#поезія
ЧЕРВЕНЬ
Він пахне любиском і м'ятою з поля..
Лілеї в'ються до ніг.
Давно уже знала, що він моя доля..
І в серці любов- оберіг.
Ці коси вишневі..
В очах краплі неба..
На личку бурштинки медíв.
Для мене нічого більше не треба.
В душі моїй спалах вогнів,
Я спати не можу..
Все тіло палає.
Цей Червень мені наврочúв
Такого як він у світі немає!
Всю душу мені роз'ятрив.
Я піду за ним у ліси аж до краю
Ми канемо в ложе із трав..
І дотик його- насолода від раю...
Обíйми- відлуння заграв.
Медами спиватимем карії ночі..
Цілунком затулим вуста.
Я втòплюсь у сині з краплинками очі...
Над нами лиш Бог й небеса.
Я світ цей забуду і житиму в гáю..
Он там де ліани ростуть.
Загублюся з ним в духмянім розмаю,
Нехай дні за днями ідуть.
--Мій Червню коханий,
Вкради мене прошу..
У літню порý запроси.
Тобі лиш одному, кохання приношу,
Візьми у смерекові сни.
Оксана Лесик-Падучак
ЧЕРВЕНЬ
Він пахне любиском і м'ятою з поля..
Лілеї в'ються до ніг.
Давно уже знала, що він моя доля..
І в серці любов- оберіг.
Ці коси вишневі..
В очах краплі неба..
На личку бурштинки медíв.
Для мене нічого більше не треба.
В душі моїй спалах вогнів,
Я спати не можу..
Все тіло палає.
Цей Червень мені наврочúв
Такого як він у світі немає!
Всю душу мені роз'ятрив.
Я піду за ним у ліси аж до краю
Ми канемо в ложе із трав..
І дотик його- насолода від раю...
Обíйми- відлуння заграв.
Медами спиватимем карії ночі..
Цілунком затулим вуста.
Я втòплюсь у сині з краплинками очі...
Над нами лиш Бог й небеса.
Я світ цей забуду і житиму в гáю..
Он там де ліани ростуть.
Загублюся з ним в духмянім розмаю,
Нехай дні за днями ідуть.
--Мій Червню коханий,
Вкради мене прошу..
У літню порý запроси.
Тобі лиш одному, кохання приношу,
Візьми у смерекові сни.
Оксана Лесик-Падучак
#поезія
ЧЕРВЕНЬ
Він пахне любиском і м'ятою з поля..
Лілеї в'ються до ніг.
Давно уже знала, що він моя доля..
І в серці любов- оберіг.
Ці коси вишневі..
В очах краплі неба..
На личку бурштинки медíв.
Для мене нічого більше не треба.
В душі моїй спалах вогнів,
Я спати не можу..
Все тіло палає.
Цей Червень мені наврочúв
Такого як він у світі немає!
Всю душу мені роз'ятрив.
Я піду за ним у ліси аж до краю
Ми канемо в ложе із трав..
І дотик його- насолода від раю...
Обíйми- відлуння заграв.
Медами спиватимем карії ночі..
Цілунком затулим вуста.
Я втòплюсь у сині з краплинками очі...
Над нами лиш Бог й небеса.
Я світ цей забуду і житиму в гáю..
Он там де ліани ростуть.
Загублюся з ним в духмянім розмаю,
Нехай дні за днями ідуть.
--Мій Червню коханий,
Вкради мене прошу..
У літню порý запроси.
Тобі лиш одному, кохання приношу,
Візьми у смерекові сни.
Оксана Лесик-Падучак


196переглядів