ІВЕРСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
Історія Іверської ікони Божої Матері починається у Х столітті, під час іконоборства за імператора Феофіла. За переданням, цей образ написав апостол Лука, а Пресвята Діва благословила його, сказавши, що благодать Господа буде з ним.
Під час гонінь на ікони одна вдова поблизу Нікеї заховала образ у своєму домі. Коли воїни-іконоборці знайшли ікону, один із них проколов її списом, і з Лиця Богородиці потекла кров. Вдова врятувала ікону, опустивши ї у річку, де образ дивом поплив стоячи на воді.
Через роки на Святій Горі Афон монахи Іверського монастиря побачили ікону на морі, осяяну вогненним стовпом. Після молитви старець Гавриїл, за вказівкою Богородиці, пішов по воді та прийняв святиню. Ікону встановили в монастирському храмі, але вона чудесно перемістилася над воротами обителі, Богородиця сповістила, що сама бажає бути Охоронителькою монастиря.
З того часу ікона, названа «Портаітисса» («Вратарниця»). Вона стала захистом монастиря, рятуючи його від ворогів і приносячи зцілення та допомогу.
Передання говорить, що перед кінцем світу ікона знову попливе по воді, щоб зустріти Спасителя.
З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 квітня.
-----------
Історія Іверської ікони Божої Матері починається у Х столітті, під час іконоборства за імператора Феофіла. За переданням, цей образ написав апостол Лука, а Пресвята Діва благословила його, сказавши, що благодать Господа буде з ним.
Під час гонінь на ікони одна вдова поблизу Нікеї заховала образ у своєму домі. Коли воїни-іконоборці знайшли ікону, один із них проколов її списом, і з Лиця Богородиці потекла кров. Вдова врятувала ікону, опустивши ї у річку, де образ дивом поплив стоячи на воді.
Через роки на Святій Горі Афон монахи Іверського монастиря побачили ікону на морі, осяяну вогненним стовпом. Після молитви старець Гавриїл, за вказівкою Богородиці, пішов по воді та прийняв святиню. Ікону встановили в монастирському храмі, але вона чудесно перемістилася над воротами обителі, Богородиця сповістила, що сама бажає бути Охоронителькою монастиря.
З того часу ікона, названа «Портаітисса» («Вратарниця»). Вона стала захистом монастиря, рятуючи його від ворогів і приносячи зцілення та допомогу.
Передання говорить, що перед кінцем світу ікона знову попливе по воді, щоб зустріти Спасителя.
З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 квітня.
-----------
ІВЕРСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
Історія Іверської ікони Божої Матері починається у Х столітті, під час іконоборства за імператора Феофіла. За переданням, цей образ написав апостол Лука, а Пресвята Діва благословила його, сказавши, що благодать Господа буде з ним.
Під час гонінь на ікони одна вдова поблизу Нікеї заховала образ у своєму домі. Коли воїни-іконоборці знайшли ікону, один із них проколов її списом, і з Лиця Богородиці потекла кров. Вдова врятувала ікону, опустивши ї у річку, де образ дивом поплив стоячи на воді.
Через роки на Святій Горі Афон монахи Іверського монастиря побачили ікону на морі, осяяну вогненним стовпом. Після молитви старець Гавриїл, за вказівкою Богородиці, пішов по воді та прийняв святиню. Ікону встановили в монастирському храмі, але вона чудесно перемістилася над воротами обителі, Богородиця сповістила, що сама бажає бути Охоронителькою монастиря.
З того часу ікона, названа «Портаітисса» («Вратарниця»). Вона стала захистом монастиря, рятуючи його від ворогів і приносячи зцілення та допомогу.
Передання говорить, що перед кінцем світу ікона знову попливе по воді, щоб зустріти Спасителя.
З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 квітня.
-----------
58переглядів