Бучанська громада у скорботі. У російсько-Українській війні загинув 42-річний Захисник України Ярослав Гура. Народився і навчався у Бучі, був випускником Бучанського ліцею №3. Працював кухарем. Щиро любив життя, був добрим, відкритим та життєрадісним чоловіком. У 2022 році приєднався до лав ЗСУ. Пройшов найгарячіші напрямки фронту: Покровськ, Донецьк, Луганськ. Служив водієм-електриком у взводі розвідувальної роти. Трагічно загинув 16 лютого 2025 року на Покровському напрямку.
У скорботі залишилися дружина, мати, брат, а також двоє діточок.
Прощання з Захисником відбудеться завтра, 12 серпня, о 12:00 на Алеї Героїв у Бучі по вулиці Пам’яті, 1.
Вічна пам'ять Герою України!
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

У боях на фронті обірвалося життя воїна-кіборга Віктора Гафича з Ужгорода
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
https://brovaryregion.in.ua/?p=44266

"Сповідь"

Я не знаю про що писати,
Адже всі слова вже сказали.
Усі мої думки прочитали
Про смуток та жагу до життя.

Нехай тут рими не буде,
Зате буду я — відверта і щира.
Будуть емоції, а не нові порізи
На шкірі, що так стомилася.

Нехай слова будуть на місці сліз,
Хоч це вже давно не лікує.
Бо що з тих слів, коли біль як віск —
Стискає, плавить і катує.

Я вже не вірю, що буде весна,
І навіть не жду вже спасіння.
Моя тиша стала глуха й глузна,
Моє серце — порожнє приміщення.

Я живу, як неживе живе,
Автомат, що лиш дихає в нормі.
І навіть коли душа реве —
Зовні я тримаюсь у формі.

Я посміхаюсь, бо так прийнято,
Я мовчу, коли треба кричати.
І вночі у кімнаті зім’ятій
Я втомилась себе рятувати.

А якщо чесно — не хочу вже йти,
Не вперед, не назад — нікуди.
Бо вся ця боротьба — це дим,
Що залишає після себе груди…

Порожні, як чужий дім.

Тож, якщо завтра мене не стане —
Це не буде крик чи протест.
Просто душа, що втомилась від ран,
Нарешті знайде свій ліс.

Той, де не треба рим.
І де не болить.

© Cheban Daria

•°•°•°•°•°•°•°•

😘 Постав вподобайку та поділись віршем з друзями - це найбільша підтримка для нас!

Завжди раді Вас вітати,
©Штукарі

#тварини
Життя у горах.

❤️ Попри війну, життя продовжується , в Кохання збільшується – мережею ширяться відео пропозицій від військових та ветеранів

Бажаємо щастя, розуміння та взаємопідтримки молодим сім'ям та парам.

#притчі
Досягнення

Один чоловік після чотирнадцятирічного важкого аскетичного життя набув здатності ходити по воді як по суші. Невимовно радий цьому, він прибіг до свого наставника і повідомив йому про це.
Учитель відповів йому:
— Бідна людина, ти витратив чотирнадцять років тяжкої праці на те, за що перевізнику платять кілька монет.

🕯 На фронті загинув ще один український митець — художник Давид Чичкан

Його не стало 9 серпня, через день після отримання важкого поранення під час боїв у Запорізькій області.

"Він завжди сумлінно підходив до будь-якої роботи, яку необхідно було зробити, ніколи не ховався за спинами інших чи за власний соціальний капітал. Завжди був щирим з людьми та ділився з побратимами та посестрами своїми глибокими думками щодо політики, етики та соціальної справедливості", — зазначили у добровольчому підрозділі "Комітет спротиву", що воює із російськими загарбниками.

Давид Чичкан народився у родині художників Іллі Чичкана та Тетяни Ілляхової. Попри відсутність профільної мистецької освіти він також обрав малювання справою свого життя.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

🌊 Повінь у Китаї: 10 загиблих, 33 зниклих безвісти

У повіті Юйчжун на заході Китаю раптові паводки, спричинені зливою, забрали життя 10 людей.
Ще 33 — зникли безвісти.
Затоплено гірські райони, порушено зв’язок і електропостачання. Рятувальники продовжують пошуки.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Їду потягом Краматорськ- Івано-Франківськ. У купе зі мною бабуся – маленька, висохла, згорблена, стереже 2 пакунки: 2 поліетиленові мішечки для сміття. У них тепер усі її нажитки.
«Хату розбили, воєнні прийшли, бігом-бігом забрали, нічого не встигла взяти, ні вдяганки, ні те, що на смерть. Як я тепер вмирати буду?»
На очі набігли сльози. Гладить свої сміттєві пакети й стужавілим голосом продовжує: «В Красному Лімані вже все побито. У Другу Світову їли жолуді й крейду, а хата вціліла, а тут розбомбило все, мене по голові вдарило цеглиною, то я тепер недочуваю, а діда балкою – 4 дні як поховали. Візьми ось булочку, пом'янеш мого діда...», і перебирає сухими покрюченими пальчиками вузлик свого життя.

© Людмила Зіневич.

🔴⚫ Червоний і чорний — два кольори, що несуть силу поколінь.

«Два кольори мої, два кольори:
червоний — то любов,
а чорний — то журба...»
Ці рядки знають майже всі з дитинства. Але що ж насправді означають ці кольори в українській вишивці?

⚫ Чорний — це сила землі.
Колір родючості, пам’яті, праці. Це — глибока повага до предків і зв’язок із нашою землею.

🔴 Червоний — це життя.
Колір любові, роду, сонця, тепла й енергії. Він пульсує в узорах, як серце народу.

✨ А разом вони — гармонія життя і землі.
Символ вічного кола: з любові народжується життя, яке тримається на силі коріння.

Я обираю ці кольори не просто так. Вони живуть у моїх прикрасах — як жива пам’ять і гордість бути українкою. 🇺🇦

#українськітрадиції #вишивка #українськийстиль #прикраси #червонийічорний #українськамода #етностиль #зробленовруках #ґердан #силянка #етноодяг
#етноприкраси #криза #кривулькаізбісеру