• #історія #події
    🗺️ Лінія Керзона: Прикордонна історія, що сформувала Східну Європу.
    8 грудня 1919 року стало датою, коли світ вперше почув про концепцію «Лінії Керзона» — демаркаційної лінії, яку пропонувалося використати як східний кордон новоутвореної незалежної Польщі. Хоча на той час лінія мала лише рекомендаційний характер, вона стала надзвичайно важливим, і часто трагічним, маркером для визначення кордонів між Польщею та Україною впродовж усього XX століття. 😔

    Історичний контекст та авторство

    Після завершення Першої світової війни та краху імперій, у Східній Європі постали нові незалежні держави, зокрема Польща та Українська Народна Республіка (УНР). Це призвело до гострих територіальних суперечок, особливо за Галичину (де йшла Польсько-українська війна) та Волинь.
    Лінія була запропонована на Паризькій мирній конференції як тимчасова східна межа польської території, визнана Антантою. Свою назву вона отримала за ім'ям британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який 8 грудня 1919 року надіслав відповідну ноту керівництву Польщі.

    Суть демаркації

    Лінія Керзона фактично відображала етнічний склад населення:
    На захід від неї, в основному, мали залишитися землі з польською більшістю.
    На схід — території з переважно українським та білоруським населенням.
    Лінія пролягала приблизно від Гродно на півночі, далі йшла вздовж річок Буг та Сян, і не включала до складу Польщі таких українських етнічних територій як Львівщина та частина Галичини.

    Наслідки та використання

    Польський уряд, який прагнув відновити кордони Речі Посполитої 1772 року, відкинув пропозицію Керзона. У 1920 році, під час радянсько-польської війни, лінія знову спливла, а за Ризьким мирним договором 1921 року Польща отримала значно більші території на схід.
    Проте, справді фатальне значення Лінія Керзона набула у 1945 році:
    Друга світова війна: Після поділу Польщі між СРСР та Німеччиною у 1939 році, СРСР визначив свій кордон із Німеччиною, який майже точно збігався з Лінією Керзона.
    Повоєнний кордон: Після завершення Другої світової війни, саме Лінія Керзона (з незначними коригуваннями) була остаточно прийнята як державний кордон між Польською Народною Республікою та Радянським Союзом (тобто між Польщею та УРСР/БРСР).

    Таким чином, пропозиція, висловлена у 1919 році, через десятиліття стала основою для сучасних кордонів між Україною та Польщею. Це був приклад того, як рішення великих держав, прийняте на чужих територіях, визначало долю мільйонів людей. 🌍
    #історія #події 🗺️ Лінія Керзона: Прикордонна історія, що сформувала Східну Європу. 8 грудня 1919 року стало датою, коли світ вперше почув про концепцію «Лінії Керзона» — демаркаційної лінії, яку пропонувалося використати як східний кордон новоутвореної незалежної Польщі. Хоча на той час лінія мала лише рекомендаційний характер, вона стала надзвичайно важливим, і часто трагічним, маркером для визначення кордонів між Польщею та Україною впродовж усього XX століття. 😔 Історичний контекст та авторство Після завершення Першої світової війни та краху імперій, у Східній Європі постали нові незалежні держави, зокрема Польща та Українська Народна Республіка (УНР). Це призвело до гострих територіальних суперечок, особливо за Галичину (де йшла Польсько-українська війна) та Волинь. Лінія була запропонована на Паризькій мирній конференції як тимчасова східна межа польської території, визнана Антантою. Свою назву вона отримала за ім'ям британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який 8 грудня 1919 року надіслав відповідну ноту керівництву Польщі. Суть демаркації Лінія Керзона фактично відображала етнічний склад населення: На захід від неї, в основному, мали залишитися землі з польською більшістю. На схід — території з переважно українським та білоруським населенням. Лінія пролягала приблизно від Гродно на півночі, далі йшла вздовж річок Буг та Сян, і не включала до складу Польщі таких українських етнічних територій як Львівщина та частина Галичини. Наслідки та використання Польський уряд, який прагнув відновити кордони Речі Посполитої 1772 року, відкинув пропозицію Керзона. У 1920 році, під час радянсько-польської війни, лінія знову спливла, а за Ризьким мирним договором 1921 року Польща отримала значно більші території на схід. Проте, справді фатальне значення Лінія Керзона набула у 1945 році: Друга світова війна: Після поділу Польщі між СРСР та Німеччиною у 1939 році, СРСР визначив свій кордон із Німеччиною, який майже точно збігався з Лінією Керзона. Повоєнний кордон: Після завершення Другої світової війни, саме Лінія Керзона (з незначними коригуваннями) була остаточно прийнята як державний кордон між Польською Народною Республікою та Радянським Союзом (тобто між Польщею та УРСР/БРСР). Таким чином, пропозиція, висловлена у 1919 році, через десятиліття стала основою для сучасних кордонів між Україною та Польщею. Це був приклад того, як рішення великих держав, прийняте на чужих територіях, визначало долю мільйонів людей. 🌍
    Like
    1
    245views
  • #історія #події
    Ніч, що запалила Європу: Листопадовий чин 1830-го ⚔️🔥
    У ніч з 29 на 30 листопада 1830 року Варшава не спала. Усе почалося з іскри, яка мала спалити імперський порядок Миколи I. Група молодих підхорунжих, очолювана палким Петром Висоцьким, вирішила, що досить терпіти приниження Конституції та самодержавну сваволю. Вони рушили на Бельведерський палац — резиденцію намісника, великого князя Костянтина Павловича.

    Штурм і втеча тирана 🏃‍♂️

    План був відчайдушним: захопити або ліквідувати намісника і підняти всю Польщу. Костянтин, почувши галас та постріли, дивом уникнув полону, сховавшись (за однією з версій, у молитовній кімнаті на горищі). Хоча головна ціль вислизнула, Варшава вибухнула. Арсенал було захоплено, а на вулиці висипали тисячі озброєних містян. Так почалася війна Давида з Голіафом — Російською імперією.

    «За нашу і вашу свободу!» 🦅

    Саме під час цього повстання, у січні 1831 року, народилося гасло, яке стало символом боротьби народів проти тиранії. У маніфестації на честь декабристів з'явився прапор з написом: "В ім'я Бога, за нашу і вашу свободу!". Це було звернення не лише до поляків, а й до українців, литовців і навіть росіян, що прагнули скинути царат.

    Український фронт: надії та реальність 🇺🇦

    Вогонь повстання швидко перекинувся на Правобережну Україну — Волинь, Поділля та Київщину. Польська шляхта, що мешкала тут, сподівалася на відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року. Однак ситуація була складною: українське селянство здебільшого не підтримало панів, вбачаючи в них таких самих гнобителів, як і російських чиновників. Царська влада вміло грала на цих протиріччях, обіцяючи селянам «поблажки», якщо ті не підуть за бунтівниками.

    Гіркий фінал і "Цитадель" репресій ⛓️

    Незважаючи на героїчний опір і кілька блискучих перемог, сили були нерівні. У 1831 році Варшава капітулювала перед армією Паскевича. Наслідки для України були катастрофічними: тисячі шляхтичів (учасників повстання) було заслано до Сибіру, їхні маєтки конфісковано, а в Києві почалося будівництво Нової Печерської фортеці — не для захисту від зовнішніх ворогів, а для контролю над непокірним містом. Почалася епоха жорсткої русифікації, ліквідації греко-католицької церкви та закриття польських шкіл і Віленського університету.

    Але ніч 29 листопада назавжди залишилася в історії як доказ того, що навіть жменька відчайдухів здатна кинути виклик імперії, змусивши її здригнутися від страху. 📜
    #історія #події Ніч, що запалила Європу: Листопадовий чин 1830-го ⚔️🔥 У ніч з 29 на 30 листопада 1830 року Варшава не спала. Усе почалося з іскри, яка мала спалити імперський порядок Миколи I. Група молодих підхорунжих, очолювана палким Петром Висоцьким, вирішила, що досить терпіти приниження Конституції та самодержавну сваволю. Вони рушили на Бельведерський палац — резиденцію намісника, великого князя Костянтина Павловича. Штурм і втеча тирана 🏃‍♂️ План був відчайдушним: захопити або ліквідувати намісника і підняти всю Польщу. Костянтин, почувши галас та постріли, дивом уникнув полону, сховавшись (за однією з версій, у молитовній кімнаті на горищі). Хоча головна ціль вислизнула, Варшава вибухнула. Арсенал було захоплено, а на вулиці висипали тисячі озброєних містян. Так почалася війна Давида з Голіафом — Російською імперією. «За нашу і вашу свободу!» 🦅 Саме під час цього повстання, у січні 1831 року, народилося гасло, яке стало символом боротьби народів проти тиранії. У маніфестації на честь декабристів з'явився прапор з написом: "В ім'я Бога, за нашу і вашу свободу!". Це було звернення не лише до поляків, а й до українців, литовців і навіть росіян, що прагнули скинути царат. Український фронт: надії та реальність 🇺🇦 Вогонь повстання швидко перекинувся на Правобережну Україну — Волинь, Поділля та Київщину. Польська шляхта, що мешкала тут, сподівалася на відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року. Однак ситуація була складною: українське селянство здебільшого не підтримало панів, вбачаючи в них таких самих гнобителів, як і російських чиновників. Царська влада вміло грала на цих протиріччях, обіцяючи селянам «поблажки», якщо ті не підуть за бунтівниками. Гіркий фінал і "Цитадель" репресій ⛓️ Незважаючи на героїчний опір і кілька блискучих перемог, сили були нерівні. У 1831 році Варшава капітулювала перед армією Паскевича. Наслідки для України були катастрофічними: тисячі шляхтичів (учасників повстання) було заслано до Сибіру, їхні маєтки конфісковано, а в Києві почалося будівництво Нової Печерської фортеці — не для захисту від зовнішніх ворогів, а для контролю над непокірним містом. Почалася епоха жорсткої русифікації, ліквідації греко-католицької церкви та закриття польських шкіл і Віленського університету. Але ніч 29 листопада назавжди залишилася в історії як доказ того, що навіть жменька відчайдухів здатна кинути виклик імперії, змусивши її здригнутися від страху. 📜
    Like
    2
    412views
  • #історія #особистості #дати
    Ніл Антонович Хасевич (25 листопада 1905, Дюксин, Волинь — 4 березня 1952, Сухівці, Рівненщина) — один із найяскравіших графіків ХХ століття, символ творчої сили українських повстанців, артдиректор Організації Українських Націоналістів, візуальний творець стилю і пропаганди УПА.

    Дитинство та навчання

    Рано залишився без руки і лівої ноги після трагічної аварії, в юності самостійно навчився ходити з дерев'яним протезом. Незважаючи на інвалідність, здобув освіту у Варшавській академії мистецтв, виставлявся у Берліні, Празі, Львові та Варшаві.

    Творчість і громадянська діяльність

    З 30-х років активно долучився до українського культурного життя, член мистецьких організацій, автор ілюстрацій до книг, портретів, газет і екслібрисів. Створював патріотичні роботи, зокрема портрети князя Володимира, Андрія Левицького, Романа Шухевича, Степана Бандери.

    Був соратником Уласа Самчука, співпрацював із рівненським часописом «Волинь», організатор виставок.

    В ОУН, УГВР та УПА

    У роки нацистської та радянської окупації вступив до ОУН. З 1943 року — у підпіллі як головний художник і редактор, розробляв символіку, листівки, плакати, нагороди, форму, бофони для Української повстанської армії. Гравюри Хасевича стали ключовим елементом візуальної ідентичності визвольного руху.

    Очолював політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ», створив сотні графічних композицій для підпільних видань («Український перець», «Хрін»).

    Останні роки і смерть

    Сім років прожив у криївках повстанців, керував підпільною друкарнею УПА. Загинув у нерівному бою з чекістами, залишаючись до кінця вірним художньому та національному ідеалу. Похований у невідомій могилі.

    Значення для української культури
    Хасевич — символ мужності й таланту, який, не маючи фізичної змоги воювати зі зброєю, обрав «різець і чорнила» як національний меч. Його творчість вплинула на ідентичність українського визвольного руху XX століття.
    #історія #особистості #дати Ніл Антонович Хасевич (25 листопада 1905, Дюксин, Волинь — 4 березня 1952, Сухівці, Рівненщина) — один із найяскравіших графіків ХХ століття, символ творчої сили українських повстанців, артдиректор Організації Українських Націоналістів, візуальний творець стилю і пропаганди УПА. Дитинство та навчання Рано залишився без руки і лівої ноги після трагічної аварії, в юності самостійно навчився ходити з дерев'яним протезом. Незважаючи на інвалідність, здобув освіту у Варшавській академії мистецтв, виставлявся у Берліні, Празі, Львові та Варшаві. Творчість і громадянська діяльність З 30-х років активно долучився до українського культурного життя, член мистецьких організацій, автор ілюстрацій до книг, портретів, газет і екслібрисів. Створював патріотичні роботи, зокрема портрети князя Володимира, Андрія Левицького, Романа Шухевича, Степана Бандери. Був соратником Уласа Самчука, співпрацював із рівненським часописом «Волинь», організатор виставок. В ОУН, УГВР та УПА У роки нацистської та радянської окупації вступив до ОУН. З 1943 року — у підпіллі як головний художник і редактор, розробляв символіку, листівки, плакати, нагороди, форму, бофони для Української повстанської армії. Гравюри Хасевича стали ключовим елементом візуальної ідентичності визвольного руху. Очолював політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ», створив сотні графічних композицій для підпільних видань («Український перець», «Хрін»). Останні роки і смерть Сім років прожив у криївках повстанців, керував підпільною друкарнею УПА. Загинув у нерівному бою з чекістами, залишаючись до кінця вірним художньому та національному ідеалу. Похований у невідомій могилі. Значення для української культури Хасевич — символ мужності й таланту, який, не маючи фізичної змоги воювати зі зброєю, обрав «різець і чорнила» як національний меч. Його творчість вплинула на ідентичність українського визвольного руху XX століття.
    Love
    1
    311views 1 Shares
  • ❗️Луцьк, лагідна «мобілізація»

    + один мотивований солдат?

    Волинь, Луцьк, проспект Соборності
    ❗️Луцьк, лагідна «мобілізація» + один мотивований солдат? Волинь, Луцьк, проспект Соборності
    177views 2Plays
  • 25 жовтня 1921 року розпочався Другий зимовий похід загонів армії УНР, ідея якого передбачала об'єднання селянського протестного руху та підняття загального антибільшовицького повстання з метою відновлення державності.

    Повстанська армія була розділена на три групи: Волинська на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником у складі 879 осіб, Подільська на чолі з підполковником Михайлом Палієм (згодом — полковник Сергій Чорний) у складі 374 осіб та Бесарабської на чолі з генерал-хорунжим Андрієм Гулим-Гуленком чисельністю близько 300 осіб. Остання, маючи район операцій Тирасполь-Одесу, мусила виконати відволікаючу функцію. Подільська група, відтягуючи на себе певну увагу противника, згодом мусила з'єднатися з головною Волинською, що через Волинь прямувала б на Київ.

    Бесарабська група запізнилася з виступом і одразу після переходу кордону, зустрінута загонами Червоної армії, була змушена повернутися назад і покладені на неї функції не виконала. Першим з Подільської групи польсько-радянський кордон у ніч на 25 жовтня перейшов поблизу села Голенищеве (нині — Чемеровецького району Хмельницької області) розвідувальний загін під командуванням Павла Суморківа. Основні сили Михайла Палія потрапили на територію УСРР біля села Бондарівки близько 2 години ночі 26 жовтня. Після кількох успішних боїв група, однак, не змогла з'єднатися з Волинською групою та з боями повернулася до Польщі.

    Ударна Волинська група перейшла кордон 4 листопада у районі сіл Борове і Нетреби. Після короткочасного захоплення Коростеня групу почала переслідувати 9-а кавалерійська дивізія Григорія Котовського. 17 листопада у бою під Малими Миньками група була розбита, а 22-23 листопада 360 полонених бійців Волинської групи були розстріляні біля села Базар.

    Керівнику походу Юрію Тютюннику разом з невеликим загоном вдалося відірватися від переслідування та перейти польський кордон. Він продовжував плекати надії на визволення України та виношував плани відновлення повстанської боротьби. У червні 1923 року в результаті операції Державного політичного управління Тютюнник, якого виманили на територію УСРР для керівництва повстанням, був заарештований. Після каяття його відпустили, використовуючи зізнання для дискредитації українського національного руху, а в лютому 1929 року він був заарештований та страчений у жовтні 1930 року за обвинуваченням у «контрреволюційній діяльності». .

    Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр. Вже через десять років після цих подій, на окупованих російсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців Голодомором.

    25 жовтня 1921 року розпочався Другий зимовий похід загонів армії УНР, ідея якого передбачала об'єднання селянського протестного руху та підняття загального антибільшовицького повстання з метою відновлення державності. Повстанська армія була розділена на три групи: Волинська на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником у складі 879 осіб, Подільська на чолі з підполковником Михайлом Палієм (згодом — полковник Сергій Чорний) у складі 374 осіб та Бесарабської на чолі з генерал-хорунжим Андрієм Гулим-Гуленком чисельністю близько 300 осіб. Остання, маючи район операцій Тирасполь-Одесу, мусила виконати відволікаючу функцію. Подільська група, відтягуючи на себе певну увагу противника, згодом мусила з'єднатися з головною Волинською, що через Волинь прямувала б на Київ. Бесарабська група запізнилася з виступом і одразу після переходу кордону, зустрінута загонами Червоної армії, була змушена повернутися назад і покладені на неї функції не виконала. Першим з Подільської групи польсько-радянський кордон у ніч на 25 жовтня перейшов поблизу села Голенищеве (нині — Чемеровецького району Хмельницької області) розвідувальний загін під командуванням Павла Суморківа. Основні сили Михайла Палія потрапили на територію УСРР біля села Бондарівки близько 2 години ночі 26 жовтня. Після кількох успішних боїв група, однак, не змогла з'єднатися з Волинською групою та з боями повернулася до Польщі. Ударна Волинська група перейшла кордон 4 листопада у районі сіл Борове і Нетреби. Після короткочасного захоплення Коростеня групу почала переслідувати 9-а кавалерійська дивізія Григорія Котовського. 17 листопада у бою під Малими Миньками група була розбита, а 22-23 листопада 360 полонених бійців Волинської групи були розстріляні біля села Базар. Керівнику походу Юрію Тютюннику разом з невеликим загоном вдалося відірватися від переслідування та перейти польський кордон. Він продовжував плекати надії на визволення України та виношував плани відновлення повстанської боротьби. У червні 1923 року в результаті операції Державного політичного управління Тютюнник, якого виманили на територію УСРР для керівництва повстанням, був заарештований. Після каяття його відпустили, використовуючи зізнання для дискредитації українського національного руху, а в лютому 1929 року він був заарештований та страчений у жовтні 1930 року за обвинуваченням у «контрреволюційній діяльності». . Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр. Вже через десять років після цих подій, на окупованих російсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців Голодомором.
    530views
  • 🤬 Фанати "Легії" зганьбились політичними банераи під час матчу із "Шахтарем"

    Польські фанати принесли на матч великий банер з написом "Волинь, пам'ятаємо". Цим вони хотіли нагадати українцям про Волинську трагедію 1943-1944 років.

    😱 Спочатку служба стадіону не пропустила їх на трибуни із цим прапором. Проте в перерві матчу вони таки потрапили в середину арени. Банер провисів кілька хвилин, після чого фанатів змусили його зняти.

    😡 Крім того, фанати скандували ганебні кричалки "Їб*ти Бандеру" та "Шахтар кур*а". Також на трибунах помітили банер з написом "Львів" у кольорах польського прапора.

    👉 "Дякуємо" за підтримку,... З такими "друзями" і ворогів не потрібно!
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🤬 Фанати "Легії" зганьбились політичними банераи під час матчу із "Шахтарем" Польські фанати принесли на матч великий банер з написом "Волинь, пам'ятаємо". Цим вони хотіли нагадати українцям про Волинську трагедію 1943-1944 років. 😱 Спочатку служба стадіону не пропустила їх на трибуни із цим прапором. Проте в перерві матчу вони таки потрапили в середину арени. Банер провисів кілька хвилин, після чого фанатів змусили його зняти. 😡 Крім того, фанати скандували ганебні кричалки "Їб*ти Бандеру" та "Шахтар кур*а". Також на трибунах помітили банер з написом "Львів" у кольорах польського прапора. 👉 "Дякуємо" за підтримку,... З такими "друзями" і ворогів не потрібно! #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    355views
  • На Заході України викрили кілька каналів незаконного виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон.

    🔹 Закарпаття: троє осіб, серед них військовий, за 7–8 тис. доларів переправляли чоловіків до Румунії поза пунктами пропуску — затримані після отримання 15 тис. доларів.
    🔹 Волинь: двоє чоловіків намагалися вивозити «пацієнтів швидкої допомоги» — один затриманий за спробу підкупу прикордонника.
    🔹 Прикарпаття: п’ятеро осіб незаконно оформлювали чоловіків у системі «Шлях» як водіїв міжнародних перевезень — отримали 14 тис. доларів.
    🔹 Закарпаття (Тиса): переправа чоловіків на човнах до Угорщини — справу скеровано до суду.
    🔹 Львівщина: організатор незаконного виїзду засуджений до 7 років ув’язнення з конфіскацією майна.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал
    На Заході України викрили кілька каналів незаконного виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон. 🔹 Закарпаття: троє осіб, серед них військовий, за 7–8 тис. доларів переправляли чоловіків до Румунії поза пунктами пропуску — затримані після отримання 15 тис. доларів. 🔹 Волинь: двоє чоловіків намагалися вивозити «пацієнтів швидкої допомоги» — один затриманий за спробу підкупу прикордонника. 🔹 Прикарпаття: п’ятеро осіб незаконно оформлювали чоловіків у системі «Шлях» як водіїв міжнародних перевезень — отримали 14 тис. доларів. 🔹 Закарпаття (Тиса): переправа чоловіків на човнах до Угорщини — справу скеровано до суду. 🔹 Львівщина: організатор незаконного виїзду засуджений до 7 років ув’язнення з конфіскацією майна. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    388views
  • Луцький замок

    Луцький замок або замок Любарта - це символ Луцька, заснований у XIV столітті князем Любартом, сином великого литовського князя Гедиміна. На місці замку раніше знаходилося невелике поселення, яке з'явилося ще за часів Володимира Великого. У той час замок не був настільки могутнім і обороноздатним, як за часів литовських князів, але вже в 1069 році він витримав облогу польських військ на чолі з королем Болеславом II Хоробрим, які йшли на Київ. Замок стоїть на високому пагорбі біля злиття двох річок, Стір і Лучиця. З цього місця відкривається хороший огляд на околиці і з якого легко було обороняти північно-західні кордони Волині. Замок багаторазово відбивав набіги татар і витримував облоги польських військ. У XVII столітті стіни фортеці використовувалися як в'язниця для місцевих дворян і полонених солдатів. Протягом своєї історії вона неодноразово виконувала різні функції: була резиденцією князів, адміністративним центром і місцем ув'язнення.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/zamok-liubarta

    #волинь #україна #західнаукраїна #замок #історіякарпкат #цікавімісця #цікавімісцяукраїни #щоподивитисявлуцьку #луцьк #ліс #гори #відпочинок #туризм #подорож #природа #замкиукраїни
    Луцький замок Луцький замок або замок Любарта - це символ Луцька, заснований у XIV столітті князем Любартом, сином великого литовського князя Гедиміна. На місці замку раніше знаходилося невелике поселення, яке з'явилося ще за часів Володимира Великого. У той час замок не був настільки могутнім і обороноздатним, як за часів литовських князів, але вже в 1069 році він витримав облогу польських військ на чолі з королем Болеславом II Хоробрим, які йшли на Київ. Замок стоїть на високому пагорбі біля злиття двох річок, Стір і Лучиця. З цього місця відкривається хороший огляд на околиці і з якого легко було обороняти північно-західні кордони Волині. Замок багаторазово відбивав набіги татар і витримував облоги польських військ. У XVII столітті стіни фортеці використовувалися як в'язниця для місцевих дворян і полонених солдатів. Протягом своєї історії вона неодноразово виконувала різні функції: була резиденцією князів, адміністративним центром і місцем ув'язнення. Джерело https://psahno.com/uk/places/zamok-liubarta #волинь #україна #західнаукраїна #замок #історіякарпкат #цікавімісця #цікавімісцяукраїни #щоподивитисявлуцьку #луцьк #ліс #гори #відпочинок #туризм #подорож #природа #замкиукраїни
    2Kviews
  • Завершився Чемпіонат України з пляжного футболу серед учасників бойових дій
    ⚽️Протягом 20–21 вересня в Києві тривали видовищні матчі — відбір, плей-оф і фінал Чемпіонату України з пляжного футболу серед учасників бойових дій. Це перший подібний чемпіонат, який відбувся на національному рівні.
    🥅Участь взяли 10 команд з різних регіонів України, які були сформовані з ветеранів і чинних військовослужбовців:
    ▪️ ФК “Кропивницький УБД”
    ▪️ ФК “МАГІСТР” (Рівне)
    ▪️ “Рятівник” ГУ ДСНС (Херсон)
    ▪️ “Волинь АТО” (Луцьк)
    ▪️ “Незламні духом” (Тернопіль)
    ▪️ “НГУ 3011”
    ▪️ “Вовкулаки” ССО (Київська область)
    ▪️ “Козаки United” (Київ)
    ▪️ “Черкаські Козаки-МХП” (Черкаська область)
    ▪️ ФК “Рибтрейд” (Черкаси)
    Усі команди пройшли офіційну реєстрацію, жеребкування та були розподілені на групи. Змагання проходили у трьох категоріях: Малий, Середній та Основний кубки.
    🏅 У матчах за Малий кубок перемогу здобула команда “Незламні духом” (Тернопіль).
    🏅 Володарем Середнього кубка стали “Черкаські Козаки-МХП” (Черкаська область).
    🏅 Бронзу Основного кубка виборола команда “Рятівник” ГУ ДСНС (Херсон).
    ⚽️ У головному фіналі ФК “Кропивницький УБД” (Кропивницький) зустрівся з командою ФК “МАГІСТР” (Рівне). Основний час завершився з рахунком 2:2, а в серії пенальті перемогу здобули команда з Кропивницького — 3:2.
    🏆 Таким чином, володарем Основного кубку Чемпіонату України з пляжного футболу серед учасників бойових дій стала команда ФК “Кропивницький УБД”.
    🔶Участь у відкритті та нагородженні взяли Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, генеральний секретар УАФ Ігор Грищенко, виконавчий директор Асоціації пляжного футболу України Олег Примачук.
    Змагання відбуваються в межах проєкту “Розвиток спорту для ветеранів”, започаткований Міністерством у справах ветеранів України на виконання до Стратегії ветеранської політики до 2030 року, а також Національної стратегії безбар’єрності, ініційованої Першою леді Олена Зеленська.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport та https:// https://www.instagram.com/brovarysport
    Завершився Чемпіонат України з пляжного футболу серед учасників бойових дій ⚽️Протягом 20–21 вересня в Києві тривали видовищні матчі — відбір, плей-оф і фінал Чемпіонату України з пляжного футболу серед учасників бойових дій. Це перший подібний чемпіонат, який відбувся на національному рівні. 🥅Участь взяли 10 команд з різних регіонів України, які були сформовані з ветеранів і чинних військовослужбовців: ▪️ ФК “Кропивницький УБД” ▪️ ФК “МАГІСТР” (Рівне) ▪️ “Рятівник” ГУ ДСНС (Херсон) ▪️ “Волинь АТО” (Луцьк) ▪️ “Незламні духом” (Тернопіль) ▪️ “НГУ 3011” ▪️ “Вовкулаки” ССО (Київська область) ▪️ “Козаки United” (Київ) ▪️ “Черкаські Козаки-МХП” (Черкаська область) ▪️ ФК “Рибтрейд” (Черкаси) Усі команди пройшли офіційну реєстрацію, жеребкування та були розподілені на групи. Змагання проходили у трьох категоріях: Малий, Середній та Основний кубки. 🏅 У матчах за Малий кубок перемогу здобула команда “Незламні духом” (Тернопіль). 🏅 Володарем Середнього кубка стали “Черкаські Козаки-МХП” (Черкаська область). 🏅 Бронзу Основного кубка виборола команда “Рятівник” ГУ ДСНС (Херсон). ⚽️ У головному фіналі ФК “Кропивницький УБД” (Кропивницький) зустрівся з командою ФК “МАГІСТР” (Рівне). Основний час завершився з рахунком 2:2, а в серії пенальті перемогу здобули команда з Кропивницького — 3:2. 🏆 Таким чином, володарем Основного кубку Чемпіонату України з пляжного футболу серед учасників бойових дій стала команда ФК “Кропивницький УБД”. 🔶Участь у відкритті та нагородженні взяли Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, генеральний секретар УАФ Ігор Грищенко, виконавчий директор Асоціації пляжного футболу України Олег Примачук. Змагання відбуваються в межах проєкту “Розвиток спорту для ветеранів”, започаткований Міністерством у справах ветеранів України на виконання до Стратегії ветеранської політики до 2030 року, а також Національної стратегії безбар’єрності, ініційованої Першою леді Олена Зеленська. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport та https:// https://www.instagram.com/brovarysport
    697views
  • 🕯😢Понад рік вважався зниклим безвісти: на Волинь «на щиті» повернувся Герой Михайло Савчук
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    🕯😢Понад рік вважався зниклим безвісти: на Волинь «на щиті» повернувся Герой Михайло Савчук #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    Like
    1
    298views 1Plays
More Results