• З Днем будівельника вітаю!Нехай робота надихає,З’являються нові будинки,Кінотеатри та хатинки.Живеться в них хай всім чудово,Яскраво, круто та драйвово,То весело, а то – бентежно.Хай всі вам дякують безмежно!Хай доля будує добреТвої життєві дороги,Хай буде міцним здоров'яНа сто із гачечком літ.
    З Днем будівельника вітаю!Нехай робота надихає,З’являються нові будинки,Кінотеатри та хатинки.Живеться в них хай всім чудово,Яскраво, круто та драйвово,То весело, а то – бентежно.Хай всі вам дякують безмежно!Хай доля будує добреТвої життєві дороги,Хай буде міцним здоров'яНа сто із гачечком літ.
    Love
    1
    81views
  • 📢 ЗНИКЛІ БЕЗВІСТИ ВІЙСЬКОВІ МОРЯКИ ПОТРЕБУЮТЬ ВАШОЇ УВАГИ ❗
    Один з основних закликів, з яким вже 39 місяців рідні безвісти зниклих моряків з
     🛥 десантно-штурмового катеру СТАНІСЛАВ звертаються до суспільства. 
    Потребують уваги ті, хто 7 травня 2022 року героїчно боролися за визволення острова Зміїний - головного плацдарму на Чорному морі. На жаль, під час бою катер було затоплено в результаті влучання ворожої ракети. Частину екіпажу вдалось врятувати, а доля 4 військових моряків невідома: 
    ▪Сухоруков Олександр 
    ▪Ляшко Володимир 
    ▪Тукмачов Сергій 
    ▪ Костюк Владислав 
    Надією рідних залишається ворожий полон. Проте, аби скористатися цією можливістю на повернення хлопців, країна терорист має підтвердити всіх полонених.
    Розголос. Тиск. Вплив міжнародних організацій та партнерів. Ми маємо задіяти всі інструменти, щоб наші хлопці повернулися до своїх рідних.
    Нам є за кого боротися!
    Адже їх мужність - наша сила ⚓
    Обʼєднані морем
    📢 ЗНИКЛІ БЕЗВІСТИ ВІЙСЬКОВІ МОРЯКИ ПОТРЕБУЮТЬ ВАШОЇ УВАГИ ❗ Один з основних закликів, з яким вже 39 місяців рідні безвісти зниклих моряків з  🛥 десантно-штурмового катеру СТАНІСЛАВ звертаються до суспільства.  Потребують уваги ті, хто 7 травня 2022 року героїчно боролися за визволення острова Зміїний - головного плацдарму на Чорному морі. На жаль, під час бою катер було затоплено в результаті влучання ворожої ракети. Частину екіпажу вдалось врятувати, а доля 4 військових моряків невідома:  ▪Сухоруков Олександр  ▪Ляшко Володимир  ▪Тукмачов Сергій  ▪ Костюк Владислав  Надією рідних залишається ворожий полон. Проте, аби скористатися цією можливістю на повернення хлопців, країна терорист має підтвердити всіх полонених. Розголос. Тиск. Вплив міжнародних організацій та партнерів. Ми маємо задіяти всі інструменти, щоб наші хлопці повернулися до своїх рідних. Нам є за кого боротися! Адже їх мужність - наша сила ⚓ Обʼєднані морем
    71views
  • #поезія
    Я не відчуваю більше твого тепла,
    Я не бачу тебе поряд.
    Бо в країні моїй війна,
    А ти за кордоном.
    Ти зрадив мене і країну мою!
    Як посмів?


    Так на разі я на передовій.
    Дякуючи богу!
    Що не на нулі.
    Побратимів у мене більше нема,
    Це просто якась катастрофа.

    Закінчення війни було не дарма,
    В цьому є моя доля.
    Допомагала я чим могла,
    Коли кричить воїн:
    Все біда !

    Я підбігаю кров,нога та черепно мозкова.
    Турнікет,зелена зона,швидка, шпиталь.
    А там як у кіно, все що треба робили,
    Професійні лікарі, дякуючи Бугу!
    Ми всі живі ?
    Чи то сон ?

    07.08.2025
    Лисеня
    #поезія Я не відчуваю більше твого тепла, Я не бачу тебе поряд. Бо в країні моїй війна, А ти за кордоном. Ти зрадив мене і країну мою! Як посмів? Так на разі я на передовій. Дякуючи богу! Що не на нулі. Побратимів у мене більше нема, Це просто якась катастрофа. Закінчення війни було не дарма, В цьому є моя доля. Допомагала я чим могла, Коли кричить воїн: Все біда ! Я підбігаю кров,нога та черепно мозкова. Турнікет,зелена зона,швидка, шпиталь. А там як у кіно, все що треба робили, Професійні лікарі, дякуючи Бугу! Ми всі живі ? Чи то сон ? 07.08.2025 Лисеня
    Love
    1
    64views
  • #поезія
    а може почати писати про щастя знов?
    про те, яке поруч, те, що завжди зі мною...
    бо кожен для себе є віра, і є любов,
    і кожен для себе, інколи, поле бою.
    а щастя, воно не зникає, воно живе,
    за цими всіма страхами, за кожним болем,
    воно трансформується дивом у щось нове,
    з'являється там, де здавалося вже - "не доля".
    воно проростає сміливо крізь всі сніги
    і паростки випускає, немов весною.
    і скільки би не намагалися вороги...
    воно буде поруч, буде завжди зі мною...

    Оля Захарчук
    #поезія а може почати писати про щастя знов? про те, яке поруч, те, що завжди зі мною... бо кожен для себе є віра, і є любов, і кожен для себе, інколи, поле бою. а щастя, воно не зникає, воно живе, за цими всіма страхами, за кожним болем, воно трансформується дивом у щось нове, з'являється там, де здавалося вже - "не доля". воно проростає сміливо крізь всі сніги і паростки випускає, немов весною. і скільки би не намагалися вороги... воно буде поруч, буде завжди зі мною... Оля Захарчук
    Love
    1
    161views
  • Видавництво ArtBooks відкрило передзамовлення роману «Щоденник мандрівного кота» Хіро Арікави.

    Головний герой — вуличний кіт на ім’я Нана (японською мовою означає «сім»). Доля звела його з молодим хлопцем, любителем котів Сатору, який досі оплакує свого першого кота Хачі (японською — «вісім»).

    Вони вирушають у подорож з однією метою — навідатись до трьох давніх друзів Сатору. Принаймні, так здається на початку...

    Замовити книгу можна на сайті видавництва. Кількість сторінок: 272. Акційна ціна: 360 грн. Вихід книги очікується 29 вересня.

    https://artbooks.ua/shchodennik-mandrivnogo-kota
    Видавництво ArtBooks відкрило передзамовлення роману «Щоденник мандрівного кота» Хіро Арікави. Головний герой — вуличний кіт на ім’я Нана (японською мовою означає «сім»). Доля звела його з молодим хлопцем, любителем котів Сатору, який досі оплакує свого першого кота Хачі (японською — «вісім»). Вони вирушають у подорож з однією метою — навідатись до трьох давніх друзів Сатору. Принаймні, так здається на початку... Замовити книгу можна на сайті видавництва. Кількість сторінок: 272. Акційна ціна: 360 грн. Вихід книги очікується 29 вересня. https://artbooks.ua/shchodennik-mandrivnogo-kota
    Like
    2
    201views
  • #поезія
    В житті все несподівано стається,
    Буває радість, неудача, біль,
    А чи нам завтра доля усміхнеться,
    Чи посолодить, чи насипить сіль?
    Ніхто не знає, що там завтра буде,
    Але чи варто думати про це?
    А може нас чекає якесь чудо
    і щастя несподівано прийде.
    ... Помріймо, але плани відкладаймо,
    В час бротьби стабільності нема,
    До перемоги сили всі збираймо,
    Молімось, щоб закінчилась війна.
    А непохитна віра нас тримає,
    А Україна підніметься із руїн,
    І сонце миру променем заграє,
    Земля загоїть рани від боїв.
    Велика перемога у нас буде
    І виплекані мрії оживуть,
    Нас захищають героїчні люди,
    Вони цю перемогу принесуть.
    ... Коли війна жорстока ще триває,
    Надія -- це найкраще почуття,
    Вона живе, вона не помирає ,
    Це сила й стимул нашого життя.
    У час війни ми думаєм про долю,
    В людини кожної є доленька своя,
    О Боже, бережи від втрат та болю
    І подаруй всім спокій та життя.

    Тамара Франчук-Шандрук
    #поезія В житті все несподівано стається, Буває радість, неудача, біль, А чи нам завтра доля усміхнеться, Чи посолодить, чи насипить сіль? Ніхто не знає, що там завтра буде, Але чи варто думати про це? А може нас чекає якесь чудо і щастя несподівано прийде. ... Помріймо, але плани відкладаймо, В час бротьби стабільності нема, До перемоги сили всі збираймо, Молімось, щоб закінчилась війна. А непохитна віра нас тримає, А Україна підніметься із руїн, І сонце миру променем заграє, Земля загоїть рани від боїв. Велика перемога у нас буде І виплекані мрії оживуть, Нас захищають героїчні люди, Вони цю перемогу принесуть. ... Коли війна жорстока ще триває, Надія -- це найкраще почуття, Вона живе, вона не помирає , Це сила й стимул нашого життя. У час війни ми думаєм про долю, В людини кожної є доленька своя, О Боже, бережи від втрат та болю І подаруй всім спокій та життя. Тамара Франчук-Шандрук
    Like
    1
    209views
  • ТГ Бердянское сопротивление

    Зазвичай ми пишемо тільки про вузьких та колобків, але тепер робитимемо винятки для обраних дегенератів.
    Представляємо вам Ігоря Камінського, депутата Бердянської міської ради. книги про любов до Бердянська, вважає себе блогером, при цьому навіть волонтерить не зволив, не кажучи вже про щось більше.
    Натомість в інтернеті Ігорюшка запевняє, що воює за Бердянськ з 2014 року, але тепер у нього є справи важливіші. Це в той час, коли доля всієї нації під загрозою!
    До речі, неук Ігорюшка на своїй сторінці "письменник" (напевно, від слова піся).
    Був би Ігорюшка чоловіком, то склав би повноваження депутата, закрив свої соцмережі і тихенько скиглив би від сорому в Нідерландах.
    ТГ Бердянское сопротивление Зазвичай ми пишемо тільки про вузьких та колобків, але тепер робитимемо винятки для обраних дегенератів. Представляємо вам Ігоря Камінського, депутата Бердянської міської ради. книги про любов до Бердянська, вважає себе блогером, при цьому навіть волонтерить не зволив, не кажучи вже про щось більше. Натомість в інтернеті Ігорюшка запевняє, що воює за Бердянськ з 2014 року, але тепер у нього є справи важливіші. Це в той час, коли доля всієї нації під загрозою! До речі, неук Ігорюшка на своїй сторінці "письменник" (напевно, від слова піся). Був би Ігорюшка чоловіком, то склав би повноваження депутата, закрив свої соцмережі і тихенько скиглив би від сорому в Нідерландах.
    142views
  • ПРОСТО КОХАЙ

    (рондель)

    Просто кохай, не шукай міркувань,
    день промине, наче спалах вогню,
    світ закружляє цю всю метушню,
    доля розділить життя без питань.

    Сонце упаде вниз без коливань,
    ніч забере непотрібну брехню,
    просто кохай, не шукай міркувань,
    день промине, наче спалах вогню.

    Дні, як вода, у дощах сподівань,
    все, що було, розтечеться в стерню,
    тільки любов залишає платню,
    сонце й тепло серед зим і страждань.
    Просто кохай, не шукай міркувань.

    Мирослав Манюк
    10.08.2025
    ПРОСТО КОХАЙ (рондель) Просто кохай, не шукай міркувань, день промине, наче спалах вогню, світ закружляє цю всю метушню, доля розділить життя без питань. Сонце упаде вниз без коливань, ніч забере непотрібну брехню, просто кохай, не шукай міркувань, день промине, наче спалах вогню. Дні, як вода, у дощах сподівань, все, що було, розтечеться в стерню, тільки любов залишає платню, сонце й тепло серед зим і страждань. Просто кохай, не шукай міркувань. Мирослав Манюк 10.08.2025
    Like
    Love
    3
    68views
  • ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ

    (Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…»)

    Як можна жити там – цього́ не знаю,
    Не довело́сь мені таке пізнать,
    Але молю́ і Господа благаю,
    Аби в житті цього́ не скуштувать.

    Як можна жити там – себе питаю,
    Та відповідь не можу я знайти,
    Минає час й до цьо́го повертаю…
    Щоб я… життя й… далекії світи…

    Як можна жити там – питання вічне,
    Але, напевно, кожному своє́,
    Та точно це не є ніщо́ трагічне,
    Та вічне відчуття, що не своє́.

    Як можна жити там – не уявляю,
    Бо доля не закинула туди,
    Але в думках я це перебираю:
    Щоб я й чужі далекії світи…

    Як можна жити там – в думках малюю,
    Картини постають,та… не моє…
    Думки́ про це гаптую і гаптую,
    І кожна з них снує́, снує́, й снує́.

    Як можна жити там – не розумію,
    Щоб не прийшлось покинуть рідний край,
    Який, немов коханого, лелію,
    Який для мене – незбагненний рай.

    25.01.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1044912
    ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ (Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…») Як можна жити там – цього́ не знаю, Не довело́сь мені таке пізнать, Але молю́ і Господа благаю, Аби в житті цього́ не скуштувать. Як можна жити там – себе питаю, Та відповідь не можу я знайти, Минає час й до цьо́го повертаю… Щоб я… життя й… далекії світи… Як можна жити там – питання вічне, Але, напевно, кожному своє́, Та точно це не є ніщо́ трагічне, Та вічне відчуття, що не своє́. Як можна жити там – не уявляю, Бо доля не закинула туди, Але в думках я це перебираю: Щоб я й чужі далекії світи… Як можна жити там – в думках малюю, Картини постають,та… не моє… Думки́ про це гаптую і гаптую, І кожна з них снує́, снує́, й снує́. Як можна жити там – не розумію, Щоб не прийшлось покинуть рідний край, Який, немов коханого, лелію, Який для мене – незбагненний рай. 25.01.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1044912
    133views
  • ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ

    (Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…»)

    Як можна жити там – цього́ не знаю,
    Не довело́сь мені таке пізнать,
    Але молю́ і Господа благаю,
    Аби в житті цього́ не скуштувать.

    Як можна жити там – себе питаю,
    Та відповідь не можу я знайти,
    Минає час й до цьо́го повертаю…
    Щоб я… життя й… далекії світи…

    Як можна жити там – питання вічне,
    Але, напевно, кожному своє́,
    Та точно це не є ніщо́ трагічне,
    Та вічне відчуття, що не своє́.

    Як можна жити там – не уявляю,
    Бо доля не закинула туди,
    Але в думках я це перебираю:
    Щоб я й чужі далекії світи…

    Як можна жити там – в думках малюю,
    Картини постають, та… не моє…
    Думки́ про це гаптую і гаптую,
    І кожна з них снує́, снує́, й снує́.

    Як можна жити там – не розумію…
    Щоб не прийшлось покинуть рідний край,
    Який, немов коханого, лелію,
    Який для мене – незбагненний рай.

    25.01.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1044912
    ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ (Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…») Як можна жити там – цього́ не знаю, Не довело́сь мені таке пізнать, Але молю́ і Господа благаю, Аби в житті цього́ не скуштувать. Як можна жити там – себе питаю, Та відповідь не можу я знайти, Минає час й до цьо́го повертаю… Щоб я… життя й… далекії світи… Як можна жити там – питання вічне, Але, напевно, кожному своє́, Та точно це не є ніщо́ трагічне, Та вічне відчуття, що не своє́. Як можна жити там – не уявляю, Бо доля не закинула туди, Але в думках я це перебираю: Щоб я й чужі далекії світи… Як можна жити там – в думках малюю, Картини постають, та… не моє… Думки́ про це гаптую і гаптую, І кожна з них снує́, снує́, й снує́. Як можна жити там – не розумію… Щоб не прийшлось покинуть рідний край, Який, немов коханого, лелію, Який для мене – незбагненний рай. 25.01.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1044912
    79views
More Results