Акрокоринф Акрокоринф - це одна з найвражаючих фортець Греції та головна визначна пам'ятка Коринфа. Вона височить над містом на висоті понад 570 метрів і століттями служила природним захистом регіону. Акрокоринф - одна з найвражаючих фортець Греції і головна визначна пам'ятка Коринфа. Вона підноситься над містом на висоті понад 570 метрів і століттями служила природним захистом регіону. Перші укріплення тут з'явилися ще в VII столітті до н.е., коли на вершині пагорба знаходилося святилище богині Афродіти. Пізніше, в IV столітті до н.е., укріплення були значно розширені і стали важливою частиною оборони стародавнього Коринфа. За часів Філіпа II і Олександра Македонського фортецю укріпили, перетворивши її на стратегічний опорний пункт, що контролював Коринфський перешийок. Після руйнування міста римлянами в 146 році до н. е., фортеця була відновлена і використовувалася як військовий пункт в римський період. За часів Візантії (з VI століття н.е.) Акрокоринф стала потужною фортецею з декількома лініями стін, а після захоплення міста франками в 1210 році і османами в 1458 році її неодноразово перебудовували і посилювали. Джерело https://psahno.com/uk/places/akrokorinf #пелопонесс #арголіда #греція #коринф #історіякоринфа #історіяостровакос #історичнімісця #цікавімісця #кудипітивкоринфі #щоподивитисявкоринфі #немія #море #пляж #відпочинок #акрокоринф #подорож #островигреції #стародавнємісто #стародавнємістонемія #стародавнягреція

Купольна гробниця Тиринфа У 1913 році на західному схилі пагорба Пророка Іллі, приблизно в кілометрі від акрополя Тиринфи, була розкопана купольна гробниця. До неї веде дорога довжиною 13 м і шириною майже 3 м, облицьована вапняковими плитами. Вхід був прикрашений фресками з завитками, а над ним знаходилася монолітна плита розміром 3×2×0,4 м. Купол діаметром близько 8,5 м складений з великих каменів і вапнякових плит. На північній стороні виявлено могильну яму без прикрас і мікенської кераміки, ймовірно гробниця була розграбована в римську епоху або не використовувалася взагалі. За часом будівництва вона збігається з третім етапом будівництва акрополя. Знайдені черепки протокоринфської кераміки вказують, що в цей період тут існував культ героя. У римську епоху внутрішній простір гробниці використовувався як олійня. На південний захід від неї в 1980-х роках була частково розкопана друга купольна гробниця. На східному схилі гори Пророка Іллі в 1915 році знайшли стародавнє кладовище з камерними гробницями. Джерело https://psahno.com/uk/places/kupolnaia-grobnica-tirinfa #пелопонесс #арголіда #греція #нафпліо #історіянафпліо #гробниці #історичнімісця #цікавімісця #кудипоїхатинафпліо #щоподивитисявнафпліо #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #історіядавньоїгреції #давнягреція

#світ Ріо-Антіріо - вузька протока в Греції, що з'єднує Коринфську затоку з Патрайським морем. Відомий підвісним мостом, який пов'язує материкову частину з півостровом Пелопоннес, полегшуючи транспорт та туризм.

#Житія_святих МЧЧ. КОДРАТА ТА ІНШИХ ІЗ НИМ У часи гоніння на християн (3 ст.) жінка Руфина втекла у пустелю, народила там хлопчика і незабаром померла. Бог насичував маля. Коли ж він став юнаком, знайшли його люди і в місто привели, де хлопець лікарського уміння набув, хвороби лікував. Повернувся в пустелю, бо звик жити на самоті, іноді навідуючись у місто заради лікування недужих. Лікував тілесні хвороби, словом Божим душевні недуги зцілював. Люди приходили до нього в пустелю. Таким був Кипріян, а з ним Діонісій і Анект, Павло і Крискент, які й постраждали з ним разом за Христа. Від царя римського Деція прийшов у Коринф ігемон Ясон гонити християн. У той час і св. Кодрат кинутий був разом із друзями Кипріяном, Діонісієм, Анектом, Павлом і Крискентом до в'язниці. На суді Ясон почав допитувати їх. Св. Кодрат був уже старим, отож ішов першим. І на суді визнав себе християнином. Ігемон звелів оголеного залізом бити. Але святий мужньо терпів. Тоді піддав іншим лютим тортурам - і все марно. Кат звернувся до наймолодшого, св. Кипріяна. І той сповідав Христа і прийняв люті муки. Тоді взявся Діонісія, Анекта, Павла, на кінець Крискента мучити. І засудив їх спершу на поїдання звірам, коли ж ті мучеників не торкнули - на порубання мечем. Далі мучені були інші християни і страчені. На муки за Христа наважилися і жінки, наслідуючи св. Кодрата, - Харієса, Нунехія, Василіса, Ніка, Галя, Галина, Феодора та інші. З відривного календаря «З вірою в душі» за 10 березня. ----------------