• 📖🧸 На м’якому пледі сидів один ведмідь з книжкою. Читав. Слухав. А може, просто вдавав — бо діти так захоплено перегортали сторінки, що йому лишалося лише прикидатись мудрим.

    🌿 І так народжувалась казка: в обіймах літа, дитячого сміху й ведмежої серйозності.
    📖🧸 На м’якому пледі сидів один ведмідь з книжкою. Читав. Слухав. А може, просто вдавав — бо діти так захоплено перегортали сторінки, що йому лишалося лише прикидатись мудрим. 🌿 І так народжувалась казка: в обіймах літа, дитячого сміху й ведмежої серйозності.
    Love
    1
    276переглядів 14Відтворень
  • Розум — штука підступна. Його наче не видно, але без нього тебе видно одразу.

    Кажуть, що розум можна розвивати. Але тоді чому не всі це роблять? Бо це не завжди приємно. Розвивати розум — це як лізти під шкіру собі самому: боляче, незручно, часом огидно. А ще й не факт, що допоможе. Бо, як не крути, але в дурного й проблем менше. Він собі сидить, рже з TikTok’у, їсть що хоче, спить як ведмідь, і не париться, що світ котиться до біса. І я його не зневажаю — просто заздрю.

    Розум — це прокляття для тих, хто ним користується. Бо як тільки мозок розігнався — починаєш бачити те, що не хочеш бачити: фальш, маніпуляції, дірки в аргументах, дешеву показуху, прірву між «бути» й «здаватися». І вже не вдасться відмахнутись. Розум — як очі, які вже не можна закрити назад.

    І тут починається інше пекло. Бо тупість — вона не завжди байдужа. Вона часто агресивна. Вона завжди гуртом. Вона не терпить того, хто вибивається. І щойно розум починає звучати, з’являється рефлекторне бажання його втоптати. В багно. В примітивізм. У знецінення, насмішку, публічне висміювання. Бо невігластво глибоко всередині розуміє, що воно — нижче. І саме тому його злить сам факт чийогось інакшого мислення. Воно не витримує дзеркала. А розум — це дзеркало. Не криве, не ласкаве. Просто правдиве.

    Але чим більше живеш — тим більше бачиш: розум не дається при народженні. Він витягується з болота досвіду. Його не підкладають під подушку, його виточують роками — книгами, спостереженням, помилками, соромом. Так, сором — страшенно недооцінений двигун еволюції. Тупий не соромиться. Він впевнений, що знає все. А от якщо тобі стає соромно — значить, ти вже не там. Ти зрушив. І це початок.

    Колись я думав,що розум — це про знання. Тепер знаю: ні, це про сумнів. Про те, що ти не ковтаєш усе, що тобі дають. Про вміння сказати «я не знаю» і не згоріти зсередини від сорому. Про те, що іноді краще тримати язик за зубами й слухати.

    І ще. Розум — це не диплом. Не посада. Не кількість нулів на рахунку. Не статус у соцмережі. Не бренд годинника. І точно не вміння виголошувати пафосні тости.
    Розум — це здатність бачити суть. Розум — це коли ти серед натовпу не втрачаєш себе. Це коли тобі не треба вдавати, бо ти вмієш мислити.
    Це коли інтуїція підказує, куди не лізти, навіть якщо там престиж і лайки.
    Це коли тобі соромно за себе вчорашнього — і ти дякуєш за цей сором.

    А що розвиває розум найкраще? Не кросворди й не шахи. А люди, які ставлять незручні запитання. Книжки, які тримають тебе за горло. І ситуації, які вивертають усе навиворіт. Бо розум не росте в теплиці. Він росте там, де холодно, темно й боляче. Але зате — по-справжньому.
    Розум — штука підступна. Його наче не видно, але без нього тебе видно одразу. Кажуть, що розум можна розвивати. Але тоді чому не всі це роблять? Бо це не завжди приємно. Розвивати розум — це як лізти під шкіру собі самому: боляче, незручно, часом огидно. А ще й не факт, що допоможе. Бо, як не крути, але в дурного й проблем менше. Він собі сидить, рже з TikTok’у, їсть що хоче, спить як ведмідь, і не париться, що світ котиться до біса. І я його не зневажаю — просто заздрю. Розум — це прокляття для тих, хто ним користується. Бо як тільки мозок розігнався — починаєш бачити те, що не хочеш бачити: фальш, маніпуляції, дірки в аргументах, дешеву показуху, прірву між «бути» й «здаватися». І вже не вдасться відмахнутись. Розум — як очі, які вже не можна закрити назад. І тут починається інше пекло. Бо тупість — вона не завжди байдужа. Вона часто агресивна. Вона завжди гуртом. Вона не терпить того, хто вибивається. І щойно розум починає звучати, з’являється рефлекторне бажання його втоптати. В багно. В примітивізм. У знецінення, насмішку, публічне висміювання. Бо невігластво глибоко всередині розуміє, що воно — нижче. І саме тому його злить сам факт чийогось інакшого мислення. Воно не витримує дзеркала. А розум — це дзеркало. Не криве, не ласкаве. Просто правдиве. Але чим більше живеш — тим більше бачиш: розум не дається при народженні. Він витягується з болота досвіду. Його не підкладають під подушку, його виточують роками — книгами, спостереженням, помилками, соромом. Так, сором — страшенно недооцінений двигун еволюції. Тупий не соромиться. Він впевнений, що знає все. А от якщо тобі стає соромно — значить, ти вже не там. Ти зрушив. І це початок. Колись я думав,що розум — це про знання. Тепер знаю: ні, це про сумнів. Про те, що ти не ковтаєш усе, що тобі дають. Про вміння сказати «я не знаю» і не згоріти зсередини від сорому. Про те, що іноді краще тримати язик за зубами й слухати. І ще. Розум — це не диплом. Не посада. Не кількість нулів на рахунку. Не статус у соцмережі. Не бренд годинника. І точно не вміння виголошувати пафосні тости. Розум — це здатність бачити суть. Розум — це коли ти серед натовпу не втрачаєш себе. Це коли тобі не треба вдавати, бо ти вмієш мислити. Це коли інтуїція підказує, куди не лізти, навіть якщо там престиж і лайки. Це коли тобі соромно за себе вчорашнього — і ти дякуєш за цей сором. А що розвиває розум найкраще? Не кросворди й не шахи. А люди, які ставлять незручні запитання. Книжки, які тримають тебе за горло. І ситуації, які вивертають усе навиворіт. Бо розум не росте в теплиці. Він росте там, де холодно, темно й боляче. Але зате — по-справжньому.
    Like
    1
    371переглядів
  • Старий пістолет

    У селі Глибокі Кущі жило собі одне чудо на ім’я дід Панас. Колишній мисливець, а тепер – головний спеціаліст з «нічого не робити, але з розумним виразом обличчя». Панас мав три любові в житті: риболовлю, самогон і свій старий пістолет, якого він ніжно звав «Грім».

    Пістолет той був ще з царських часів, трохи іржавий, без одної деталі (якої — ніхто не знав, бо дід казав: «То секретна штукенція!»). Колись він служив дідові для стрільби по дичині, а тепер — для погроз курям, коли ті не неслися.

    Одного разу, дід Панас вирішив, що час настав — треба піти на справжнє полювання. Одягнув камуфляж, що пахнув кропивою, натер пістолет салом (казав, що то для кращого ковзання кулі), і вирушив у ліс.

    Йде, прислухається, дихає як справжній рейнджер. Аж раптом — хрусь! Кущі зашурхотіли. Дід завмер. Ціль — щось велике, пухнасте. Може, кабан? Може, ведмідь? А може, сусідський пес Барбос, що втік з двору?

    Панас прицілився, натис на спуск — і… клац. Нічого. «Грім» гриміти відмовився.

    — Ну, зрадник, — прошепотів дід, — знову ти на боці звірів?

    Раптом із кущів справді виліз Барбос, з сосискою в зубах. Пес глянув на діда, пирхнув і побіг назад.

    Образившись, дід повернувся додому, сів на лавку і оголосив, що пістолет переходить на пенсію. Тепер замість нього на полювання піде рогатка. Її дід і назвав — «Громиця».

    А «Грім» так і висить на стіні, трохи перекошений, зате гордий. Бо, як каже дід Панас, не всяка зброя вміє стріляти... а «Грім» — вміє не стріляти так майстерно, що навіть ведмідь би не образився.

    І відтоді в селі Глибокі Кущі кажуть: «Коли дід Панас бере до рук зброю — в лісі стає тихо. І весело».

    Старий пістолет У селі Глибокі Кущі жило собі одне чудо на ім’я дід Панас. Колишній мисливець, а тепер – головний спеціаліст з «нічого не робити, але з розумним виразом обличчя». Панас мав три любові в житті: риболовлю, самогон і свій старий пістолет, якого він ніжно звав «Грім». Пістолет той був ще з царських часів, трохи іржавий, без одної деталі (якої — ніхто не знав, бо дід казав: «То секретна штукенція!»). Колись він служив дідові для стрільби по дичині, а тепер — для погроз курям, коли ті не неслися. Одного разу, дід Панас вирішив, що час настав — треба піти на справжнє полювання. Одягнув камуфляж, що пахнув кропивою, натер пістолет салом (казав, що то для кращого ковзання кулі), і вирушив у ліс. Йде, прислухається, дихає як справжній рейнджер. Аж раптом — хрусь! Кущі зашурхотіли. Дід завмер. Ціль — щось велике, пухнасте. Може, кабан? Може, ведмідь? А може, сусідський пес Барбос, що втік з двору? Панас прицілився, натис на спуск — і… клац. Нічого. «Грім» гриміти відмовився. — Ну, зрадник, — прошепотів дід, — знову ти на боці звірів? Раптом із кущів справді виліз Барбос, з сосискою в зубах. Пес глянув на діда, пирхнув і побіг назад. Образившись, дід повернувся додому, сів на лавку і оголосив, що пістолет переходить на пенсію. Тепер замість нього на полювання піде рогатка. Її дід і назвав — «Громиця». А «Грім» так і висить на стіні, трохи перекошений, зате гордий. Бо, як каже дід Панас, не всяка зброя вміє стріляти... а «Грім» — вміє не стріляти так майстерно, що навіть ведмідь би не образився. І відтоді в селі Глибокі Кущі кажуть: «Коли дід Панас бере до рук зброю — в лісі стає тихо. І весело».
    Like
    1
    2коментарів 1Kпереглядів
  • #тварини
    Це не кіт і не ведмідь. У нього хвіст, як у мавпи, погляд хижака, а ще - він пахне попкорном!🤯
    Познайомтесь - це бінтуронг,- одна з найзагадковіших тварин джунглів, про яку майже ніхто не чув.
    Дивовижна зовнішність, дивні звички, і роль, без якої тропічний ліс не може існувати.
    Це відео змінить ваше уявлення про вигадливість та фантазію дикої природи.
    https://youtu.be/r_YGSJB2mKo?si=AzZhJgNzWpYgdW9s
    #тварини Це не кіт і не ведмідь. У нього хвіст, як у мавпи, погляд хижака, а ще - він пахне попкорном!🤯 Познайомтесь - це бінтуронг,- одна з найзагадковіших тварин джунглів, про яку майже ніхто не чув. Дивовижна зовнішність, дивні звички, і роль, без якої тропічний ліс не може існувати. Це відео змінить ваше уявлення про вигадливість та фантазію дикої природи. https://youtu.be/r_YGSJB2mKo?si=AzZhJgNzWpYgdW9s
    Love
    1
    96переглядів
  • #тварини
    Попри життя в арктичному кліматі, білий ведмідь часто потерпає від спеки. Його густе хутро, під яким ще й товстий шар жиру, настільки ефективно зберігає тепло, що інколи це стає проблемою .

    Щоб охолодитися, ведмеді лягають на сніг животом, занурюються у крижану воду або навіть дихають з відкритим ротом — як собаки.
    Біле хутро ведмедя — насправді прозоре! Воно лише здається білим через розсіювання світла. А шкіра у них — чорна, щоб краще вбирати сонячне тепло.
    #тварини Попри життя в арктичному кліматі, білий ведмідь часто потерпає від спеки. Його густе хутро, під яким ще й товстий шар жиру, настільки ефективно зберігає тепло, що інколи це стає проблемою . Щоб охолодитися, ведмеді лягають на сніг животом, занурюються у крижану воду або навіть дихають з відкритим ротом — як собаки. Біле хутро ведмедя — насправді прозоре! Воно лише здається білим через розсіювання світла. А шкіра у них — чорна, щоб краще вбирати сонячне тепло.
    Love
    1
    285переглядів 7Відтворень
  • Ведмідь вибирається з барлоги після чотирьох місяців зимової сплячки
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals
    Ведмідь вибирається з барлоги після чотирьох місяців зимової сплячки #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals
    Like
    1
    274переглядів 6Відтворень
  • The Bear / «Ведмідь» (1 сезон, 2022)
    Жанр: драма, комедія

    Іноді серіали не просто розважають — вони переживаються, як справжній досвід. «Ведмідь» саме такий.

    Історія талановитого шеф-кухаря, який повертається додому, щоб врятувати сімейний бізнес — стару закусочну. Це не просто кухня, це — хаос, біль, спогади, надії й справжня боротьба за смак і себе самого.

    Я, коли дивився цей сезон, насолоджувався кожною секундою перегляду. Все — від акторської гри до ритму сцен і монтажу — зроблено майстерно. Тут відчувається життя: емоційне, інтенсивне, справжнє.

    Моя оцінка: 9/10

    #серіали #драма #комедія #thebear #ведмідь #смакжиття #сучаснесеріале #щоподивитись #filmseriesua
    The Bear / «Ведмідь» (1 сезон, 2022) Жанр: драма, комедія Іноді серіали не просто розважають — вони переживаються, як справжній досвід. «Ведмідь» саме такий. Історія талановитого шеф-кухаря, який повертається додому, щоб врятувати сімейний бізнес — стару закусочну. Це не просто кухня, це — хаос, біль, спогади, надії й справжня боротьба за смак і себе самого. Я, коли дивився цей сезон, насолоджувався кожною секундою перегляду. Все — від акторської гри до ритму сцен і монтажу — зроблено майстерно. Тут відчувається життя: емоційне, інтенсивне, справжнє. Моя оцінка: 9/10 #серіали #драма #комедія #thebear #ведмідь #смакжиття #сучаснесеріале #щоподивитись #filmseriesua
    Love
    Like
    6
    2коментарів 1Kпереглядів
  • "Гуща"

    Пристосувався
    врешті-решт, знайшов супокій,
    вже попав під диригування
    недалекий, одноокий.

    Бадилля рветься з вух,
    громовий погляд мовчить, чомусь;
    мовчить революціонера дух,
    чи треба ж сперечатись хоч комусь?

    Обросли навколо нього,
    Колючі та злі чагарники,
    Закололи серце його,
    Віру хочеш? То знайди.

    Уявить фантазію хоче ведмідь,
    Так як було навколо, скрізь.
    Дивиться, благаючи: «Підведіть»,
    Прожогом ховаючись у ту ж мить.

    Заріс барліг немов назавжди.
    Прориватися наскрізь не хоче промінь.
    Гарно і тихо проростає кутова цвіль,
    Заполонивши все навкруги.

    Божевільний
    рік у рік, підтверджує дивом,
    що не захворів. Приречений,
    вважає, що ніхто так і не помітив…

    ©Нічний Злодюга

    •°•°•°•°•°•°•°•

    🎧 decade • nerve

    😘Поділись віршем з друзями - це для нас найбільша підтримка!
    Завжди раді Вас вітати,
    ©Штукарі
    "Гуща" Пристосувався врешті-решт, знайшов супокій, вже попав під диригування недалекий, одноокий. Бадилля рветься з вух, громовий погляд мовчить, чомусь; мовчить революціонера дух, чи треба ж сперечатись хоч комусь? Обросли навколо нього, Колючі та злі чагарники, Закололи серце його, Віру хочеш? То знайди. Уявить фантазію хоче ведмідь, Так як було навколо, скрізь. Дивиться, благаючи: «Підведіть», Прожогом ховаючись у ту ж мить. Заріс барліг немов назавжди. Прориватися наскрізь не хоче промінь. Гарно і тихо проростає кутова цвіль, Заполонивши все навкруги. Божевільний рік у рік, підтверджує дивом, що не захворів. Приречений, вважає, що ніхто так і не помітив… ©Нічний Злодюга •°•°•°•°•°•°•°• 🎧 decade • nerve 😘Поділись віршем з друзями - це для нас найбільша підтримка! Завжди раді Вас вітати, ©Штукарі
    Like
    Love
    2
    348переглядів
  • Найбільший наземний хижак - білий ведмідь - може важити до 700 кг і виростати до трьох метрів завдовжки. Змагатися з ним за розмірами здатні лише бурі ведмеді підвиду кадьяк, що мешкають на однойменному острові.
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    Найбільший наземний хижак - білий ведмідь - може важити до 700 кг і виростати до трьох метрів завдовжки. Змагатися з ним за розмірами здатні лише бурі ведмеді підвиду кадьяк, що мешкають на однойменному острові. #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    Like
    2
    316переглядів 11Відтворень
  • "Маша і ведмідь" "Три богатирі" ...
    Це ж мультики "дитячі" так ви собі думаєте ?
    А ось подивіться та послухайте. Можливо і "дійде" до тих кому й досих пір "какаяразница" ...
    Тому не дивуйтесь, чому що ночі на наші Українські міста летять ракети та шахеди...Все починається з дитинства, і якщо вам тим кому "какаяразница"...Байдуже, навіть після всього що ви бачите на власні очі, та відчуваєте і біль і втрати і смерть...Але всеодно "какаяразница" як ті жаби на болоті "какаєтє" То чому оркам ті що прийшли вас знищити, їхнім орчицям з орчинятами, там на їхніх болотах повинно бути вас "жалко"? Вони ж також дивилися, те саме лайно що і ви ...І "им" тим більше какаяразница 🤬🤢🤮 на вас .
    Для них це "руZZkaя Zeмля" ну бо так їх з дитинства запрограмували...А ви те саме робите зі своїми дітьми, бо різниці ви не бачите, вам блять "КАКАЯРАЗНИЦА "🤬🤬🤬
    А тепер задайте питання собі(якщо ще взмозі це зробити) А що діється в головах ваших дітей? (яким ви показуєте це лайно) Як дитячому розуму те ЗРОЗУМІТИ? Якщо навіть ви того не взмозі усвідомити...МИ УКРАЇНЦІ .МИ ОКРЕМИЙ НАРОД.ОКРЕМИЙ ЄТНОС.ЗІ СВОЄЮ МОВОЮ. КУЛЬТУРОЮ.СВІТОГЛЯДОМ.МИ ІНШІ...!
    Тож не дивуйтесь чому Київ горить...Чому Схід України сплюндровано і знищенно вщент міста та села...?
    БО какаяразница - це ваш світогляд(парадигма "руZZkoго мира") який вкорінився в ваше життя.А все починалося з дитинства в СІМ'Ї...
    ТОЖ КОЛИ БУДЕТЕ СИДІТИ ПІД ЗАВАЛАМИ ВАШИХ БУДИНКІВ(якщо виживете) ДОБРЕ ПОДУМАЙТЕ...А ЗА ЩО?
    Можливо коли вас врятують рятівники...Вам стане НЕБАЙДУЖЕ!
    ❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗
    Мій допис в FACEBOOK який забанили , із за скарг "какаяразница"(українців?)
    Надіюсь що тут таких не має...Чи як?
    "Маша і ведмідь" "Три богатирі" ... Це ж мультики "дитячі" так ви собі думаєте ? А ось подивіться та послухайте. Можливо і "дійде" до тих кому й досих пір "какаяразница" ... Тому не дивуйтесь, чому що ночі на наші Українські міста летять ракети та шахеди...Все починається з дитинства, і якщо вам тим кому "какаяразница"...Байдуже, навіть після всього що ви бачите на власні очі, та відчуваєте і біль і втрати і смерть...Але всеодно "какаяразница" як ті жаби на болоті "какаєтє" То чому оркам ті що прийшли вас знищити, їхнім орчицям з орчинятами, там на їхніх болотах повинно бути вас "жалко"? Вони ж також дивилися, те саме лайно що і ви ...І "им" тим більше какаяразница 🤬🤢🤮 на вас . Для них це "руZZkaя Zeмля" ну бо так їх з дитинства запрограмували...А ви те саме робите зі своїми дітьми, бо різниці ви не бачите, вам блять "КАКАЯРАЗНИЦА "🤬🤬🤬 А тепер задайте питання собі(якщо ще взмозі це зробити) А що діється в головах ваших дітей? (яким ви показуєте це лайно) Як дитячому розуму те ЗРОЗУМІТИ? Якщо навіть ви того не взмозі усвідомити...МИ УКРАЇНЦІ .МИ ОКРЕМИЙ НАРОД.ОКРЕМИЙ ЄТНОС.ЗІ СВОЄЮ МОВОЮ. КУЛЬТУРОЮ.СВІТОГЛЯДОМ.МИ ІНШІ...! Тож не дивуйтесь чому Київ горить...Чому Схід України сплюндровано і знищенно вщент міста та села...? БО какаяразница - це ваш світогляд(парадигма "руZZkoго мира") який вкорінився в ваше життя.А все починалося з дитинства в СІМ'Ї... ТОЖ КОЛИ БУДЕТЕ СИДІТИ ПІД ЗАВАЛАМИ ВАШИХ БУДИНКІВ(якщо виживете) ДОБРЕ ПОДУМАЙТЕ...А ЗА ЩО? Можливо коли вас врятують рятівники...Вам стане НЕБАЙДУЖЕ! ❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗ Мій допис в FACEBOOK який забанили , із за скарг "какаяразница"(українців?) Надіюсь що тут таких не має...Чи як?
    561переглядів 12Відтворень
Більше результатів