"Воля-зброя"
Вірш ©Ірини Вірної Музика та виконання #suno

Стояла перед Богом на колінах
Душа, залюблена у свої мрії.
Перебирала стьожки вишиванки,
Торкалася тендітно думок голубами.

Переплітались нитки кольорові
На білому полотнищі сорочки,
Орнамент літер синьо-жовтих
Складався в стародавнє слово "ВОЛЯ".

Тризуб сміливо прагнув бою,
Благословенний мною і тобою.
Охрещений молитвою святою,
Від Бога дар для України - зброя.

Нескорена душа народу,
Незламні люди українські,
До перемоги сила роду
Веде нащадків покоління.

02.06.2025 @irina_virna #деньнезалежності
#Україна #віршпісня #вірш # українська поезія

#виставки #музеї
У Києві покажуть унікальні монети княжої Русі.
Національний музей історії України відкриє виставку «Скарби України. Символи державності», присвячену Дню Незалежності. На ній представлять рідкісні нумізматичні пам’ятки з колекції музею та археологічні знахідки.

Відвідувачі побачать золоті та срібні монети часів Володимира Святославича, срібляники кінця X — початку XI століття, а також скарб із Житомирщини, де вперше зображено тризуб.

Де?
Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Коли?
з 22 серпня 2025 року о 15:00.

Вартість:
вхід на відкриття безплатний, решту днів — 150 грн для дорослих, 80 грн для школярів, студентів та пенсіонерів.

#поезія
Чому у мушлях чути море?

Колись давно,
коли небо трималося на
величезних стовбах,
підкреслених хвилястою водною рискою,
а суші майже не було,
велика океанічна пляма
вкривала ніжною ковдрою
все живе.
Моря й водойми трималися разом
й водили танок,
розтікаючись в
дитинстві
на багато років вперед,
назад, праворуч, ліворуч
і навіть навиворіт,
коли балувалися.
Тоді батько Посейдон
брав свій Тризуб
і суворо сварився штормами.
Моря, як і всі діти,
на деякий час затихали,
а потім знову починали свою веселу гру.
Але більш за все вони любили грати у схованки.
На дні морському було
багато таємних місць,
згаданих у німих розмовах риб,
і лише морські коники знали туди дорогу,
тож підвозили всіх бажаючих,
це був найдивовижніший атракціон.
Моря ховалися в корабельних руїнах,
глибоких ущелинах, вулканах.
А ще в коралових рифах.
Яскраві риби влаштовували там вистави.
Моря аплодували плескотом
хвиль,
схвильовані й розчулені.
Після цього вони знову
тікали навиворіт,
текли, не дивлячись під краплі,
й зазнавали прочуханки від батька.
Деякі з них ховалися у мушлях.
Минуло багато років.
Моря подорослішали.
А ти піднеси мушлю до вуха.
Чуєш шумить?
То море-дитинка говорить своїм голосом:
«Один-два-три-чотири-п‘ять, я йду шукати».
Хоче пограти з тобою у схованки.

Оксана Мовчан

#архів
Місто Хуст, прикрашене тризубом та українськими прапорами, з нагоди виборів до Сейму Карпатської України, 12 лютого 1939 р.

#архів
Канадські хокеїсти з тризубами на формі, 1976 рік.

#Україна #герб #тризуб

ЗВІТУЮ:
1. Через ОЛХ мені вдалося продати книгу Оксана Забужко "Музей покинутих секретів" 401 грн. (Маю ще її в електронному форматі, то ж цю книгу буду помаленько дочитувати в планшеті, бо це трохи не така книга, що швидко читається).😀 Кошти були відправлені для ЗСУ через мого близького друга військового, через якого, в знак вдячності від імені всіх наших янголів-охоронців ЗСУ ще й зробили мені подарунок підвіску Тризуб-Шабля. Я дуже зворушена таким подарунком, він завжди буде при мені як пам'ятка-оберіг і талісман про всіх наших захисників. Нехай Господь завжди в усьому допомагає та оберігає наших захисників!🙏🕊
https://www.facebook.com/share/16pKBU8tR2/

2. Другу книгу "Саша Войцехівська "Коли я вирощу крила" теж продала через Олх. 215 грн. Кошти для ЗСУ були відправлені через "Краматорський прикордонний загін".
https://www.facebook.com/share/1J9xoY2ASx/

3. На третю книгу Луїз Міллер "Кондитерська-втікачка" мені поки що не вдалося знайти покупця. 230 грн. Тож, хто бажає отримати цю книгу, я до Ваших послуг.☺️ Кошти від книги відправлю через ще одного воїна-волонтера для ЗСУ.
https://www.facebook.com/share/1F78eLGzxP/

Наші захисники будуть Вам вдячні.🙏
Разом до перемоги!✌️
Слава Україні!🇺🇦 Героям Слава!💙💛

P.S.: Так буде з кожною книгою, яку я вирішу продати.📘📙 І звісно, що кожного місяця, коли не продаю книги, я скидаю кошти для ЗСУ з своєї пенсії. 💳

6 липня 1904 року народився Степан Ленкавський, один із ідеологів ОУН, автор декалогу українського націоналіста.

Закінчив філософський факультет Львівського університету, з середини 1920-х – активний учасник націоналістичного руху. Член проводу Союзу української націоналістичної молоді, один із засновників ОУН, входив до складу першого Проводу.

Його запам’ятали як людину, яка випромінювала надзвичайну глибину інтелекту. 1929-го він підготував «Декалог ОУН» («Десять заповідей українського націоналіста»), де виклав основні морально-етичні засади борця національно-визвольних змагань, яких в першу чергу дотримувався сам.

🗡Я – Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

1. Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї.
2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні чести Твоєї Нації.
3. Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
5. Пімсти смерть Великих Лицарів.
6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба.
7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни.
10. Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави.

Пройшов через арешти поляків (1930 рік) і гестапо (як один із ініціаторів проголошення Української держави у Львові в 1941-му), перебував у концтаборі Аушвіц.
Очолював Провід ОУН після смерті Степана Бандери. При цьому ніколи не прагнув влади і запам’ятався побратимам своєю скромністю. Присвятив себе служінню Україні. Можливо, тому й не мав сім’ї – аби не наражати рідних на небезпеку. Також був затятим футбольним вболівальником.

🕯Помер 30 жовтня 1977-го в Мюнхені після важкої хвороби.

#Постаті

ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ

«Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році.

Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб.

Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо.

З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня.
-----------

#Постаті

ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ

«Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році.

Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб.

Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо.

З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня.
-----------