• #поезія
    Куди ти? Куди ти збираєш валізи?
    Сопеш, наче спека тобі не рідня.
    У тебе ще є кілька днів тої візи.
    Чекай! Пане Липню, спини-но коня!
    Давай побалакаєм тут, серед поля,
    де грицики квітнуть і пахне буркун.
    Де вітер у дзвоників шарпає льолі
    і всоте за день репетує цвіркун.
    Давай посидúм там, де трави високі,
    де літо сховалось спочити від нас.
    У тебе вже, Липню, і зморшки глибокі...
    Ти схожий на діда. То час. То все час.
    Летить уперед і живих не жаліє.
    І трави -- вже сіно... Посохли за мить.
    А пахне ж то як! Серце плаче і мліє.
    Не плач, любий Липню.Не плачеш? Гримить...
    У тебе ще часу -- малесенька жменька.
    То ж квітни і пахни на втіху джмелям.
    А я збережу весь твій світ у кишеньці.
    І, може, листами колись передам...

    Людмила Галінська
    #поезія Куди ти? Куди ти збираєш валізи? Сопеш, наче спека тобі не рідня. У тебе ще є кілька днів тої візи. Чекай! Пане Липню, спини-но коня! Давай побалакаєм тут, серед поля, де грицики квітнуть і пахне буркун. Де вітер у дзвоників шарпає льолі і всоте за день репетує цвіркун. Давай посидúм там, де трави високі, де літо сховалось спочити від нас. У тебе вже, Липню, і зморшки глибокі... Ти схожий на діда. То час. То все час. Летить уперед і живих не жаліє. І трави -- вже сіно... Посохли за мить. А пахне ж то як! Серце плаче і мліє. Не плач, любий Липню.Не плачеш? Гримить... У тебе ще часу -- малесенька жменька. То ж квітни і пахни на втіху джмелям. А я збережу весь твій світ у кишеньці. І, може, листами колись передам... Людмила Галінська
    Like
    3
    157views
  • #музика #кіно
    🎵Український гурт Latexfauna записав офіційний саундтрек до історичного пригодницького екшену «Троє».
    Композиція під назвою «Буревій» вже доступна для прослуховування, а разом із нею презентовано муд-відео, у якому поєднано кадри з фільму та живе виконання пісні. Пісня створена спеціально для стрічки, прем’єра якої відбудеться 21 серпня 2025 року, напередодні Дня Незалежності України. Як повідомляє Film.ua Distribution, «Буревій» із фольковими мотивами, акустичним звучанням та легким кантрі-відтінком «ідеально передає атмосферу стрічки».

    Фільм «Троє» режисера Івана Кравчишина розповідає про події війни за незалежність України 1917–1921 років. За сюжетом, двоє махновців намагаються пограбувати конвой, що перевозить гроші, але все йде не за планом — і в результаті вони разом із червоноармійським полоненим опиняються у втечі. Відчайдухи з ворогів перетворюються на побратимів, об’єднаних спільною метою — боротися проти червоної навали.

    У головних ролях — Артемій Єгоров, Роман Ясіновський, Євген Піднебесний (для якого це дебют), а також Аліна Коваленко.
    https://youtu.be/qKN8GJ9lY40
    #музика #кіно 🎵Український гурт Latexfauna записав офіційний саундтрек до історичного пригодницького екшену «Троє». Композиція під назвою «Буревій» вже доступна для прослуховування, а разом із нею презентовано муд-відео, у якому поєднано кадри з фільму та живе виконання пісні. Пісня створена спеціально для стрічки, прем’єра якої відбудеться 21 серпня 2025 року, напередодні Дня Незалежності України. Як повідомляє Film.ua Distribution, «Буревій» із фольковими мотивами, акустичним звучанням та легким кантрі-відтінком «ідеально передає атмосферу стрічки». Фільм «Троє» режисера Івана Кравчишина розповідає про події війни за незалежність України 1917–1921 років. За сюжетом, двоє махновців намагаються пограбувати конвой, що перевозить гроші, але все йде не за планом — і в результаті вони разом із червоноармійським полоненим опиняються у втечі. Відчайдухи з ворогів перетворюються на побратимів, об’єднаних спільною метою — боротися проти червоної навали. У головних ролях — Артемій Єгоров, Роман Ясіновський, Євген Піднебесний (для якого це дебют), а також Аліна Коваленко. https://youtu.be/qKN8GJ9lY40
    366views
  • #поезія
    Ще пахне сіно. Ще рояться оси.
    Ще у дуплянках солодко медам.
    А вже вночі навшпиньки ходить осінь
    і полум’я жоржин задмухує садам.

    Ліна Костенко
    #поезія Ще пахне сіно. Ще рояться оси. Ще у дуплянках солодко медам. А вже вночі навшпиньки ходить осінь і полум’я жоржин задмухує садам. Ліна Костенко
    Like
    Love
    2
    60views
  • Знайшлося.

    - Куди ти? Куди ти збираєш валізи?
    Сопеш, наче спека тобі не рідня.
    У тебе ще є кілька днів тої візи.
    Чекай! Пане Липню, спини-но коня!
    Давай побалакаєм тут, серед поля,
    де грицики квітнуть і пахне буркун.
    Де вітер у дзвоників шарпає льолі
    і всоте за день репетує цвіркун.
    Давай посидúм там, де трави високі,
    де літо сховалось спочити від нас.
    У тебе вже, Липню, і зморшки глибокі...
    Ти схожий на діда. То час. То все час.
    Летить уперед і живих не жаліє.
    І трави -- вже сіно... Посохли за мить.
    А пахне ж то як! Серце плаче і мліє.
    Не плач, любий Липню.Не плачеш? Гримить...
    У тебе ще часу -- малесенька жменька.
    То ж квітни і пахни на втіху джмелям.
    А я збережу весь твій світ у кишеньці.
    І, може, листами колись передам...

    Людмила Галінська
    Знайшлося. - Куди ти? Куди ти збираєш валізи? Сопеш, наче спека тобі не рідня. У тебе ще є кілька днів тої візи. Чекай! Пане Липню, спини-но коня! Давай побалакаєм тут, серед поля, де грицики квітнуть і пахне буркун. Де вітер у дзвоників шарпає льолі і всоте за день репетує цвіркун. Давай посидúм там, де трави високі, де літо сховалось спочити від нас. У тебе вже, Липню, і зморшки глибокі... Ти схожий на діда. То час. То все час. Летить уперед і живих не жаліє. І трави -- вже сіно... Посохли за мить. А пахне ж то як! Серце плаче і мліє. Не плач, любий Липню.Не плачеш? Гримить... У тебе ще часу -- малесенька жменька. То ж квітни і пахни на втіху джмелям. А я збережу весь твій світ у кишеньці. І, може, листами колись передам... Людмила Галінська
    131views
  • #поезія
    Духмяний липень, пахне цвітом липи,
    Хоча дощить, то зовсім не біда.
    Дощ у долоні діаманти сипе,
    А небо на це дійство спогляда.

    Пшениця дозріває вже у полі,
    Почнуться незабаром і жнива.
    Веселий вітер вирвавшись на волю,
    Пісень для неї на сопілці гра…

    У лузі пахнуть ніжно сінокоси,
    Поважно ходить в березі бузьок.
    Збирають квіти перламутні роси,
    А літо їх збирає у вінок.

    Чудову мить, фарбує ніжне літо
    І прикрашає всім своїм єством.
    Вино в бокалах солодом налите,
    Чекає нас з тобою за столом…

    Тетяна Горобець
    #поезія Духмяний липень, пахне цвітом липи, Хоча дощить, то зовсім не біда. Дощ у долоні діаманти сипе, А небо на це дійство спогляда. Пшениця дозріває вже у полі, Почнуться незабаром і жнива. Веселий вітер вирвавшись на волю, Пісень для неї на сопілці гра… У лузі пахнуть ніжно сінокоси, Поважно ходить в березі бузьок. Збирають квіти перламутні роси, А літо їх збирає у вінок. Чудову мить, фарбує ніжне літо І прикрашає всім своїм єством. Вино в бокалах солодом налите, Чекає нас з тобою за столом… Тетяна Горобець
    Love
    Like
    3
    138views
  • #поезія
    Вже серпень підпирає літні двері,Ще не заходить-лиш надворі чекає.
    То загляда в віконце,то присяде в сквері,Допоки липень літо рідне обіймає.
    Перевіряє:чи все у липня вийшло?Чи жита й пшениці вже достигли?
    Чи налилися соком сливи й вишні?Чи скошена трава на пожовтілих схилах?
    Заслухався він пісню жайворинуЙ гудіння бджіл в . гречанім цвіті.Збирає мак, бо скоро ж Маковія,
    На теплих хвилях золотого жита.Торкає соняшникове жовте поле.І йде повільно стежками городів.І гладить гарбузи, важкі, як сонце,
    І тане серце від дзвінких мелодій.А завтра вже,немов господар, зайде.В свою Господу-у серпневі храми.
    Й Іллю зустріне на грозовій дорозі,І Маковію він відкриє світлі брами.
    Він яблук стиглих приготує Спасові на стіл.І меду в сотах,як господару годиться.
    Й захоче залишити незабутній слід,І розмаїття серпня довго буде сниться.Збере він урожай з садів у щедрі закрома,Складе в копиці сіно лугове, духмяне і пахуче,А десь в райських садах вже достига хурма.І серпень літечку закриє двері-неминуче
    Л. Манжулеєва.
    #поезія Вже серпень підпирає літні двері,Ще не заходить-лиш надворі чекає. То загляда в віконце,то присяде в сквері,Допоки липень літо рідне обіймає. Перевіряє:чи все у липня вийшло?Чи жита й пшениці вже достигли? Чи налилися соком сливи й вишні?Чи скошена трава на пожовтілих схилах? Заслухався він пісню жайворинуЙ гудіння бджіл в . гречанім цвіті.Збирає мак, бо скоро ж Маковія, На теплих хвилях золотого жита.Торкає соняшникове жовте поле.І йде повільно стежками городів.І гладить гарбузи, важкі, як сонце, І тане серце від дзвінких мелодій.А завтра вже,немов господар, зайде.В свою Господу-у серпневі храми. Й Іллю зустріне на грозовій дорозі,І Маковію він відкриє світлі брами. Він яблук стиглих приготує Спасові на стіл.І меду в сотах,як господару годиться. Й захоче залишити незабутній слід,І розмаїття серпня довго буде сниться.Збере він урожай з садів у щедрі закрома,Складе в копиці сіно лугове, духмяне і пахуче,А десь в райських садах вже достига хурма.І серпень літечку закриє двері-неминуче Л. Манжулеєва.
    Like
    Love
    2
    369views
  • #парки
    Зарваницький регіональний ландшафтний парк розкинувся неподалік від села Зарваниця — знаного духовного центру, куди з року в рік прямують тисячі паломників. І саме тут, поміж лісами, луками, сінокосами та водами річки Стрипа, зберігається унікальний баланс між природою й людиною.

    Площа парку — понад 280 гектарів, але справа не в цифрах. Його цінність — у старовинних культурних та духовних пам’ятках, які вціліли і продовжують жити. Створений ще у 1994 році, парк досі виконує свою головну місію — охороняє природу та пам’ять, водночас залишаючись відкритим для людей.

    Місцева природа не зруйнована господарською діяльністю — вона жива, дика, справжня. Зарваницький парк — це про збереження. Але не лише природне — це ще й про збереження нашого зв’язку з землею, з традиціями, з собою. Це те місце, куди хочеться повернутися — не заради фото, а заради внутрішнього спокою, якого так бракує в шумному світі.
    #парки Зарваницький регіональний ландшафтний парк розкинувся неподалік від села Зарваниця — знаного духовного центру, куди з року в рік прямують тисячі паломників. І саме тут, поміж лісами, луками, сінокосами та водами річки Стрипа, зберігається унікальний баланс між природою й людиною. Площа парку — понад 280 гектарів, але справа не в цифрах. Його цінність — у старовинних культурних та духовних пам’ятках, які вціліли і продовжують жити. Створений ще у 1994 році, парк досі виконує свою головну місію — охороняє природу та пам’ять, водночас залишаючись відкритим для людей. Місцева природа не зруйнована господарською діяльністю — вона жива, дика, справжня. Зарваницький парк — це про збереження. Але не лише природне — це ще й про збереження нашого зв’язку з землею, з традиціями, з собою. Це те місце, куди хочеться повернутися — не заради фото, а заради внутрішнього спокою, якого так бракує в шумному світі.
    Like
    1
    132views
  • Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти?

    Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻

    🛒 Бессарабка
    Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨
    Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок

    🛒 Єврейський базар
    Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪


    🛒 Сінний базар
    Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі.
    Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒

    🛒 Житній ринок
    Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами.
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти? Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻 🛒 Бессарабка Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨 Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок 🛒 Єврейський базар Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪 🛒 Сінний базар Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі. Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒 🛒 Житній ринок Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    290views
  • #архів
    Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти?
    Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻

    🛒 Бессарабка
    Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨
    Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок

    🛒 Єврейський базар
    Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪


    🛒 Сінний базар
    Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі.
    Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒

    🛒 Житній ринок
    Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами.
    #архів Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти? Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻 🛒 Бессарабка Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨 Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок 🛒 Єврейський базар Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪 🛒 Сінний базар Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі. Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒 🛒 Житній ринок Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами.
    Like
    1
    186views
  • #лаванда #сіно
    #лаванда #сіно
    143views
More Results