Обійми - це підтримка, розрада і співпереживання, особливо там, де слів недостатньо... За Сергієм Губерначуком : "Заколисав не пристрасть, а біль в обіймах"... _______ "Мені тихо" Художниця Яна Чорнобровкіна (Yana Chornobrovkina "I'm in quiet", April 2022).

#поезія Назбирало Літо в фартушок кольорів для диво-акварелі. Сіло тихо на старий пеньок і чаклує. Змішує пастелі. Має білий, той, що для рум'янку, для сороки -- бòка підбілити . Бузині, отій, що біля ґанку, на суцвіття б зорі натрусити. Помазюкати б жовтавим груші, звіробій, і пúжмо, і буркун... І метеликів - невинні душі, випустити б в поле, як табун. А зелений -- то на все, що дише: на траву, дерева, на поля. Цвіркуну, що повість нову пише, змайструвати б з зèлені брилЯ... О, рожевий! То для конюшини. І для мальв, що манять геть усіх, для півонії, гвоздики і шипшини. І краплину -- ягодам, не гріх... У червоний намочити б вишні, і порічкам хляпнути б носи. Для троянд, що бовваніють пишно, І до маків в полі -- для краси. Є ліловий. Дзвоникам розрада. І лаванді свято, аж до зим. І люпин чекає. І цикада... І фіалки, з поглядом чудним. Ще блакитний. Той, що прямо з неба в незабудках вогником живе. Синій для волошок дуже треба, і барвінку платтячко б новè. Має сивий. Лободі на хустку, полинý, що згірк від давнини. Для туманів, що в прозорих згустках, сіють мряку і полощуть сни. Має літо барви. Всі від Бога. Цього року чорний ще й додався... Людмила Галінська

#поезія Яке то щастя друзів мати, Відвертих, щирих, дорогих. І не важливо де живете, Що у Фейсбуці ми знайшлись. Мені ви на щодень розрада. Я поміж вас знайшла себе. У кожну пору я вам рада - Нехай Господь всіх береже.

Як на мене це НАДВАЖЛИВО, а зображення шашликів це така собі розрада😕

#поезія Відцвітають вишні, обсипають квіти, Вже чарує око молодий бузок. Кожен день весняний - привід порадіти, І себе звільнити від важких думок. Кожен день весняний - це нова надія, Невимовне щастя бачити цей світ. Молодість у серці завжди пломеніє, І яка різниця скільки зараз літ?! І яка різниця, серце вірить в диво?! Вірить у майбутнє - у своїх дітей. Без краси цієї жити неможливо, Бо вона розрада для людських очей. Наталія Кішовар (Черній)