• НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

    Хто ми? Які? Звідки? Ці запитання завжди з нами. Відповіді на них шукаємо всюди, усіх слухаємо й усіх запитуємо. Наддніпрянські легенди стверджують, що перші люди-велетні з'явилися на берегах могутньої ріки, яка несла свої води крізь болота, ліси, гори й степи ще до створення сонця. Жили вони в темряві й почувалися досить упевнено в безмежному чорному просторі. Коли ж на небі народилося світло, сполошилися люди й, піднявшись на високі могили, почали плювати на вогняну кулю. Бог прокляв їх за це й перетворив на кам'яних ідолів. І досі вони стоять на вершинах степових курганів, зберігаючи у своїх мовчазних порожніх очах таємницю сонячної іскри. Так у народних переказах. А як насправді? Хто він, наш далекий предок? Степові вітри доносять його голос із курної, оповитої вранішнім вогким серпанком доби кам'яного віку. Чимало величних природних пам'яток нашої землі так чи інакше помічені присутністю первісної людини. Десятки тисяч років тому вона легко знаходила на нинішньому українському терені затишні й зручні місця для стоянок, де будувала житла з кісток мамонтів і розпалювала великі багаття в печерах.

    З відривного календаря "Криниченька" за 27 січня.
    ----------
    НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ Хто ми? Які? Звідки? Ці запитання завжди з нами. Відповіді на них шукаємо всюди, усіх слухаємо й усіх запитуємо. Наддніпрянські легенди стверджують, що перші люди-велетні з'явилися на берегах могутньої ріки, яка несла свої води крізь болота, ліси, гори й степи ще до створення сонця. Жили вони в темряві й почувалися досить упевнено в безмежному чорному просторі. Коли ж на небі народилося світло, сполошилися люди й, піднявшись на високі могили, почали плювати на вогняну кулю. Бог прокляв їх за це й перетворив на кам'яних ідолів. І досі вони стоять на вершинах степових курганів, зберігаючи у своїх мовчазних порожніх очах таємницю сонячної іскри. Так у народних переказах. А як насправді? Хто він, наш далекий предок? Степові вітри доносять його голос із курної, оповитої вранішнім вогким серпанком доби кам'яного віку. Чимало величних природних пам'яток нашої землі так чи інакше помічені присутністю первісної людини. Десятки тисяч років тому вона легко знаходила на нинішньому українському терені затишні й зручні місця для стоянок, де будувала житла з кісток мамонтів і розпалювала великі багаття в печерах. З відривного календаря "Криниченька" за 27 січня. ----------
    205views
  • НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

    Хто ми? Які? Звідки? Ці запитання завжди з нами. Відповіді на них шукаємо всюди, усіх слухаємо й усіх запитуємо. Наддніпрянські легенди стверджують, що перші люди-велетні з'явилися на берегах могутньої ріки, яка несла свої води крізь болота, ліси, гори й степи ще до створення сонця. Жили вони в темряві й почувалися досить упевнено в безмежному чорному просторі. Коли ж на небі народилося світло, сполошилися люди й, піднявшись на високі могили, почали плювати на вогняну кулю. Бог прокляв їх за це й перетворив на кам'яних ідолів. І досі вони стоять на вершинах степових курганів, зберігаючи у своїх мовчазних порожніх очах таємницю сонячної іскри. Так у народних переказах. А як насправді? Хто він, наш далекий предок? Степові вітри доносять його голос із курної, оповитої вранішнім вогким серпанком доби кам'яного віку. Чимало величних природних пам'яток нашої землі так чи інакше помічені присутністю первісної людини. Десятки тисяч років тому вона легко знаходила на нинішньому українському терені затишні й зручні місця для стоянок, де будувала житла з кісток мамонтів і розпалювала великі багаття в печерах.

    З відривного календаря "Криниченька" за 27 січня.
    ----------
    НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ Хто ми? Які? Звідки? Ці запитання завжди з нами. Відповіді на них шукаємо всюди, усіх слухаємо й усіх запитуємо. Наддніпрянські легенди стверджують, що перші люди-велетні з'явилися на берегах могутньої ріки, яка несла свої води крізь болота, ліси, гори й степи ще до створення сонця. Жили вони в темряві й почувалися досить упевнено в безмежному чорному просторі. Коли ж на небі народилося світло, сполошилися люди й, піднявшись на високі могили, почали плювати на вогняну кулю. Бог прокляв їх за це й перетворив на кам'яних ідолів. І досі вони стоять на вершинах степових курганів, зберігаючи у своїх мовчазних порожніх очах таємницю сонячної іскри. Так у народних переказах. А як насправді? Хто він, наш далекий предок? Степові вітри доносять його голос із курної, оповитої вранішнім вогким серпанком доби кам'яного віку. Чимало величних природних пам'яток нашої землі так чи інакше помічені присутністю первісної людини. Десятки тисяч років тому вона легко знаходила на нинішньому українському терені затишні й зручні місця для стоянок, де будувала житла з кісток мамонтів і розпалювала великі багаття в печерах. З відривного календаря "Криниченька" за 27 січня. ----------
    186views
  • #історія #речі
    Наперсток: Маленький лицарський шолом для великої праці 🧵
    Якщо ви думаєте, що наперсток — це просто крихітний металевий ковпачок, який загубився в бабусиній скриньці для шиття, то ви глибоко помиляєтеся. Це один із найдавніших винаходів людства, який протягом тисячоліть рятував пальці майстрів від кривавих мозолів, а іноді навіть служив символом любові та статусу.

    🧤 Захист, старіший за піраміди

    Люди почали шити одяг ще в кам’яному віці, використовуючи кістяні голки та жили тварин. Щоб проштовхнути таку «голку» крізь грубу шкіру мамонта, потрібна була чимала сила, і пальці страждали першими. Найдавніші наперстки робили з товстої шкіри, золота, бронзи або навіть слонової кістки. Археологи знаходили такі девайси в руїнах Помпеї та в давньоєгипетських гробницях. Тоді наперсток був не просто інструментом, а справжнім «лицарським шоломом» для подушечки пальця.

    💍 Від кохання до прагматизму

    У Середньовіччі та в епоху Відродження наперстки стали ювелірними виробами. Чоловіки дарували своїм обраницям срібні та золоті наперстки, прикрашені емаллю, дорогоцінним камінням та вигравіруваними девізами на кшталт «Праця в радість».
    Цікавий факт: до появи обручок у деяких громадах (наприклад, у пуритан) нареченим дарували саме наперстки. Жінки зрізали нижню частину, перетворюючи її на кільце, яке можна було носити на знак заручин, не порушуючи суворих релігійних заборон на прикраси.

    ⚙️ Промислова революція та «ямки»

    Ви колись замислювалися, навіщо на наперстку ці маленькі заглиблення (лунки)? Це не декор. Без них голка просто зісковзувала б із металевої поверхні прямо вам під ніготь. До XVIII століття ці ямки робили вручну спеціальним зубилом. Лише з початком масового виробництва наперстки стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні — сталевими, легкими та ідеально функціональними.

    🏠 Більше ніж шиття

    Наперсток залишив слід і в культурі.
    У грі «Монополія» одна з класичних фішок — саме наперсток (хоча в останніх версіях його замінили, що викликало хвилю обурення у фанатів).
    У казці про Пітера Пена Венді дарує Пітеру наперсток, і той, не знаючи, що таке поцілунок, вважає, що це саме він і є.
    В англійській мові є вислів "just a thimbleful" (лише на наперсток), що означає мізерну кількість чогось, зазвичай напою.

    ✨ Філософія дрібниці

    Наперсток — це гімн ручній праці. У світі, де одяг шиють роботи, він нагадує нам про часи, коли кожна річ створювалася годинами, стібок за стібком. Це предмет, який вчить терпінню: він каже нам, що навіть найскладнішу роботу можна виконати, якщо захистити себе від болю і рухатися вперед по одному міліметру за раз.
    #історія #речі Наперсток: Маленький лицарський шолом для великої праці 🧵 Якщо ви думаєте, що наперсток — це просто крихітний металевий ковпачок, який загубився в бабусиній скриньці для шиття, то ви глибоко помиляєтеся. Це один із найдавніших винаходів людства, який протягом тисячоліть рятував пальці майстрів від кривавих мозолів, а іноді навіть служив символом любові та статусу. 🧤 Захист, старіший за піраміди Люди почали шити одяг ще в кам’яному віці, використовуючи кістяні голки та жили тварин. Щоб проштовхнути таку «голку» крізь грубу шкіру мамонта, потрібна була чимала сила, і пальці страждали першими. Найдавніші наперстки робили з товстої шкіри, золота, бронзи або навіть слонової кістки. Археологи знаходили такі девайси в руїнах Помпеї та в давньоєгипетських гробницях. Тоді наперсток був не просто інструментом, а справжнім «лицарським шоломом» для подушечки пальця. 💍 Від кохання до прагматизму У Середньовіччі та в епоху Відродження наперстки стали ювелірними виробами. Чоловіки дарували своїм обраницям срібні та золоті наперстки, прикрашені емаллю, дорогоцінним камінням та вигравіруваними девізами на кшталт «Праця в радість». Цікавий факт: до появи обручок у деяких громадах (наприклад, у пуритан) нареченим дарували саме наперстки. Жінки зрізали нижню частину, перетворюючи її на кільце, яке можна було носити на знак заручин, не порушуючи суворих релігійних заборон на прикраси. ⚙️ Промислова революція та «ямки» Ви колись замислювалися, навіщо на наперстку ці маленькі заглиблення (лунки)? Це не декор. Без них голка просто зісковзувала б із металевої поверхні прямо вам під ніготь. До XVIII століття ці ямки робили вручну спеціальним зубилом. Лише з початком масового виробництва наперстки стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні — сталевими, легкими та ідеально функціональними. 🏠 Більше ніж шиття Наперсток залишив слід і в культурі. У грі «Монополія» одна з класичних фішок — саме наперсток (хоча в останніх версіях його замінили, що викликало хвилю обурення у фанатів). У казці про Пітера Пена Венді дарує Пітеру наперсток, і той, не знаючи, що таке поцілунок, вважає, що це саме він і є. В англійській мові є вислів "just a thimbleful" (лише на наперсток), що означає мізерну кількість чогось, зазвичай напою. ✨ Філософія дрібниці Наперсток — це гімн ручній праці. У світі, де одяг шиють роботи, він нагадує нам про часи, коли кожна річ створювалася годинами, стібок за стібком. Це предмет, який вчить терпінню: він каже нам, що навіть найскладнішу роботу можна виконати, якщо захистити себе від болю і рухатися вперед по одному міліметру за раз.
    Love
    Like
    3
    380views
  • #історія #речі
    Стілець — це, мабуть, найперший доказ того, що людство остаточно вирішило: вистачить з нас біганини за мамонтами, настав час елегантно посидіти 🙂. До появи цього чотириногого друга наші предки задовольнялися холодним камінням або сирою землею, що навряд чи сприяло глибоким філософським роздумам. Стілець став тим самим п’єдесталом, який підняв людину над пилом буття, додавши її хребту гідності, а п’ятій точці — комфорту. 🪑

    В Стародавньому Єгипті стілець був не просто меблевим виробом, а справжнім соціальним маркером. Якщо у вас був стілець зі спинкою та підлокітниками, ви — фараон або принаймні дуже поважний вельможа. Всі інші сором’язливо тулилися на низьких табуретках або просто на власних п'ятах. Фактично, історія стільця — це історія боротьби за право не стояти. Тільки уявіть: тисячоліттями люди вигадували дедалі витонченіші способи прилаштувати свій таз, перетворюючи звичайну дошку на витвори мистецтва з лев’ячими лапами замість ніжок. 🦁✨

    Справжній «меблевий переворот» стався у XIX столітті завдяки Міхаелю Тонету. Цей геній винайшов спосіб гнути деревину під парою, подарувавши світові легендарний «віденський стілець» №14. Це був такий собі автомат Калашникова у світі меблів: легкий, міцний і неймовірно дешевий. Його можна було розібрати на шість частин, запакувати в ящик і відправити в будь-яку точку планети. Кажуть, що під час одного з випробувань Тонет скинув стілець з Ейфелевої вежі — і той вижив. Можливо, це лише маркетологічна байка, але вона ідеально підкреслює живучість цього дизайну, який і досі прикрашає кожну другу кав’ярню. ☕️🇫🇷

    Сьогодні стілець — це поле для експериментів: від мінімалістичного пластику до ергономічних геймерських крісел, які виглядають як кабіна пілота винищувача. Ми сидимо на них, коли працюємо, коли їмо і коли просто не знаємо, куди себе подіти. Стілець — це мовчазний свідок великих відкриттів і тихих сімейних драм. І хоча лікарі лякають нас, що «сидіння — це нове куріння», ми все одно не готові проміняти свій улюблений трон на стояче робоче місце. Бо, зрештою, кожна людина заслуговує на свій маленький острівець стабільності на чотирьох ніжках. 🛋️👑
    #історія #речі Стілець — це, мабуть, найперший доказ того, що людство остаточно вирішило: вистачить з нас біганини за мамонтами, настав час елегантно посидіти 🙂. До появи цього чотириногого друга наші предки задовольнялися холодним камінням або сирою землею, що навряд чи сприяло глибоким філософським роздумам. Стілець став тим самим п’єдесталом, який підняв людину над пилом буття, додавши її хребту гідності, а п’ятій точці — комфорту. 🪑 В Стародавньому Єгипті стілець був не просто меблевим виробом, а справжнім соціальним маркером. Якщо у вас був стілець зі спинкою та підлокітниками, ви — фараон або принаймні дуже поважний вельможа. Всі інші сором’язливо тулилися на низьких табуретках або просто на власних п'ятах. Фактично, історія стільця — це історія боротьби за право не стояти. Тільки уявіть: тисячоліттями люди вигадували дедалі витонченіші способи прилаштувати свій таз, перетворюючи звичайну дошку на витвори мистецтва з лев’ячими лапами замість ніжок. 🦁✨ Справжній «меблевий переворот» стався у XIX столітті завдяки Міхаелю Тонету. Цей геній винайшов спосіб гнути деревину під парою, подарувавши світові легендарний «віденський стілець» №14. Це був такий собі автомат Калашникова у світі меблів: легкий, міцний і неймовірно дешевий. Його можна було розібрати на шість частин, запакувати в ящик і відправити в будь-яку точку планети. Кажуть, що під час одного з випробувань Тонет скинув стілець з Ейфелевої вежі — і той вижив. Можливо, це лише маркетологічна байка, але вона ідеально підкреслює живучість цього дизайну, який і досі прикрашає кожну другу кав’ярню. ☕️🇫🇷 Сьогодні стілець — це поле для експериментів: від мінімалістичного пластику до ергономічних геймерських крісел, які виглядають як кабіна пілота винищувача. Ми сидимо на них, коли працюємо, коли їмо і коли просто не знаємо, куди себе подіти. Стілець — це мовчазний свідок великих відкриттів і тихих сімейних драм. І хоча лікарі лякають нас, що «сидіння — це нове куріння», ми все одно не готові проміняти свій улюблений трон на стояче робоче місце. Бо, зрештою, кожна людина заслуговує на свій маленький острівець стабільності на чотирьох ніжках. 🛋️👑
    Like
    2
    442views
  • 🤪Біологічний вік проти паспортного
    🤔Або чому деякі в 35 виглядають на 25, а деякі в 35 уже на всі 45

    🪞Паспорт каже одне, а дзеркало й самопочуття — зовсім інше. Є речі, які старять нас не роками, а буквально «на клітинному рівні».
    І найгірше — ми самі їх собі даємо щодня.

    🔽Ось головні прискорювачі старіння, про які всі чули, але мало хто сприймає серйозно:

    1️⃣Сонце без захисту ☀️
    Сонечко — це вітамін D і гарний настрій. Але коли ви смажетеся годинами без SPF, ультрафіолет руйнує колаген і еластин. Це ніби ви кожен раз трохи «підпалюєте» шкіру зсередини.
    Результат: зморшки раніше часу, пігментні плями, шкіра стає тонкою і сухою наче папір.
    📎Приклад із життя: люди, які 10–15 років активно засмагали без захисту, у 40 часто виглядають старше тих, хто завжди ховався в тіні або мазався SPF 50.

    2️⃣Цукор і все солоденьке 🍮
    Тут найболючіше. Тістечка, газовки, соки з пакетів, йогурти з добавками, батончики, круасани — усе це цукор.
    Коли його забагато, у крові починається глікація: цукор буквально «приклеюється» до колагену і робить його жорстким і ламким. Шкіра втрачає пружність, стає тьмяною, з’являються постійні запалення і прищі навіть у дорослому віці.
    📎Реальні продукти-прискорювачі:
    🔴Coca-Cola, Fanta, будь-які солодкі газованості
    🔴магазинні круасани і пончики
    🔴солодкі йогурти і глазуровані сирки
    🔴кетчуп і більшість готових соусів (там купа прихованого цукру)
    🔴цукати і сухофрукти в глазурі

    3️⃣Стрес і недосип 🥴
    Кортизол — це «гормон паніки». Коли він постійно високий, організм думає, що ви тікаєте від мамонта, і починає економити:
    🔴відкладає жир на животі
    🔴руйнує м’язи
    🔴гальмує вироблення колагену
    🔴погано відновлює шкіру вночі
    А якщо ще й спите 5–6 годин — усе, привітайтеся з сірим кольором обличчя, мішками під очима і першими зморшками.
    📎Приклад: коли дівчина місяць поспіль спала по 5 годин через дедлайни — у 29 їй вперше сказали «виглядаєш втомленою, все ок?». Це був дзвінок.

    ❓Що робити, щоб не старіти швидше паспорта?

    ➡️SPF щодня. Навіть взимку, навіть у хмарну погоду. Це №1 інвестиція в молодість.
    ➡️Цукор — скорочуйте поступово. Замінюйте солодке ягодами, чорним шоколадом 85%+, горіхами.
    ➡️Спіть мінімум 7–8 годин. Це не розкіш, це обов’язкова програма.
    ➡️Стрес — рухайтеся, гуляйте, медитуйте, обіймайте кота, робіть що завгодно, лише б кортизол падав.

    ❤️Тіло не дурне. Воно завжди показує, де ми «перегинаємо».
    Зморшки, прищі, набряки, постійна втома — це не «вік», це сигнал:
    🙏«Друже, давай трохи себе пожаліємо».

    💖Бережіть себе не «потім», а прямо зараз
    Адже молодість — це не цифра в паспорті, а те, як ви себе почуваєте о 7-й ранку без фільтрів в інсті.
    🤪Біологічний вік проти паспортного 🤔Або чому деякі в 35 виглядають на 25, а деякі в 35 уже на всі 45 🪞Паспорт каже одне, а дзеркало й самопочуття — зовсім інше. Є речі, які старять нас не роками, а буквально «на клітинному рівні». І найгірше — ми самі їх собі даємо щодня. 🔽Ось головні прискорювачі старіння, про які всі чули, але мало хто сприймає серйозно: 1️⃣Сонце без захисту ☀️ Сонечко — це вітамін D і гарний настрій. Але коли ви смажетеся годинами без SPF, ультрафіолет руйнує колаген і еластин. Це ніби ви кожен раз трохи «підпалюєте» шкіру зсередини. Результат: зморшки раніше часу, пігментні плями, шкіра стає тонкою і сухою наче папір. 📎Приклад із життя: люди, які 10–15 років активно засмагали без захисту, у 40 часто виглядають старше тих, хто завжди ховався в тіні або мазався SPF 50. 2️⃣Цукор і все солоденьке 🍮 Тут найболючіше. Тістечка, газовки, соки з пакетів, йогурти з добавками, батончики, круасани — усе це цукор. Коли його забагато, у крові починається глікація: цукор буквально «приклеюється» до колагену і робить його жорстким і ламким. Шкіра втрачає пружність, стає тьмяною, з’являються постійні запалення і прищі навіть у дорослому віці. 📎Реальні продукти-прискорювачі: 🔴Coca-Cola, Fanta, будь-які солодкі газованості 🔴магазинні круасани і пончики 🔴солодкі йогурти і глазуровані сирки 🔴кетчуп і більшість готових соусів (там купа прихованого цукру) 🔴цукати і сухофрукти в глазурі 3️⃣Стрес і недосип 🥴 Кортизол — це «гормон паніки». Коли він постійно високий, організм думає, що ви тікаєте від мамонта, і починає економити: 🔴відкладає жир на животі 🔴руйнує м’язи 🔴гальмує вироблення колагену 🔴погано відновлює шкіру вночі А якщо ще й спите 5–6 годин — усе, привітайтеся з сірим кольором обличчя, мішками під очима і першими зморшками. 📎Приклад: коли дівчина місяць поспіль спала по 5 годин через дедлайни — у 29 їй вперше сказали «виглядаєш втомленою, все ок?». Це був дзвінок. ❓Що робити, щоб не старіти швидше паспорта? ➡️SPF щодня. Навіть взимку, навіть у хмарну погоду. Це №1 інвестиція в молодість. ➡️Цукор — скорочуйте поступово. Замінюйте солодке ягодами, чорним шоколадом 85%+, горіхами. ➡️Спіть мінімум 7–8 годин. Це не розкіш, це обов’язкова програма. ➡️Стрес — рухайтеся, гуляйте, медитуйте, обіймайте кота, робіть що завгодно, лише б кортизол падав. ❤️Тіло не дурне. Воно завжди показує, де ми «перегинаємо». Зморшки, прищі, набряки, постійна втома — це не «вік», це сигнал: 🙏«Друже, давай трохи себе пожаліємо». 💖Бережіть себе не «потім», а прямо зараз Адже молодість — це не цифра в паспорті, а те, як ви себе почуваєте о 7-й ранку без фільтрів в інсті.
    Love
    1
    1Kviews
  • Ветеран Олександр Мамонтов після ампутації повернувся до спорту — і став на ринг сильнішим, ніж до поранення
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=35302
    Ветеран Олександр Мамонтов після ампутації повернувся до спорту — і став на ринг сильнішим, ніж до поранення #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=35302
    BROVARYSPORT.NET.UA
    «Перший бойовий вихід, як перший бій на ринзі, тільки в сто разів страшніше»: ветеран після ампутації навчився боксувати на протезі
    Темне укриття в підвалі напіврозбитої хати десь на північній ділянці фронту. Тут під наглядом побратимів лежить поранений 31-річний прикордонник з Харкова Олександр Мамонтов. Чоловік важко і часто дихає, намагаючись зберегти холодний розум і не знепритомніти від болю, після травматичної ампутації кі
    173views
  • 🦕Еволюція людини: від печери до психотерапії
    ---
    Колись давно, коли ще Wi-Fi не ловив навіть у печерах, а слово "ментальне здоров’я" викликало підозру в чаклунстві, жили собі люди — прості, волохаті, з палицями. Їхній день складався з двох частин:
    1. Не померти.
    2. Знайти щось смачне, що не знайде їх першим.
    ---
    • Кам’яна епоха: коли "криза ідентичності" означала "яка я тварина сьогодні?"

    Психологія людей тоді була дуже проста: побачив ведмедя — тікай. Побачив ягоду — з’їж. Побачив сусіда — вдар (якщо він не твій племінник по маминій лінії).

    Усе життя — це Тривога, Голод і Велике Чому-Сонце-Пече.

    Вони ще не мали ТікТоку, але вже малювали на стінах і влаштовували перформанси типу "танець навколо вогню". Тобто мистецтво вже було. І психотерапія: іноді просто крикнути в печеру — і легше.
    ---

    • Часи Ісуса: коли людина дізналася, що має совість, і з того часу не спить

    В цей період люди вже навчилися вдягатися, сперечатися про мораль, і сваритися за віру — одним словом, дорослішати.
    Замість "їсти — не з’їдять" тепер було:
    Чи є життя після смерті?
    Чи можна не платити податки, якщо я добрий?
    Чи гріх їсти в піст, якщо дуже хочеться?

    Психологія тоді переживала бум: люди відчували вину, каялися, кохали драматично і будували імперії, щоб довести, що вони не просто "мавпи з мозком".
    ---

    • Сучасність: людина на антидепресантах, з фітнес-браслетом і екзистенційною кризою

    Сьогодні людина має все. Вона не боїться ведмедя — тільки якщо це не ціна оренди квартири. У неї є смартфон, чат-боти, онлайн-психолог і календар місячних фаз.

    Але вона все одно не знає, хто вона. І щоранку думає:
    Пити каву чи сенс життя шукати?
    Ця тривога — з дитинства чи з Інстаграму?
    Я щасливий? Чи мені просто зручно?

    Сучасна психологія каже: дитячі травми — це серйозно. Але в кам’яному віці це просто називалося: "Мене в дитинстві штовхнув мамонт, і з того часу я трішки боюся всього".
    ---

    Порівняймо:
    Епоха Головна мета Основна емоція Психологічний стан

    Кам’яна: Вижити Страх Нема часу на рефлексію
    Євангельська: Спастись Провина і надія Глибока моральна драма
    Сучасна: Знайти себе Тривога + іронія Ходить до терапевта
    ---

    Висновок:
    Людина змінилася. В неї є інтернет, електричні зубні щітки, поняття «особисті межі» і стікери з капібарами.
    Але водночас — не змінилася зовсім. Вона все ще шукає тепло, розуміння, ховається від страху, і хоче, щоб її хтось любив.

    Раніше — це був хтось із племені. Потім — Бог. Тепер — лайки в соцмережах і, бажано, кіт.

    І поки людина вранці прокидається, дивиться в дзеркало й питає себе:
    "Хто я? І чому я знову прокинувся в понеділок?" —
    можна бути впевненим: людство ще в процесі еволюції.
    🦕Еволюція людини: від печери до психотерапії --- Колись давно, коли ще Wi-Fi не ловив навіть у печерах, а слово "ментальне здоров’я" викликало підозру в чаклунстві, жили собі люди — прості, волохаті, з палицями. Їхній день складався з двох частин: 1. Не померти. 2. Знайти щось смачне, що не знайде їх першим. --- • Кам’яна епоха: коли "криза ідентичності" означала "яка я тварина сьогодні?" Психологія людей тоді була дуже проста: побачив ведмедя — тікай. Побачив ягоду — з’їж. Побачив сусіда — вдар (якщо він не твій племінник по маминій лінії). Усе життя — це Тривога, Голод і Велике Чому-Сонце-Пече. Вони ще не мали ТікТоку, але вже малювали на стінах і влаштовували перформанси типу "танець навколо вогню". Тобто мистецтво вже було. І психотерапія: іноді просто крикнути в печеру — і легше. --- • Часи Ісуса: коли людина дізналася, що має совість, і з того часу не спить В цей період люди вже навчилися вдягатися, сперечатися про мораль, і сваритися за віру — одним словом, дорослішати. Замість "їсти — не з’їдять" тепер було: Чи є життя після смерті? Чи можна не платити податки, якщо я добрий? Чи гріх їсти в піст, якщо дуже хочеться? Психологія тоді переживала бум: люди відчували вину, каялися, кохали драматично і будували імперії, щоб довести, що вони не просто "мавпи з мозком". --- • Сучасність: людина на антидепресантах, з фітнес-браслетом і екзистенційною кризою Сьогодні людина має все. Вона не боїться ведмедя — тільки якщо це не ціна оренди квартири. У неї є смартфон, чат-боти, онлайн-психолог і календар місячних фаз. Але вона все одно не знає, хто вона. І щоранку думає: Пити каву чи сенс життя шукати? Ця тривога — з дитинства чи з Інстаграму? Я щасливий? Чи мені просто зручно? Сучасна психологія каже: дитячі травми — це серйозно. Але в кам’яному віці це просто називалося: "Мене в дитинстві штовхнув мамонт, і з того часу я трішки боюся всього". --- Порівняймо: Епоха Головна мета Основна емоція Психологічний стан Кам’яна: Вижити Страх Нема часу на рефлексію Євангельська: Спастись Провина і надія Глибока моральна драма Сучасна: Знайти себе Тривога + іронія Ходить до терапевта --- Висновок: Людина змінилася. В неї є інтернет, електричні зубні щітки, поняття «особисті межі» і стікери з капібарами. Але водночас — не змінилася зовсім. Вона все ще шукає тепло, розуміння, ховається від страху, і хоче, щоб її хтось любив. Раніше — це був хтось із племені. Потім — Бог. Тепер — лайки в соцмережах і, бажано, кіт. І поки людина вранці прокидається, дивиться в дзеркало й питає себе: "Хто я? І чому я знову прокинувся в понеділок?" — можна бути впевненим: людство ще в процесі еволюції.
    Love
    1
    4Kviews
  • Жив собі доісторичний чоловік у печері.
    Якось приходить до нього жінка і каже:
    — Пусти мене до себе жити.
    — А навіщо ти мені?
    — Я в тебе в печері прибирати буду.
    — Та в мене й так чисто.
    — Я їсти готуватиму.
    — Я мамонта забив, засмажив – от і їжа.
    — Ну просто пусти хоча б на одну ніч... Пустив.
    Вранці виходить первісний чоловік із печери, потягується, підморгує своєму причиндалу й каже:
    — Так ось навіщо ти мені, шкіряний хвостик! А я ж тобою рибу глушив! 😂😂
    Жив собі доісторичний чоловік у печері. Якось приходить до нього жінка і каже: — Пусти мене до себе жити. — А навіщо ти мені? — Я в тебе в печері прибирати буду. — Та в мене й так чисто. — Я їсти готуватиму. — Я мамонта забив, засмажив – от і їжа. — Ну просто пусти хоча б на одну ніч... Пустив. Вранці виходить первісний чоловік із печери, потягується, підморгує своєму причиндалу й каже: — Так ось навіщо ти мені, шкіряний хвостик! А я ж тобою рибу глушив! 😂😂
    686views
  • SpartaBox Faniian Promotions

    ✍️ Результати зважування андеркадру міжнародного благодійного вечору боксу від SpartaBox Faniian Promotions та K.O.Promotions
    🥊 Андрій Руденко - 113,4 кг vs Олексій Тимченко - 105,5 кг
    🥊 Геворг Манукян (Бровари) - 105 кг vs Денис Кобець - 91,2 кг
    🥊 Микола Халус - 66,4 кг vs Артем Яценко - 65,4
    🥊 Лівон Амбарцумян - 62,6 vs Євген Костенко - 60,5 кг
    🥊 Володимир Савайда - 70,8 кг vs Максим Савенко - 69,8 кг
    🥊 Павло Затхей - 62,4 кг vs Рувім Станкевічус - 61,3 кг
    🥊 Михайло Скрипка - 66,4 vs Ніджад Іманзада - 66,9 кг
    🇺🇦 Ветерани війни Дмитро Попов та Олександр Мамонтов показали на вагах 75 кг та 70,5 кг відповідно. Завтра вони проведуть 3-раундовий поєдинок по 2 хвилини.
    🗓 Дата: 17.05
    📍 Локація: TPЦ Cosmo Multimall
    ⏰ Час: 15:00
    🤝 Генеральний партнер: @favbet_ukraine
    FAVBET — гра розкриває тебе.
    📺 Трансляція: на Kyivstar ТБ
    ☝️ Квитки на Karabas.com за посиланням в профілі та сторіз.
    https://www.facebook.com/spartaboxfaniianpromotions
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    SpartaBox Faniian Promotions ✍️ Результати зважування андеркадру міжнародного благодійного вечору боксу від SpartaBox Faniian Promotions та K.O.Promotions 🥊 Андрій Руденко - 113,4 кг vs Олексій Тимченко - 105,5 кг 🥊 Геворг Манукян (Бровари) - 105 кг vs Денис Кобець - 91,2 кг 🥊 Микола Халус - 66,4 кг vs Артем Яценко - 65,4 🥊 Лівон Амбарцумян - 62,6 vs Євген Костенко - 60,5 кг 🥊 Володимир Савайда - 70,8 кг vs Максим Савенко - 69,8 кг 🥊 Павло Затхей - 62,4 кг vs Рувім Станкевічус - 61,3 кг 🥊 Михайло Скрипка - 66,4 vs Ніджад Іманзада - 66,9 кг 🇺🇦 Ветерани війни Дмитро Попов та Олександр Мамонтов показали на вагах 75 кг та 70,5 кг відповідно. Завтра вони проведуть 3-раундовий поєдинок по 2 хвилини. 🗓 Дата: 17.05 📍 Локація: TPЦ Cosmo Multimall ⏰ Час: 15:00 🤝 Генеральний партнер: @favbet_ukraine FAVBET — гра розкриває тебе. 📺 Трансляція: на Kyivstar ТБ ☝️ Квитки на Karabas.com за посиланням в профілі та сторіз. https://www.facebook.com/spartaboxfaniianpromotions ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    801views
  • Премія Небʼюла оголосила список номінантів за 2024 рік.

    І…
    …без кацапів, як завжди не обійшлось.
    У номінації за найкращий роман можна побачити «харошего руського» з Німеччини, Ярослава Борсукова.

    У номінації за кращу новелету присутній твір де все зрозуміло лише з його назви« Katya Vasilievna and the Second Drowning of Baba Rechka»

    А серед новел можна знайти твір про те, як десь в росії відроджують мамонтів, а потім заселяють розум однієї дівчини в голову мамонта, щоб вона навчила їх бути мамонтами (ммм, який знайомий фльор і вайб…)
    Більш детально це розібрали в ТГ каналі «Міністерство зарубіжної літератури» почитати можна тут: https://t.me/vydaite_ukr/206

    А ось серед номінантів на премію Рея Бредбері за драматичну презентацію ситуація краща. Там можна побачити такі цікавинки:
    Серія «Dot and bubble» серіалу «Доктор Хто»
    «Дюна 2» Дені Вільньова
    «Wicked: Чародійка»
    «КАОС»
    Мультиплікація «Зоряний шлях: Нижні палуби»
    Всі претенденти виглядають доволі цікавими, а ви що думаєте?

    Повний перелік номінацій та номінантів можна переглянути на офіційному сайті Nebula awards: https://nebulas.sfwa.org/8528-2/
    Діліться у коментарях, як вам такі номінанти? Що думаєте щодо всюдисущих кацапів?

    #sci_fi_не_нудно
    Премія Небʼюла оголосила список номінантів за 2024 рік. І… …без кацапів, як завжди не обійшлось. У номінації за найкращий роман можна побачити «харошего руського» з Німеччини, Ярослава Борсукова. У номінації за кращу новелету присутній твір де все зрозуміло лише з його назви« Katya Vasilievna and the Second Drowning of Baba Rechka» А серед новел можна знайти твір про те, як десь в росії відроджують мамонтів, а потім заселяють розум однієї дівчини в голову мамонта, щоб вона навчила їх бути мамонтами (ммм, який знайомий фльор і вайб…) Більш детально це розібрали в ТГ каналі «Міністерство зарубіжної літератури» почитати можна тут: https://t.me/vydaite_ukr/206 А ось серед номінантів на премію Рея Бредбері за драматичну презентацію ситуація краща. Там можна побачити такі цікавинки: Серія «Dot and bubble» серіалу «Доктор Хто» «Дюна 2» Дені Вільньова «Wicked: Чародійка» «КАОС» Мультиплікація «Зоряний шлях: Нижні палуби» Всі претенденти виглядають доволі цікавими, а ви що думаєте? Повний перелік номінацій та номінантів можна переглянути на офіційному сайті Nebula awards: https://nebulas.sfwa.org/8528-2/ Діліться у коментарях, як вам такі номінанти? Що думаєте щодо всюдисущих кацапів? #sci_fi_не_нудно
    Like
    Sad
    Wow
    5
    2comments 2Kviews 1 Shares
More Results