• 🌻 Какао-пончик - класичний, м'який і чудовий десерт, ідеально підходить для сніданку або перекусу.
    Приготування простого пончика
    (для форми 22-24 см)
    Мука 250 г
    Какао порошок: 60 г
    Яйце: 4 середніх
    Цукор: 250 г
    Олія сояшникова, або кукурудзяне 140 мл
    Цільне молоко (або вода) 200 мл
    Пів ч.л. розпушувавача
    Для смаку 1 флакон ванілі або щепотка солі
    🌻 Какао-пончик - класичний, м'який і чудовий десерт, ідеально підходить для сніданку або перекусу. Приготування простого пончика (для форми 22-24 см) Мука 250 г Какао порошок: 60 г Яйце: 4 середніх Цукор: 250 г Олія сояшникова, або кукурудзяне 140 мл Цільне молоко (або вода) 200 мл Пів ч.л. розпушувавача Для смаку 1 флакон ванілі або щепотка солі
    147views 4Plays
  • ПУЛЬС МОВИ

    Сьогодні мова сходить на жертовник,
    І слово з роду в рід стає законом.
    У пам'яті звучить глибоким тоном
    Той перший звук, який звучав гуртово.

    Входив він з молоком у наші мари,
    З казок старих сідав на підвіконня,
    І в пісні ріс, і з нами був в безсонні...
    Бо рідний звук не має бути марним.

    Та час жбурляє виклики у скроні
    І мову тисне вже чужий прислівник,
    Немов стирає слід кудись уліво.
    І раптом розумієш на осонні:

    Без мови ми мов порваний часопис:
    І букви є, але без сенсу опис...

    Мирослав Манюк
    21.02.2026
    #шекспірівський_сонет
    ПУЛЬС МОВИ Сьогодні мова сходить на жертовник, І слово з роду в рід стає законом. У пам'яті звучить глибоким тоном Той перший звук, який звучав гуртово. Входив він з молоком у наші мари, З казок старих сідав на підвіконня, І в пісні ріс, і з нами був в безсонні... Бо рідний звук не має бути марним. Та час жбурляє виклики у скроні І мову тисне вже чужий прислівник, Немов стирає слід кудись уліво. І раптом розумієш на осонні: Без мови ми мов порваний часопис: І букви є, але без сенсу опис... Мирослав Манюк 21.02.2026 #шекспірівський_сонет
    Like
    1
    109views
  • Ці булочки не тільки смачні, але й красиві.
    Я використала грушеву начинку (груша + цукор + лимонний сік + масло + кукурудзяний крохмаль).
    Для тих, хто любить хлібне мистецтво та смачну випічку, ось рецепт бріоші:

    100 г йогурту,
    130 г молока
    , 12 г сухих дріжджів,
    3 яйця,
    80 г цукру,
    60 г розтопленого масла,
    500 г хлібного борошна,
    *змішайте всі інгредієнти та залиште на 20 хвилин,
    *додайте
    70 г м’якого масла,
    5 г солі
    , *замішуйте, доки не утвориться клейковина,
    *розділіть тісто на дві частини
    , *додайте до однієї частини ці інгредієнти⬇️

    , *спочатку добре перемішайте:
    7 г какао-порошку
    , 4 г розчинної кави
    , 8 г гарячої води
    , *замішуйте, доки все не поєднається
    , *дайте тісту постояти 30 хвилин, *розтягніть та складіть, залиште для бродіння на одну годину,
    *розділіть тісто на невеликі шматочки (у мене по 40 г кожен)
    , *дайте відпочити 15 хвилин
    , *сформуйте булочки згідно з моїм відео, якщо хочете такої форми,
    *бродіння 30 хвилин
    , *змастіть булочки сумішшю яйце + молоко,
    *розігрійте духовку до... 200°C
    *випікати 15-20 хв
    *насолоджуйтесь гарними та смачними булочками
    Ці булочки не тільки смачні, але й красиві. Я використала грушеву начинку (груша + цукор + лимонний сік + масло + кукурудзяний крохмаль). Для тих, хто любить хлібне мистецтво та смачну випічку, ось рецепт бріоші: 100 г йогурту, 130 г молока , 12 г сухих дріжджів, 3 яйця, 80 г цукру, 60 г розтопленого масла, 500 г хлібного борошна, *змішайте всі інгредієнти та залиште на 20 хвилин, *додайте 70 г м’якого масла, 5 г солі , *замішуйте, доки не утвориться клейковина, *розділіть тісто на дві частини , *додайте до однієї частини ці інгредієнти⬇️ , *спочатку добре перемішайте: 7 г какао-порошку , 4 г розчинної кави , 8 г гарячої води , *замішуйте, доки все не поєднається , *дайте тісту постояти 30 хвилин, *розтягніть та складіть, залиште для бродіння на одну годину, *розділіть тісто на невеликі шматочки (у мене по 40 г кожен) , *дайте відпочити 15 хвилин , *сформуйте булочки згідно з моїм відео, якщо хочете такої форми, *бродіння 30 хвилин , *змастіть булочки сумішшю яйце + молоко, *розігрійте духовку до... 200°C *випікати 15-20 хв *насолоджуйтесь гарними та смачними булочками
    Like
    1
    221views 10Plays
  • "ПАНЯНКИ ЧАСУ"
    СЕ БО ПРЕДКИ НАШІ ВИДИВА МАЛИ, А МИ У МЕТАЛІ ЇХ КАРБУЄМО. ЖІНОЧІ ПОСТАТІ, НАЧЕ ТІНІ ЗАБУТИХ ЕПОХ, ДО НАС ПРОМОВЛЯЮТЬ. НЕ ШУКАЙТЕ ТУТ ЛИЦЬ РЕАЛЬНИХ, БО ЦЕ ВІДГОМІН СТОЛІТЬ, У РЕЛЬЄФ ВТІЛЕНІ.

    ТРИДЦЯТЬ ЛИКІВ У МЕТАЛІ ВИРІЗАНО. ВІД ВІКУ ТРИНАДЦЯТОГО, КОЛИ ПРАДАВНІ ЗВИЧАЇ СИЛУ МАЛИ ТА ПІДМУРКИ ДЕРЖАВ СТАВИЛИСЬ, ДО СХИЛУ ВІКУ ДВАДЦЯТОГО, І ДАЛІ — У ЧАСИ ПРИЙДЕШНІ, ЩО ЗА ОБРІЄМ ЗАЛІЗНИМ СХОВАНІ.

    МИ ЙШЛИ СТЕЖКАМИ ЗНАНЬ, ТА ДЖЕРЕЛА РІЗНІ БАЧИЛИ. НЕ КЛИЧТЕ НАС ДО ВІДПОВІДІ ЗА ТОЧНІСТЬ СУВОРУ, БО КОЖЕН КРАЙ — ТО НАША МРІЯ, А КОЖНЕ МІСТО — СЕРЦЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. У СУВОЇ ЦІ ВПЛЕТЕНО ІСКРИ ЦИФРОВОГО ВОГНЮ ДЛЯ ЗОРУ ЯСНОГО.

    СТУДЕНИЙ АЛЮМІНІЙ ДУХ ПРИЙНЯВ, А ПУДРА БРОНЗИ, МІДІ ТА ЛАТУНІ СЯЙВО ДАЛА. ГАРТУВАЛИ МИ МЕТАЛ ВОГНЕМ ТА МОЛОКОМ, ДОДАВАЛИ БАРВИ І КРАПЛЕЮ ПРОЗОРОЮ ЗАКРИЛИ. МІЛКІ МІРИ РОБІТ — ДЕСЯТЬ НА ТРИНАДЦЯТЬ САНТИМЕТРІВ.

    НЕ МАЙСТЕР ВІДОМИЙ ЦЕ ТВОРИВ, А МАНДРІВНИК ЧАСОМ, ЩО ПСЕВДОНІМОМ ПРИКРИВСЯ. НЕХАЙ ЖЕ ЦІ ЛИКИ СТАНУТЬ ДЛЯ ВАС БРАМОЮ ДО ВІЧНОЇ КРАСИ, ДЕ ВРОДА НЕ ЗГАСАЄ, А МЕТАЛ НЕ МОВЧИТЬ ТА НЕСЕ СВОЮ ДУМУ.
    ДЕН КАРБ
    "ПАНЯНКИ ЧАСУ" СЕ БО ПРЕДКИ НАШІ ВИДИВА МАЛИ, А МИ У МЕТАЛІ ЇХ КАРБУЄМО. ЖІНОЧІ ПОСТАТІ, НАЧЕ ТІНІ ЗАБУТИХ ЕПОХ, ДО НАС ПРОМОВЛЯЮТЬ. НЕ ШУКАЙТЕ ТУТ ЛИЦЬ РЕАЛЬНИХ, БО ЦЕ ВІДГОМІН СТОЛІТЬ, У РЕЛЬЄФ ВТІЛЕНІ. ТРИДЦЯТЬ ЛИКІВ У МЕТАЛІ ВИРІЗАНО. ВІД ВІКУ ТРИНАДЦЯТОГО, КОЛИ ПРАДАВНІ ЗВИЧАЇ СИЛУ МАЛИ ТА ПІДМУРКИ ДЕРЖАВ СТАВИЛИСЬ, ДО СХИЛУ ВІКУ ДВАДЦЯТОГО, І ДАЛІ — У ЧАСИ ПРИЙДЕШНІ, ЩО ЗА ОБРІЄМ ЗАЛІЗНИМ СХОВАНІ. МИ ЙШЛИ СТЕЖКАМИ ЗНАНЬ, ТА ДЖЕРЕЛА РІЗНІ БАЧИЛИ. НЕ КЛИЧТЕ НАС ДО ВІДПОВІДІ ЗА ТОЧНІСТЬ СУВОРУ, БО КОЖЕН КРАЙ — ТО НАША МРІЯ, А КОЖНЕ МІСТО — СЕРЦЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. У СУВОЇ ЦІ ВПЛЕТЕНО ІСКРИ ЦИФРОВОГО ВОГНЮ ДЛЯ ЗОРУ ЯСНОГО. СТУДЕНИЙ АЛЮМІНІЙ ДУХ ПРИЙНЯВ, А ПУДРА БРОНЗИ, МІДІ ТА ЛАТУНІ СЯЙВО ДАЛА. ГАРТУВАЛИ МИ МЕТАЛ ВОГНЕМ ТА МОЛОКОМ, ДОДАВАЛИ БАРВИ І КРАПЛЕЮ ПРОЗОРОЮ ЗАКРИЛИ. МІЛКІ МІРИ РОБІТ — ДЕСЯТЬ НА ТРИНАДЦЯТЬ САНТИМЕТРІВ. НЕ МАЙСТЕР ВІДОМИЙ ЦЕ ТВОРИВ, А МАНДРІВНИК ЧАСОМ, ЩО ПСЕВДОНІМОМ ПРИКРИВСЯ. НЕХАЙ ЖЕ ЦІ ЛИКИ СТАНУТЬ ДЛЯ ВАС БРАМОЮ ДО ВІЧНОЇ КРАСИ, ДЕ ВРОДА НЕ ЗГАСАЄ, А МЕТАЛ НЕ МОВЧИТЬ ТА НЕСЕ СВОЮ ДУМУ. ДЕН КАРБ
    228views
  • Сестри заліза та волі: Ганна та Марія

    У 1940-х роках, коли українська земля здригалася від гуркоту заліза, а густі ліси стали фортецею для нескорених, дві жінки йшли крізь вогонь, не опускаючи очей.

    Ганна та Марія. Сестри Галайди.

    Вони народилися на Львівщині, у селі Шпиколоси, де дух свободи передавався з молоком матері. Коли над Україною нависла темрява, дівчата не просто пішли в підпілля — вони стали «золотими ключами» від системи зв’язку УПА.

    Ганна (псевдо «Липа») та Марія (псевдо «Ганна») не мали золотих погонів, але тримали в руках нитки, якими керували сотнями бійців. Вони очолювали жіночу мережу ОУН Сокальщини, перетворивши звичайні хати на пункти незламності, а селянські двори — на надійні схованки.

    Сестри стали легендарними зв’язковими, що долали десятки кілометрів засніженими лісами, проносячи через ворожі блокпости шифровані звіти та накази командування. Їхня діяльність була настільки ефективною, що навіть у часи найжорстокіших облав зв’язок між округами не переривався ні на день. Вони організовували вишкіл для сотень інших дівчат, передаючи їм знання з медицини, конспірації та розвідки.

    — Якщо нас наздожене доля, — казала Ганна, — хай бачать нашу гідність, а не втому.

    — І якщо нам судилося стати тишею, — відповідала Марія, — то ця тиша буде гучнішою за грім.

    Вплив сестер на побратимів був неймовірним. Коли воїни бачили, як ці тендітні дівчата з посмішкою на обличчі йдуть у небезпеку, будь-яка зневіра зникала. Ганна та Марія були прикладом того, що боротьба за рідну землю не має обмежень — лише покликання. Вони створювали мережу допомоги пораненим, знаходили ліки там, де їх не було, і ставали опорою для родин тих, хто пішов у ліс.

    Але прийшов час великого випробування. У 1950 році через зраду їхню криївку було оточено. Їх намагалися зламати холодною тишею та залякати невідомістю. Їх змушували зректися своєї землі, своєї мови та одна одної. Кати не могли збагнути: як у цих серцях може жити стільки сили, що не підвладна жодному залізу?

    Але вони не видали жодного імені. Не проронили жодного слова, яке б заплямувало їхню честь чи поставило під удар інших. Вони обрали шлях вірності, залишившись незламними до останнього подиху.

    Бо Ганна та Марія довели: свободу не дарують, її не можна випросити — її виборюють кожним кроком.

    І хоча вороги намагалися стерти їхні імена з пам’яті, вони й досі живуть. У кожній жінці, яка сьогодні тримає стрій. У кожному голосі, що звучить над рідною землею. У кожному серці, яке знає: Україна — це воля, яку не спинити.

    Слава донькам України! Слава незламним сестрам!

    #fblifestyle #fblifestylechallenge #історіяУкраїни #незламні #сестриГалайди #силадуху
    Сестри заліза та волі: Ганна та Марія У 1940-х роках, коли українська земля здригалася від гуркоту заліза, а густі ліси стали фортецею для нескорених, дві жінки йшли крізь вогонь, не опускаючи очей. Ганна та Марія. Сестри Галайди. Вони народилися на Львівщині, у селі Шпиколоси, де дух свободи передавався з молоком матері. Коли над Україною нависла темрява, дівчата не просто пішли в підпілля — вони стали «золотими ключами» від системи зв’язку УПА. Ганна (псевдо «Липа») та Марія (псевдо «Ганна») не мали золотих погонів, але тримали в руках нитки, якими керували сотнями бійців. Вони очолювали жіночу мережу ОУН Сокальщини, перетворивши звичайні хати на пункти незламності, а селянські двори — на надійні схованки. Сестри стали легендарними зв’язковими, що долали десятки кілометрів засніженими лісами, проносячи через ворожі блокпости шифровані звіти та накази командування. Їхня діяльність була настільки ефективною, що навіть у часи найжорстокіших облав зв’язок між округами не переривався ні на день. Вони організовували вишкіл для сотень інших дівчат, передаючи їм знання з медицини, конспірації та розвідки. — Якщо нас наздожене доля, — казала Ганна, — хай бачать нашу гідність, а не втому. — І якщо нам судилося стати тишею, — відповідала Марія, — то ця тиша буде гучнішою за грім. Вплив сестер на побратимів був неймовірним. Коли воїни бачили, як ці тендітні дівчата з посмішкою на обличчі йдуть у небезпеку, будь-яка зневіра зникала. Ганна та Марія були прикладом того, що боротьба за рідну землю не має обмежень — лише покликання. Вони створювали мережу допомоги пораненим, знаходили ліки там, де їх не було, і ставали опорою для родин тих, хто пішов у ліс. Але прийшов час великого випробування. У 1950 році через зраду їхню криївку було оточено. Їх намагалися зламати холодною тишею та залякати невідомістю. Їх змушували зректися своєї землі, своєї мови та одна одної. Кати не могли збагнути: як у цих серцях може жити стільки сили, що не підвладна жодному залізу? Але вони не видали жодного імені. Не проронили жодного слова, яке б заплямувало їхню честь чи поставило під удар інших. Вони обрали шлях вірності, залишившись незламними до останнього подиху. Бо Ганна та Марія довели: свободу не дарують, її не можна випросити — її виборюють кожним кроком. І хоча вороги намагалися стерти їхні імена з пам’яті, вони й досі живуть. У кожній жінці, яка сьогодні тримає стрій. У кожному голосі, що звучить над рідною землею. У кожному серці, яке знає: Україна — це воля, яку не спинити. Слава донькам України! Слава незламним сестрам! #fblifestyle #fblifestylechallenge #історіяУкраїни #незламні #сестриГалайди #силадуху
    441views
  • #історія #речі
    Уявіть собі час, коли гарячі напої були справжнім випробуванням для пальців та порцеляни. До появи витонченої чашки з ручкою європейці намагалися пити чай чи шоколад із глибоких піал, запозичених у Китаю, обпікаючи руки та дедалі більше цінуючи терплячість східних мудреців. Але європейський побут вимагав комфорту, і так на світ з’явилася порцелянова чашка — квінтесенція затишку та аристократизму. ☕👑

    Секрет «білого золота» (так називали порцеляну) Європа намагалася розгадати століттями. Поки китайські майстри спокійно виготовляли напівпрозорий, як пелюстка лотоса, посуд, західні алхіміки змішували все підряд, намагаючись не підірвати власні лабораторії. Удача посміхнулася Йоганну Бетгеру лише у 1708 році в Мейсені. Це був технологічний прорив: порцеляна виявилася не лише красивою, а й неймовірно міцною та стійкою до термічних шоків. Нарешті можна було лити окріп, не боячись, що посуд розлетиться на друзки разом із вашими надіями на сніданок. 🏺🔥

    Ручка у чашки з'явилася не одразу. Це був чисто англійський «апгрейд» середини XVIII століття. Подейкують, що манірні леді втомилися балансувати гарячими піалами на кінчиках пальців. Додавання вушка перетворило акт споживання чаю на елегантний жест, де мізинець, що відстовбурчується, став негласною ознакою високого походження (або просто спробою втримати рівновагу). 🤏✨

    Порцелянова чашка стала головною героїнею світських пліток. Саме навколо неї будувалися стратегії заміжжя, обговорювалися державні перевороти та створювалися шедеври літератури. Тонка стінка чашки, крізь яку видно сонце, вважалася еталоном якості. Міф про те, що першим у чашку треба лити молоко, а вже потім чай (щоб не пошкодити дорогу порцеляну), досі живе в Англії, хоча сучасний посуд витримає навіть запуск у космос. ☀️🥛

    Сьогодні, у світі паперових стаканчиків та пластику, порцелянова чашка залишається останнім бастіоном церемоніальності. Вона змушує нас вирівняти спину, уповільнити темп і відчути, що чаювання — це не просто вживання рідини, а діалог із вічністю, де кожен ковток підкреслюється легким дзвоном вишуканої кераміки. 🌸🏙️
    #історія #речі Уявіть собі час, коли гарячі напої були справжнім випробуванням для пальців та порцеляни. До появи витонченої чашки з ручкою європейці намагалися пити чай чи шоколад із глибоких піал, запозичених у Китаю, обпікаючи руки та дедалі більше цінуючи терплячість східних мудреців. Але європейський побут вимагав комфорту, і так на світ з’явилася порцелянова чашка — квінтесенція затишку та аристократизму. ☕👑 Секрет «білого золота» (так називали порцеляну) Європа намагалася розгадати століттями. Поки китайські майстри спокійно виготовляли напівпрозорий, як пелюстка лотоса, посуд, західні алхіміки змішували все підряд, намагаючись не підірвати власні лабораторії. Удача посміхнулася Йоганну Бетгеру лише у 1708 році в Мейсені. Це був технологічний прорив: порцеляна виявилася не лише красивою, а й неймовірно міцною та стійкою до термічних шоків. Нарешті можна було лити окріп, не боячись, що посуд розлетиться на друзки разом із вашими надіями на сніданок. 🏺🔥 Ручка у чашки з'явилася не одразу. Це був чисто англійський «апгрейд» середини XVIII століття. Подейкують, що манірні леді втомилися балансувати гарячими піалами на кінчиках пальців. Додавання вушка перетворило акт споживання чаю на елегантний жест, де мізинець, що відстовбурчується, став негласною ознакою високого походження (або просто спробою втримати рівновагу). 🤏✨ Порцелянова чашка стала головною героїнею світських пліток. Саме навколо неї будувалися стратегії заміжжя, обговорювалися державні перевороти та створювалися шедеври літератури. Тонка стінка чашки, крізь яку видно сонце, вважалася еталоном якості. Міф про те, що першим у чашку треба лити молоко, а вже потім чай (щоб не пошкодити дорогу порцеляну), досі живе в Англії, хоча сучасний посуд витримає навіть запуск у космос. ☀️🥛 Сьогодні, у світі паперових стаканчиків та пластику, порцелянова чашка залишається останнім бастіоном церемоніальності. Вона змушує нас вирівняти спину, уповільнити темп і відчути, що чаювання — це не просто вживання рідини, а діалог із вічністю, де кожен ковток підкреслюється легким дзвоном вишуканої кераміки. 🌸🏙️
    Like
    1
    587views
  • #історія #події
    Остання зупинка «Скрябіна»: День, коли Україна втратила свого найщирішого критика та добряка 🎸
    ​2 лютого 2015 року стрічки новин розірвали серце мільйонам українців: «Загинув Андрій Кузьменко». Трагедія біля села Лозуватка на Дніпропетровщині сталася миттєво — зіткнення позашляховика музиканта з молоковозом не залишило шансів «чуваку», якого ми звикли називати просто Кузьмою.
    ​Більше, ніж музикант 🎤

    Кузьма Скрябін не просто писав пісні — він створював саундтрек до нашого життя. Від ранньої романтичної електроніки, яка занурювала в «Птахів» та «Казки», до гострої соціальної сатири пізніх років. Андрій був чи не єдиним у шоубізнесі, хто дозволяв собі говорити правду в очі політикам, не добираючи слів, і при цьому залишатися улюбленцем публіки. Його іронія була лікувальною, а сарказм щодо суспільних вад — влучним, як постріл. 🎯

    ​Пророк свого часу

    Його останні виступи та інтерв’ю були просякнуті болем за війну, корупцію та байдужість. Він не грав у патріотизм — він возив допомогу військовим без камер та пресрелізів, бо вважав це природним обов’язком, а не приводом для піару. Пісні «Лист до президентів» чи «Сука-війна» стали маніфестами, які й сьогодні, у 2026-му, звучать актуальніше, ніж будь-коли. 🕯️

    ​Людина-стихія 🌊

    Кузьма вчив нас простіше ставитися до життя, не боятися бути смішними та цінувати «людей, як кораблі», що проходять повз. Його загибель стала першою великою втратою нової української культури в часи війни, нагадавши всім нам: життя — це коротка дистанція, і важливо встигнути сказати головне тим, кого любиш.

    ​Хоча фізично Андрія немає з нами вже понад десятиліття, його голос звучить з кожного вікна, а його цитати стали народними мудростями. Він пішов на піку, залишивши по собі порожнечу, яку так і не зміг заповнити жоден інший артист. Бо копіювати стиль можна, а от скопіювати щирість — ніколи. 💔
    #історія #події Остання зупинка «Скрябіна»: День, коли Україна втратила свого найщирішого критика та добряка 🎸 ​2 лютого 2015 року стрічки новин розірвали серце мільйонам українців: «Загинув Андрій Кузьменко». Трагедія біля села Лозуватка на Дніпропетровщині сталася миттєво — зіткнення позашляховика музиканта з молоковозом не залишило шансів «чуваку», якого ми звикли називати просто Кузьмою. ​Більше, ніж музикант 🎤 Кузьма Скрябін не просто писав пісні — він створював саундтрек до нашого життя. Від ранньої романтичної електроніки, яка занурювала в «Птахів» та «Казки», до гострої соціальної сатири пізніх років. Андрій був чи не єдиним у шоубізнесі, хто дозволяв собі говорити правду в очі політикам, не добираючи слів, і при цьому залишатися улюбленцем публіки. Його іронія була лікувальною, а сарказм щодо суспільних вад — влучним, як постріл. 🎯 ​Пророк свого часу Його останні виступи та інтерв’ю були просякнуті болем за війну, корупцію та байдужість. Він не грав у патріотизм — він возив допомогу військовим без камер та пресрелізів, бо вважав це природним обов’язком, а не приводом для піару. Пісні «Лист до президентів» чи «Сука-війна» стали маніфестами, які й сьогодні, у 2026-му, звучать актуальніше, ніж будь-коли. 🕯️ ​Людина-стихія 🌊 Кузьма вчив нас простіше ставитися до життя, не боятися бути смішними та цінувати «людей, як кораблі», що проходять повз. Його загибель стала першою великою втратою нової української культури в часи війни, нагадавши всім нам: життя — це коротка дистанція, і важливо встигнути сказати головне тим, кого любиш. ​Хоча фізично Андрія немає з нами вже понад десятиліття, його голос звучить з кожного вікна, а його цитати стали народними мудростями. Він пішов на піку, залишивши по собі порожнечу, яку так і не зміг заповнити жоден інший артист. Бо копіювати стиль можна, а от скопіювати щирість — ніколи. 💔
    Sad
    3
    491views 1 Shares
  • Коли техніка в домі перетворюється на цеглу, перемагає той, хто має стратегічний запас їжі, яку не треба готувати.

    Гранола — це твій особистий павербанк, тільки для організму.
    Вона готова до вживання одразу з пачки.
    🥣 Немає світла? Не проблема.
    🔥 Немає газу? Не треба.
    🥛 Зіпсувалося молоко? Залий соком або похрумти сухою (це теж смачно).

    🎁 Акція для блекаутів:
    Купуєш 1 кг улюбленого смаку — отримуєш ще 250 г у подарунок!

    Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити!

    Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #корисно #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    Коли техніка в домі перетворюється на цеглу, перемагає той, хто має стратегічний запас їжі, яку не треба готувати. Гранола — це твій особистий павербанк, тільки для організму. Вона готова до вживання одразу з пачки. 🥣 Немає світла? Не проблема. 🔥 Немає газу? Не треба. 🥛 Зіпсувалося молоко? Залий соком або похрумти сухою (це теж смачно). 🎁 Акція для блекаутів: Купуєш 1 кг улюбленого смаку — отримуєш ще 250 г у подарунок! Щоб замовити гранолу переходьте за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити! Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #корисно #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн
    963views
  • Кокосово-вишневі тістечка "барбі"

    Інгредієнти:
    ▫️яйця 4шт
    ▫️сіль
    ▫️молоко 2.5% 500г
    ▫️какао 20г
    ▫️борошно 180г
    ▫️олія 20г

    Крем:
    ▫️сметана 20% 600г
    ▫️цукор 70г
    ▫️шоколад 90г
    ▫️вершки 33% 50г

    Прошарок:
    ▫️вишня 300г
    ▫️цукор 80г
    ▫️цедра 1/2 лимона
    ▫️крохмаль 20г

    Ганаш:
    ▫️шоколад 90г
    ▫️вершки 33% 50г
    Кокосово-вишневі тістечка "барбі" Інгредієнти: ▫️яйця 4шт ▫️сіль ▫️молоко 2.5% 500г ▫️какао 20г ▫️борошно 180г ▫️олія 20г Крем: ▫️сметана 20% 600г ▫️цукор 70г ▫️шоколад 90г ▫️вершки 33% 50г Прошарок: ▫️вишня 300г ▫️цукор 80г ▫️цедра 1/2 лимона ▫️крохмаль 20г Ганаш: ▫️шоколад 90г ▫️вершки 33% 50г
    371views 1Plays
  • #поезія
    В кутку старої скрині, в глибині,
    Де сплять роки, загорнуті в чекання,
    Лежить вона — розрада у вбранні,
    Останнє мамине німе послання.
    Я розгорну тернову пам’ять ту,
    Яку матуся на плечах носила.
    Вдихну крізь роки ніжну гіркоту —
    У ній була її незламна сила.
    Загорнуся в обійми вовняні,
    Притисну до щоки яскраві квіти.
    І знову я дитина, і мені
    Є де від бурь і від вітрів спочити.
    Здається, пахне хлібом, чебрецем,
    І теплим молоком, і літнім садом.
    Матуся лагідно торкнеться до лиця,
    І біль розійдеться вечірнім зорепадом.
    Та хустка — не тканина, а душа,
    Що зігріва, хоч мами вже немає.
    Коли самотність серце розруша,
    Вона мене, мов крилами, вкриває.
    Сумую, мамо… Твій терновий цвіт
    Прихистком став моїм єдиним.
    Крізь цю хустину бачу досі світ
    Як у дитинстві - тихим і спокійним.

    Ольга Соколовська
    #поезія В кутку старої скрині, в глибині, Де сплять роки, загорнуті в чекання, Лежить вона — розрада у вбранні, Останнє мамине німе послання. Я розгорну тернову пам’ять ту, Яку матуся на плечах носила. Вдихну крізь роки ніжну гіркоту — У ній була її незламна сила. Загорнуся в обійми вовняні, Притисну до щоки яскраві квіти. І знову я дитина, і мені Є де від бурь і від вітрів спочити. Здається, пахне хлібом, чебрецем, І теплим молоком, і літнім садом. Матуся лагідно торкнеться до лиця, І біль розійдеться вечірнім зорепадом. Та хустка — не тканина, а душа, Що зігріва, хоч мами вже немає. Коли самотність серце розруша, Вона мене, мов крилами, вкриває. Сумую, мамо… Твій терновий цвіт Прихистком став моїм єдиним. Крізь цю хустину бачу досі світ Як у дитинстві - тихим і спокійним. Ольга Соколовська
    Like
    2
    396views
More Results