От войны в Украине — к боям за Израиль: история солдата ЦАХАЛа, рассказанная его словами
«Я считаю себя и украинцем, и евреем. Для меня это не противоречие».

Эту историю 20 декабря 2025 года рассказал израильский Israel Hayom — и она цепляет не заголовком, а судьбой конкретного человека.

20-летний солдат ЦАХАЛа, репатриант из Украины, потерял отца на войне после российского вторжения. После этого он принял решение, которое трудно назвать удобным: переехать в Израиль и пойти служить в боевую часть.

«В Украине я потерял отца. После этого я понял, что не могу просто стоять в стороне».

У него была эпилепсия — диагноз, с которым почти невозможно попасть в боевые подразделения.
Ему говорили, что не получится.
Он всё равно добился своего и оказался в бригаде «Нахаль», которая воюет в Газе и действует в Иудее и Самарии.

По его словам, опыт жизни в Украине во время войны напрямую повлиял на то, как он воспринимает службу и риск:

«После того, что я видел в Украине, я по-другому смотрю на опасность».

Это не история про пафос и героизацию.
Она важна для Израиля — как напоминание о том, кем на самом деле являются многие репатрианты: людьми, пришедшими не «за комфортом», а уже с опытом войны и утраты.
Она важна для Украины — как свидетельство того, что её война отзывается далеко за пределами страны и продолжает влиять на судьбы людей.

Читайте наш материал 👇
https://nikk.agency/ot-vojny-v-ukraine-k/

❓Вопрос к вам:
Может ли опыт одной войны сделать человека сильнее в другой — или он лишь по-другому учит бояться?

НАновости‼️ 🇺🇦🇮🇱
НАновости — Новости Израиля | Nikk.Agency

#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

Всесвітній день медитації (офіційний)

У ритмі сучасного світу, де повідомлення блимають частіше, ніж ми встигаємо вдихнути, і кожен день перетворюється на гонитву за дедлайнами та боротьбу з викликами та небезпеками, з’являється унікальна можливість пригальмувати. Раз на рік, 21 грудня, людство святкує Всесвітній день медитації (офіційний) (World Meditation Day). Це запрошення: зупинитися. Прислухатися. І просто — побути.

Що таке медитація і чому вона потрібна?
Медитація — це не лише поза з перехрещеними ногами чи ритуал для буддійських ченців. Це природна здатність нашого розуму зупинятись і спостерігати. Це стан свідомості, в якому ми перестаємо реагувати автоматично і починаємо усвідомлювати. Без осуду. Без тривоги. Просто — бути.

Медитація має безліч форм: дихальні практики, повторення мантр, візуалізації, уважне спостереження за тілом чи думками. Навіть прогулянка серед дерев, коли ви повністю присутні в моменті — це вже форма медитації.

5 дивовижних фактів про медитацію
Медитація змінює мозок. МРТ-дослідження доводять: регулярна практика збільшує товщину кори головного мозку в ділянках, відповідальних за увагу, емоції та пам’ять.
У деяких школах США медитацію замінили на традиційне покарання — і дисципліна учнів покращилась у кілька разів.
Багато успішних людей, серед яких Стів Джобс, Опра Вінфрі, Рей Даліо та Аріанна Гафф, регулярно практикували медитацію як інструмент для зосередження і креативності.
10 хвилин медитації можуть знизити рівень кортизолу (гормону стресу) на 20–30%.
Навіть одна сесія уважного дихання може знизити тиск, сповільнити серцебиття та покращити самопочуття.

Медитація в медицині: наукові докази
1. Зменшення симптомів депресії та тривоги
Дослідження, проведене Гарвардським університетом, показало, що медитація усвідомленості може змінювати мозкову активність у пацієнтів із депресією, зокрема в областях, пов’язаних з емоційною регуляцією. 2

2. Зменшення стресу та покращення сну
Практика медитації допомагає зменшити рівень стресу, покращити якість сну та підвищити когнітивні функції.

3. Покращення фізичного здоров’я
Медитація також виявилася корисною при лікуванні таких захворювань, як діабет, гіпертонія та фіброміалгія. Вона сприяє зниженню запальних процесів і покращує функції імунної системи. 3

4. Застосування в психотерапії
Медитація все частіше інтегрується в психотерапевтичну практику, зокрема в когнітивно-поведінкову терапію, як ефективний метод регуляції уваги та емоцій. 4

Як відзначити Всесвітній день медитації?
1. Знайдіть спокійне місце. Це може бути кімната, парк або навіть балкон. Головне — щоб ви відчували себе комфортно.

2. Виділіть час. Хоча б 10 хвилин. Вимкніть телефон, сядьте зручно і зосередьтеся на диханні. Не намагайтесь “не думати”, просто спостерігайте.

3. Медитуйте разом. Сила спільної медитації вражає — у цей день по всьому світу проводяться онлайн-зустрічі, марафони тиші, медитації на мир.

4. Створіть ритуал. Запаліть свічку. Зробіть чай. Послухайте м’яку музику. Зробіть цей день особливим.

5. Запропонуйте іншим. Поділіться ідеєю з друзями, в родині чи в соцмережах. Можливо, саме ви подаруєте комусь його перший досвід тиші.

За останні тижні ми серйозно поповнили парк міського електротранспорту Харкова.

Це стало можливим завдяки домовленостям із європейськими партнерами, яких ми досягли під час моїх міжнародних зустрічей.

Важливо розуміти: такі речі не робляться за день. Потрібен час на узгодження між країнами, підготовку документів, технічні перевірки й організацію доставки — особливо під час війни. Було непросто, але результат того вартий.

У межах цієї співпраці Харків отримав:
• ще шість трамваїв від міста Брно,
• перший із чотирьох багатосекційних трамваїв із Пльзеня,
• чотири великі тролейбуси з Чеських Будейовиць.

Ми вже працювали з Брно та Пльзенем раніше — частина їхньої техніки вже їздить містом і щодня перевозить харків’ян.

Нова партія — це ще один крок до відновлення електротранспорту після втрат, яких завдали ворожі обстріли.

Зміни відчують і пасажири. Секційні трамваї місткіші, у них більше простору, комфортніший салон і краща доступність — зокрема для маломобільних людей, людей з інвалідністю та батьків із візочками.

Попереду — адаптація й підготовка цієї техніки до роботи на наших маршрутах. Робимо все, щоб вона якнайшвидше вийшла на лінії.

І щиро дякую нашим чеським партнерам за довіру, підтримку та реальну допомогу!

ХРОНІКА СИСТЕМНОГО САМОГУБСТВА
Автор: Владислав Смірнов

Грудень 2025 року увійде в новітню історію України не як місяць стратегічних перемог чи дипломатичних проривів, а як час великої ганьби. Поки суспільство годують заспокійливим сиропом про «посилення» та «реструктуризацію», у кабінетах Генерального штабу та командування Сухопутних військ тихо, без зайвого шуму, провертають операцію з ліквідації одного з найефективніших феноменів цієї війни — Інтернаціонального легіону. Рішення розформувати злагоджені національні батальйони і розчинити іноземних добровольців у сірій масі загальновійськових бригад — це не помилка. Це свідомий демонтаж боєздатності, продиктований страхом, заздрістю та невиліковним радянським ідіотизмом. Не нагадує розброєння напередодні широмасштабного нападу на Київ?

Зіткнення цивілізацій: Чому система ненавидить вільних

Щоб зрозуміти глибину цієї прірви, треба усвідомити природу конфлікту. Інтернаціональний легіон із перших днів був чужорідним тілом у хворій системі української армійської бюрократії. Це був конфлікт менталітетів.

З одного боку — закостеніла вертикаль, де ініціатива карається, а головним показником ефективності є правильно заповнений журнал обліку та фотозвіт для начальства. Це світ, де солдат — безправний ресурс, «олівець» на карті. З іншого боку — професіонали з країн НАТО, Латинської Америки, Азії. Люди, виховані на принципах mission command (управління через місію), де сержант — це бог тактики, а життя побратима — найвища цінність. Вони приїхали сюди не за зарплатою (у багатьох вдома вона була вищою), а за ідеєю. Вони мають почуття власної гідності, яке наші «паркетні» полковники сприймають як зухвальство.

Система не змогла їх зламати, не змогла змусити фарбувати траву чи ходити строєм під артилерійським вогнем. Іноземці задавали занадто багато незручних питань: «Чому немає евакуації?», «Де обіцяні міномети?», «Чому цей наказ суперечить здоровому глузду?». Для радянського офіцера це — бунт. А бунт треба придушити. Розпорошення легіонерів по різних бригадах — це спосіб зламати їхню волю, перетворити еліту на покірних виконавців, позбавити їх голосу і колективної сили.

Вавилонська вежа на лінії фронту

Офіційна версія про створення «єдиного кулака» звучить красиво лише для тих, хто ніколи не був на "нулі". Реальність така: боєздатність підрозділу базується на мікрокліматі та комунікації. Національні батальйони Легіону — це роками відпрацьовані механізми. Поляки розуміють поляків, колумбійці прикривають колумбійців, американці працюють за протоколами армії США.

Що робить наше командування? Воно бере цей злагоджений механізм і кувалдою розбиває його на дрібні деталі, які намагається вставити в старий «Жигулі» радянського зразка. Уявіть собі штурм посадки. Радіоефір. Командир роти, який володіє англійською на рівні "Ландон із зе кепітал", кричить наказ. Його не розуміє кулеметник з Бразилії. В результаті — затримка на 30 секунд. У сучасному бою це смерть. Це «дружній вогонь». Це втрата позицій.

Ліквідація мовних і культурних кластерів — це злочинна недбалість. Ми свідомо створюємо хаос там, де був порядок. Ми міняємо професіоналізм на статистику. Замість ефективних штурмових груп ми отримаємо наляканих, дезорієнтованих одинаків, які не довіряють своїм новим командирам і не розуміють, що відбувається навколо.

Мародерство ресурсів: Битва за «гуманітарку»

Але де немає логіки, там завжди є гроші. Давайте будемо цинічними до кінця. Легіони завжди були упаковані краще за кадрові механізовані бригади. Чому? Бо західний світ допомагав «своїм». Американські фонди слали тепловізори американцям, британські волонтери гнали пікапи британцям. Це були прямі, прозорі канали, які оминали чорну діру складів Міноборони.

Нашим генералам і тиловикам це муляло очі роками. Як це так: у якогось лейтенанта з Огайо є кращий дрон, ніж у комбрига? Це ж непорядок! Це ж ресурс, який проходить повз кишеню! Інтеграція легіонерів у загальні бригади має приховану мету — «націоналізувати» ці потоки. Командування розраховує, що разом з бійцями до них перейдуть і їхні спонсори, і їхнє спорядження.

Це фатальна ілюзія жадібних дурнів. Західна допомога базується на персональній довірі. Донор із Техасу дає гроші конкретному Джону, якого він знає, а не вкрай корумпованій військовій частині №XXXX. Як тільки зникне суб’єктність Легіону — краник перекриється. Ми не «оптимізуємо» ресурс, ми його втрачаємо. Ми просто крадемо у самих себе можливість воювати сучасною технікою.

Знищення свідків

Є ще один аспект, про який говорять лише пошепки. Страх. Влада боїться Легіону. Іноземний доброволець — це найнебезпечніший тип солдата для корумпованої влади. Він юридично захищений паспортом своєї країни. Він не боїться СБУ чи військової прокуратури так, як цього боїться заляканий мобілізований з села. Він може подзвонити журналістам The New York Times. Він може написати правду у Twitter, яку прочитають сенатори.

Легіонери були живими свідками нашої некомпетентності, крадіжок палива, тупих наказів і зневаги до життя. Розпорошити їх — це тактика "розділяй і володарюй". Поодинці вони безпечні. Поодинці їхній голос не чутно. Їх розчиняють у масі, щоб приховати злочини командування, щоб не було кому сказати: «Король голий, а генерал — ідіот».

Висновки: Квиток в один кінець

Те, що відбувається зараз, — це точка неповернення у стосунках із цивілізованим світом на рівні people-to-people. Ми власноруч руйнуємо міф про те, що Україна — це форпост свободи. Ми показуємо, що Україна — це такий самий маленький Радянський Союз, тільки з іншим прапором, де людину пережовують і випльовують заради звітності.

Наслідки будуть миттєвими і болючими:

Кадровий колапс - ми втратимо до половини іноземного контингенту ще до Нового року. Профі просто розірвуть контракти. Ніхто не підписувався бути "м'ясом" у чужій грі.

Репутаційна катастрофа - кожен легіонер, який поїде додому ображеним, стане анти-амбасадором України. Він розкаже правду своїм друзям, своїм медіа, своїм політикам. І коли наступного разу ми будемо просити про допомогу, нам нагадають, як ми вчинили з тими, хто приїхав віддати за нас життя.

Військове ослаблення. Замість елітних штурмовиків ми отримаємо демотивовану піхоту. Ми міняємо якість на уявну кількість.

Це рішення Генштабу — не помилка. Це акт зради національних інтересів на догоду бюрократичному комфорту. Ми виганяємо найкращих друзів, щоб залишитися наодинці зі своїми ворогами — зовнішніми та внутрішніми. І коли фронт посиплеться там, де раніше стояли вмотивовані добровольці, нехай ніхто не питає «Хто винен?». Прізвища підписантів цього наказу відомі. Питання лише в тому, чи встигнемо ми їх судити до того, як стане надто пізно.

Апдейт (для балансу позицій). Після підготовки цього матеріалу мені надійшли уточнення від співрозмовників, наближених до Генштабу: там наполягають, що рішення про розформування/переформатування іноземних підрозділів є реакцією на наслідки конкретного провалу на одному з відтинків Запорізького напрямку, де, за їхньою версією, іноземний підрозділ не втримав позиції, що дало ворогу просування; у цій логіці іноземців переводять не для “покарання всіх під одну гребінку”, а щоб вони воювали не окремими національними кластерами, а в складі змішаних бойових підрозділів разом з українцями — з єдиним командуванням, комунікацією та відповідальністю, а хто не приймає таких умов, той просто розриває контракт і їде додому. Водночас публічних документів, які дозволили б незалежно перевірити цю мотивацію, мені не надано — тому фіксую її як офіційно-неофіційне пояснення “з того боку”, яке не скасовує головного питання: чому такі рішення ухвалюються без прозорої комунікації, розслідування причин і чітких запобіжників, щоб не знищити те, що працює.

ПІШОВ З ЖИТТЯ АКТИВІСТ І МЕДІЙНИК З БЕРДЯНСЬКА АНДРІЙ ЧЕПРАСОВ.
Йому було 47 років.
15 грудня передчасно помер Андрій Чепрасов. Про це «Бердянськ 24» дізнався з публікації БМВА.
Андрій очолював громадську спілку «Вільна громада – комфортне місто», розповідав про життя Бердянська, долучався до розвитку ветеранського руху, підтримував захисників і їхніх родин.
В 2023 році бердянець долучився до ЗСУ – десантно-штурмових військ.
Андрій Чепрасов був другом редакції «Бердянськ 24». Ми висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким померлого.
Прощання з бердянцем відбудеться у Києві, 17 грудня 2025 року о 09:00 на Байковому кладовищі, Великий зал.
https://t.me/brd24_official

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Свіже з переказом, та віриться важко.
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
⚡️⚡️Генеральним штабом Збройних Сил України здійснюються системні кроки щодо спрощення механізмів переміщення військовослужбовців між військовими частинами та відходу від “паперової армії”.
❗️Так, нещодавно запроваджено спрощений механізм надсилання засобами електронного документообігу рекомендаційного листа на військовослужбовця від військової частини, у яку він бажає перевестися, до військової частини, де він проходить службу.
✅Запроваджений механізм гарантує, що рекомендаційний лист обов’язково буде розглянутий командиром військової частини у найкоротший термін.
Завдяки цьому військовий не матиме необхідності звертатися з рекомендаційним листом до командирів нижчої ланки (відділення, взводу, роти, батальйону), що зменшує суб’єктивні чинники у прийнятті рішень та кількість погоджень керівниками структурних підрозділів.
✅Крім того, спрощено механізм призначення військовослужбовців, які повернулися після самовільного залишення частини (СЗЧ), на посади до нових військових частин.
✅Змінами виключено проміжні ланки в опрацюванні документів, зокрема армійський корпус, оперативне командування, вид тощо.
✅Документи на призначення подаються напряму від військової частини до Генерального штабу ЗС України.
⚡️Ці кроки покликані пришвидшити призначення військовослужбовців на посади, зробити процес їх переведення прозорішим та усунути маніпуляції окремих посадових осіб щодо перешкоджання таким переведенням.
⚡️❗️Запроваджені зміни не змінюють умови повернення до служби після СЗЧ.
Водночас слід зазначити, що ці зміни роблять недоцільним скоєння СЗЧ військовослужбовцями з надією перевестися до обраної військової частини.
Рекомендаційні листи, які тепер стають суто електронними, не мають бути способом перевестися з бойової бригади, яка виконує завдання на активній ділянці фронту, до військової частини з більш комфортними умовами служби.
⚡️✅🇺🇦Для переведення між частинами існують інші законні внормовані інструменти, а не СЗЧ.
❗️Військовослужбовці, які після СЗЧ повернулися до батальйонів резерву, направляються до всіх бойових бригад, що потребують поповнення особовим складом, в тому числі й до ДШВ та штурмових частин.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🚂🚊Відсьогодні запускаються комфортні маршрути, які дозволяють лише з однією пересадкою дістатися до віддалених країн Європи та зворотно, – УЗ.

Укрзалізниця збільшила кількість міжнародних маршрутів з 11 до 17.

📍Відтак, із Харкова, Полтави, Києва та Львова тепер зручно доїхати до Праги, Відня, Зальцбурга та Мюнхена, а для мешканців Запоріжжя та Дніпра відкрилися додаткові маршрути до країн Західної Європи.

Сполучення та час пересадок – на фото👆🏼

Цивільні стали «великими воєнними спеціалістами», вимагаючи від влади домовлятись про закінчення війни, бо їм просто некомфортно: є обмеження в зарплаті, в свободі. Але ціна цих домовленостей — вбиті діти, зґвалтовані жінки, загинувші військові, — командир 2-го штурмового батальйону 1 ОШП «Сєвєр»

Шикарна новинка🥰

▫️Поповнили розміри▫️
🔸 сучасна й акуратна посадка
🔸стильний силует
🔸м’які, комфортні у щоденному носінні

Та11999
Ботильйони демі, Колір: Чорний
Матеріал: Натуральна шкіра преміальна якість
Всередині: байка
Збоку робоча блискавка
На середню та більш вузьку ніжку
Висота від п'яти: 10,5 см
Зручний підбор: 8 см
Підбор обтягнутий шкірою
Матеріал підошви: Термопластична гума (TR)
Виробництво - Україна

36= 23 см
37= 23,5 см
38= 24 см
39= 24,5 см
40= 25,5 см

🚚
Надсилаю товар у день оплати або наступного дня✅

Замовляйте по передоплаті та сплачуйте після примірки✅

📦
Нова пошта✔️по передоплаті 250 грн✅
Укрпошта ✔️100% на карту✅

✅Не забудьте підписатися на мене, щоб не пропустити новинки сезону ✅

🤔Від “не можна нічого” до “можна все, якщо знати як

📎Раніше: пельмені з сметаною, вареники з маслом, хліб з цукром і молоком, іриски «Кис-кис», батон з варенням, пиріжки з вишнею, шоколадка на десерт.
І знаєте що?
Це було КОРИСНО, модно, молодіжно і схвалено бабусею!😎
Діти — як струночки, діди до 90+ ганяли на город і на танці, а слово «ортрексія» звучало як назва інопланетної раси.

📎А зараз:
🔴О БОЖЕ, ВУГЛЕВОДИ ПІСЛЯ 18:00!
🔴Цукор = рак!
🔴Хліб = смерть!
🔴Сметана = сразу +5 кг на гузенце! 😱
🔴Люди сидять на кефірі з селерою, плачуть в салат і ходять до психолога, бо «я зірвалася на пиріжок».

🤡За 50 років ми що, мутацію пережили чи просто TikTok геном підмінив? 🤡

🤦‍♂️А найгірше, що ви робите своєму тілу — це НЕ цукор і НЕ булки.
Це ваша вічна біганина за «як схуднути за 7 днів без голоду і з гарантією».

🤌Але є один простий і дорослий хід, який все міняє:
📌Просто розберіться раз і назавжди, як насправді працює ваше тіло і що реально лежить у тих продуктах, які ви кладете собі в рот.
📌Прочитайте склад на етикетці, зрозумійте, що таке інсулін, енергетичний баланс, гормони голоду й ситості — і вся ця магія «заборонених продуктів» розсиплеться, як дешевий рілс.
Знання > будь-якого марафону🧠

➡️Тоді ви перестанете боятися маминих котлет і зрозумієте, що можна їсти і пельмені і торт і борщ зі сметаною — і при цьому бути стрункою без психів.

Це коли:
✅в гості йдеш і їси олів’є без драми
✅котлети мами — це любов, а не «зрив»
✅на день народження — шматок торта і щастя в очах
✅алкоголь? Якщо хочеться — то можна і світ не впаде🥂

✏️Дівчина мені недавно написала: мало не розлучилася з чоловіком, бо «він мене годувати хоче, а я на сушці».
❌Рілси і марафони — небезпечніше за цигарки, реально.

❤️Тож давайте по-чесному:
Жити треба СМАЧНО і КОМФОРТНО.
Є інший шлях — без самокатувань, заборон,а просто з розумінням, як все працює. І він працює краще за всі ваші «-10 кг за місяць».

😏А інакше старість зустрінете худющою, але з обличчям «я прожила життя на гречці» і жалем, що не розібралися раніше😏

📌Виводьте себе з секти марафонів і страждань.
Життя одне, а пельмені смачні. 🥟❤️

Гарного дня всім, хто зараз жує бутер з ковбаскою(але якісною) і не відчуває провини💋