Лабубу в минулому🖕🏻 Тепер вся увага навколо Вакуку🌚 — волохатого монобровного «воїна» з Китаю. Ці нові іграшки розірвали соцмережі і зникли з полиць всього за 2 години😱 Молодь все більше тягнеться до «милої потворності» як до протесту проти тиску «бути ідеальним».

💔 Квіти та іграшки несуть люди до зруйнованого російською ракетою будинку в столиці

#поезія Я ж не вперше пишу... Мам, чому ж так непросто зібрати В лаконічні катрени все те, що нестримно болить, Щоб у стислих рядках умістити перлинами згадки – Мікс отрут і святинь, що на присмак гіркі, мов полин? Я давно не мала, тож чимало вже бачила фальші. Серед тисяч байдужих і сотень дволиких облич Лицемірство принишкло, прикрившися маскою "справжність", Штучність влізла й у те, що здавалося щирим колись. Я навчилася, мам, німувати про те, що бентежить, Щільно зціпивши зуби, щоб раптом не вирвався крик. Удавати, що вільна – із тих, хто не бачить обмежень, Що вогонь у душі, попри втому, яскраво горить. Я зреклася молитви. До сповіді тáкож не звикла. Мáбуть, сильна, однак: мам, донині шкодую про те, Що нерідко від тебе лишався пропущеним виклик, Що блукала до ночі... А знала ж: не спиш ти, бо ждеш. Я наважуся з часом старанно з'єднати докупи Всі важливі дрібниці з безладного виру думок – І тоді напишу про скарби, що за кошти не купиш, І про відчай німий, і про все, що долали ми вдвох. Я зумію без чар кожну тінь водночáс воскресити: І дівчисько, що в шубці кумедне, немов ведмежа, І наївну школярку, чий погляд безмежно відкритий, І "дорослу", в якої долоні нервово дрижать. Я майстерністю слів відтворю, мов художник штрихами, Відпочинок за містом, малину, вечірні казки. Восьмирічну "поетку", що зовсім у віршах не тямить, Низку пляжних світанків і кілька засніжених зим. Я згадаю про іграшки, зшиті тобою для мене. Про численні листівки, про лагідний доторк руки. Та для всіх одкровень, мам, напевно, замало й поеми, А мені надто часто буває аж геть не до рим. Я, позбувшись ілюзій, не вірую сліпо у мрію, Не чекаю на диво – рішуче роблю все сама. Дещо бачила, знаю. Можливо, немало й умію, Та насправді незмінна і досі беззахисна, мам. Я тепер розумію: близькі закарбовані в серці Попри відстані, час, навіть вічну розлуку. Проте... Мам, у тебе в очах сяяв ясними зорями Всесвіт, Бо коли вони згаснули, світ увесь раптом померк. Марія Чекарьова 23–25 жовтня 2023 року

❗️На Закарпатті вилучили майже 17 000 контрафактних "Лабубу" вартістю понад півмільйона гривень. Правовласник популярної нині торгової марки підтвердив підробку. Тепер за китайські іграшки та аксесуари для ґаджетів волинський підприємець піде під суд через порушення інтелектуальних прав, - повідомила Державна митна служба. Контрабанда яку ми заслужили #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

🕯 До зруйнованої багатоповерхівки у Києві люди несуть квіти та дитячі іграшки, щоб вшанувати пам'ять загиблих #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

Сьогодні у Варшаві українські та польські активісти провели акцію проти відзначення дня побєдобєсія рашистськими дипломатами. Вони встановили двометрову скульптуру статевого органу з головою путлєра біля цвинтаря воїнів кривавої армії. Це скульптура відомого литовського скульптора Мартінаса Гаубаса. "Це ви загадили все, терористи прокляті. У вас немає нічого святого, вбивці, голодранці",- написав Гаубас у цоцмережі. Euromaidan - Warszawa влаштували акцію протесту проти переписування рашею історії. "Ми тут, щоб правда була голоснішою за пропаганду",- наголосила лідерка руху Наталя Панченко. Навколо скульптури розміщені дитячі іграшки, як символ загиблих українських дітей. Люди у білих простирадлах зі слідами бутафорської крові, уособлювали постраждалих у війні з рашистськими загарбниками.

DC розглядає можливість створення спін-оффів для другорядних персонажів "Супермена". Так, фільм тільки-от вийшов в прокаті, але двоє його другорядних персонажів вже можуть "отримати підвищення". Журналісти Wall Street Journal заявили, що президент DC Studios, сценарист та режисер "Супермена" Джеймс Ґанн розглядає можливість створення окремих проєктів, присвячених Містеру Терріфіку, якого грає Еді Ґатеґі, а також Джиммі Олсену, якого грає Скайлер Джізондо. Обидва персонажі виділяються у фільмі. У Джиммі Олсена досить цікава сюжетна лінія, яка натякає на таку ж цікаву та перспективну передісторію, яку режисер може дослідити. Тим паче персонаж працює в Daily Planet, а це відкриває двері для появи багатьох інших персонажів. А Містер Терріфік — найпомітніший член команди, але при цьому не такий знайомий більшості. Тож багато глядачів після перегляду "Супермена" можуть запитати, де він взяв усі ці чудові іграшки. Звісно, це лише задум, і вирішальну роль у реалізації цих задумів зіграють прем'єрний вікенд фільму та реакція фанатів. #Коло_Кіно #Новини_кіно #DC

#архів Жінка, яка придумала ляльку Барбі, до цього 13 років переконувала чоловіка почати випускати такі іграшки, але завжди отримувала відмову. І тоді вона сама вклалася в виробництво, і сім'я заробила мільйони доларів.

😭 Замість урочистостей і святкових фото, випускники вирушили на цвинтар до могили свого однокласника, загиблого внаслідок російського обстрілу Вони принесли іграшки, листівки та шматочки торта. ➡️ Нагадаємо, що росія вбила на Житомирщині трьох дітей. Станіславу було 8 років. Тамарі — 12. Роману — 17. Всі діти з однієї родини. Їхні батьки поранені, мама досі у тяжкому стані. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

#поезія Мама фарбує волосся брунатно-рудим. Мамині очі — волошки: насичено-сині, Ніжно-замріяні. Неня в усьому мій спільник, Радник, учитель і подруга номер один. Я малолітня вдихаю її аромат — Терпко-солодкий, квітковий: бузково-жасминний. Тепла, як літо, матуся обожнює зими. Каже: «Морозно... Ти з бабою вдома? Дарма!» Вечір затúшний: пірнаю під ковдру, тоді Мати вигадує казку чи згадує Бога... Мамина Біблія — книжка затерта до дір: Сотні підкреслень, пожухлий гербарій на спогад... *** Мама граційна, гарніша від леді з реклам, Ніжна й жіночна. У пору духмяних акацій Носить спідниці та сукні: здебільшого максі, Світло-блакитні й зелені... Як вітер легка. Ольга за паспортом, Льоля — для тих, хто близькі. Трохи журлива: пізнала колючість утрати. Віддано любить, хоч дехто любові не вартий. Має за цінність листівки й десяток листів. Вічно в турботах — від них залюбки б утекла. Певна, що щастя не можна зміря‌ти грошима, Марить мистецтвом, віршує та іграшки шиє... Мріє: «Частіше б ходити в кіно й у театр». Любить просте — восени хризантемні хмарки Вдома повсюди: улюблені мамині квіти. Неня з таких, хто до світу всім серцем відкритий, Хто не для себе живе, а для інших горить. *** Мамині руки тонкі та від болю дрижать. Мама говорить: «Лишається вже небагато... Знаєш, урешті втухає спекотне багаття, Люди так само... Вже час догорати, а жаль...» «Ні, — заперечую, — викинь дурню з голови, Ще не стара, про розлуку казати зарано». Мама змовкає.  А в жовтні згасає на ранок: Ніби у вирій, тікає до раю від злив. Б'ється на друзки все звичне й щасливе: крихке. Жовтень уперше здається холодним і довгим. Маю надію, що там, де вона, хризантем Цілі сади та немає ні сліз, ні тривоги. Марія Чекарьова 28 червня–початок липня 2025 року