ВЕСІЛЛЯ ЯК ТАЇНСТВО ДОЛІ: ГАРБУЗИ, КОРОНИ ТА МАГІЯ РУШНИКІВ Якщо ви думаєте, що сучасні весілля — це складно, то ви просто не бачили, як це робили наші предки у XIX столітті. Це було не просто свято, а головна подія життя, справжня драма і ритуал, який міг тривати тиждень. Весілля було моментом, коли людина «помирала» в статусі дитини й «народжувалася» господарем чи господинею свого роду. Як створювали родини в різних куточках України: ● Поділля та Волинь: Мистецтво відмови. Саме тут «гарбуз» став легендою. Якщо хлопець не подобався, дівчина виносила йому цей соковитий плід. Це був чесний, але дуже публічний спосіб сказати «ні». А от якщо дівчина пов'язувала сватам рушники — це означало згоду і початок великої підготовки. ● Гуцульщина та Буковина: Княжа пара на конях. У Карпатах весілля нагадувало виїзд королівської свити. Наречених називали «князем і княгинею». Вони їхали до церкви на конях, прикрашених дзвониками та стрічками. На голову молодої одягали розкішний вінок із пір’я, вовни та позолоти, що нагадував корону. Тут вірили: чим гучніше дзвенить збруя, тим менше шансів у злих сил завадити щастю нової сім’ї. ● Галичина: Сакральне покриття. Обряд переходу дівчини у статус заміжньої жінки тут був особливо урочистим. Після розплітання коси молоду «завивали» у хустку або намітку. Це робили настільки майстерно, що головний убір перетворювався на справжній витвір мистецтва. На Галичині казали, що з цього моменту жінка набуває особливої сили та мудрості, але водночас її краса стає належною лише родині. ● Наддніпрянщина та Слобожанщина: Магія короваю. Головним символом тут був хліб. Коровайниці — жінки, які обов’язково мали бути щасливими у шлюбі — випікали величезний коровай, прикрашаючи його пташками з тіста та барвінком. Його не просто їли — це був символ добробуту, який ділили між усіма гостями до останньої крихти, щоб кожен забрав частинку благословення з собою. Рушник, на який ставали молоді, називали «дорогою життя». Його вишивали місяцями, закладаючи в орнаменти побажання на долю та захист від зурочень. Наші предки знали: весілля — це не про гучне застілля, а про створення міцного союзу, де кожен обряд був обіцянкою вірності та поваги до свого коріння. #fblifestyle #fblifestylechallenge

⚠️ Увага! Вночі можливий ракетний удар, відмічено ряд ознак, що можуть вказувати на підготовку до здійснення обстрілу бомбардувальниками Ту-95мс / Ту-22м, – попереджають монітори. Особлива загроза для Західних регіонів – Волинь, Львівщина, Тернопільщина, Івано-Франківщина. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Волиньобленерго показує що відбувається коли громадяни включають побутові прилади!!! 📸 На фото й відео — реальні наслідки перевантаження мережі після ГПВ. Коли світло з’являється — сотні будинків одночасно вмикають чайники, бойлери, пральні машини. Мережа не встигає стабілізуватися — і обладнання просто згорає. Це нові аварії й додаткові години без електрики. ⚠️ Щоб світло поверталося швидше: — після подачі напруги зачекайте 10–15 хвилин — спочатку вмикайте освітлення — потім лише один потужний прилад — під час відключень вимикайте техніку з розеток Кілька хвилин терпіння — мінус ще одна аварія.

❗️Вибухи на Заході України — Шахеди з ночі безперервно атакують Рівненщину та прориваються на Волинь Рашисти ймовірно хочуть відключити енергетику цієї частини нашої країни. Львівщина та інші західні регіони — зарядіть гаджети та слідкуйте за подальшими повідомленнями! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

❗️У Новорічну ніч рф безжально кілька годин поспіль атакувала Волинь понад 100 тисяч сімей зараз — без світла, — ОВА. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

росіяни всю ніч атакували Волинську область "шахедами", повідомив очільник ОВА Рудницький. Він розповів, що частину безпілотників збили сили протиповітряної оборони. "Водночас є і влучання, внаслідок чого виникли пожежі, гасіння яких триває. Зокрема у Луцьку та Ковельському районах. <…> За інформацією «Волиньобленерго» наразі відключено 103341 абонентів, - зазначив Рудницький".

#історія #події 🗺️ Лінія Керзона: Прикордонна історія, що сформувала Східну Європу. 8 грудня 1919 року стало датою, коли світ вперше почув про концепцію «Лінії Керзона» — демаркаційної лінії, яку пропонувалося використати як східний кордон новоутвореної незалежної Польщі. Хоча на той час лінія мала лише рекомендаційний характер, вона стала надзвичайно важливим, і часто трагічним, маркером для визначення кордонів між Польщею та Україною впродовж усього XX століття. 😔 Історичний контекст та авторство Після завершення Першої світової війни та краху імперій, у Східній Європі постали нові незалежні держави, зокрема Польща та Українська Народна Республіка (УНР). Це призвело до гострих територіальних суперечок, особливо за Галичину (де йшла Польсько-українська війна) та Волинь. Лінія була запропонована на Паризькій мирній конференції як тимчасова східна межа польської території, визнана Антантою. Свою назву вона отримала за ім'ям британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який 8 грудня 1919 року надіслав відповідну ноту керівництву Польщі. Суть демаркації Лінія Керзона фактично відображала етнічний склад населення: На захід від неї, в основному, мали залишитися землі з польською більшістю. На схід — території з переважно українським та білоруським населенням. Лінія пролягала приблизно від Гродно на півночі, далі йшла вздовж річок Буг та Сян, і не включала до складу Польщі таких українських етнічних територій як Львівщина та частина Галичини. Наслідки та використання Польський уряд, який прагнув відновити кордони Речі Посполитої 1772 року, відкинув пропозицію Керзона. У 1920 році, під час радянсько-польської війни, лінія знову спливла, а за Ризьким мирним договором 1921 року Польща отримала значно більші території на схід. Проте, справді фатальне значення Лінія Керзона набула у 1945 році: Друга світова війна: Після поділу Польщі між СРСР та Німеччиною у 1939 році, СРСР визначив свій кордон із Німеччиною, який майже точно збігався з Лінією Керзона. Повоєнний кордон: Після завершення Другої світової війни, саме Лінія Керзона (з незначними коригуваннями) була остаточно прийнята як державний кордон між Польською Народною Республікою та Радянським Союзом (тобто між Польщею та УРСР/БРСР). Таким чином, пропозиція, висловлена у 1919 році, через десятиліття стала основою для сучасних кордонів між Україною та Польщею. Це був приклад того, як рішення великих держав, прийняте на чужих територіях, визначало долю мільйонів людей. 🌍

#історія #події Ніч, що запалила Європу: Листопадовий чин 1830-го ⚔️🔥 У ніч з 29 на 30 листопада 1830 року Варшава не спала. Усе почалося з іскри, яка мала спалити імперський порядок Миколи I. Група молодих підхорунжих, очолювана палким Петром Висоцьким, вирішила, що досить терпіти приниження Конституції та самодержавну сваволю. Вони рушили на Бельведерський палац — резиденцію намісника, великого князя Костянтина Павловича. Штурм і втеча тирана 🏃‍♂️ План був відчайдушним: захопити або ліквідувати намісника і підняти всю Польщу. Костянтин, почувши галас та постріли, дивом уникнув полону, сховавшись (за однією з версій, у молитовній кімнаті на горищі). Хоча головна ціль вислизнула, Варшава вибухнула. Арсенал було захоплено, а на вулиці висипали тисячі озброєних містян. Так почалася війна Давида з Голіафом — Російською імперією. «За нашу і вашу свободу!» 🦅 Саме під час цього повстання, у січні 1831 року, народилося гасло, яке стало символом боротьби народів проти тиранії. У маніфестації на честь декабристів з'явився прапор з написом: "В ім'я Бога, за нашу і вашу свободу!". Це було звернення не лише до поляків, а й до українців, литовців і навіть росіян, що прагнули скинути царат. Український фронт: надії та реальність 🇺🇦 Вогонь повстання швидко перекинувся на Правобережну Україну — Волинь, Поділля та Київщину. Польська шляхта, що мешкала тут, сподівалася на відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року. Однак ситуація була складною: українське селянство здебільшого не підтримало панів, вбачаючи в них таких самих гнобителів, як і російських чиновників. Царська влада вміло грала на цих протиріччях, обіцяючи селянам «поблажки», якщо ті не підуть за бунтівниками. Гіркий фінал і "Цитадель" репресій ⛓️ Незважаючи на героїчний опір і кілька блискучих перемог, сили були нерівні. У 1831 році Варшава капітулювала перед армією Паскевича. Наслідки для України були катастрофічними: тисячі шляхтичів (учасників повстання) було заслано до Сибіру, їхні маєтки конфісковано, а в Києві почалося будівництво Нової Печерської фортеці — не для захисту від зовнішніх ворогів, а для контролю над непокірним містом. Почалася епоха жорсткої русифікації, ліквідації греко-католицької церкви та закриття польських шкіл і Віленського університету. Але ніч 29 листопада назавжди залишилася в історії як доказ того, що навіть жменька відчайдухів здатна кинути виклик імперії, змусивши її здригнутися від страху. 📜

#історія #особистості #дати Ніл Антонович Хасевич (25 листопада 1905, Дюксин, Волинь — 4 березня 1952, Сухівці, Рівненщина) — один із найяскравіших графіків ХХ століття, символ творчої сили українських повстанців, артдиректор Організації Українських Націоналістів, візуальний творець стилю і пропаганди УПА. Дитинство та навчання Рано залишився без руки і лівої ноги після трагічної аварії, в юності самостійно навчився ходити з дерев'яним протезом. Незважаючи на інвалідність, здобув освіту у Варшавській академії мистецтв, виставлявся у Берліні, Празі, Львові та Варшаві. Творчість і громадянська діяльність З 30-х років активно долучився до українського культурного життя, член мистецьких організацій, автор ілюстрацій до книг, портретів, газет і екслібрисів. Створював патріотичні роботи, зокрема портрети князя Володимира, Андрія Левицького, Романа Шухевича, Степана Бандери. Був соратником Уласа Самчука, співпрацював із рівненським часописом «Волинь», організатор виставок. В ОУН, УГВР та УПА У роки нацистської та радянської окупації вступив до ОУН. З 1943 року — у підпіллі як головний художник і редактор, розробляв символіку, листівки, плакати, нагороди, форму, бофони для Української повстанської армії. Гравюри Хасевича стали ключовим елементом візуальної ідентичності визвольного руху. Очолював політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ», створив сотні графічних композицій для підпільних видань («Український перець», «Хрін»). Останні роки і смерть Сім років прожив у криївках повстанців, керував підпільною друкарнею УПА. Загинув у нерівному бою з чекістами, залишаючись до кінця вірним художньому та національному ідеалу. Похований у невідомій могилі. Значення для української культури Хасевич — символ мужності й таланту, який, не маючи фізичної змоги воювати зі зброєю, обрав «різець і чорнила» як національний меч. Його творчість вплинула на ідентичність українського визвольного руху XX століття.

❗️Луцьк, лагідна «мобілізація» + один мотивований солдат? Волинь, Луцьк, проспект Соборності