#історія #факт
ОСТАННЯ ТАЄМНИЦЯ МАРІЇ КЮРІ: ЧОМУ ЇЇ КУХОВАРСЬКА КНИГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В СВИНЦЕВІЙ СКРИНІ?
Ми звикли бачити Марію Кюрі на офіційних портретах: стримана жінка з проникливим поглядом, перша в історії лауреатка двох Нобелівських премій. Але була інша Марія — та, що в домашньому халаті схилялася над обіднім столом, записуючи рецепти французьких страв для своєї родини. Проте навіть ці побутові записи сьогодні є смертельно небезпечними.

Приватне життя родини Кюрі було буквально просякнуте радіоактивністю. У той час ніхто не підозрював про підступну силу радію. Марія носила пробірки з ізотопами в кишенях свого робочого одягу, а вночі милувалася їхнім м’яким блакитним сяйвом, яке вона називала «світлом фей». Ця «магія» непомітно проникала в усе, до чого вона торкалася: у меблі, одяг, листи до доньок і навіть у куховарську книгу. ⚗️

Сьогодні, через понад 90 років після її смерті, особистий архів Марії Кюрі в Національній бібліотеці Франції зберігається в спеціальних свинцевих контейнерах. Щоб переглянути її записи або книгу рецептів, дослідники зобов'язані одягати захисні костюми та підписувати документ про відмову від претензій у разі опромінення.
Період напіврозпаду радію-226 становить близько 1600 років. Це означає, що ще шістнадцять століть звичайна книга, де Марія записувала, як готувати соус чи випікати пиріг, залишатиметься «гарячим» артефактом.
Це історія про неймовірну, майже інтимну відданість науці. Марія Кюрі не просто вивчала радіацію — вона стала її частиною. Її приватний простір був лабораторією без стін, де велике відкриття і щоденний побут сплелися в одне ціле. Вона залишила по собі не лише фундамент сучасної фізики, а й радіоактивний слід своєї присутності, який нагадує нам: справжній геній віддає всього себе своїй справі — аж до останньої молекули власного тіла та сторінок домашньої книги. ☢️📖

СМАЧНЕНЬКІ рецепти Ідеї ​​для сніданку 💡

#історія #постаті
Сьюзен Зонтаґ: Свідомість як пристрасть та інтелектуальний рок-н-рол.
​16 січня 1933 року народилася жінка, яку називали «останнім інтелектуалом» та «темною леді американської культури» — Сьюзен Зонтаґ. Вона не просто писала есеї; вона розтинала реальність, виймаючи на світло те, про що інші боялися навіть думати. 🧠🖋️

​Зонтаґ була втіленням стилю — як у думках, так і в житті. Її впізнаване сиве пасмо у чорному волоссі стало таким же символом інтелектуальної свободи, як і її тексти про фотографію, хвороби та естетику кемпу.
​Чому її ідеї досі «кусаються»:
​«Про фотографію»: Сьюзен була однією з перших, хто зрозумів: камера — це не лише інструмент фіксації, а й спосіб привласнення та навіть агресії. Вона навчила світ розуміти, як знімки маніпулюють нашими емоціями. 📸👁️
​Проти метафор: Коли їй діагностували рак, вона написала книгу «Хвороба як метафора». Зонтаґ люто виступала проти того, щоб хвору людину наділяли почуттям провини чи робили з хвороби «карму». Для неї хвороба була просто хворобою, яку треба лікувати, а не романтизувати.
​Погляд на війну: Вона ніколи не була «диванним теоретиком». У 1993 році, під час облоги Сараєва, вона поїхала до міста, щоб поставити там п’єсу «Чекаючи на Ґодо» під обстрілами. Це був її спосіб довести, що культура — це теж опір. 🎭🛡️

​Зонтаґ терпіти не могла спрощень. Вона вважала, що бути інтелектуалом — це значить бути постійно невдоволеним очевидними відповідями. Вона обожнювала високе мистецтво і водночас могла годинами аналізувати поп-культуру, стираючи межі між «елітарним» та «вульгарним».

​Її життя було марафоном пізнання. «Я не була всюди, але це в моєму списку», — казала вона. Сьюзен Зонтаґ залишила нам у спадок не готові рецепти щастя, а гострий інструментарій для того, щоб не дати своїм мізкам заіржавіти в епоху масового споживання. 📚✨

День фінікового горіхового хліба

День фінікового горіхового хліба (​National Date Nut Bread Day) відзначають 22 грудня. Це день, присвячений смачним і поживним ласощам. Цей день — нагода побалувати себе цим солодким хлібом, який поєднує в собі насичені смаки фініків та горіхів, також для багатьох такі ласощі є традиційними під час різдвяних свят.

Історія фінікового горіхового хліба
Фініковий хліб має довгу історію, а його походження, як вважають, пов’язане з Близьким Сходом, де фініки вирощували приблизно з 6000 року до нашої ери. Перший задокументований рецепт фінікового хліба був опублікований у Великобританії в 1939 році, але поєднання фініків і горіхів у хлібі з’явилося набагато раніше. Цей хліб став особливо популярним в Англії, а згодом і в США, де він часто асоціюється зі святами.


Поживна цінність фініків
Фініки, основний інгредієнт фінікового горіхового хліба, дуже поживні. Вони багаті на природні цукри, що робить їх чудовим джерелом енергії. Фініки також містять необхідні мінерали, такі як магній, калій, фосфор і мідь, а також вітаміни Е і В2. Вони є хорошим джерелом клітковини та антиоксидантів, що також сприяє користі фінікового хліба для здоров’я.

Святкування Дня фінікового горіхового хліба
Один з найкращих способів відсвяткувати цей день — спекти власний фініковий хліб. Це може бути веселою справою для сім’ї або друзів, а результатом стане смачне частування, яким можна насолоджуватися разом. Рецепти фінікового хліба можуть бути різними, але зазвичай вони включають фініки, горіхи (наприклад, волоські або горіх пекан), борошно та спеції.
День фінікового хліба — це також можливість дізнатися більше про фініки та їхні поживні властивості. Розуміння аспектів здоров’я інгредієнтів може підвищити цінність цього чудового хліба.
Рецепт фінікового горіхового хліба
Ось простий рецепт, який варто спробувати у День фінікового горіхового хліба:

Інгредієнти:

225 грамів фініків без кісточок, нарізаних не дуже дрібно
180 мл окропу
150 г борошна вищого ґатунку
10 г розпушувача
2,5 г солі
3,7 г мускатного горіха або кориці
60 г несолоного вершкового масла кімнатної температури
100 г коричневого цукру
50 г білого цукрового піску
1 яйце
5 мл чистого ванільного екстракту
120 г подрібнених горіхів пекан або волоських горіхів
Приготування:

Розігріти духовку до 175°C і змастити форму для хліба приблизно 20×10 см.
Замочити нарізані фініки в окропі приблизно на 20 хвилин, потім відцідити.
У мисці збити борошно, розпушувач, сіль і мускатний горіх.
В іншій мисці розтерти вершкове масло з цукром, додати яйце і ваніль.
Поступово вмішати борошняну суміш, а потім додайте відціджені фініки та горіхи.
Вилийте тісто у підготовлену форму і випікати 45-50 хвилин.
Дати хлібу охолонути перед тим, як нарізати та подавати до столу.
День фінікового горіхового хліба — це свято ласощів, які поєднують солодкість фініків з хрускотом горіхів. Цей день — чудова нагода побалувати себе смачним і поживним хлібом, яким насолоджуються вже багато поколінь.

Google інтегрував штучний інтелект Gemini у браузер Chrome для iPhone та iPad. Нова функція “Ask Gemini” доступна через іконку іскри в адресному рядку. ШІ вміє підсумовувати статті, створювати FAQ, пояснювати складні теми та адаптувати рецепти. https://channeltech.space/ai/google-chrome-gemini-ai-iphone-ipad-laun...

🍀 ПХ ТА СХУДНЕННЯ 🍀

⬇️На моєму авторському каналі ви знайдете

📎Смачні та корисні рецепти для схуднення, які легко приготувати вдома.
📎Дієві поради, що допоможуть вам досягти бажаного результату.
📎Реальні історії успіху наших учасників, які вже скинули зайві кілограми.
🫰 Приєднуйтесь 🫰

https://t.me/Wellosophy_Lesya

День Брауні
День Брауні (National Brownie Day) відзначається 8 грудня У США — це день, коли поціновувачі десерту брауні святкують один з найулюбленіших десертів.

Походження брауні
Історія створення брауні овіяна легендами, одна з яких сягає своїм корінням готелю “Палмер Хаус” у 1893 році. Берта Палмер, відома світська левиця з Чикаго, попросила шеф-кондитера створити десерт для дам, які відвідували Всесвітню Колумбову виставку в Чикаго. Результатом стало тістечко “Палмер Хаус Брауні” з волоськими горіхами та абрикосовою глазур’ю.


До 1907 року брауні набуло свого сучасного вигляду, а рецепт “Бангор Брауні” став популярним. Цей рецепт, який, як вважають, виник у Бангорі, штат Мен, додавав додаткове яйце і більше шоколаду, щоб зробити десерт більш насиченим.

Як святкувати День брауні
Один з найкращих способів відсвяткувати — спекти брауні.
Для тих, хто прагне експериментувати, спробуйте унікальні смаки брауні, такі як , кабачковий брауні або брауні з начинкою з печива.
Брауні ідеально підходять для того, щоб ними ділитися. Зробіть партію і поділіться з друзями, сусідами або колегами, щоб розділити радість від цього чудового смаколика.
Популярність брауні
Брауні стали основним продуктом в американській культурі, з роками з’явилися різні форми та рецепти. Починаючи з групи дівчат-скаутів “Брауні”, названої на честь десерту, і закінчуючи створенням Бетті Крокер посібника з випічки, тістечка закріпили своє місце в кулінарній історії.

Цікаві факти про брауні
У готелі Palmer House досі подають оригінальний рецепт брауні.
Термін “Бангорський брауні” походить від міста Бангор, штат Мен, де, як вважається, і був винайдений рецепт.
День брауні – це свято десерту, який приносить радість і насолоду багатьом. Це день, коли можна оцінити багату історію брауні, поекспериментувати з новими рецептами та поділитися цими смаколиками з іншими.

День печива
День печива (National Cookie Day) відзначається 4 грудня, започаткований у США та набув популярності у багатьох країнах. Це свято, присвячене солодким ласощам та процесу їх створення, вшановує печиво у всіх його різноманітних формах, від класичного шоколадного до інноваційних нових смаків. Це день, коли можна пекти, ділитися і, звісно, насолоджуватися цими чудовими ласощами.

Походження печива сягає 7-го століття в Персії, одному з перших регіонів, де почали вирощувати цукор. Цей солодкий інгредієнт здійснив революцію у випічці та призвів до створення печива. Подорожуючи та мігруючи, європейці принесли мистецтво виготовлення печива на нові землі, в тому числі до Америки. До 14-го століття печиво було поширеним ласощами в Європі, яким насолоджувалися люди всіх соціальних класів. Сам Національний день печива був заснований у 1987 році Меттом Надером з компанії Blue Chip Cookie Company, що базується в Сан-Франциско. Він задумав його як веселе свято, схоже на День національних секретарів. День набув подальшої популярності завдяки Печивому Монстру з “Вулиці Сезам”, який був палким прихильником усього, що пов’язано з печивом. З часом Національний день печива перетворився на всесвітнє свято, і в різних країнах з’явилися власні версії цього дня.

Чому День печива важливий?
Культурне значення. Протягом століть печиво було частиною світових кулінарних традицій, символізуючи гостинність та обмін досвідом.
Різноманітність і творчість. Різноманітний світ печива надихає на творчість у випічці, демонструючи діапазон смаків, інгредієнтів та культурних впливів.
Економічний вплив.Індустрія печива підтримує місцевий бізнес і пекарні, роблячи свій внесок в економіку всього світу.
Затишок і радість. Печиво часто асоціюється із затишком, теплом і радісними спогадами, особливо у святкові сезони.
Доступність та інклюзивність. Випікання печива є доступним заняттям для людей різного віку та рівня навичок, що сприяє інклюзивності на кухні. Це добра і тепла сімейна традиція – спільне приготування печива.
Освітня цінність. Випікання печива може бути освітнім досвідом, навчаючи дітей вимірюванню, хімії та терпінню.
Спільнота та обмін. Спільне використання печива може сприяти формуванню почуття спільноти і єдності, незалежно від того, чи це сім’я, друзі чи навіть незнайомі люди.
Як відсвяткувати День печива?
Проведіть день, випікаючи улюблене печиво, незалежно від того, чи це сімейні рецепти, чи нові, які ви давно хотіли спробувати.
Організуйте обмін печивом з друзями або колегами, щоб скуштувати різноманітне печиво та поділитися власним.
Підтримайте місцеві пекарні, придбавши їхні особливі витвори мистецтва з печива.
Влаштуйте вечірку з прикрашання печива, яка особливо подобається дітям і допомагає розвивати творчі здібності.
Спечіть і передайте печиво до місцевих притулків, громадських центрів або на благодійні заходи.
Приєднуйтесь або організуйте майстер-клас з випікання печива, щоб навчитися новим технікам і рецептам.
Спробуйте створити новий рецепт печива, експериментуючи з різними інгредієнтами та смаками.

Міжнародний день кухаря і кулінара

Що це за день?
Міжнародний день кухарів та кулінарів, який відзначають щороку 20 жовтня, – досить молоде свято. Його започаткували в 2004 році з ініціативи асоціації, яка підтримує кулінарні співтовариства з різних країн. Уже тоді у складі організації перебувало близько 8 млн представників кухарських професій.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день кухаря і кулінара?
Кухарська справа вважається однією із найдавніших професій. Люди почали готувати страви, щойно як навчились добувати вогонь. Донині збереглися рецепти зі Стародавніх Єгипту та Китаю.


У середньовічній Європі кухарів високо цінували. У Німеччині з кінця XIII ст. шеф-кухар вважався однією із найнаближеніших осіб до короля. Перша школа кухарської майстерності з’явилась в Англії у XIX ст.

В українських літописах згадка про професійних кухарів датується X століттям. Спочатку вони готували страви для придворної знаті, пізніше – в трапезних монастирів.

Розвиток професійної кулінарії в Русі почався з появою корчми та трактирів.

Білі ковпаки на головах кухарів з’явилися в XVIII ст. Після неодноразового виловлювання зі страв волосся та комах, король Англії Георг II зобов’язав весь кухонний персонал одягати спеціальні шапочки. Відомий кулінарний реформатор Антонін Карем, який проживав у Франції у ті часи, вирішив замінити шапочки на ковпаки, висота яких вказувала на статус та майстерність власника. Найвищу кухонну корону носив найголовніший на кухні.