Жив-був у маленькому селі кіт на ім’я Муркіт і мав одну особливість — вмів літати. Ніхто не знав, звідки у нього цей дар. Чи то вітер колись заніс йому чарівне пір’ячко, чи то він просто був незвичайним котом. Муркіт любив сидіти на даху і спостерігати за світом згори. Та варто було йому захотіти – він здіймався в повітря, розправляючи лапи, наче крила, і плавно ширяв над селом. Люди, побачивши таке диво, тільки очима кліпали. Але одного дня в селі трапилася біда. Почалася велика пожежа у старій коморі, де зберігалося зерно на всю зиму. Полум'я швидко розросталося, а маленьке кошеня, яке випадково забігло всередину, не могло вибратися. Не гаючи ні хвилини, Муркіт злетів у небо. Він пірнув у густий дим, пробрався через вогонь і, схопивши кошеня за шкірку, виніс його з палаючої будівлі. Люди зраділи, а відважний кіт лише вилизав лапку та знову полетів на дах. З того часу його стали поважати ще більше. А коли хтось питав, як йому вдається літати, Муркіт лише хитро мружив свої зелені очі, ніби кажучи: "Хіба коти не можуть усе, що захочуть?"

Видавництво Nasha Idea анонсувало 11 том манґи «Чi «Життя однієї киці»» 📝 Котяче життя геть непросте! Хоча Чі цілковито впевнена, вона — людина. Та ось мама та Йохеї кудись їдуть, а Чі із собою не беруть… Тож киця йде гуляти з Коччі — прогулянка її звеселить! До того ж можна зустріти й інших друзів. У Коччі немає сумнівів — Чі більше ніколи не побачить Йохеї та маму, бо їх могли забрати в нові «домівки». Нашу кицю це дуже тривожить… І саме тієї миті до Чі несподівано звертається мама кошенят із парку. Що вона хоче повідомити? Чому називає Чі Сарою? Предзамовити тут: https://nashaidea.com/product/chi-zhyttya-odniyeyi-kyczi-tom-11/

То й що? Поїхала наша з Ірина Олександрова Онука Снігуронька на імʼя Ґадзя до Полтави з відомою метою! На секвестування. Бо вже стрррррашний, як все довкілля, наречений, почав до нас на обійстя навідуватися… Кошенят тиражувати ніяк не входить до наших планів! Ми й без природного процесу розповсюджування свою котячу зграю вміємо збільшувати!:) Самі натаскаємо ще!:) Окрім собаки Лєді, секвестування якої організувала Наталія Лебединська, всі мої тварини почикані Яся Гордейчук… Нехай їй там, у засвітах, буде спокійно… Кожен раз ми з нею домовлялися, що оця наша тварина, яку вона позбавляє можливості розповсюджуватися, остання?:) Й кожен раз не вгадували?:) Дуже вчасно знов запрацювала програма безкоштовної стерилізації! То звечіра я отримала вказівки, Ґадзю не годувати, не випускати зранку. Так я ж нікого не годувала!!!:) Бо Ґадзя наша, вона ж як ртуть!:) Миттєво просочується в будь які щілини!:) Котик Філя скандував: - Зграя голодна!!! Негайно вимагаємо їдла!!!:) Котик Шустер нічого не скандував!!! Він просто пішов та обіжрав хлібчик, який спікся ночером!:) Я на декілька секунд відвернулася до плити, чайник поставити?:) Шустрічок вже встиг!!!:) То переймаюся дуже… Як там Онука наша Снігуронька?:) Й чекаю, поки повернуть!!!

Більшість знає трагедію "Титаніка". Але мало хто чув про Дженні — кішку, яка, можливо, першою відчула біду. Дженні була не просто котом. Вона була офіційною "мишоловкою" на борту легендарного лайнера — саме її взяли, щоб боротися з щурами. Під час випробувальних рейсів "Титаніка" вона народила кошенят. За нею доглядав один з працівників — Джим Малхолланд. Джим зробив для Дженні затишне гніздечко біля камбуза — ближче до тепла. Під час своїх перерв приносив їй їжу. Їхній маленький ритуал створював спокій у метушні навколо підготовки найрозкішнішого судна в історії. Аж раптом — щось змінилося. За кілька днів до відплиття з Саутгемптона Дженні почала поводитися тривожно. А потім — мовчки, впевнено — почала виносити своїх кошенят з корабля. По одному. Обережно, за шию. Вниз по трапу. На берег. І більше не повернулася. Джим дивився на це… і щось у ньому клацнуло. «Ця кішка щось знає. Щось, чого ми не знаємо.» Він прислухався до її інстинкту — й, можливо, до свого власного. Зібрав речі. І тихо зійшов на берег. Він не повернувся на борт. А вже за кілька днів "Титанік" зник у темних водах Атлантики... Через багато років Джим, уже в похилому віці, поділився цією історією з журналістом. І сказав просто: «Це Дженні врятувала мені життя». Її інстинкт — давній, мовчазний, незламний — міг стати єдиним справжнім попередженням того рейсу. Бо герої не завжди в формі. Іноді в них — лапи, вуса… і серце, яке просто знає. 🐈

ЯКІСЬ ПІДОЗРІЛІ КОШЕНЯТА #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion

#архів Морпіх США годує осиротіле кошеня. 1953 рік.

Якщо посилання не працює, Ютуб-канал називається "LodmacEdition" 🙄 https://www.youtube.com/shorts/lIhIWt3T90A #котики #кішка #кошенята #кошеня #кіт #тварини #пес #стелла #pet #love

#позитив Хлопець подумав, що знайшов на вулиці кошеня, і взяв його до себе, щоб подбати 🙂

#поезія ДІВЧИНА ІЗ ДОНЕЦЬКА Боронь її Боже – дівчинку із Донецька. Най зорі над нею сіяють - потужні ТЕЦи, Най батько Сварог обіймає своїми вітрами, Бо віра її міцна, наче в Далай-Лами... Бо віра її непохитна – мов танк, сталева, Мов кошеня, що виросте й стане левом. Бо втратила все, що тільки втратити можна, Бо пізно назад, бо вийнято меч із ножен... Бо треба іти, якщо, звiсно, хочеш жити, Бо всі негаразди – такий собі янголів шифр. Ніщо не даремно, якщо докопатись до суті. Життя часом сіль – так важко в нім бути цукром... Але якщо чесно, вже заїб*лась втрачати, Долі удари сильніші ударів Чака Норріса. Тут зламається кожен... Можна їй трошки щастя, Господи, можна? Бо час утікає, зникає піском крізь пальці, І серце вмирає, тьмяніє із часом кристал. Цей Вимір жорстокий із ніжними та слабкими, Келих із болем випустив з лап... Кинув... На голови Сатана тим, хто живе по правді, Хто не живе так – у слуги собі побрав тих, Хто підставляє щоку – таких б'ють жорсткіше, Годі тут сподіватися на щось інше... Годі тут сподіватись на щось ліпше, Допоки за нею їде небесний ліфт ще... Вона стане сильнішою... Хіба у неї є вибір? Пофіг, що бл*дських думок витанцьовує вихор... Пофіг, що градами сльози вмивають землю, Що злі язики автоматними чергами стелять... Боронь її Боже, фею із Чорного міста, Де, мов піраміди під Сонцем стоять террикони, Де мороку море, де справедливості мізер, І вдалечінь тікають блакитні вагони... Вона за вагонами в небо, у край дитинства, Яке продала за "Саммерсбі" й синій "Вінстон"... У місто байдужих, туди, де каштани, де Шева... Те, що нещасна, зовсiм не значить дешева... Серед усмішок, що хочуть лиш крові та плоті, Згадує тих, хто пішов, а також тепло тих, Якi були поруч, коли затягало небо Димами та пилом, коли розривались комети... Коли гриміли громи, Перунові раті, Ішли, щоби жити, ішли, щоби помирати... Хтось стрiв там початок, а хтось знаходив кінець там... Боронь її Боже, дівчинку із Донецька... Паша Броський Ілюстрація: Поліна Грозовська 10.12.2018

ЧОМУ ДИТИНА КУСАЄТЬСЯ? Найчастіше це відбувається, коли дитина: ❇️ Надмірно збуджена, втомлена або відчуває дискомфорт (наприклад, їй спекотно або вона голодна). ❇️ Захищає свою іграшку або територію. ❇️ Хоче щось отримати, але не знає, як це зробити інакше. ❇️ Ще не вміє співпереживати іншим. ❇️ Намагається привернути увагу, якої їй бракує. ❇️ Виховується в сім’ї, де її суворо карають фізично. ❇️ Зазвичай відмовляється від цієї звички у віці 3-4 років, коли починає краще говорити й може висловлювати свої бажання словами. ЯК ВІДУЧИТИ КУСАТИСЯ: ☝️Ніколи не смійтеся, якщо хтось кусається або укушений. ☝️Не кусайте свою дитину у відповідь. Вона не зрозуміє різниці між вашими ніжними укусами та своїми. ☝️Навчіть дитину іншими способами отримувати те, що вона хоче, наприклад, ввічливо просити словами або жестами. ☝️Учіть дитину ділитися. Наприклад, діліться з нею печивом. Хваліть її, якщо вона ділиться з іншими. ☝️Учіть грати по черзі з іграшками або разом з іншими дітьми. Хваліть, коли вона так робить. ☝️Привчайте до лагідних дій у грі: покажіть, як обіймати ведмедика, гладити кошеня. ☝️Похваліть малюка, якщо він спокійно грався. ☝️Якщо дитина б’є іграшки або грубо з ними поводиться, поясніть, що іграшкам "боляче" і їх потрібно пожаліти. ☝️Спостерігайте, у яких ситуаціях дитина починає кусатися, щоб запобігати конфліктам. ☝️Якщо бачите, що дитина збирається вкусити іншу, швидко піднесіть свою руку до її рота, щоб запобігти укусу, і суворо скажіть: "Кусатися не можна!". #дитинакусається #дитячапсихологія #розвитокдитини #психологіядитини