• ШАМПАНСЬКЕ

    Все іскриться в келиху прозорім,
    Час спливає, оминає зорі.

    Світло грає з бульбашками в колі,
    Лине сміх в кімнатах і у залі,
    Люди тут шампанське п'ють поволі,
    Де немає тіні та скандалів.

    Легко плине подих між словами,
    Зал гуде, відсутній вклад гармоній.
    Грає смак солодкими ковтками
    І п'янить шампанське без лимона.

    Все минає — свято і розмова,
    Гасне блиск і згасне ця хвилина,
    Та в душі лишається вимога,
    Щоби доля вечір повторила.

    Мирослав Манюк
    29.03.2026

    #перевернутий_сонет
    ШАМПАНСЬКЕ Все іскриться в келиху прозорім, Час спливає, оминає зорі. Світло грає з бульбашками в колі, Лине сміх в кімнатах і у залі, Люди тут шампанське п'ють поволі, Де немає тіні та скандалів. Легко плине подих між словами, Зал гуде, відсутній вклад гармоній. Грає смак солодкими ковтками І п'янить шампанське без лимона. Все минає — свято і розмова, Гасне блиск і згасне ця хвилина, Та в душі лишається вимога, Щоби доля вечір повторила. Мирослав Манюк 29.03.2026 #перевернутий_сонет
    1
    65views
  • Жіноча доля.
    Оригінальний звук - Андрій Малярик|Вірші
    Жіноча доля. Оригінальний звук - Андрій Малярик|Вірші
    70views 11Plays
  • Важка доля ухилянтська... Чоловік ходе до знайомої грумерки, яка стриже собак, а лікарів вже розглядає серед ветеринарів. Це наслідки квадроберства чи війни?
    Важка доля ухилянтська... Чоловік ходе до знайомої грумерки, яка стриже собак, а лікарів вже розглядає серед ветеринарів. Це наслідки квадроберства чи війни?
    PRESS.ZP.UA
    Стрижеться у грумера, думає про ветеринара
    Запорізькі чоловіки, що перебувають у розшуку ТЦК, не припиняють дивувати своєю винахідливістю. Ми знайшли хлопця, який ходить до грумера та вже думає про ветеринара...
    39views
  • Всім привіт)
    #добірка_книг для гарних вихідних (або що мені дуже сподобалося з останнього прочитаного)

    Не та сестр
    К. Дуглас
    Про двох сестер, Ташу та Еліс, чиї життя кардинально відрізняються, але одна трагічна подія ставить під сумнів усе, що вони знали одна про одну.

    Хранителі книги
    Дж.Брукс
    Пригодницька та інтелектуальна драма, в центрі якої — доля реального середньовічного манускрипту, відомого як Сараєвська Агада. Яу люди різних віросповідань (євреї, мусульмани, християни), ризикуючи життям, рятували цей манускрипт протягом п’ятисот років.

    Перші 15 життів Гаррі Оґеста
    К. Норс
    Фантастичний трилер про людину, яка приречена проживати власне життя знову і знову. Кожного разу, коли він помирає, він народжується знову в тому самому місці, у той самий час, маючи повну пам'ять про всі свої попередні життя.

    Що з цього читали? Як вам?

    #добіркакниг #щопочитати #трийлер #фантастика #подорожучасі #пригоди #історичнийроман #українськоюмовою #книгиукраїнською #сучасналітература
    Всім привіт) #добірка_книг для гарних вихідних (або що мені дуже сподобалося з останнього прочитаного) Не та сестр К. Дуглас Про двох сестер, Ташу та Еліс, чиї життя кардинально відрізняються, але одна трагічна подія ставить під сумнів усе, що вони знали одна про одну. Хранителі книги Дж.Брукс Пригодницька та інтелектуальна драма, в центрі якої — доля реального середньовічного манускрипту, відомого як Сараєвська Агада. Яу люди різних віросповідань (євреї, мусульмани, християни), ризикуючи життям, рятували цей манускрипт протягом п’ятисот років. Перші 15 життів Гаррі Оґеста К. Норс Фантастичний трилер про людину, яка приречена проживати власне життя знову і знову. Кожного разу, коли він помирає, він народжується знову в тому самому місці, у той самий час, маючи повну пам'ять про всі свої попередні життя. Що з цього читали? Як вам? #добіркакниг #щопочитати #трийлер #фантастика #подорожучасі #пригоди #історичнийроман #українськоюмовою #книгиукраїнською #сучасналітература
    1
    285views
  • - STRANNIK -
    ******
    Авторська пісня " STRANNIK "
    Автор музики та вірша:
    Олександр Котла
    ᛟᛚᛖᚲᛊᚨᚾᛞᚱ-STRANNIK-ᚹᛇᛚᛇᛃᚱ
    ******
    Було в житті... була і «зона»...
    Відбув я строк... за все своє,
    Але життя... це і понині...
    Мені спокою... не дає.
    Давно відсидів... та надалі...
    Всі докоряють... без причин.
    Для світу я... у тій провині...
    Не є людина... просто тінь.
    Хай є освіта... і таланти...
    Для них я — звір... що в клітці ріс.
    Минуло років... вже з тринадцять...
    А пляма та... як море сліз.

    А світ таврує... світ не пробачає,
    Для нього я — лише звичайна мить.
    Ніхто за плямою душі не помічає,
    Лиш бачать тінь — не серце, що болить!
    Я не політик... не мільйонів власник,
    Я просто страннік... що шукав тепло...
    Чому ж цей світ — такий «суворий власник»?..
    Де замість серця — крига та бабло ...

    На жаль не знав я... рідних мами й тата...
    Не знав любові... і не знав тепла...
    Не треба влади... тільки те багаття...
    Де б доля грітись... там мені дала.
    І від народження... я начебто як винний...
    Бо навіть та... яка пісень співала,
    Мені, коли в утробі тільки ще штовхався...
    Потім від мене, ту відмову, написала.

    Та я пишу... я свої думи
    Перекладаю у рядки.
    В надії... що мене почують,
    Що зрозуміють завдяки
    Моїм віршам той біль і смуток,
    Який болить мені щоночі,
    Приходить... як на самоті...
    Я залишаюсь... в пустоті ...
    - STRANNIK - ****** Авторська пісня " STRANNIK " Автор музики та вірша: Олександр Котла ᛟᛚᛖᚲᛊᚨᚾᛞᚱ-STRANNIK-ᚹᛇᛚᛇᛃᚱ ****** Було в житті... була і «зона»... Відбув я строк... за все своє, Але життя... це і понині... Мені спокою... не дає. Давно відсидів... та надалі... Всі докоряють... без причин. Для світу я... у тій провині... Не є людина... просто тінь. Хай є освіта... і таланти... Для них я — звір... що в клітці ріс. Минуло років... вже з тринадцять... А пляма та... як море сліз. А світ таврує... світ не пробачає, Для нього я — лише звичайна мить. Ніхто за плямою душі не помічає, Лиш бачать тінь — не серце, що болить! Я не політик... не мільйонів власник, Я просто страннік... що шукав тепло... Чому ж цей світ — такий «суворий власник»?.. Де замість серця — крига та бабло ... На жаль не знав я... рідних мами й тата... Не знав любові... і не знав тепла... Не треба влади... тільки те багаття... Де б доля грітись... там мені дала. І від народження... я начебто як винний... Бо навіть та... яка пісень співала, Мені, коли в утробі тільки ще штовхався... Потім від мене, ту відмову, написала. Та я пишу... я свої думи Перекладаю у рядки. В надії... що мене почують, Що зрозуміють завдяки Моїм віршам той біль і смуток, Який болить мені щоночі, Приходить... як на самоті... Я залишаюсь... в пустоті ...
    1
    1comments 116views 4Plays
  • ПЕЙЗАЖІ УКРАЇНИ Й КВІТИ М АРЧУКА


    ( Анатолієві Марчуку з нагоди відкриття першої виставки у званні НАРОДНОГО художника України)

    Незламна Україна і пейзажі,
    І на полотнах квіти Марчука,
    Які, неначе вартові на стражі.
    Тепер і їхня доля нелегка́.

    Поло́тна всі, немов живі створіння,
    Які про МИР голо́сять-гомонять,
    Як в українців, в них міцне коріння,
    Їх, як і нас, орді не залякать.

    Пейзажі України неповторні,
    І квіти є окрасою для них,
    Вони в природі всі нерукотворні
    І більше ж бо ніде́ нема таких.

    Всі квіти, що так манять і чарують,
    Марчук в свої́х творіннях змалював,
    Мов на паркеті всі вони танцюють,
    Бо сво́ю душу в кожну з них вкладав.

    Усі поло́тна просто шедевральні,
    Вони торують ПЕРЕМОЗІ путь,
    І квіти такі ніжні, геніальні…
    Вони, як ми, Вкраїною живуть.

    Незламна Україна й ніжні квіти,
    Пейзажів неповторна вся краса,
    Вони такі, як українські діти,
    Й над ними будуть мирні небеса!

    10.07.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    ПЕЙЗАЖІ УКРАЇНИ Й КВІТИ М АРЧУКА ( Анатолієві Марчуку з нагоди відкриття першої виставки у званні НАРОДНОГО художника України) Незламна Україна і пейзажі, І на полотнах квіти Марчука, Які, неначе вартові на стражі. Тепер і їхня доля нелегка́. Поло́тна всі, немов живі створіння, Які про МИР голо́сять-гомонять, Як в українців, в них міцне коріння, Їх, як і нас, орді не залякать. Пейзажі України неповторні, І квіти є окрасою для них, Вони в природі всі нерукотворні І більше ж бо ніде́ нема таких. Всі квіти, що так манять і чарують, Марчук в свої́х творіннях змалював, Мов на паркеті всі вони танцюють, Бо сво́ю душу в кожну з них вкладав. Усі поло́тна просто шедевральні, Вони торують ПЕРЕМОЗІ путь, І квіти такі ніжні, геніальні… Вони, як ми, Вкраїною живуть. Незламна Україна й ніжні квіти, Пейзажів неповторна вся краса, Вони такі, як українські діти, Й над ними будуть мирні небеса! 10.07.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    97views
  • Бажаю вам квітів та мирного неба,
    Грошей та здоров'я ще більше, ніж треба.
    Хай доля вам щастя багато дає,
    Зозуля сто років життя накує.
    Хай справдяться мрії, здійсняться дива,
    Хай кругом від сміху іде голова,
    Достатку – у будні, в свята – подарунків,
    Гарних подій, доброти, поцілунків!
    Бажаю вам квітів та мирного неба, Грошей та здоров'я ще більше, ніж треба. Хай доля вам щастя багато дає, Зозуля сто років життя накує. Хай справдяться мрії, здійсняться дива, Хай кругом від сміху іде голова, Достатку – у будні, в свята – подарунків, Гарних подій, доброти, поцілунків!
    73views
  • Благовіщення

    Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 найважливіших свят, що відзначається християнами. Віряни східних православних церков відзначають його щороку 25 березня (7 квітня за юліанським календарем). Благовіщення не залежить від такого великого свята як Великдень, також воно відбувається незалежно від Великого посту.

    Християни вважають, що саме в цей день Пречиста Діва Марія отримала благу звістку від вісника Божого – Архангела Гавриїла, який сповістив їй, що вона зачала непорочно від Святого Духа та народить сина Божого, який буде величатися Ісусом Христом. Під час зародження християнської віри цей день став святкуватися щорічно та називався Благовіщенням Пресвятої Богородиці.

    Традиції та звичаї на день Благовіщення
    Ритуалів, яких дотримуються під час святкування цього свята, безліч. Ще наші предки вважали: якщо відзначати цей день згідно з віруваннями та традиціями, то життя буде щасливим та радісним впродовж усього року. Раніше святкування дня Благовіщення Пресвятої Богородиці не обмежувалось виключно богослужінням у Церкві. В цей день відбувалися гучні гуляння з хороводами та цікавими іграми.

    Одним з найбільших дійств на день Благовіщення вважалося випускання птахів. Старші люди казали, що випустивши птаха на волю, можна насолоджуватися щастям увесь рік. Звідси пішла традиція випускати голубів після шлюбного обряду на весіллі.

    Молодь стрибала через багаття, чим очищалася від усіляких недобрих думок та вчинків, що назбиралися за попередній рік. З усією нечистю багаття спалювало невдачі, з нею пов’язані. Для очищення також палили стару солому, якою застеляли ліжко. Також палили різні трави, а димом обкурювали верхній зимовий одяг.

    Вважалося також, що вмивання водою з талого снігу може зцілити від будь-яких недугів. Тому хворі та люди похилого віку брали сніг, розтоплювали його та вмивалися.

    Ще одна традиція свята, яка надовго укорінилася у простих сім’ях – називати свого чоловіка «милий» протягом усього дня. Якщо жінка промовить це слово, звертаючись до свого благовірного, щонайменше 40 разів, вона забезпечить любов та злагоду у сім’ї та відверне появу коханки.

    Під час відвідування церкви віряни намагалися придбати просфору, яка захищає від хвороб, заздрості, злодійства та неврожаю. Також важливо освятити воду в церкві, оскільки вона набуває цілющої сили.

    Ще одна стародавня традиція на день Благовіщення – палити харчову сіль. Згідно з переказами наших предків, палена сіль допомагає від важких захворювань. Сіль, яку протягом 10-15 хвилин тримали на гарячій сковорідці, мала магічну дію.

    Зола, що на день Благовіщення залишилася у печі, не викидалась, її використовували для удобрення хворих та слабких рослин.

    Заборони, яких цього дня дотримуються християни
    Табу на працю та різну діяльність стосуються майже всіх церковних свят і Благовіщення не є винятком. В цей день необхідно відмовитися від будь-яких справ по дому та важких фізичних та розумових завдань. Все необхідно зробити заздалегідь.

    Під особливою забороною в цей день знаходяться шиття та в’язання. Наші пращури вважали, що нитка – це символ людської долі. Якщо її обірвати чи обрізати у великий церковний день, то може обірватися життя людини, чи зіпсуватися доля всієї родини. Тому під час великих свят люди нічого не шили, не топили піч та не здійснювали інших, навіть найважливіших хатніх справ.

    Суворо заборонялося на Благовіщення та за день до цього свята займатися посівними роботами. І взагалі будь-яка робота на землі вважалися великим гріхом, який міг позбавити цілу родину врожаю.

    В давнину на Благовіщення дівчата навіть не заплітали в цей день коси, зачіски робили напередодні свята. Заплітаючи коси на Благовіщення, дівчина прирікала себе на важку долю, одиноке та навіть коротке життя. Є ще одна думка, чому не можна плести коси на Благовіщення. Таким чином дівчата оберігають своє волосся. Адже в минулому коса була не тільки символом краси, але й свідчила про здоров’я своєї власниці. Хлопці насамперед звертали увагу на здорових дівчат з довгою та товстою косою.

    За традицією на всі церковні свята люди одягали свій найкращий одяг. Проте з Благовіщенням все було по-інакшому. Люди вважали, що нове вбрання в цей день може порватися та зіпсуватися. Тому, щоб виглядати на Благовіщення красиво, наші бабусі одягали новий одяг напередодні свята.

    Природні прикмети на свято Благовіщення
    Люди у давнину велику увагу звертали на природні явища та прикмети, адже вони вказували на майбутній врожай та на необхідність робити ті чи інші приготування. Найбільше трактувалися прикмети на великі церковні свята. Існує ціла низка природних прикмет на Благовіщення, які мали певні тлумачення.

    Якщо на Благовіщення на небі не видно ластівок – це свідчить про холодну та пізню весну.
    Заморозки вночі свідчили про щедрий врожай ярих сортів пшениці, також варто очікувати на грибний рік.
    На вулиці тепло та сонячно, а на небі – жодної хмаринки? Необхідно готуватися до грозового літа.
    Дощ на Благовіщення – до сухого літа, а грозовий день – до хорошого врожаю горіхів.
    Якщо вночі на Благовіщення небо затягнуло хмарами, кури будуть нестися погано протягом всього року.
    Благовіщення Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 найважливіших свят, що відзначається християнами. Віряни східних православних церков відзначають його щороку 25 березня (7 квітня за юліанським календарем). Благовіщення не залежить від такого великого свята як Великдень, також воно відбувається незалежно від Великого посту. Християни вважають, що саме в цей день Пречиста Діва Марія отримала благу звістку від вісника Божого – Архангела Гавриїла, який сповістив їй, що вона зачала непорочно від Святого Духа та народить сина Божого, який буде величатися Ісусом Христом. Під час зародження християнської віри цей день став святкуватися щорічно та називався Благовіщенням Пресвятої Богородиці. Традиції та звичаї на день Благовіщення Ритуалів, яких дотримуються під час святкування цього свята, безліч. Ще наші предки вважали: якщо відзначати цей день згідно з віруваннями та традиціями, то життя буде щасливим та радісним впродовж усього року. Раніше святкування дня Благовіщення Пресвятої Богородиці не обмежувалось виключно богослужінням у Церкві. В цей день відбувалися гучні гуляння з хороводами та цікавими іграми. Одним з найбільших дійств на день Благовіщення вважалося випускання птахів. Старші люди казали, що випустивши птаха на волю, можна насолоджуватися щастям увесь рік. Звідси пішла традиція випускати голубів після шлюбного обряду на весіллі. Молодь стрибала через багаття, чим очищалася від усіляких недобрих думок та вчинків, що назбиралися за попередній рік. З усією нечистю багаття спалювало невдачі, з нею пов’язані. Для очищення також палили стару солому, якою застеляли ліжко. Також палили різні трави, а димом обкурювали верхній зимовий одяг. Вважалося також, що вмивання водою з талого снігу може зцілити від будь-яких недугів. Тому хворі та люди похилого віку брали сніг, розтоплювали його та вмивалися. Ще одна традиція свята, яка надовго укорінилася у простих сім’ях – називати свого чоловіка «милий» протягом усього дня. Якщо жінка промовить це слово, звертаючись до свого благовірного, щонайменше 40 разів, вона забезпечить любов та злагоду у сім’ї та відверне появу коханки. Під час відвідування церкви віряни намагалися придбати просфору, яка захищає від хвороб, заздрості, злодійства та неврожаю. Також важливо освятити воду в церкві, оскільки вона набуває цілющої сили. Ще одна стародавня традиція на день Благовіщення – палити харчову сіль. Згідно з переказами наших предків, палена сіль допомагає від важких захворювань. Сіль, яку протягом 10-15 хвилин тримали на гарячій сковорідці, мала магічну дію. Зола, що на день Благовіщення залишилася у печі, не викидалась, її використовували для удобрення хворих та слабких рослин. Заборони, яких цього дня дотримуються християни Табу на працю та різну діяльність стосуються майже всіх церковних свят і Благовіщення не є винятком. В цей день необхідно відмовитися від будь-яких справ по дому та важких фізичних та розумових завдань. Все необхідно зробити заздалегідь. Під особливою забороною в цей день знаходяться шиття та в’язання. Наші пращури вважали, що нитка – це символ людської долі. Якщо її обірвати чи обрізати у великий церковний день, то може обірватися життя людини, чи зіпсуватися доля всієї родини. Тому під час великих свят люди нічого не шили, не топили піч та не здійснювали інших, навіть найважливіших хатніх справ. Суворо заборонялося на Благовіщення та за день до цього свята займатися посівними роботами. І взагалі будь-яка робота на землі вважалися великим гріхом, який міг позбавити цілу родину врожаю. В давнину на Благовіщення дівчата навіть не заплітали в цей день коси, зачіски робили напередодні свята. Заплітаючи коси на Благовіщення, дівчина прирікала себе на важку долю, одиноке та навіть коротке життя. Є ще одна думка, чому не можна плести коси на Благовіщення. Таким чином дівчата оберігають своє волосся. Адже в минулому коса була не тільки символом краси, але й свідчила про здоров’я своєї власниці. Хлопці насамперед звертали увагу на здорових дівчат з довгою та товстою косою. За традицією на всі церковні свята люди одягали свій найкращий одяг. Проте з Благовіщенням все було по-інакшому. Люди вважали, що нове вбрання в цей день може порватися та зіпсуватися. Тому, щоб виглядати на Благовіщення красиво, наші бабусі одягали новий одяг напередодні свята. Природні прикмети на свято Благовіщення Люди у давнину велику увагу звертали на природні явища та прикмети, адже вони вказували на майбутній врожай та на необхідність робити ті чи інші приготування. Найбільше трактувалися прикмети на великі церковні свята. Існує ціла низка природних прикмет на Благовіщення, які мали певні тлумачення. Якщо на Благовіщення на небі не видно ластівок – це свідчить про холодну та пізню весну. Заморозки вночі свідчили про щедрий врожай ярих сортів пшениці, також варто очікувати на грибний рік. На вулиці тепло та сонячно, а на небі – жодної хмаринки? Необхідно готуватися до грозового літа. Дощ на Благовіщення – до сухого літа, а грозовий день – до хорошого врожаю горіхів. Якщо вночі на Благовіщення небо затягнуло хмарами, кури будуть нестися погано протягом всього року.
    326views

  • БОЛЮЧИЙ ФРАГМЕНТ

    Зруйновані ущент наші міста́
    І спа́лені до крихти наші се́ла,
    Домівка, що вціліла – та пуста,
    З лиця землі страшна війна все зме́ла.

    Все знищено, зостався тільки прах,
    Давно вже там ні люду, ні тварини,
    Таке колись не йшло до нас і в снах –
    Тепер від цьо́го кров у жилах стине.

    Стікає кров’ю зранена земля,
    Немає більше затишку, споко́ю,
    Чорніють всюди спалені поля́…
    Ми платимо ціною дорого́ю.

    Здригається від вибухів земля,
    І кров’ю напувається землиця,
    Там затишку і радості нема.
    Це в дійсності. Усе це нам не сниться.

    Ридає кожна стежка і поріг,
    Щоразу все навколо попеліє,
    Земля не чує більше рідних ніг,
    Щоразу ворог зброю в землю сіє.

    Війна вкрива землицю чорним тлом,
    Яка колись і квітла, й зеленіла,
    Бо ворог далі суне напролом…
    І чорна птаха нам на плечі сіла.

    Де сад шумів – там згарища й зола,
    Неначе в са́ван все це одягнули,
    Та лиш у чорний, бо прийшов від зла,
    Бо вороги туди уже сягнули.

    Немає більше цвіту на гіллі́,
    Та і дерев уже й не залиши́лось,
    Вогнем писались всюди скрижалі́
    І кров, немов вода, на землю ли́лась.

    Ридають стіни, випалені вщент,
    А доля там колись родила рясно,
    Від затишку лишився лиш фрагмент,
    Як спогад про життя колись тут щасне.

    Пороги, що стріча колись гостей,
    Від болю стогнуть, жить не мають сили,
    На жаль, не чуєм добрих ми вістей,
    Лиш вітер б’ється в розпачі об схили.

    Там, де дитинство бігало малим –
    Скелети стін під небом заніміли,
    Розвіяв вітер долі, наче дим,
    І спогади, що в серці там леліли.

    Лиш чути стогін рідної землі
    Від ран глибоких, які їй завда́ли,
    Не схо́дить уже хліб у тій ріллі…
    Такого ми ніко́ли не чекали.

    23.03.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1059590

    БОЛЮЧИЙ ФРАГМЕНТ Зруйновані ущент наші міста́ І спа́лені до крихти наші се́ла, Домівка, що вціліла – та пуста, З лиця землі страшна війна все зме́ла. Все знищено, зостався тільки прах, Давно вже там ні люду, ні тварини, Таке колись не йшло до нас і в снах – Тепер від цьо́го кров у жилах стине. Стікає кров’ю зранена земля, Немає більше затишку, споко́ю, Чорніють всюди спалені поля́… Ми платимо ціною дорого́ю. Здригається від вибухів земля, І кров’ю напувається землиця, Там затишку і радості нема. Це в дійсності. Усе це нам не сниться. Ридає кожна стежка і поріг, Щоразу все навколо попеліє, Земля не чує більше рідних ніг, Щоразу ворог зброю в землю сіє. Війна вкрива землицю чорним тлом, Яка колись і квітла, й зеленіла, Бо ворог далі суне напролом… І чорна птаха нам на плечі сіла. Де сад шумів – там згарища й зола, Неначе в са́ван все це одягнули, Та лиш у чорний, бо прийшов від зла, Бо вороги туди уже сягнули. Немає більше цвіту на гіллі́, Та і дерев уже й не залиши́лось, Вогнем писались всюди скрижалі́ І кров, немов вода, на землю ли́лась. Ридають стіни, випалені вщент, А доля там колись родила рясно, Від затишку лишився лиш фрагмент, Як спогад про життя колись тут щасне. Пороги, що стріча колись гостей, Від болю стогнуть, жить не мають сили, На жаль, не чуєм добрих ми вістей, Лиш вітер б’ється в розпачі об схили. Там, де дитинство бігало малим – Скелети стін під небом заніміли, Розвіяв вітер долі, наче дим, І спогади, що в серці там леліли. Лиш чути стогін рідної землі Від ран глибоких, які їй завда́ли, Не схо́дить уже хліб у тій ріллі… Такого ми ніко́ли не чекали. 23.03.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1059590
    216views
  • Доброго та світлого дня суботи
    Весна це час оновлення, тож нехай вона принесе у Ваше життя позитивні 🤗 зміни та нові можливості.
    Бажаю, щоб усе задумане вдавалося з першого разу, а доля дарувала приємні зустрічі та щирі посмішки Нехай Ваше серце буде сповнене весняного тепла, дім - затишку та любові, а кожен крок веде до перемоги та миру
    Всіх благ Вам та Вашим рідним
    Доброго та світлого дня суботи 😊 Весна 🌸 це час оновлення, тож нехай вона принесе у Ваше життя позитивні 🤗 зміни та нові можливості. Бажаю, щоб усе задумане вдавалося з першого разу, а доля дарувала приємні зустрічі та щирі посмішки 😅 Нехай Ваше серце ❤️буде сповнене весняного тепла, дім - затишку та любові, а кожен крок веде до перемоги та миру 💙💛 Всіх благ Вам та Вашим рідним 🙏
    242views 6Plays
More Results