ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ Його життя було сповнене руху, боротьби та жаги до перемог. Владислав Тагаєв, позивний "Форсаж", боєць спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» загинув у бою 5 вересня 2024 року. Йому було 22. Владислав народився у Ніжині на Чернігівщині. Єдиний син, якого виховала мати. З ранніх років він знав, що таке сила, витривалість і характер. Його світом у мирному житті був спорт, арена змагань, наполегливі тренування та медалі. Він опанував бойове самбо, бокс, кікбоксинг, муей-тай, панкратіон, хортинг, навіть козацький двобій. Багаторазовий призер і переможець змагань, він не зупинявся ні перед чим, бо знав: меж не існує. У 21 рік Влад прийняв рішення, яке змінило все: пішов боронити Батьківщину, ставши до лав воїнів спецпідрозділу "Артан". "Мамо, я не можу сидіти й чекати, поки ворог прийде до нашого дому", – казав він. Його називали універсальним солдатом, еталоном воїна. Він брав участь у найскладніших операціях – Куп’янськ, Часів Яр, Липці, Сумщина, глибокий тил ворога. Його хоробрість, холодний розум і швидкість реакцій рятували життя побратимів. Він виявляв мінні поля, надавав медичну допомогу під шквальним вогнем, виводив групи з-під обстрілів. "Його не треба було просити. Навпаки – доводилося стримувати", – згадують товариші по зброї. 5 вересня 2024 року під час операції на Харківщині Влад загинув. Його група успішно виконала завдання, звільнивши 400 гектарів української землі. Вони чекали на евакуацію, коли ворог накрив їх вогнем артилерії, мінометів, дронів. Осколок 120-мм міни обірвав його життя… 18 вересня Ніжин прощався зі своїм Героєм. У Соборі Всіх Святих зібралися ті, хто любив, хто знав, хто пам’ятатиме його вічно. На сайті Президента України розміщено петицію про присвоєння Владиславу Тагаєву, позивний «Форсаж», звання Героя України (посмертно). З ініціативи спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» створено документальну стрічку «ФОРСАЖ»: швидкий і лютий. Історія ВОЇНА», присвячену Владу Тагаєву, яка зібрала спогади його побратимів. Бо історія його житиме далі – у серцях, у спогадах, у кожному вільному клаптику землі, за яку він віддав своє життя. Герої не вмирають! Вічна пам’ять і слава Воїну! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Brovarysport #Ukrainian_sport #янголи_спорту @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ Його життя було сповнене руху, боротьби та жаги до перемог. Владислав Тагаєв, позивний "Форсаж", боєць спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» загинув у бою 5 вересня 2024 року. Йому було 22. Владислав народився у Ніжині на Чернігівщині. Єдиний син, якого виховала мати. З ранніх років він знав, що таке сила, витривалість і характер. Його світом у мирному житті був спорт, арена змагань, наполегливі тренування та медалі. Він опанував бойове самбо, бокс, кікбоксинг, муей-тай, панкратіон, хортинг, навіть козацький двобій. Багаторазовий призер і переможець змагань, він не зупинявся ні перед чим, бо знав: меж не існує. У 21 рік Влад прийняв рішення, яке змінило все: пішов боронити Батьківщину, ставши до лав воїнів спецпідрозділу "Артан". "Мамо, я не можу сидіти й чекати, поки ворог прийде до нашого дому", – казав він. Його називали універсальним солдатом, еталоном воїна. Він брав участь у найскладніших операціях – Куп’янськ, Часів Яр, Липці, Сумщина, глибокий тил ворога. Його хоробрість, холодний розум і швидкість реакцій рятували життя побратимів. Він виявляв мінні поля, надавав медичну допомогу під шквальним вогнем, виводив групи з-під обстрілів. "Його не треба було просити. Навпаки – доводилося стримувати", – згадують товариші по зброї. 5 вересня 2024 року під час операції на Харківщині Влад загинув. Його група успішно виконала завдання, звільнивши 400 гектарів української землі. Вони чекали на евакуацію, коли ворог накрив їх вогнем артилерії, мінометів, дронів. Осколок 120-мм міни обірвав його життя… 18 вересня Ніжин прощався зі своїм Героєм. У Соборі Всіх Святих зібралися ті, хто любив, хто знав, хто пам’ятатиме його вічно. На сайті Президента України розміщено петицію про присвоєння Владиславу Тагаєву, позивний «Форсаж», звання Героя України (посмертно). З ініціативи спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» створено документальну стрічку «ФОРСАЖ»: швидкий і лютий. Історія ВОЇНА», присвячену Владу Тагаєву, яка зібрала спогади його побратимів. Бо історія його житиме далі – у серцях, у спогадах, у кожному вільному клаптику землі, за яку він віддав своє життя. Герої не вмирають! Вічна пам’ять і слава Воїну! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Brovarysport #Ukrainian_sport #янголи_спорту @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🕯На 60-му році пішов з життя колишній тренер і керівник 🇺🇦ФК Кривбас Олександр Косевич Спеціаліст очолював криворізьку команду в період з 2004 року по лютий 2007-го. Крім цього, він обіймав посади спортивного директора та віце-президента клубу з Кривого Рогу. Під керівництвом Косевича «Кривбас» провів 70 офіційних поєдинків. В 2005 році тренер привів команду до 1/2 фіналу Кубка України, де поступився «Динамо» (1:1, 0:2), а в чемпіонаті червоно-білі двічі поспіль зберігали місце в еліті українського футболу. Останні роки Олександр Косевич присвятив відновленню й підтримці футбольної інфраструктури Донеччини в умовах війни, працюючи першим віцепрезидентом та виконавчим директором Асоціації футболу Донецької області, виконував функції Делегата УАФ на матчах УПЛ. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

❗️90 590 кримінальних проваджень: статистика про масштаби дезертирства в армії за 2025 рік 🔥січень — 18 145; 🔥лютий — 17 809; 🔥березень — 16 349; 🔥квітень — 18 331; 🔥травень — 19 956. Усього з початку повномасштабного вторгнення зареєстровано 213 722 випадки дезертирства. Журналіст Володимир Бойко зазначає, що ці дані відображають лише ті випадки, за якими відкрито кримінальні провадження, а реальна ситуація значно гірша. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🎬 В Україні розпочалися зйомки військової драми «Лютий Березень» режисера Сергія Сотниченка. Про це Державне агентство України з питань кіно повідомило у фейсбуці. 📍Зйомки стрічки розпочалися 5 березня.Фільм засновано на реальних подіях, які сталися в Ірпені 2022 року. “Це історія про вибір, силу духу та боротьбу за життя на тлі руйнувань. Реальні події. Реальні герої» , — розповіли в Держкіно. Стрічку створює ТОВ «Урбан Клаб» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🥶🏔Лютий березень у Карпатах: вчора температура повітря впала до -18°C На горі Піп Іван Чорногірський хмарно з проясненням і вітер північно-східний 10 м/с., — написали Гірські рятувальники Прикарпаття і показали зимнє фото з високогірʼя. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#поезія Андрієві К., "Журналіст" Я пишу братові – він десь з побратимами Тримає небо над східним кордоном і над всією країною. В мене немає рідних братів, але є він, Наразі це неважливо, аби лише відповів. Питаю: "Як ти? Холодно?", але ж надворі лютий, Як і три роки тому. Треба діждатись "плюсика". Пишу якісь дурниці: щось із новин, погоду... Це все так неважливо, розмова якась порожня. Він мав би писати статті, шукати до них ілюстрації, Натомість він чистить зброю і з фото мені посміхається. Отримую: "Привіт, все добре, просто зв'язок "лежав", Читаю твої повідомлення, добре, що десь є сестра". Обмінюємося смайлами, стає спокійнішим день, Бо брат мій тримає небо над тисячами людей. 28.02.2025 Олеся Репа

#ukrainian_music #українська_музика #ukrainian_rock #український_рок #що_послухати #rock #рок ніагАра - Лютий (2024) https://www.youtube.com/watch?v=30X4i91YFGU

#поезія Сонце котило воза по лазуровім полі. Що у тім возі, хтозна. Може, пудів сто солі. Може, щаслива доля... Може, там міхи сміху, що розгубили люди за цим щоденним лихом, що всім скувало груди. Стало його так мало... Сонце трудилось зрання: сміх, мов росу, збирало, мов промінець останній. Десь по стежках забутих та по слідах схололих, вмерзлих у лютий ЛЮТИЙ, згублений в нервах голих. Змитий дощем кривавим, змішаним зі сльозами, він полином у травах пише життєві драми. Сонце зі всеї сили жменьками сміх збирало, розпачу чорні брили жаром своїм спікало. Віз покотився з неба, вдарився об хмарину, міхи всі, як і треба, людям на землю скинув. Сміх забринів поволі -- росами в травах зранку, жайвором в житнім полі, ніжок шльоп-шльоп на ґанку... Сіявся сміх по полю, квітнув між полинами зіллям, що антиболем стане для нас із вами. Хай затепліє трішки десь там, у міжребер'ї. Ранок почніть з усмі'шки, дню відчинивши двері! Тамара Івусь

В Україні стартували зйомки художнього фільму "Співають коники у житі". У ньому розповідатиметься про один із найбільших злочинів радянської влади — Голодомор. Маленький Мирошко вирушає до лісу в пошуках їжі для матері, яка помирає від голоду. Світ навколо виявляється жорстоким і безжальним, проте навіть у найскладніші моменти хлопчик знаходить у собі сили боротися. "Розповідь цієї історії ведеться з позиції шестирічного хлопчика, який ще тільки починає свій шлях у житті, - розповідає режисер фільму Євген Хворостянко. - Його свідомість стоїть на перехресті – куди йому? До утопічних ідей? До щирих обіцянок? До мрій? Чи залишатися самим собою, навіть якщо це призведе до смерті. Погляд хлопчика, як камертон до тих страшних подій, які відбуваються в цій історії". Також нещодавно розпочалися зйомки військової драми "Лютий Березень". Стрічка заснована на реальних подіях, які трапились в Ірпені 2022 року. Його герої - Сергій, що рятує матір, Зоя, яка пише щоденник серед руїн, та американські журналісти, що шукають сенсацію. Всі вони опиняються в епіцентрі жахів і боротимуться за виживання. Режисер фільму - Сергій Сотниченко. #Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно