• 📅 На 6 липня анонсовано аніме «Ніч живих нявців». Першоджерело (манґу) видає Molfar Comics (і скоро перший том буде в мене 🤭)

    📝Вірус поширюється світом, перетворюючи все людство на диких, рабських, пухнастих звірів: котів, якщо бути точним. Ті кілька вцілілих, які залишилися людьми, ховаються в темних куточках землі, відбиваючись від котячої орди. Кунаґі, людина, яка не пам'ятає свого минулого, але має глибокі знання про котів, намагається втриматись, спираючись лише на свій розум і волю до виживання. Але вірус передається лише через обійми, і Кунаґі знаходить кошенят, перед якими так важко встояти! Чи вистачить йому сили волі, щоб протистояти цій котячій катастрофі, від якої волосся стає дибки?

    🌐 Якщо плануєте переглянути то тримайте посилання на наші сайти з веденням списків:
    НекоТека: https://nekoteka.com/anime/nich-zhyvykh-nyavtsiv
    Хікка: https://hikka.io/anime/nyaight-of-the-living-cat-4676aa
    📅 На 6 липня анонсовано аніме «Ніч живих нявців». Першоджерело (манґу) видає Molfar Comics (і скоро перший том буде в мене 🤭) 📝Вірус поширюється світом, перетворюючи все людство на диких, рабських, пухнастих звірів: котів, якщо бути точним. Ті кілька вцілілих, які залишилися людьми, ховаються в темних куточках землі, відбиваючись від котячої орди. Кунаґі, людина, яка не пам'ятає свого минулого, але має глибокі знання про котів, намагається втриматись, спираючись лише на свій розум і волю до виживання. Але вірус передається лише через обійми, і Кунаґі знаходить кошенят, перед якими так важко встояти! Чи вистачить йому сили волі, щоб протистояти цій котячій катастрофі, від якої волосся стає дибки? 🌐 Якщо плануєте переглянути то тримайте посилання на наші сайти з веденням списків: НекоТека: https://nekoteka.com/anime/nich-zhyvykh-nyavtsiv Хікка: https://hikka.io/anime/nyaight-of-the-living-cat-4676aa
    Like
    Love
    4
    486переглядів
  • ❤️‍🩹 Маленьке диво: зовсім сліпе кількаденне кошеня витягли з-під завалів на столичній Солом'янці.

    Матір малечі, ймовірно, загинула — кошеня вигодовує волонтерка. Маємо надію, він знайде свою нову домівку та людей, які його любитимуть 🙏

    Відео: Наталя Нагорна/ТСН
    ❤️‍🩹 Маленьке диво: зовсім сліпе кількаденне кошеня витягли з-під завалів на столичній Солом'янці. Матір малечі, ймовірно, загинула — кошеня вигодовує волонтерка. Маємо надію, він знайде свою нову домівку та людей, які його любитимуть 🙏 Відео: Наталя Нагорна/ТСН
    30переглядів 1Відтворень
  • Це терміново⚠️⚠️⚠️ Потрібна допомога!
    Зооволонтерка - жива людина, яка опинилася із запаленням у лікарні, а під її опікою знаходяться більше 💯 тварин (собаки, котики, цуцики та кошенята!). Це Вінницька область, маленьке місто Бар
    🐾🐾
    Вже зараз необхідна допомога, щоб їх прогодувати. Наразі є людина, яка догляне за пухнастиками, допоки волонтер у лікарні, але сплатити за їжу для хвостиків немає чим🤷🏻‍♀️
    "
    5167803280695797 ощад
    4790729970317558
    0689552551
    "
    https://www.threads.com/@salamandra.35/post/DJ3yAW0olM1?xmt=AQF0sT01T...
    Це терміново⚠️⚠️⚠️ Потрібна допомога! Зооволонтерка - жива людина, яка опинилася із запаленням у лікарні, а під її опікою знаходяться більше 💯 тварин (собаки, котики, цуцики та кошенята!). Це Вінницька область, маленьке місто Бар 🐾🐾 Вже зараз необхідна допомога, щоб їх прогодувати. Наразі є людина, яка догляне за пухнастиками, допоки волонтер у лікарні, але сплатити за їжу для хвостиків немає чим🤷🏻‍♀️ " 5167803280695797 ощад 4790729970317558 0689552551 " https://www.threads.com/@salamandra.35/post/DJ3yAW0olM1?xmt=AQF0sT01T7mbnmjg-qfOZG3uzq4MnYtBDxWZLQG6cnFozQ
    447переглядів
  • YouTube буде підсовувати вам милі відоси з кошенятами, якщо ви заглибитеся в політичний контент🤯
    Наприклад, якщо ви відкриєте момент дебатів будь-якого політика, то розумні алгоритми потроху почнуть вести вас у бік відео з тваринами, відпочинком, пранками і таке інше.
    https://www.dexerto.com/youtube/youtube-shows-users-happy-videos-if-t...
    YouTube буде підсовувати вам милі відоси з кошенятами, якщо ви заглибитеся в політичний контент🤯 Наприклад, якщо ви відкриєте момент дебатів будь-якого політика, то розумні алгоритми потроху почнуть вести вас у бік відео з тваринами, відпочинком, пранками і таке інше. https://www.dexerto.com/youtube/youtube-shows-users-happy-videos-if-they-start-watching-political-content-study-3227701/
    WWW.DEXERTO.COM
    YouTube shows users happy videos if they start watching political content: Study - Dexerto
    A new study claims YouTube’s algorithm is guiding users away from political content and toward joyful videos, especially in YouTube Shorts.
    Like
    Wow
    2
    162переглядів
  • Більшість знає трагедію "Титаніка". Але мало хто чув про Дженні — кішку, яка, можливо, першою відчула біду.

    Дженні була не просто котом. Вона була офіційною "мишоловкою" на борту легендарного лайнера — саме її взяли, щоб боротися з щурами. Під час випробувальних рейсів "Титаніка" вона народила кошенят. За нею доглядав один з працівників — Джим Малхолланд.

    Джим зробив для Дженні затишне гніздечко біля камбуза — ближче до тепла. Під час своїх перерв приносив їй їжу. Їхній маленький ритуал створював спокій у метушні навколо підготовки найрозкішнішого судна в історії.

    Аж раптом — щось змінилося.

    За кілька днів до відплиття з Саутгемптона Дженні почала поводитися тривожно. А потім — мовчки, впевнено — почала виносити своїх кошенят з корабля. По одному. Обережно, за шию. Вниз по трапу. На берег.

    І більше не повернулася.

    Джим дивився на це… і щось у ньому клацнуло.

    «Ця кішка щось знає. Щось, чого ми не знаємо.»

    Він прислухався до її інстинкту — й, можливо, до свого власного. Зібрав речі. І тихо зійшов на берег.

    Він не повернувся на борт.

    А вже за кілька днів "Титанік" зник у темних водах Атлантики...

    Через багато років Джим, уже в похилому віці, поділився цією історією з журналістом. І сказав просто:
    «Це Дженні врятувала мені життя».

    Її інстинкт — давній, мовчазний, незламний — міг стати єдиним справжнім попередженням того рейсу.

    Бо герої не завжди в формі.
    Іноді в них — лапи, вуса… і серце, яке просто знає.
    🐈
    Більшість знає трагедію "Титаніка". Але мало хто чув про Дженні — кішку, яка, можливо, першою відчула біду. Дженні була не просто котом. Вона була офіційною "мишоловкою" на борту легендарного лайнера — саме її взяли, щоб боротися з щурами. Під час випробувальних рейсів "Титаніка" вона народила кошенят. За нею доглядав один з працівників — Джим Малхолланд. Джим зробив для Дженні затишне гніздечко біля камбуза — ближче до тепла. Під час своїх перерв приносив їй їжу. Їхній маленький ритуал створював спокій у метушні навколо підготовки найрозкішнішого судна в історії. Аж раптом — щось змінилося. За кілька днів до відплиття з Саутгемптона Дженні почала поводитися тривожно. А потім — мовчки, впевнено — почала виносити своїх кошенят з корабля. По одному. Обережно, за шию. Вниз по трапу. На берег. І більше не повернулася. Джим дивився на це… і щось у ньому клацнуло. «Ця кішка щось знає. Щось, чого ми не знаємо.» Він прислухався до її інстинкту — й, можливо, до свого власного. Зібрав речі. І тихо зійшов на берег. Він не повернувся на борт. А вже за кілька днів "Титанік" зник у темних водах Атлантики... Через багато років Джим, уже в похилому віці, поділився цією історією з журналістом. І сказав просто: «Це Дженні врятувала мені життя». Її інстинкт — давній, мовчазний, незламний — міг стати єдиним справжнім попередженням того рейсу. Бо герої не завжди в формі. Іноді в них — лапи, вуса… і серце, яке просто знає. 🐈
    Love
    2
    436переглядів
  • ❤️‍🩹Мілота, яка гріє душу в такі важкі часи: в метро під час атаки хлопець тримає за лапку своє кошеня
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ❤️‍🩹Мілота, яка гріє душу в такі важкі часи: в метро під час атаки хлопець тримає за лапку своє кошеня #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    181переглядів 6Відтворень
  • 😸🫂 Чоловік вирішив взяти кошеня з притулку, але той не хотів відпускав свого пухнастого друга

    Довелося взяти обох 😄
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    😸🫂 Чоловік вирішив взяти кошеня з притулку, але той не хотів відпускав свого пухнастого друга Довелося взяти обох 😄 #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    114переглядів 4Відтворень
  • #життя
    12 ЗАПОВІДЕЙ оптиміста:

    1. Не забувайте викидати сміття: ... з відра ... з голови ... з життя!

    2. Коли ваші справи йдуть погано - просто не ходіть з ними.

    3. Якщо помилку можна виправити - значить, ти ще не помилився.

    4. Самий хороший вчитель в житті - досвід. Бере правда дорого, але пояснює дохідливо.

    5. Дякую тим людям, які увійшли в моє життя і зробили його красивим. І спасибі тим людям, які вийшли з нього і зробили його ще кращим.

    6.Завжди знайдеться хтось, кому не подобається те, що ти робиш. Це нормально. Всім підряд подобаються тільки кошенята.

    7.Якщо хтось на вас лається, злиться або ображається: «задавіть» його своїм позитивом.

    8.Своє життя треба влаштовувати до тих пір, поки життя не почне влаштовувати тебе.

    9. Не хочу вас засмучувати, але у мене все добре!

    10. На граблі не наступаю. Я вже по ним танцюю! І з кожним разом все віртуозніше.

    11. Рецепт молодості: радійте кожній дрібниці і не нервуйте через кожну сволоту.

    12. Найкращий день - це Сьогодні !!!
    #життя 12 ЗАПОВІДЕЙ оптиміста: 1. Не забувайте викидати сміття: ... з відра ... з голови ... з життя! 2. Коли ваші справи йдуть погано - просто не ходіть з ними. 3. Якщо помилку можна виправити - значить, ти ще не помилився. 4. Самий хороший вчитель в житті - досвід. Бере правда дорого, але пояснює дохідливо. 5. Дякую тим людям, які увійшли в моє життя і зробили його красивим. І спасибі тим людям, які вийшли з нього і зробили його ще кращим. 6.Завжди знайдеться хтось, кому не подобається те, що ти робиш. Це нормально. Всім підряд подобаються тільки кошенята. 7.Якщо хтось на вас лається, злиться або ображається: «задавіть» його своїм позитивом. 8.Своє життя треба влаштовувати до тих пір, поки життя не почне влаштовувати тебе. 9. Не хочу вас засмучувати, але у мене все добре! 10. На граблі не наступаю. Я вже по ним танцюю! І з кожним разом все віртуозніше. 11. Рецепт молодості: радійте кожній дрібниці і не нервуйте через кожну сволоту. 12. Найкращий день - це Сьогодні !!!
    Like
    Love
    4
    561переглядів
  • Удома Хаїм зашторив вікна, узяв дриль, просвердлив у підошвах отвори й насипав туди каміння. Дірки акуратно заклеїв.
    Потім узув черевики й походив по кімнаті.
    Діаманти так страшно скрипіли, що від жаху старий спітнів.
    Але, оскільки інших планів їхнього вивозу в нього не було, він махнув рукою і сказав: «Будь що буде!».
    Діамантів у нього, в принципі, було не так уже й багато, тож вистачило однієї пари взуття. А другу він подарував своєму племіннику Міші.

    У призначений день Хаїм вирушив на морський вокзал. Пароплав на Хайфу відходив саме звідти. Міша поїхав його проводжати. У машині Хаїм страшенно занервував.
    – Міша, знаєш що? – сказав він племіннику. – Мені – 80 років. Навіщо мені ті скарби? Я хочу поцілувати Святу землю й спокійно померти. А тобі вони ще знадобляться.
    Після цього він помінявся з Мішею взуттям.

    На вокзалі Хаїма одразу ж відправили до митників, яких уже попередили.
    Вони ввічливо попросили його роззутися й розібрали нові черевики на складові частини.
    Вони були так упевнені, що відправлять цього афериста не в Ізраїль, а в зовсім протилежний бік, що навіть засмутилися.
    Тоді вони зателефонували «куди треба» й кажуть: у взутті нічого немає, що робити? Їм відповідають: трусіть валізу, піджак, штани, якщо є кепка – трусіть кепку. Вони так і зробили – нічого! Знову дзвонять, ті: вивертайте його навиворіт, не може бути, щоб нічого!

    Митники, довго не думаючи, відвезли нещасного до лікарні, де йому промили шлунок, змусили випити літр контрастної рідини, зробили рентген – і знову нічого не знайшли.
    Цього разу вже ті кажуть: важко повірити, але, мабуть, ми таки помилилися, вибачте за турботу. Тоді ці митники помили руки з милом і розійшлися по домівках. А на зміну їм заступила нова група, у якій була молодший лейтенант Тетяна Миколаївна Луговська.

    Це була проста радянська жінка 55 років, яка через обставини особистого й трудового життя перебувала у досить депресивному стані духу.
    Причин для цього вистачало. Якраз того дня її кішка народила шістьох кошенят, і роздати їх не вдалося. Жодного. Раніше брали, а тепер кажуть – самим їсти нічого.
    Тоді вона з важким серцем налила піввідра води й утопила їх. А кішка все норовила зазирнути у відро, щоб з’ясувати, що господиня робить з її дітьми. При цьому нявкала таким диким голосом, що те нявчання стояло у вухах у Тетяни Миколаївни всю дорогу на роботу.

    Займаючись своєю звичною справою, Тетяна Миколаївна сподівалась відволіктись від пережитого, але не так сталося, як гадалося.
    У кабінеті на неї чекав Єрмолицький. На старику, як то кажуть, обличчя не було. А якщо точніше – на ньому взагалі нічого не було, окрім синіх ситцевих трусів і частково білої майки.

    – Це хто? – спитала вона.
    – Та застряг тут один, – пояснили їй недбало.

    Тетяна Миколаївна підійшла до старого, подивилась його документи й запитала:
    – Хаїм Осипович, у вас є що вдягти на себе?
    – У мене є бажання померти й не бачити цього жаху, – відповів Хаїм Осипович.
    – Вас хтось проводить? – запитала митниця.
    – Племінник, – сказав старий і слабо махнув у бік дверей, через які він увійшов у це чистилище.

    Тоді Тетяна Миколаївна вийшла до зали, де товпилися проводжаючі, і запитала – чи є серед них племінник Хаїма Осиповича Єрмолицького.
    – Є! – тут же озвався той.
    – Молодий чоловіче, – сказала Тетяна Миколаївна. – З незалежних від мене причин костюм і взуття, в яких Хаїм Осипович збирався їхати на свою історичну батьківщину, стали непридатними. Але ви не хвилюйтесь, сам Хаїм Осипович майже в повному порядку. Йому просто треба переодягтись перед від’їздом.
    – Я можу лише з себе зняти, – запропонував племінник.
    – А самі підете додому в трусах і майці?
    – Слухайте, в Одесі пішохід у трусах і майці – нормальне явище, – відповів племінник. – Може, він з пляжу повертається, а може, вийшов сміття викинути. Але з’явитися в такому вигляді за кордоном таки незручно. Закордонна преса може це неправильно витлумачити. Ви мене розумієте?
    – Ну, давайте, що там на вас є, – зітхнула Тетяна Миколаївна. І за п’ять хвилин Хаїм Осипович одягнув джинси племінника, його футболку «Адідас» з трьома червоними смугами на плечах і абсолютно нові туфлі, де лежали всі заощадження його життя.

    – Як ви себе почуваєте? – запитала молодший лейтенант Луговська.
    – Краще, – лаконічно відповів Хаїм Осипович і пішов до трапа.
    Удома Хаїм зашторив вікна, узяв дриль, просвердлив у підошвах отвори й насипав туди каміння. Дірки акуратно заклеїв. Потім узув черевики й походив по кімнаті. Діаманти так страшно скрипіли, що від жаху старий спітнів. Але, оскільки інших планів їхнього вивозу в нього не було, він махнув рукою і сказав: «Будь що буде!». Діамантів у нього, в принципі, було не так уже й багато, тож вистачило однієї пари взуття. А другу він подарував своєму племіннику Міші. У призначений день Хаїм вирушив на морський вокзал. Пароплав на Хайфу відходив саме звідти. Міша поїхав його проводжати. У машині Хаїм страшенно занервував. – Міша, знаєш що? – сказав він племіннику. – Мені – 80 років. Навіщо мені ті скарби? Я хочу поцілувати Святу землю й спокійно померти. А тобі вони ще знадобляться. Після цього він помінявся з Мішею взуттям. На вокзалі Хаїма одразу ж відправили до митників, яких уже попередили. Вони ввічливо попросили його роззутися й розібрали нові черевики на складові частини. Вони були так упевнені, що відправлять цього афериста не в Ізраїль, а в зовсім протилежний бік, що навіть засмутилися. Тоді вони зателефонували «куди треба» й кажуть: у взутті нічого немає, що робити? Їм відповідають: трусіть валізу, піджак, штани, якщо є кепка – трусіть кепку. Вони так і зробили – нічого! Знову дзвонять, ті: вивертайте його навиворіт, не може бути, щоб нічого! Митники, довго не думаючи, відвезли нещасного до лікарні, де йому промили шлунок, змусили випити літр контрастної рідини, зробили рентген – і знову нічого не знайшли. Цього разу вже ті кажуть: важко повірити, але, мабуть, ми таки помилилися, вибачте за турботу. Тоді ці митники помили руки з милом і розійшлися по домівках. А на зміну їм заступила нова група, у якій була молодший лейтенант Тетяна Миколаївна Луговська. Це була проста радянська жінка 55 років, яка через обставини особистого й трудового життя перебувала у досить депресивному стані духу. Причин для цього вистачало. Якраз того дня її кішка народила шістьох кошенят, і роздати їх не вдалося. Жодного. Раніше брали, а тепер кажуть – самим їсти нічого. Тоді вона з важким серцем налила піввідра води й утопила їх. А кішка все норовила зазирнути у відро, щоб з’ясувати, що господиня робить з її дітьми. При цьому нявкала таким диким голосом, що те нявчання стояло у вухах у Тетяни Миколаївни всю дорогу на роботу. Займаючись своєю звичною справою, Тетяна Миколаївна сподівалась відволіктись від пережитого, але не так сталося, як гадалося. У кабінеті на неї чекав Єрмолицький. На старику, як то кажуть, обличчя не було. А якщо точніше – на ньому взагалі нічого не було, окрім синіх ситцевих трусів і частково білої майки. – Це хто? – спитала вона. – Та застряг тут один, – пояснили їй недбало. Тетяна Миколаївна підійшла до старого, подивилась його документи й запитала: – Хаїм Осипович, у вас є що вдягти на себе? – У мене є бажання померти й не бачити цього жаху, – відповів Хаїм Осипович. – Вас хтось проводить? – запитала митниця. – Племінник, – сказав старий і слабо махнув у бік дверей, через які він увійшов у це чистилище. Тоді Тетяна Миколаївна вийшла до зали, де товпилися проводжаючі, і запитала – чи є серед них племінник Хаїма Осиповича Єрмолицького. – Є! – тут же озвався той. – Молодий чоловіче, – сказала Тетяна Миколаївна. – З незалежних від мене причин костюм і взуття, в яких Хаїм Осипович збирався їхати на свою історичну батьківщину, стали непридатними. Але ви не хвилюйтесь, сам Хаїм Осипович майже в повному порядку. Йому просто треба переодягтись перед від’їздом. – Я можу лише з себе зняти, – запропонував племінник. – А самі підете додому в трусах і майці? – Слухайте, в Одесі пішохід у трусах і майці – нормальне явище, – відповів племінник. – Може, він з пляжу повертається, а може, вийшов сміття викинути. Але з’явитися в такому вигляді за кордоном таки незручно. Закордонна преса може це неправильно витлумачити. Ви мене розумієте? – Ну, давайте, що там на вас є, – зітхнула Тетяна Миколаївна. І за п’ять хвилин Хаїм Осипович одягнув джинси племінника, його футболку «Адідас» з трьома червоними смугами на плечах і абсолютно нові туфлі, де лежали всі заощадження його життя. – Як ви себе почуваєте? – запитала молодший лейтенант Луговська. – Краще, – лаконічно відповів Хаїм Осипович і пішов до трапа.
    Like
    1
    1коментарів 40переглядів
  • Історія лева Крістіана – це справжня легенда про силу зв'язку між людиною та твариною, що зворушує до глибини душі. Коли його, маленьке левеня, купили, а потім виростили два молодих австралійці, ніхто не міг уявити, чим це обернеться.

    Згодом Крістіана реінтегрували в дику природу Африки. Його опікуни, що так сильно любили його, вирішили відвідати його через рік, не знаючи, чи пам'ятатиме він їх. Те, що сталося далі, облетіло весь світ: Крістіан, величезний дикий лев, кинувся їм назустріч, обіймаючи та ластячись, як кошеня!

    Це відео – живе свідчення того, що любов, довіра та зв'язок можуть долати будь-які кордони, навіть між різними видами. Справжня історія про неперевершену відданість та пам'ять серця.
    Історія лева Крістіана – це справжня легенда про силу зв'язку між людиною та твариною, що зворушує до глибини душі. Коли його, маленьке левеня, купили, а потім виростили два молодих австралійці, ніхто не міг уявити, чим це обернеться. Згодом Крістіана реінтегрували в дику природу Африки. Його опікуни, що так сильно любили його, вирішили відвідати його через рік, не знаючи, чи пам'ятатиме він їх. Те, що сталося далі, облетіло весь світ: Крістіан, величезний дикий лев, кинувся їм назустріч, обіймаючи та ластячись, як кошеня! Це відео – живе свідчення того, що любов, довіра та зв'язок можуть долати будь-які кордони, навіть між різними видами. Справжня історія про неперевершену відданість та пам'ять серця.
    336переглядів 11Відтворень
Більше результатів