#історія #особистості 🙏 14 грудня 1884: Миколай Чарнецький — Блаженний Священномученик. Сьогодні ми згадуємо день народження видатної постаті Української Греко-Католицької Церкви, свідка віри та мученика — Миколая Чарнецького. Він народився 14 грудня 1884 року на Львівщині. ⛪ Життя, присвячене Церкві Миколай Чарнецький здобув духовну освіту в Римі та після повернення в Україну став активним діячем УГКЦ. Протягом життя він обіймав важливі посади: Він був професором філософії та богослов'я у Станіславівській (Івано-Франківській) семінарії. Згодом він приєднався до монастирської спільноти редемптористів, яка активно займалася місіонерською та освітньою діяльністю на Східній Україні. У 1931 році був таємно висвячений на єпископа і призначений Апостольським візитатором для українців-католиків на Волині та Поліссі. ⛓️ Тернистий шлях і мучеництво З початком радянських репресій проти Церкви після 1945 року єпископ Миколай Чарнецький, як і багато інших діячів УГКЦ, відмовився відректися від віри та унії з Римом. У 1946 році він був заарештований. Розпочався його десятирічний шлях страждань у радянських тюрмах і таборах. Він пройшов через 30 різних пенітенціарних установ, зазнав жорстоких тортур та знущань, але не зламався. Згідно зі свідченнями, його здоров'я було підірване, а тіло мало сліди понад 60 поранень і травм від побоїв. У 1956 році він був звільнений через невиліковну хворобу та виснаження, повернувшись до Львова, де й помер у 1959 році. 🥇 Проголошення Блаженним Свідчення про його стійкість у вірі, духовну силу та витривалість під час переслідувань стали основою для його канонізації. 27 червня 2001 року під час свого візиту в Україну Папа Римський Іван Павло II проголосив єпископа Миколая Чарнецького Блаженним Священномучеником — одним із 25 новомучеників УГКЦ, які засвідчили свою вірність Церкві та своєму народові ціною власного життя. Життя Миколая Чарнецького є символом незламності духу українського народу та його віри в найважчі часи тоталітарних режимів. 🕯️🇺🇦

#історія #особистості 🎭 14 грудня 1840: День Народження Михайла Старицького — Корифея Української Сцени. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять одного із засновників українського професійного театру та видатного письменника — Михайла Петровича Старицького. Він народився 14 грудня 1840 року, і його творчість стала справжнім мостом між народним вертепом та європейською драматургією. 🌟 Театральна "Трійця" Михайло Старицький був не лише драматургом, а й активним культурним діячем, який разом із Марком Кропивницьким та Іваном Карпенком-Карим заклав основи знаменитого Театру корифеїв. Цей театр став феноменом, що підніс українську мову та культуру на новий, професійний рівень у другій половині XIX століття. Старицький виступав як антрепренер (організатор трупи), режисер, актор та автор репертуару, вкладаючи власні кошти і величезну енергію в справу національного відродження. ✍️ Літературний Спадщина Хоча Старицький відомий як поет і прозаїк, його найбільший внесок — це драматургія. Він майстерно поєднував соціально-побутові сюжети з романтичними та історичними мотивами. Найвідоміші твори, що й досі не сходять зі сцени: «За двома зайцями» (перероблено і адаптовано з п'єси І. Нечуя-Левицького) — неперевершена комедія, що висміює міщанське лицемірство. «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» — класична музична драма на тему народних легенд. «Богдан Хмельницький» та «Оборона Буші» — історичні трагедії, що піднімали дух української нації. Його п'єси не лише розважали, а й навчали, висвітлюючи гострі соціальні проблеми та зберігаючи багатство української народної мови. 🇺🇦 Борець за мову Старицький працював в умовах жорстоких царських указів, таких як Емський акт (1876), що забороняв друкування та публічне виконання творів українською мовою. Він та його соратники шукали шляхи обходу цих заборон, часто видаючи свої твори за «малоросійські» етнографічні матеріали, щоб зберегти українську культуру. Михайло Старицький був не просто діячем культури, а справжнім патріотом, який присвятив життя боротьбі за українське слово і театр. Його внесок є неоціненним фундаментом, на якому стоїть сучасне українське мистецтво. 💐

Художник-модерніст, живописець, графік, педагог, один із лідерів покоління шістдесятників Віктор Іванович Зарецький народився 8 лютого 1925 року в м. Білопіллі Сумської області в родині з козацькими коренями — рід Зарецьких, за переказами, був серед засновників Білопілля в XVII столітті. Через політичні переслідування після 1917 року родина переїхала на Донбас, де Віктор провів дитинство в робітничих селищах Горлівки та Сталіно (нині Донецьк). У 1943 році мобілізований до Червоної армії (служив у запасній дивізії, участі в боях не брав через глухоту на одне вухо). Демобілізований у 1945 році, жив під Тулою, де приватно навчався у живописця Миколи Орехова. У 1946 році вступив до Київської художньої школи. З 1947 по 1953 рік навчався в Київському державному художньому інституті (нині НАОМА) у Костянтина Єлеви, Михайла Шаронова та Сергія Григор'єва. Був стипендіатом сталінської та репінської премій. Зарецький працював у станковому та монументальному живописі, книжковій графіці. Його спадщина — близько 1000 олійних полотен і малюнків. З 1953 по 1957 рік викладав у Київському художньому інституті. З 1963 року — голова клубу «Современник», лідер шістдесятників. У 1970-х роках співпрацював з дитячими журналами «Малятко» і «Барвінок». З 1978 року вів власну студію (понад 200 учнів, серед них: Арсен Савадов, Ада Рибачук, Ольга Кравченко, Микола Шкарапута). Розробив систему «Роздуми біля полотна» (опубліковано в 1993 році). Член Спілки радянських художників України з 1956 року. Посмертно - Лауреат Шевченківської премії (1994). Помер 23 серпня 1990 року в с. Конча-Озерна Київської області.

#історія #події 🛡️ «Опівнічний Удар»: Як генерал Ярузельський придушив «Солідарність» у Польщі. 13 грудня 1981 року влада Польської Народної Республіки (ПНР) зробила драматичний та рішучий крок, щоб зупинити потужний рух за демократичні реформи. Голова Ради міністрів ПНР і перший секретар Польської об'єднаної робітничої партії, генерал Войцех Ярузельський, оголосив про введення воєнного стану на всій території країни. Чому Воєнний Стан? Причиною стало стрімке посилення опозиційного руху — незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność), очолюваної Лехом Валенсою. «Солідарність», що виникла у 1980 році в Гданську, швидко перетворилася на масовий національний рух, який вимагав не лише кращих умов праці, а й політичних свобод та обмеження влади комуністичної партії. Рух мав мільйони членів, і його зростання викликало серйозне занепокоєння як у Варшаві, так і в Москві. Керівництво ПНР стверджувало, що воєнний стан був необхідний для «запобігання економічному колапсу» та, що важливіше, для уникнення прямого військового вторгнення СРСР та інших країн Варшавського договору, як це сталося в Чехословаччині в 1968 році. Дія «Операції Тріяда» 🚨 Опівночі 13 грудня 1981 року в дію було введено план, заздалегідь розроблений військовими. Його називали «Операція Тріяда» (трійка). Військова присутність: На вулиці польських міст вивели тисячі військових, танків і бронетехніки. Репресії: Практично всі лідери та активісти «Солідарності» (включно з Лехом Валенсою) були інтерновані (затримані без суду) та поміщені до спеціальних таборів. Було затримано понад 10 000 осіб. Цензура: Припинено роботу більшості цивільних ЗМІ, введено комендантську годину та суворий контроль за переміщенням громадян. Було заборонено страйки, мітинги та будь-які громадські зібрання. Жертви: Воєнний стан супроводжувався зіткненнями. Найкривавіший інцидент стався на шахті «Вуєк», де під час розгону протестуючих шахтарів загинуло дев'ятеро людей. Наслідки та Скасування Воєнний стан офіційно тривав до 22 липня 1983 року. Хоча режим Ярузельського досяг своєї мети — придушив «Солідарність» та зміцнив свою владу на кілька років — ціна була високою: міжнародна ізоляція, економічний спад та глибокий розкол у суспільстві. Врешті-решт, цей акт лише відтермінував неминуче. У кінці 80-х років «Солідарність» знову вийшла з підпілля, що призвело до переговорів «Круглого столу» 1989 року, які поклали початок мирному демонтажу комуністичного режиму в Польщі та стали каталізатором для демократичних змін у всій Східній Європі.

#історія #події 🗺️ Абель Тасман і зустріч двох світів: Як голландський мореплавець «витягнув» Нову Зеландію з океану. ​13 грудня 1642 року голландський мореплавець, купець та дослідник Абель Янсзон Тасман (нід. Abel Janszoon Tasman) увійшов в історію як перший європеєць, який побачив береги сучасної Нової Зеландії. Ця подія стала не просто географічним проривом, але й драматичним зіткненням абсолютно різних культур і світів. ​На пошуки «Невідомої Південної Землі» ​Експедиція Тасмана, організована Голландською Ост-Індською компанією, мала амбітну мету: знайти та дослідити міфічну Terra Australis Incognita (Невідома Південна Земля) – величезний континент, існування якого європейці припускали для «збалансування» північної півкулі. ​14 серпня 1642 року два його кораблі, Heemskerck і Zeehaen, відпливли з Батавії (сучасна Джакарта). Після відкриття острова, який Тасман назвав Землею Ван Дімена (сьогодні відомий як Тасманія), експедиція рушила на схід. ​Відкриття і «Затока Вбивць» ​У полудень 13 грудня 1642 року впередсмотрящий на флагмані «Heemskerck» помітив на обрії високі, протяжні гори. Це був західний берег Південного острова Нової Зеландії, що здіймався на тлі неба. Тасман записав у своєму судновому журналі, що побачив «велику землю, що височить високо над морем». ​Протягом кількох днів голландці шукали місце для якірної стоянки, щоб поповнити запаси води. Вони зайшли у велику бухту (сьогодні Затока Голден-Бей), де вперше зустрілися з корінним населенням — войовничими племенами маорі 🇳🇿. ​На жаль, перша зустріч обернулася трагедією. Маорі сприйняли сигнали з голландських суден як заклик до бою. Другого дня кілька каное протаранили маленький човен, який передавав повідомлення між кораблями, внаслідок чого загинуло четверо європейців. Тасман, розлючений і не наважуючись висадитися на берег, назвав це місце «Затокою Вбивць» (Moordenaers Bay) і швидко відплив. ​Географічний внесок ​Хоча Тасман не ступив на землю і не здійснив детального картографування, його експедиція мала вирішальне значення: ​Нова Зеландія: Він довів, що це окремий великий архіпелаг, який назвав Nieuw Zeeland на честь голландської провінції Зеландія. ​Велика Карта: Дані Тасмана значно уточнили уявлення європейців про південну частину Тихого океану, хоча він так і не знайшов легендарну Terra Australis (якою, як виявилося пізніше, була сама Австралія, контури якої він теж допоміг уточнити). ​Повторно європейці повертаються до Нової Зеландії лише через 127 років, коли її берегів досягла експедиція Джеймса Кука. Абель Тасман, на честь якого названі острів, море та безліч географічних об'єктів, став піонером у відкритті цього дивовижного, далекого світу.

«Добро без Границ: от Донбасса до Газы …» — антисемитский и антиукраинский форум прошёл в России Под вывеской «гуманитарного просвещения» в России, в Казани, в декабре 2025 года прошло мероприятие под названием «Добро без Границ от Донбасса до Газы и Судана». Организаторы заявляли разговор о милосердии, помощи мирным жителям и «человечности вне политики». Однако фактическое содержание форума показало обратное: аудитории предложили идеологический продукт, выстроенный вокруг тезиса о якобы «единой человеконенавистнической идеологии», действующей «от Газы до Донбасса». Именно этот тезис стал каркасом всего события. Под гуманитарной вывеской были сознательно смешаны война, оккупация и террор, стёрты различия между агрессором и жертвой, а ответственность за конкретные преступления — размыта. «Без политики» — только в анонсах Заявляли помощь «вне политики». На деле форум оправдывал войну против Украины, продвигал поддержку «СВО» и называл оккупированные украинские территории «пострадавшими регионами России». Политика была не фоном — она была сутью. Антиукраинская пропаганда: жертву объявляют источником зла Со сцены утверждали, что «трагедии в Газе и на Донбассе — проявления единой человеконенавистнической идеологии», говорили о «прямой связи методов», называя «киевский режим верным учеником израильской политики». Прямая цитата: «Киевский режим, который сегодня так рьяно поддерживает и оправдывает геноцид палестинцев, сам является его верным учеником. Не случайно ещё до 2022 года Донбасс в Киеве открыто называли „украинской Газой“ и „террористическим анклавом“, чьё население подлежало бы „зачистке“». В этой логике Украина выставлялась источником «террора», а российская агрессия — вынужденной и оправданной. Антисемитизм под прикрытием «антисионизма» Звучали утверждения, что Киев якобы перенимает у Израиля «целостную стратегию», включающую «постоянный военный террор и внесудебные расправы». Затем была использована формула, напрямую связанная с Холокостом: «Их цель, как и в Израиле — „окончательное решение русского вопроса“, теперь на Украине. Но Россия не могла позволить осуществиться этим планам». Использование термина «окончательное решение» — это сознательное искажение исторической памяти. В таком контексте Израиль подаётся как государство, действующее в логике нацистского уничтожения, а Россия — как сила, якобы этому препятствующая. Конспирология как «доказательства» В качестве «фактов» говорили о «присутствии израильских советников и боевиков на Украине», называли имена и утверждали существование «израильской команды» в составе ВСУ — без каких-либо подтверждений. «Еврей-антисионист» как пропагандистская ширма Одного из участников представили как «нашего друга и соратника, еврея-антисиониста». Его идентичность использовалась как индульгенция: если подобные обвинения звучат от «еврея», значит, они якобы не могут быть антисемитскими. Он рассказывал в основном про «израильских солдат, совершающих военные преступления в Секторе Газа», усиливая образ коллективного зла. Другие спикеры и отсутствие альтернативных голосов Одно из выступлений было посвящено сектору Газа и подавалось в эмоционально-философском ключе: «Выступление было посвящено трагедии населения сектора Газа длиною более 75 лет. Мы живём в условиях двойной трагедии — света и тьмы». При этом отсутствовал разговор о нападениях ХАМАС, ответственности вооружённых группировок и сложной региональной динамике. Все спикеры придерживались одной линии: «двойные стандарты Запада», «единый корень трагедий», исключение России из числа ответственных сторон. Обман как система Форум продвигал идеологию, где ответственность растворяется, агрессия оправдывается, а антиукраинские и антисемитские нарративы подаются как моральная позиция. Именно в этом и заключается главная опасность подобных мероприятий: гуманизм здесь — не цель, а инструмент. Почему это важно знать израильтянам Израильскому обществу важно понимать: подобные «гуманитарные» форумы в России не могут проходить без ведома и согласия властей Кремля. Это не частная инициатива и не маргинальное мнение — это элемент государственной идеологической работы. Особенно важно знать это тем, кто до сих пор считает путинскую Россию «другом Израиля», «полезной для безопасности», или продолжает говорить: «не всё так однозначно». Ничего неоднозначного здесь нет. Когда антисемитские искажения, манипуляции памятью о Холокосте и демонизация Израиля звучат под государственным зонтиком, это сигнал, который нельзя игнорировать. НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 👉 Полный разбор — здесь: https://news.nikk.co.il/ot-donbassa-do-gazy/ ❓Можно ли считать «другом Израиля» государство, где подобные мероприятия становятся нормой?

🇪🇺 Російські 210 млрд євро залишаться замороженими до виплати репарацій Україні, - Каллас Голова дипломатії ЄС запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не почне серйозно ставитись до переговорів. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Хроніки марнотратства: як менеджмент лісової галузі освоює мільярди під прикриттям іноземців – ЗМІ. Журналісти оприлюднили витяг з кримінального провадження №42025000000001058 щодо можливих незаконних виплат понад 6 млн грн членам Наглядової ради ДП «Ліси України». Паралельно генеральний директор Юрій Болоховець уже є фігурантом іншої антикорупційної справи, але Рада не реагує на нові обставини й продовжує прикривати менеджмент. Громадськість попередила членів Ради і дала 48 годин для дій. У відповідь — тиша. Саме тому були направлені звернення до урядів Фінляндії, Латвії та Канади — країн, чиї громадяни входять до складу Ради: Янне Хар’юнпаа, Робертс Стріпніекс та Маркіян Витвицький. Їм повідомлено про репутаційні та можливі кримінальні ризики. Тим часом Центр фінансових розслідувань оприлюднив аналіз закупівель, який демонструє системні схеми: «приватна армія» (понад 420 млн грн на охорону при існуванні власної лісової охорони), «цифрова діра» (180 млн грн на завищений ERP-тендер), «кишеньковий аудит» (5 млн грн за лояльний звіт). Усі ці практики роками виснажували держпідприємство. Наглядова рада стоїть перед вибором: справжній аудит і кадрові рішення — або мовчання, яке де-факто дорівнює співучасті. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Чоловік прокидається після жорсткої п’янки, дивиться, білизна випрана, попрасована, на стільчик повішена, на столі сніданок і пляшка пива. Дружина пішла на роботу не сказавши ні слова, без істерики. Він до сина: - Сину, що вчора було? - Тату, ти прийшов в 2:00, до дідька п’яний, впав на ліжко. А коли мама спробувала тебе роздягнути ти сказав: не чіпай, дурепо, я одружений!

🇮🇱🇺🇦 НАновости: всё, что связано с Израилем, Украиной, украинцами и евреями НАновости — это медиа, которое соединяет Израиль и Украину, рассказывает о жизни украинцев в Израиле и евреев в Украине, помогает понять общие корни, современные вызовы и путь наших общин. Мы — частная инициатива небольшой группы израильтян с украинскими корнями. Нас мало, у нас нет поддержки организаций или партий — мы делаем только то, что реально можем. Каждый, кто хочет помочь развитию проекта, может это сделать — детали есть на нашем сайте. ✨ 📍 Диаспора Голоса украинцев в Израиле и евреев в Украине. Пишем о жизни общин, интеграции, культурных инициативах, религиозной жизни, взаимопомощи и историях людей, чьи судьбы проходят между двумя странами. ✨ 📍 Это жизнь… Истории о репатриации, работе, адаптации, семье, идентичности и повседневности. Честный взгляд на то, как украинцы строят новую жизнь в Израиле и как еврейские семьи продолжают жить и сохранять традиции в Украине. ✨ 📍 Афиша Календарь украинских мероприятий и активностей в Израиле. Концерты, фестивали, встречи диаспоры, лекции, премьеры украинских фильмов, благотворительные инициативы, community-ивенты и культурные события по всей стране. Если в Израиле происходит что-то, связанное с Украиной — это появляется у нас. ✨ 📍 История и факты Глубокие связи двух народов: — еврейская история Украины; — вклад украинцев в становление Израиля; — исторические фигуры; — забытые факты и важные события; — то, что объясняет наш сегодняшний мир. 🌍 Пять языков — одна тема Мы публикуем материалы на русском, украинском, английском, иврите и французском языках, чтобы каждый мог читать новости в удобной языковой среде. 🔍 Как нас найти в поисковиках Просто вводите: НАновости НАновини NAnews ℹ️ Кто мы и как работаем Частное мнение о событиях в Израиле, Украине и мире группы израильтян с украинскими корнями. Сайт Nikk.Agency не связан ни с какими политическими партиями, организациями или движениями. Финансирование — исключительно из средств участников. НАновости — частное мнение про новости и события. 🔖 Хэштеги #НАновости #НАновини #NAnews