історія Голенкова — це не просто «талановитий воротар». Це приклад того, як підліток з України, вихований у київській футбольній культурі, знайшов в Ізраїлі новий шлях і не розчинився в переїзді. Навпаки — вийшов на рівень, де його прізвище почули далеко за межами країни. Є ще одна деталь, дуже ізраїльська: Хайфа — місто, де репатріація завжди була частиною повітря. Тут звикли, що людина може приїхати з іншого світу й за кілька років стати «своєю». Не за паспортом — за вчинками. В Ізраїлі його молодіжна траєкторія виглядає так: Hapoel Beer Sheva (2022–2023) Maccabi Haifa (з 2023 року) З 15 років Марк живе сам у спортивному інтернаті «Маккабі» Хайфа. Це означає дисципліну й режим не «за бажанням», а як єдиний спосіб витримати конкуренцію. Ще один важливий факт: він підписав продовження контракту на три роки й фігурує як гравець молодіжної команди «Маккабі» Хайфа та юнацької збірної Ізраїлю. Для 17-річного воротаря це не формальність, а чіткий сигнал — клуб бачить у ньому проєкт, у який готовий інвестувати. А тепер — один вечір, про який заговорила вся Європа. Юнацька ліга УЄФА. «Маккабі» Хайфа — «Барселона». Серія пенальті — і воротар, який не зламався. Це історія не лише про футбол. Це історія про українське дитинство, війну, репатріацію, Хайфу і момент, коли ти витримав тиск — і став ім’ям. Ця історія ще пишеться. Бо коли в Хайфі з’являється воротар, який бере три пенальті поспіль проти «Барселони», — це вже не лише про футбол. Це про шлях. І про витримку. Повна версія — тут: https://nikk.agency/uk/shlyah-z-kiieva-do-hajfi/ НАновости‼️ – новини Ізраїлю Важно❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #МаркГоленков #МаккабіХайфа #футбол #Хайфа

Украина не сломалась: общество готово к долгой войне, не верит в «быстрый мир» и рассматривает уступки территории как неприемлемую цену — опрос КМИС Свежие данные Киевского международного института социологии фиксируют устойчивые общественные настроения в Украине на фоне затяжной войны, ударов по энергетике и экономического давления. 52% респондентов категорически отвергают предложение передать под контроль России весь Донбасс в обмен на гарантии безопасности. Ещё около 40% допускают рассмотрение такого варианта лишь как крайне тяжёлого и вынужденного компромисса. По сравнению с серединой января статистически значимых изменений в этом вопросе не зафиксировано. При этом лишь 20% украинцев ожидают, что война может завершиться в ближайшие недели или хотя бы в первой половине 2026 года. Большинство респондентов либо прогнозируют более поздние сроки окончания войны, либо затрудняются с ответом. На этом фоне 65% опрошенных прямо заявляют, что готовы терпеть войну столько, сколько будет необходимо. Этот показатель остаётся стабильным с осени 2025 года и практически не меняется, несмотря на удары по энергетике, холод и экономическое давление. Абсолютное большинство респондентов ясно понимают цель российских атак. 88% считают, что ударами по энергетической инфраструктуре Россия пытается оставить людей без света и тепла, чтобы принудить страну к капитуляции. Лишь 3% придерживаются версии о «ударах в ответ», и ещё 3% считают, что атаки якобы направлены исключительно по военным объектам. На этом фоне 90% украинцев считают, что Украина должна наносить удары по территории России. При этом структура поддержки изменилась: 80% опрошенных полагают, что такие удары могут касаться не только военной инфраструктуры, но и других объектов. Социологи подчёркивают, что речь идёт не о всплеске радикальных настроений, а о реакции на системный характер террора против гражданской инфраструктуры. Несмотря на затяжную войну, общество сохраняет долгосрочный горизонт. 66% украинцев ожидают, что через десять лет Украина будет процветающей страной — членом Европейского союза, что даже выше показателей конца 2025 года, когда так считали 64% респондентов. Опрос КМИС был проведён 23–29 января 2026 года на подконтрольной правительству Украины территории методом телефонных интервью и отражает устойчивые общественные настроения, а не ситуативную реакцию на обстрелы или краткосрочные кризисы. Вопрос к аудитории: Откуда такая устойчивость? Как им помочь? Полная версия материала: https://nikk.agency/ukraina-ne-slomalas/ НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Украина #КМИС #общественноемнение #война #социология #политика #Donbas #Европа

Украинцы на 6-м месте среди «туристов», посетивших Израиль в 2025 году По данным Министерства туризма Израиля (обновлённые данные от 29 января 2026 года), в 2025 году Израиль посетили около 1,3 млн иностранных туристов. В распределении по странам Украина заняла шестое место — около 31 тысячи визитов. (Миндича и Цукермана тут не учитано — по данным СМИ они въехали по израильским паспортам) Основные страны-источники въездного туризма в 2025 году: США — около 400 000 Франция — примерно 159 000 Великобритания — около 95 000 Россия — около 64 000 Германия — примерно 38 000 Украина — около 31 000 Канада — около 28 000 Румыния — примерно 27 000 Формально эти цифры могут выглядеть как устойчивый интерес к Израилю. Но в случае с Украиной за статистикой скрывается совсем иная реальность. Значительная часть украинцев, учтённых как «туристы», — это люди, вынужденно покинувшие страну из-за войны. Они въезжают по туристическому статусу не потому, что едут отдыхать, а потому что других быстрых и работающих механизмов въезда просто нет. Фактически речь идёт о беженцах, временно находящихся в стране без стабильного статуса и уверенности в будущем. Многие едут в Израиль, потому что здесь есть родственники, семейные и общинные связи. Среди них — украинские евреи, чьи общины пострадали от российских обстрелов, оккупации и разрушений. При этом важно помнить: даже эти показатели далеки от довоенных. В 2019 году Израиль посетили 135 тысяч граждан Украины — на 76% больше, чем в 2025 году. То есть нынешняя статистика — это не восстановление туризма, а отражение войны и вынужденной миграции. Если человек бежит от войны, живёт у родственников и не знает, сможет ли вернуться домой — корректно ли называть его туристом и считать частью «туристического успеха»? Подробный разбор и контекст — в статье: https://nikk.agency/ukraincy-na-6-m-meste/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #войнавУкраине #беженцы #туризм НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Мы остаёмся здесь, чтобы помогать общинам» — дом раввина в Кривом Роге попал под российский удар: прямой удар по еврейской общине и спасение чудом «Люди замерзают от холода из-за целенаправленных атак на объекты электроэнергии и энергетики. Это очень тяжёлая и сложная зима, и нам нужно много милосердия Небес — но нас не сломают. Я вместе с моими братьями, посланниками Ребе по всей Украине, остаёмся здесь, чтобы помогать общинам», — главный раввин Кривого Рога и посланник ХАБАДа Лирон Эдери. Вечером 29 января российский удар пришёлся по дому главного раввина Кривого Рога. Выбиты окна и двери, разрушена часть здания, повреждена миква, которую община только что закончила ремонтировать. Охранник получил осколочное ранение руки. Раввин и его семья в этот момент не были дома — и именно это спасло им жизнь. О случившемся сообщил израильский религиозно-новостной ресурс Emess (материал журналиста Ави Яакова). Emess (MS) позиционирует себя как крупный израильский новостной и медиа-сайт для ультраортодоксальной аудитории (харедим) и прямо указывает, что является частью медиагруппы «Коль Хай». Это важно проговорить вслух. Речь идёт не об антисемитизме как идеологии ненависти, хотя еврейские объекты действительно всё чаще оказываются под ударом. Чаще речь о другом — российские агрессоры бьют по городам так, что под удар попадает всё подряд, и им всё равно, кто там живёт: евреи Украины, украиноязычные семьи, русскоязычные жители, пожилые, дети. Именно в этом и проявляется звериность режима в россии — в холодном равнодушии к гражданским и в привычке превращать обычную жизнь в цель. При этом тревожный фон никуда не девается. В украинских общинах говорят о росте числа случаев, когда повреждения получают именно объекты еврейской жизни: дома раввинов, синагоги, общинные центры, кладбища. Иногда это выглядит как случайность войны, иногда — как неприятная закономерность, которую трудно «объяснить одной ракетой». Федерация еврейских общин Украины поддержала раввина и напомнила миру о сотнях тысяч евреев в стране и о семьях посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, иногда — без базовых условий. «Мы выражаем поддержку раввину Адри, который действует с поразительной самоотдачей. Важно, чтобы мир не забывал о сотнях тысяч евреев, проживающих здесь, и о сотнях семей посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, зачастую без электричества и воды. Несмотря на страдания, мы продолжим выполнять нашу миссию и усиливать её в надежде на полное избавление». И здесь возникает вопрос, который нельзя обходить. Где Нетаньяху, Лапид, Бен-Гвир, Беннет, Смотрич, Дери, Либерман? Почему ни от правительства Израиля, ни от оппозиции, ни от «левых», ни от «правых» — ни от кого не прозвучало ни слова в защиту хотя бы украинских еврейских общин, живущих под российскими обстрелами (не говоря уже о всех мирных жителях Украины). Отдельный и болезненный момент — почему это молчание выглядит особенно тяжёлым именно в израильском контексте. В публичной логике самого Израиля постоянно звучит формула о том, что он является домом и ответственностью для евреев во всём мире. И потому ожидание у многих предельно простое: даже если дипломатия требует осторожности, можно и нужно находить слова хотя бы для ясного человеческого сигнала — возмущения и поддержки, когда под российские удары попадают дома раввинов, миквы и общинная инфраструктура в Украине. 📖 Полный материал — по ссылке: https://nikk.agency/my-ostajomsya-zdes/ ❓Как вы считаете: должна ли позиция Израиля по защите еврейских общин в Украине звучать громче и яснее? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #КривойРог #ЕврейскаяОбщина #Война #Украина #Солидарность НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Почётный консул Украины в Хайфе приступил к исполнению обязанностей: Украина усиливает консульское присутствие на севере Израиля 26 января 2026 года в Иерусалиме, в здании Министерства иностранных дел Израиля, состоялась официальная церемония назначения Почётного консула Украины в Хайфе. Эту должность занял Александр Зернопольский — известный израильский адвокат и многолетний партнёр украинской дипломатической миссии. Экзекватуру новоназначенному консулу вручил директор департамента протокола МИД Израиля Гил Хаскель. Документ подписан Президентом Государства Израиль Ицхак Герцог, что подчёркивает официальный и государственный уровень назначения. Со стороны Украины участие в церемонии принял Посол Украины в Израиле Евгений Корнийчук. Он лично поздравил Александра Зернопольского и вручил ему консульский патент за подписью Министра иностранных дел Украины Андрей Сибига. Назначение Почётного консула Украины в Хайфе — это практический шаг к усилению присутствия Украины на севере Израиля и развитию гуманитарных, культурных и деловых связей между двумя странами. После церемонии Александр Зернопольский сообщил, что официально приступил к исполнению обязанностей и поблагодарил Украину за оказанное доверие, отдельно отметив поддержку со стороны посла Евгения Корнийчука. Как вы думаете, что именно изменится после начала работы Почётного консула в Хайфе? 👉 Подробности — в нашей статье: https://news.nikk.co.il/konsul-ukrainy-v-hajfe/ #УкраинаИзраиль #Хайфа #Дипломатия #ПочетныйКонсул #СеверИзраиля #NAnews НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Ми не знаємо, чи питає він себе інколи: «Навіщо я взагалі туди вліз?» — Сьогодні Володимиру Зеленському 48 років. День народження Президента країни, яка вже четвертий рік платить за свободу кров’ю. У «попередньому житті» він був успішною і реалізованою людиною. Кар’єра, визнання, гроші, свобода вибору. Життя, у якому завжди був вихід. У політику він прийшов не з безвиході. Цей вибір був зроблений добровільно — ще в мирний час. І тоді ніхто не знав, чим саме він обернеться. Сьогодні це вже інша реальність. Вибір, зроблений у мирному житті, доводиться нести в умовах війни за країну. Відповідальність перестала бути абстрактною і стала щоденною — за фронт, за людей, за майбутнє, яке не можна відкласти «на потім». Ми не знаємо, чи ставить він собі інколи запитання: «Навіщо я взагалі туди пішов?» Чи шкодує. Чи сумнівається. Цього ми не знаємо — і, можливо, ніколи не дізнаємося. Але ми знаємо інше. На початку війни, коли від нього чекали втечі, мовчання або формальної присутності, він залишився. Не як образ. Не як гасло. А як людина, яка фізично не пішла в найкритичніший момент. Тоді він став уособленням мужності українського народу. І це не залишилося лише в минулому. Протягом усієї війни — і зараз — ця роль нікуди не зникла. Так, він об’їздив пів світу. Так, він постійно літав, говорив, переконував, тиснув, просив і вимагав. У перші місяці війни це було частиною виживання країни — щоб Україну не «перегорнули», не залишили наодинці, не списали як черговий конфлікт. І до війни, і під час війни його постійно критикують — за «помилки», за рішення, за те, що нібито можна було зробити інакше. Ціна цих рішень — величезна, саме тому критика звучить так гучно. Але майже завжди вона лунає з безпечної позиції — від тих, кому не доводилося ухвалювати рішення в тій самій точці тиску. Легко міркувати про те, як «треба було правильно». Легко говорити, що «можна було краще». Але чи хотіли б ці люди опинитися в тій точці, де немає правильних рішень — є лише погані й ще гірші? Усі ці «краще» і «правильніше» часто існують лише в площині альтернативної фантастики. У реальності немає кнопки «переграти». Є лише те, як є, — і відповідальність за це «як є». Сьогодні тиск не менший, ніж на початку війни. Просто він інший. Це тиск очікувань — усередині країни й за її межами. Тиск рішень, за які потім платять живі люди. Тиск війни, що триває довше, ніж хтось хотів визнавати. Кожне слово — під мікроскопом. Кожен крок — між фронтом, союзниками та реальністю. Відповідальність — без пауз і без права на перепочинок. Він не став ідеальним лідером. Він став реальним — у ситуації, де ідеальних рішень не існує. Ця війна — не про одну людину. Але лідерство має значення. І витримувати цей час — теж вибір. З днем народження, пане Президенте. Україна стоїть. І це — факт. НАновини‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #StandWithUkraine #Zelensky #WarInUkraine

«Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель» — із замерзаючого Києва головний рабин України Моше Асман звернувся до путінських «визволителів» Головний рабин Києва та України Моше Асман опублікував емоційне відеозвернення із зимового Києва. Розуміючи, що значна частина ізраїльської аудиторії не володіє російською мовою або просто не дивиться відео, ми зробили повну транскрипцію цього звернення і публікуємо її у нашій статті, щоб сенс і біль цих слів були почуті та зрозумілі тут, в Ізраїлі. Текст звернення Моше Асмана: «Я зараз перебуваю в центрі міста-героя Києва, в самому серці України. На вулиці сильний мороз. У багатьох будинках немає електрики, опалення і води. Люди — старенькі, маленькі діти, жінки — живуть у неопалюваних квартирах, де температура опускається до небезпечного рівня. Це страшно. Мені мимоволі згадуються розповіді мого батька. Він пройшов блокаду Ленінграда ще дитиною. Він розповідав про всі її жахи — про страшний голод, нальоти, щоденні бомбардування. Але крім цього був і лютий холод. Зима була нестерпною. Люди не могли зігрітися у своїх домівках. Вони вмирали не лише від голоду, але й від холоду. Я ніколи не думав, що ці спогади мого дитинства колись оживуть тут, у Києві — місті, яке колись вже було атаковане і окуповане німецькими фашистами. І сьогодні ті, хто прикривається лозунгами про “денацифікацію України”, насправді діють точно так само, як німецько-фашистські окупанти. Вони свідомо знищують інфраструктуру, як це робили під час блокади Ленінграда, прирікаючи людей на смерть від голоду і холоду. Сьогодні в Києві люди — бабусі й дідусі — перебувають у цих умовах. Наші волонтери бачать це своїми очима. Я сам був там, у багатоповерховому будинку без ліфта. Туди не надходить вода, там холодно. Люди не можуть вийти, не можуть купити собі їжу, не можуть зігрітися. Їм потрібні ліки. І все це відбувається тому, що російські літаки, ракети і дрони систематично атакують цивільну інфраструктуру України, свідомо вбиваючи мирних людей. Нещодавно в Києві рятувальники приїхали ремонтувати теплову станцію — по них було завдано ракетного удару. До цього медики приїхали рятувати і лікувати людей — і по них також ударили ракетами. Це злочин проти людяності. І тому я звертаюсь до тих, у кого ще залишилось почуття і здатність мислити, а не просто дивитись російське телебачення. Ви зараз чините той самий злочин, який колись чинили німецькі фашистські загарбники проти народів Радянського Союзу. Це те саме зло. Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель. Я пишаюсь тим, що знаходжусь тут, на цій стороні — з героїчним українським народом. Народом, який не готовий здатись, не готовий йти до рабства, не готовий втрачати свою культуру, свою країну і свою землю. Він бореться — і викликає захоплення. А ті, хто прийшов лише для того, щоб убивати і позбавляти людей тепла, світла і життя, знаходяться на стороні темряви. Але світло обов’язково переможе темряву. Я молюсь, щоб люди пережили цю зиму. Щоб вони не вмирали. Щоб діти не страждали і не хворіли. Щоб хворі одужали. Лікарні теж страждають, і ми допомагаємо, чим можемо. Наші волонтери будуть допомагати і далі. Світло обов’язково переможе. Добро переможе зло. А ті, хто чинить зло, розчиняться у небутті. Слава Богу і слава Україні.» 👉 Повний матеріал і контекст: 🔗 https://news.nikk.co.il/uk/vi-zamorozhuiete-ljudej-vi-pririkaiete/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #Київ #Війна #ПраваЛюдини #ЗлочинПротиЛюдяності #Мир НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Совет мира» Трампа — на Украину и Венесуэлу? Модель «для Газы» могут попытаться расширить — FT В Белом доме обсуждают идею расширить мандат так называемого «Совета мира» — структуры, которую в американских планах привязывают к послевоенному управлению Сектором Газа, — на другие кризисные точки, включая Украину и Венесуэлу. По версии источников Financial Times, речь может идти не просто о площадке для переговоров, а о механизме контроля и гарантий выполнения мирного плана из 20 пунктов. В потенциальный состав могут войти представители Украины, Европы, НАТО и россии — формат шире двусторонних переговоров, но уже и гибче, чем ООН. По словам одного из собеседников издания, в окружении Дональда Трампа этот орган рассматривают как потенциальную альтернативу существующим международным форматам. Логика проста: менее формализованный механизм, который сможет работать там, где, по мнению Вашингтона, ООН слишком медленная или политически заблокированная. Именно эта «параллельность» и вызывает тревогу у дипломатов. FT пишет, что разговоры о расширении роли «Совета мира» насторожили как западных, так и арабских представителей: их беспокоит перспектива передачи слишком широких полномочий структуре, фактически завязанной на Белый дом и политическую волю одного президента. Наше мнение и аналитика 1️⃣ Это не «орган мира», а инструмент управления конфликтом Ключевой вопрос — не в названии, а в функции. Если структура создаётся при Белом доме и под личный политический бренд, она становится рычагом давления и торга, а не нейтральным арбитром. 2️⃣ Скорость — плюс, но цена может быть высокой Быстрые решения удобны для логистики, гуманитарных операций и восстановления. Но ускорение почти всегда достигается за счёт процедур, прозрачности и ответственности — именно этого и боятся дипломаты. 3️⃣ Украина, Газа и Венесуэла — разные задачи Одна модель на три принципиально разных конфликта рискует либо превратиться в декоративную конструкцию, либо в политический штаб, где решения принимаются ситуативно, а не по универсальным принципам. 4️⃣ Риск для Украины Если у «совета» нет чётких механизмов принуждения за нарушения, он становится не гарантом, а рамкой торга. В таком формате давление ради «быстрого результата» может лечь именно на Киев. 5️⃣ Риск для Израиля Любая структура, управляющая послевоенной Газой, автоматически влияет на безопасность, распределение денег, легитимность участников и региональные сделки. Если в числе «учредителей» окажутся страны с собственными региональными амбициями, «совет мира» может превратиться в ещё одну арену конфликта. 6️⃣ Почему США вообще идут этим путём Мы видим здесь попытку снизить зависимость от ООН, получить управляемый механизм «сделка + контроль + реконструкция» и закрепить новую внешнеполитическую модель: меньше институтов — больше персональных договорённостей. 7️⃣ Простой тест на серьёзность Если появятся прозрачные правила членства, чёткие полномочия, механизм ответственности и понятное финансирование — это может стать новым инструментом мировой практики. Если нет — перед нами политическая вывеска для управления ожиданиями и торга с союзниками. ❓ Вопрос к аудитории: Может ли «Совет мира», завязанный на одного президента, реально гарантировать безопасность и выполнение договорённостей — или это путь к новым формам давления и нестабильности? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #USA #Geopolitics #MiddleEast #WorldPolitics НАновости‼️: — новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881