#ШІ #ліричний_нарис #ода_природі Репетиція Тиші Осінь. Вона не приходить — вона перетікає, як витончений, густий сироп, що повільно огортає світ. Вона не є простою зміною календарних дат; це стан душі, вистражданий дозвіл на спокій, на інтроспекцію, на ту особливу, крихку меланхолію, яка не руйнує, а натомість – вивільняє простір для світла. Це пора року, коли природа, втомлена від бучної літньої опери, починає свою сольну партію, зіграну на струнах печалі, але виконану з такою філігранною майстерністю, що від неї перехоплює подих. Осінь — це елегантна дама, що неквапно скидає свої шовкові, зелені шати, замінюючи їх на парчу візантійського золота. Вона — золоте знеболювальне для літніх ран, розчарувань і недосконалих обіцянок. З кожним опалим листом повітря стає прозорішим, немов знімається шар пилу з поверхні світу, і ми нарешті бачимо речі у їхній оголеній, бездоганній суті. Пройдіться осіннім лісом. Тут не листя, а візерунок, витканий зі сновидінь. Кожен клен чи береза — це художник-абстракціоніст, який залишив свій останній, найяскравіший шедевр. Вони дарують нам не просто відтінки жовтого: це мідь, розплавлена на вогні згасаючого дня, це колір старого коньяку, що набрав сили у дубовій бочці часу, це шафран, змішаний із золотом іржі. Листя, що падає, — це не смерть, а трансформація: кожен лист є остання, найдорожча монета, кинута у бездонну скарбницю землі, що забезпечить весняне відродження. Коли Ви ступаєте по цьому килиму, кожен шелест — це крок часу, що несе відбиток кожної минулої секунди. Це тихий годинник, що нагадує про плинність, але робить це так ніжно, що смуток перетворюється на естетичне задоволення. Змінюється не лише візуальний, а й ароматичний ландшафт. Повітря стає густим, майже оксамитовим. Воно пахне гіркотою дубової кори, що промокла під ранковим дощем, солодкістю ферментованих, гниючих яблук, які не встигли зібрати, і терпким, обіцяним димом від перших багать, що розпалюють, щоб зігріти душу. Цей запах — це ностальгія, що має матеріальну, відчутну форму. Він проникає глибоко, викликаючи образи з минулого, які були настільки приховані, що Ви забули про їхнє існування. Це як несподіваний привіт від забутої дитячої мрії. А вода… Річки та озера стають дзеркалом для печалі неба. Вони втрачають свою літню, грайливу прозорість, стаючи важкими, інертними, ніби чекають інструкцій від космосу. Їхня поверхня — витончений, матовий кришталь, що затамував подих, очікуючи на перший, обережний удар морозу. По ній пливуть хмари, відображаючи небо, яке стало низьким, свинцевим, але в якому все ще можна побачити крихітні, неймовірно яскраві проблиски небесного сапфіру, що сяють, як нагадування про вічну весну. Хмари, ці масивні, ватяні кораблі, тепер пливуть не до літніх портів радості, а до невідомих гаваней зимового сну. І ось приходить туман. Він — це дихання вічності. Це поезія, написана молоком на світанковій папері. Він стирає межі між реальністю і спогадом, між деревом, яке є, і деревом, яке було. Туман перетворює звичайний парк на фантасмагорію, де кожен силует — це архетип, де кожна лавка — філософський причал. Це мить, коли світ зізнається у своїй ілюзорності, дозволяючи нам повірити, що за наступним молочним завісою можна зустріти свою юність. Осінь дарує нам рідкісну можливість спостерігати за малими життями, які готуються до великої паузи. Гнізда, покинуті птахами, висять на гілках, як архітектурні шедеври покинутого щастя. Вони — порожні, але не мертві, лише законсервовані до наступного сезону. Тонкі, срібні філіграні павутини розтягнуті між гілками, створені не для лову комах, а ніби для вловлювання світла — останнього, розсіяного, безпосереднього світла. Для ліричного "Я" осінь — це час інтроспекції, час, коли митець нарешті отримує дозвіл на печаль, щоб очистити свій внутрішній простір. Це не час для активних дій, а для дегустації почуттів. Роздуми про плинність часу стають не гнітючими, а навпаки, елегантно заспокійливими. Ми приймаємо, що краса має свою кульмінацію і своє завершення. Це смуток не як руйнування, а як вишукане, ідеальне очікування. Осінь — це остання, найяскравіша спроба втримати колір перед білою капітуляцією. Це прощальний бал, де кожен рух листка, кожен промінь сонця, що ковзає по мокрій корі, є танцем на межі небуття. Але у цій елегії є глибока, безмовна обіцянка. Осіння земля — це постіль, яку ретельно готують для сну, дбайливо застеляючи її різнокольоровою ковдрою. Ніжність осені полягає саме у її безумовній згоді з необхідністю змін. Вона не бореться з неминучим, а перетворює його на мистецтво. Коли Ви вдихаєте осіннє повітря, Ви вдихаєте чисте почуття. Це не смуток, а катарсис. Це особливе, очищене відчуття життя, яке дає сили чекати нової, яскравої весни. Осінь є доказом того, що завершення може бути бездоганним. І в цій бездоганності ми знаходимо справжній, тремтливий спокій.

Не беріть цукерки, поки не побачите цю техніку, що підкорює світ! Інгредієнти: Шматочок молока Kinder: 20 штук; Печиво: 350 г; Вершкове масло: 180 г; Вершковий сир: 400 г; Цукрова пудра: 120 г; Збиті вершки: 800 мл; Згущене молоко: 300 г; Насичений жир: 300 г; Молоко: 200 мл; Какао: 1 грам; Полуниця: 4 шт.; Для приготування напою: Швидкорозчинна кава: 20 г; Цукор: 5 г; Темний шоколад: 40 г

Смачні та ароматні пиріжки з яблуками🍎 September 12, 2023 Інгредієнти: •🥛молоко - 250мл •🥄дріжджі - 25г або 8г сухих •🍬цукор - 100г •🍥ванільний екстракт декілька крапель •🥚1 яйце + 1 білок •🧈масло - 50г •🥃коньяк - 1ст.л. •🧂сіль - 1/2ч.л. •🌾борошно - 530-550г •🍶олія - 2ст.л. Для начинки: •🍎яблука- 700г •🍬цукор - 2ст.л. •🧈масло - 15г Для змащування пиріжків: •🥚1жовток + 1ст.л. молока Приготування: 1.У миску вливаємо тепле молоко, додаємо дріжджі, цукор, ванільний екстракт або ванільний цукор, сіль, перемішуємо, потім додаємо 1яйце + 1білок, розтоплене масло, коньяк, перемішуємо. До рідини всипаємо просіяне борошно, гарно замішуємо тісто, воно буде липке та тягнутися. 2.Потім вливаємо олію і, не вимішуючи, підминаємо тісто і формуємо кульку.Кладемо його у миску змащену олією, накриваємо і ставимо в тепле місце приблизно на годину. 3.Яблука ріжемо невеликим кубиком, збризкуємо лимонним соком. На пательні топимо масло та цукор, додаємо яблука, тушкуємо до м‘якості, в кінці додаємо корицю, знімаємо та охолоджуємо. 4.Коли підійшло, ділимо його на 19частин по 55г кожна.Кульки накриваємо, щоб не обвітрювалися.Кожну частину обминаємо, викладаємо начинку, защіпуємо та перекладаємо на деко. Сформованим пиріжкам даємо 15хв відпочити. Потім змащуємо їх сумішшю жовтка та молока, ставимо в розігріту духовку 170 градусів на 15-20хв. Смачного❤️

Солоденьке до чаю Інгредієнти: ▫️яйце-1шт ▫️сіль-1/3ч.л ▫️цукор-50г ▫️вершкове масло-30г ▫️борошно -1.5склянки ▫️молоко-100мл ▫️оцет-1ч.л Сироп: ▫️цукор-1.5скянки ▫️вода-1/2склянки

Всесвітній день шкільного молока Всесвітній день шкільного молока (World School Milk Day) відзначається у всьому світі в останню середу вересня кожного року. Це день визнання користі шкільного молока для здоров’я та важливості програм шкільного харчування, які надають молоко безпосередньо учням.

🍳 Ідея поживного перекусу, як альтернатива канапкам так і повноцінний сніданок: Солоні мафіни з шинкою та сиром 🥧 • Яйця – 2 шт. • Молоко – 150 мл • Олія рослинна або оливкова – 70 мл • Борошно – 200 г • Розпушувач – 1,5 ч.л. • Сіль – ½ ч.л. • Чорний перець – за смаком • Шинка/лікарська ковбаска/сосиски – 120 г (дрібні кубики) • Моцарела – 120 г (також кубики або терта) • Зелень (петрушка, кріп або зелена цибуля) – невеликий пучок • Кукурудза/черрі (чи інші доповнення за вашим смаком) 1. У мисці збий яйця з молоком і олією. 2. Додай просіяне борошно, розпушувач, сіль та перець. Перемішай до однорідності. 3. Вмішай шинку, моцарелу та подрібнену зелень. 4. Розклади тісто у форми для мафінів (зручно використовувати силіконові або паперові капсули). 5. Випікай при 180°C 20–25 хвилин, поки мафіни не стануть рум’яними. 6. Дай охолонути кілька хвилин і подавай теплими або холодними.

#цікаве У Нігерії пишні форми вважають символом багатства та високого статусу 👑. Струнким дівчатам складніше вийти заміж, адже повнота асоціюється з достатком і престижем родини. 🍲 Саме тому з’явилися «будинки відгодовування». Вони нагадували санаторії: дівчата жили там місяцями й отримували калорійні страви. За пів року наречена могла подвоїти власну вагу. 🧠 ЦІКАВО ЗНАТИ: ✅ У багатьох народів Західної Африки казали: «повна дружина — щаслива сім’я». ✅ Для швидшого набору ваги використовували суміші з медом і молоком. ⚖️ Хоча влада заборонила такі практики, підпільні заклади працюють і досі — попит залишається високим.

#притча Вміння віддавати Один багач запитав у приятеля: — Чому мене всі називають жадібним, коли відомо, що я розпорядився передати після моєї смерті все, що я маю, на благодійні цілі? — У відповідь, — сказав друг, — я дозволю собі розповісти про те, як свиня скаржилася корові, що до неї погано ставляться: «Люди завжди говорять про твою доброту та очі з поволокою. Звичайно, ти даєш їм молоко та масло, але ж я даю людям набагато більше: ковбаси, стегенця та відбивні, кістки, шкіру та щетину! І все одно ніхто мене не любить. Чому так?» Корова трохи подумала і відповіла: «Може, тому, що я все даю ще за свого життя?» Ошо

#поезія ВЗАЄМНІСТЬ ти живеш собі десь і пливеш мов ріка і крізь мене наскрізь протікаєш я по суті не відаю хто ти така та і ти мене майже не знаєш ну а води твої — то прозорі мов скло а то мед молоко і олія часом чується холод а часом тепло і впливати на це я не вмію але вмію спливати в потоках твоїх аж до дельти до виходу в море де крізь вітер вчувається тихий твій сміх де і хвилі хвилюються хором розчиняюсь у солоді і в молоці розтікаюся думкою всюди залишаюсь в тобі як піщинка в руці і побуду отак і пребуду Іздрик

Шоколадний бісквіт - яйця 3шт. - цукор 75г. - ванільний цукор 1 уп. - олія 25г. - борошно 60г. - какао 25-30г. - розпувач 8г. Випікати 175 градусів Цельсія 15хв. духовка розігріта У мене бісквіт 35*27см. Крем - згущене молоко 1 банка - крем сир 220г. Глазур - шоколад молочний 100-120г. ( розтопити на водяній бані) - олія 2-3ст.л. - горіхи 60г.