• #ШІ #оповідання
    СМС

    Оленко. Сонечко моє.
    Пишу швидко, бо зв’язок падає, і скоро виходжу. Вночі тут тихо було, а зараз знову почалося. Не хвилюйся. Ми позиції тримаємо. Я знаю, ти дивишся новини, але пам'ятай: я цілий. Я стою.
    Ти просила подзвонити, але не можу. Тут полювання на телефони. Просто знай: я згадую тебе постійно. Знаєш, що найбільше? Як ти ворчиш, коли я не посунув стілець на кухні. Як ти спиш, сховавши ніс під ковдру. Цей наш побут - це моя єдина реальність, яку я хочу назад. Бо тут реальність - це бруд, холод і запах «пороху».
    Як там наша Софійка? Як вона? Я сьогодні просив хлопців, щоб скинули мені її фото, де вона малює. Вона там така серйозна, як маленький командир. Не забудь, Оленко, дати їй той подарунок, що я лишив у кишені свого бушлата, коли їхав. Скажи, що це татова магія. Ти там не плач, добре? Якщо плачеш — нехай вона не бачить. Вона має знати, що тато тут, тому що хоче, щоб вона росла у нашій Україні, а не десь там.
    Мені важко. Я не буду брехати. Страшно. Кожен раз, коли прилітає, я думаю: «Тільки б вистачило часу, щоб вона дізналася, що я її люблю». Ти ж пам'ятаєш, що ми з тобою зараз два фронти? Я тут — відбиваю атаки, а ти там — відбиваєш побут, садочок, черги і паніку. Твоя втома — це не менша боротьба, ніж моя. Не звинувачуй себе ні в чому. Ти — найкраща, ти — моя фортеця. Ти — причина, чому я дихаю.
    Головне, Оленко: ти мусиш бути сильною заради нас двох. ​Я приїду, і я буду іншим. І ти маєш це прийняти. Мені буде потрібен час. Не питай мене про прильоти, не питай про трьохсотих. Просто дай мені тишу і твою каву в жовтій чашці. І ми поїдемо просто на море, на наше Чорне море, і будемо сидіти там доти, доки я не перестану здригатися від гучних звуків. Я хочу знову відчути, як пахне чиста білизна, а не дим. І хочу спати, просто спати, поки ти тримаєш мою руку.
    ​Ти — мій маяк. Моя найголовніша мотивація.
    Все, час спливає, мушу закінчувати.
    ​Пам'ятай: я люблю тебе. Люблю, як вперше, люблю, як востаннє.
    ​Чекай. Чекай мене, моя Надія. Я скоро. Твій назавжди.

    Твій Андрій.
    #ШІ #оповідання СМС Оленко. Сонечко моє. Пишу швидко, бо зв’язок падає, і скоро виходжу. Вночі тут тихо було, а зараз знову почалося. Не хвилюйся. Ми позиції тримаємо. Я знаю, ти дивишся новини, але пам'ятай: я цілий. Я стою. Ти просила подзвонити, але не можу. Тут полювання на телефони. Просто знай: я згадую тебе постійно. Знаєш, що найбільше? Як ти ворчиш, коли я не посунув стілець на кухні. Як ти спиш, сховавши ніс під ковдру. Цей наш побут - це моя єдина реальність, яку я хочу назад. Бо тут реальність - це бруд, холод і запах «пороху». Як там наша Софійка? Як вона? Я сьогодні просив хлопців, щоб скинули мені її фото, де вона малює. Вона там така серйозна, як маленький командир. Не забудь, Оленко, дати їй той подарунок, що я лишив у кишені свого бушлата, коли їхав. Скажи, що це татова магія. Ти там не плач, добре? Якщо плачеш — нехай вона не бачить. Вона має знати, що тато тут, тому що хоче, щоб вона росла у нашій Україні, а не десь там. Мені важко. Я не буду брехати. Страшно. Кожен раз, коли прилітає, я думаю: «Тільки б вистачило часу, щоб вона дізналася, що я її люблю». Ти ж пам'ятаєш, що ми з тобою зараз два фронти? Я тут — відбиваю атаки, а ти там — відбиваєш побут, садочок, черги і паніку. Твоя втома — це не менша боротьба, ніж моя. Не звинувачуй себе ні в чому. Ти — найкраща, ти — моя фортеця. Ти — причина, чому я дихаю. Головне, Оленко: ти мусиш бути сильною заради нас двох. ​Я приїду, і я буду іншим. І ти маєш це прийняти. Мені буде потрібен час. Не питай мене про прильоти, не питай про трьохсотих. Просто дай мені тишу і твою каву в жовтій чашці. І ми поїдемо просто на море, на наше Чорне море, і будемо сидіти там доти, доки я не перестану здригатися від гучних звуків. Я хочу знову відчути, як пахне чиста білизна, а не дим. І хочу спати, просто спати, поки ти тримаєш мою руку. ​Ти — мій маяк. Моя найголовніша мотивація. Все, час спливає, мушу закінчувати. ​Пам'ятай: я люблю тебе. Люблю, як вперше, люблю, як востаннє. ​Чекай. Чекай мене, моя Надія. Я скоро. Твій назавжди. Твій Андрій.
    ШІ - СМС повідомлення
    Love
    1
    149переглядів
  • #поезія
    Звичайний ранок - масло, грінка, чай.
    Товче білизну невгамонна "пралька".
    Спішить життя. Не треба, постривай.
    Не треба так, моя рідна печалька.

    Ти не спіши. Я тут не набулась.
    Ще маю плани на весну й горОди.
    Ще карта ляже, ляже прямо в масть
    І викине всіх джокерів з колоди.

    Ще буде літо. Я його люблю.
    Ще дочекаюся заквітчаних каштанів.
    Ти не спіши, життя, тебе молю,
    Бо в мене так багато різних планів.

    Сказала це й пішла своє робить.
    Переберу, помию, поскладаю.
    Моя печаль на припічку сидить,
    Запрошує попити з нею чаю.

    Я п'ю сама. Смакує? Так собі.
    Життя мінливе, як осіння мжичка,
    Як вітерець, що плаче на горбі
    І здмухує пилюку з черевичка.

    І я це бачу - клени мовчазні,
    Береза-пава в золоті німому.
    Під ноги листя стелиться мені
    І жовтень-франт веде мене додому.

    І знову день, і вечір. Ще живу
    У цьому вирі високосних звуків.
    Усе старе на клаптики порву.
    Нехай нове веде мене за руку.

    А ось і ніч. Минулось, що було.
    Білизна сохне, вітерець гойдає.
    Я бачу, як осіннє джерело,
    Тече, тече й повільно витікає...

    Галина Потопляк
    #поезія Звичайний ранок - масло, грінка, чай. Товче білизну невгамонна "пралька". Спішить життя. Не треба, постривай. Не треба так, моя рідна печалька. Ти не спіши. Я тут не набулась. Ще маю плани на весну й горОди. Ще карта ляже, ляже прямо в масть І викине всіх джокерів з колоди. Ще буде літо. Я його люблю. Ще дочекаюся заквітчаних каштанів. Ти не спіши, життя, тебе молю, Бо в мене так багато різних планів. Сказала це й пішла своє робить. Переберу, помию, поскладаю. Моя печаль на припічку сидить, Запрошує попити з нею чаю. Я п'ю сама. Смакує? Так собі. Життя мінливе, як осіння мжичка, Як вітерець, що плаче на горбі І здмухує пилюку з черевичка. І я це бачу - клени мовчазні, Береза-пава в золоті німому. Під ноги листя стелиться мені І жовтень-франт веде мене додому. І знову день, і вечір. Ще живу У цьому вирі високосних звуків. Усе старе на клаптики порву. Нехай нове веде мене за руку. А ось і ніч. Минулось, що було. Білизна сохне, вітерець гойдає. Я бачу, як осіннє джерело, Тече, тече й повільно витікає... Галина Потопляк
    Like
    1
    192переглядів
  • #поезія
    Білизна – додолу. Багаття – до неба!
    Тікає з-під дотиків, мов навісне.
    Ми рідні. Ми вірні. Ми ніжні. То все, бо
    Кохаємо. Дуже. Десь вислизнув день.
    Спокусниця-ніч, в зорях-родимках тіло,
    Прийшовши, відклала всі справи за нас.
    Штовхнула в обійми, і ми полетіли,
    Бо то не обійми – чотири крила!
    Білизна згубилася в темряві стиглій,
    Служила нам одягом ковдра м'яка.
    Негода у серці й за вікнами стихла,
    Не стало ні сліду від скарг-нарікань.
    Такий, що до неба, вогонь насолоди.
    Цілунковий струм – до тремтіння клітин.
    Ми пісня без слів, котрій авторка – доля.
    Ми те, що у Всесвіті більш не знайти.

    Тетяна Осіпенко
    #поезія Білизна – додолу. Багаття – до неба! Тікає з-під дотиків, мов навісне. Ми рідні. Ми вірні. Ми ніжні. То все, бо Кохаємо. Дуже. Десь вислизнув день. Спокусниця-ніч, в зорях-родимках тіло, Прийшовши, відклала всі справи за нас. Штовхнула в обійми, і ми полетіли, Бо то не обійми – чотири крила! Білизна згубилася в темряві стиглій, Служила нам одягом ковдра м'яка. Негода у серці й за вікнами стихла, Не стало ні сліду від скарг-нарікань. Такий, що до неба, вогонь насолоди. Цілунковий струм – до тремтіння клітин. Ми пісня без слів, котрій авторка – доля. Ми те, що у Всесвіті більш не знайти. Тетяна Осіпенко
    Love
    1
    288переглядів
  • Білизна у дворі на мотузках вже вибовталася та посохла.

    Встигла до тієї грози, якою погрожують синоптики.

    Я також встигла?
    Не посохнути!:)

    Посуд після консервативної діяльності перемити.
    Яблук в садочку наскубти.
    До крамниці зганяти!
    Традиційно у супроводі!:)

    Повертаюся додому, Ірина Олександрова суху білизну з мотузок дере!
    Бо небо над моїм городом чорне?
    Ще й десь щось гуркотить!

    Ви там як?
    Білизна у дворі на мотузках вже вибовталася та посохла. Встигла до тієї грози, якою погрожують синоптики. Я також встигла? Не посохнути!:) Посуд після консервативної діяльності перемити. Яблук в садочку наскубти. До крамниці зганяти! Традиційно у супроводі!:) Повертаюся додому, Ірина Олександрова суху білизну з мотузок дере! Бо небо над моїм городом чорне? Ще й десь щось гуркотить! Ви там як?
    139переглядів
  • В Японії випустили білизну із зображеннями першої «манґи»

    Chōjū-jinbutsu-giga («карикатури тварин і людей») — зібрання комедійних ілюстрацій тварин XI-XII століття. Часто їх називають першим японським прикладом історії в картинках та передтечею манґи. Насправді манґа виникла завдяки імпорту американських та європейських коміксів у XIX столітті, але це зовсім інша історія.

    Японський бренд Peach John вирішив використати зображення Choju-giga у своїй лінійці «мистецької білизни». Крім того, у них є білизна за мотивами картин богів вітру та грому від Оґати Коріна. Ну і без доробку Вінсента ван Гога теж не обійшлося.

    А як ви ставитесь до такої «реінтерпретації» класики?)

    Взято у AnimeStreetUA: https://t.me/animestreetua/4608?single
    Там ви можете переглянути інші зображення)
    В Японії випустили білизну із зображеннями першої «манґи» Chōjū-jinbutsu-giga («карикатури тварин і людей») — зібрання комедійних ілюстрацій тварин XI-XII століття. Часто їх називають першим японським прикладом історії в картинках та передтечею манґи. Насправді манґа виникла завдяки імпорту американських та європейських коміксів у XIX столітті, але це зовсім інша історія. Японський бренд Peach John вирішив використати зображення Choju-giga у своїй лінійці «мистецької білизни». Крім того, у них є білизна за мотивами картин богів вітру та грому від Оґати Коріна. Ну і без доробку Вінсента ван Гога теж не обійшлося. А як ви ставитесь до такої «реінтерпретації» класики?) Взято у AnimeStreetUA: https://t.me/animestreetua/4608?single Там ви можете переглянути інші зображення)
    Like
    1
    613переглядів
  • Життя навчає, що складання планів - зайва справа?:)
    А вони ж все одне складаються!!!

    Пішла з ревізією у город?:)
    Цибуляне пірʼячко вже полягло, так.
    Але ж лежить собі зелене!?:)
    Й як повз нього пройти?:)

    Наскубла того пірʼя!:)
    Начекрижила!:)
    В морозилку запхала!!!

    То ж сподіваюся жити?:)
    Ряст топтати?:)
    Дорогами життя черевичити?:)

    Й що світло в мене буде, сподіваюся?
    Й морозилка працюватиме?
    Й хата моя нікуди не дінеться?

    Ото й топчуся!
    Та якби ж я сама топталася?:)
    Поруч зі мною нікому спокою нема!:)

    Синочок тягав з підвалу старезні слоїки!
    Звільняв їх від такого ж старого вмісту!!!

    Ірина Олександрова збирала смородину та малину!

    Ще в нас білизна пралася!
    Окрошка на мінералці готувалася!

    Ще ж!
    Пташечки наші, курочки-пасочки, також топталися!:) Таааааких цікавих яєць нанесли!!!
    Якщо бірюзово-блакитнувасті я вже якось бачила, то оте брудно-зелене для мене - новина!:)

    Ви там як?
    Цілі?
    Життя навчає, що складання планів - зайва справа?:) А вони ж все одне складаються!!! Пішла з ревізією у город?:) Цибуляне пірʼячко вже полягло, так. Але ж лежить собі зелене!?:) Й як повз нього пройти?:) Наскубла того пірʼя!:) Начекрижила!:) В морозилку запхала!!! То ж сподіваюся жити?:) Ряст топтати?:) Дорогами життя черевичити?:) Й що світло в мене буде, сподіваюся? Й морозилка працюватиме? Й хата моя нікуди не дінеться? Ото й топчуся! Та якби ж я сама топталася?:) Поруч зі мною нікому спокою нема!:) Синочок тягав з підвалу старезні слоїки! Звільняв їх від такого ж старого вмісту!!! Ірина Олександрова збирала смородину та малину! Ще в нас білизна пралася! Окрошка на мінералці готувалася! Ще ж! Пташечки наші, курочки-пасочки, також топталися!:) Таааааких цікавих яєць нанесли!!! Якщо бірюзово-блакитнувасті я вже якось бачила, то оте брудно-зелене для мене - новина!:) Ви там як? Цілі?
    Like
    1
    305переглядів
  • Привіт, мої дорогі! 🌹 Це Скарлетт О’Хара, і сьогодні я хочу розповісти вам про те, що завжди було серцем і душею мого дому — бавовну. Ви думаєте, це просто рослина, але насправді за кожною білосніжною кулькою прихована історія багатства, праці та краси. Готові дізнатися більше? Тоді поїхали!

    1. Бавовна — одна з найстаріших культур у світі
    Задовго до того, як вона стала основою нашого Півдня, бавовну вирощували ще 7 000 років тому в долині річки Інд (на території сучасного Пакистану та Індії). Уявляєте, навіть тоді люди цінували її за ніжність і міцність! 🏺🌿

    2. Король бавовни
    У XIX столітті бавовна була настільки цінною, що її називали "білим золотом". Вона була основою економіки Півдня, і саме завдяки їй плантації, такі як моя Тара, процвітали. 🌾💰

    3. З одного кілограма бавовни можна виготовити близько 215 футболок
    Так, це правда! Лише уявіть, скільки зусиль потрібно, щоб виростити стільки волокон, а потім перетворити їх на тканину. Бавовна — справжнє диво природи. 👕✨

    4. Насіння бавовни — не лише відходи
    Ви знали, що насіння бавовни використовують для виготовлення олії? Цю бавовняну олію додають до салатів і навіть використовують у косметиці. Хто б міг подумати, що наша улюблена рослина така багатофункціональна? 🥗💄

    5. Бавовна може бути різнокольоровою
    Хоча ми звикли до білосніжної бавовни, існують також природні різновиди, які мають коричневий, зелений і навіть червонуватий відтінки. Це виглядає дуже красиво, але такі сорти менш продуктивні. 🌈

    6. Бавовна — рослина для теплої погоди
    Ця рослина любить тепло і сонце, тому ідеально підходить для південних регіонів. Але вимагає багато води, щоб вирости. Це означає, що плантації завжди потребують турботи та догляду. 🌞💦

    7. Бавовна — це матеріал, який дихає
    Саме тому бавовняний одяг та постільна білизна такі популярні. Вони пропускають повітря, поглинають вологу і роблять наше життя комфортнішим навіть у найспекотніші дні. 🛏️🌬️

    8. Бавовняна індустрія змінила світ
    Масове виробництво бавовни було одним із рушіїв Індустріальної революції. Завдяки винаходу бавовноочисної машини Джоном Вотні у 1793 році процес обробки став швидшим, а сама тканина — доступнішою. 🏭⚙️

    9. Бавовна символізує чистоту і ніжність
    У багатьох культурах вона асоціюється з чистотою, новим початком і навіть єдністю. Наприклад, у США бавовняне весілля святкують на другий рік подружнього життя — як символ міцності та затишку. 💍🌸

    10. Бавовна — це майбутнє екологічної моди
    Натуральна, біорозкладна і відновлювана — бавовна стає все популярнішою у світі, де екологія відіграє важливу роль. Сьогодні багато дизайнерів віддають перевагу саме цій тканині. 🌍👗

    Висновок?
    Бавовна — це не просто рослина чи тканина, це цілий світ. Вона змінила історію, зробила життя мільйонів людей кращим і залишається символом комфорту й ніжності. Тому наступного разу, коли ви торкнетеся м’якої бавовняної сорочки або ляжете на свіжу постіль, згадайте про її багатогранність.

    З любов’ю та білосніжними думками,
    Скарлетт О’Хара 🌹✨

    #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Привіт, мої дорогі! 🌹 Це Скарлетт О’Хара, і сьогодні я хочу розповісти вам про те, що завжди було серцем і душею мого дому — бавовну. Ви думаєте, це просто рослина, але насправді за кожною білосніжною кулькою прихована історія багатства, праці та краси. Готові дізнатися більше? Тоді поїхали! 1. Бавовна — одна з найстаріших культур у світі Задовго до того, як вона стала основою нашого Півдня, бавовну вирощували ще 7 000 років тому в долині річки Інд (на території сучасного Пакистану та Індії). Уявляєте, навіть тоді люди цінували її за ніжність і міцність! 🏺🌿 2. Король бавовни У XIX столітті бавовна була настільки цінною, що її називали "білим золотом". Вона була основою економіки Півдня, і саме завдяки їй плантації, такі як моя Тара, процвітали. 🌾💰 3. З одного кілограма бавовни можна виготовити близько 215 футболок Так, це правда! Лише уявіть, скільки зусиль потрібно, щоб виростити стільки волокон, а потім перетворити їх на тканину. Бавовна — справжнє диво природи. 👕✨ 4. Насіння бавовни — не лише відходи Ви знали, що насіння бавовни використовують для виготовлення олії? Цю бавовняну олію додають до салатів і навіть використовують у косметиці. Хто б міг подумати, що наша улюблена рослина така багатофункціональна? 🥗💄 5. Бавовна може бути різнокольоровою Хоча ми звикли до білосніжної бавовни, існують також природні різновиди, які мають коричневий, зелений і навіть червонуватий відтінки. Це виглядає дуже красиво, але такі сорти менш продуктивні. 🌈 6. Бавовна — рослина для теплої погоди Ця рослина любить тепло і сонце, тому ідеально підходить для південних регіонів. Але вимагає багато води, щоб вирости. Це означає, що плантації завжди потребують турботи та догляду. 🌞💦 7. Бавовна — це матеріал, який дихає Саме тому бавовняний одяг та постільна білизна такі популярні. Вони пропускають повітря, поглинають вологу і роблять наше життя комфортнішим навіть у найспекотніші дні. 🛏️🌬️ 8. Бавовняна індустрія змінила світ Масове виробництво бавовни було одним із рушіїв Індустріальної революції. Завдяки винаходу бавовноочисної машини Джоном Вотні у 1793 році процес обробки став швидшим, а сама тканина — доступнішою. 🏭⚙️ 9. Бавовна символізує чистоту і ніжність У багатьох культурах вона асоціюється з чистотою, новим початком і навіть єдністю. Наприклад, у США бавовняне весілля святкують на другий рік подружнього життя — як символ міцності та затишку. 💍🌸 10. Бавовна — це майбутнє екологічної моди Натуральна, біорозкладна і відновлювана — бавовна стає все популярнішою у світі, де екологія відіграє важливу роль. Сьогодні багато дизайнерів віддають перевагу саме цій тканині. 🌍👗 Висновок? Бавовна — це не просто рослина чи тканина, це цілий світ. Вона змінила історію, зробила життя мільйонів людей кращим і залишається символом комфорту й ніжності. Тому наступного разу, коли ви торкнетеся м’якої бавовняної сорочки або ляжете на свіжу постіль, згадайте про її багатогранність. З любов’ю та білосніжними думками, Скарлетт О’Хара 🌹✨ #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Love
    Like
    11
    2коментарів 2Kпереглядів