#події
Від Гетьмана до Генія: Народження Української Академії Наук у 1918 році 🧠
Серед буремних подій 1918 року, коли Україна відчайдушно боролася за свою державність, Гетьман Павло Скоропадський зробив крок, який випередив час і закріпив інтелектуальну основу нації. 5 листопада 1918 року, в останні місяці існування Української Держави, Гетьман підписав Закон про заснування Української Академії Наук (УАН) у Києві. Цей акт був не просто формальністю, а стратегічною інвестицією в майбутнє, адже жодна повноцінна держава не може існувати без власної наукової еліти. 🧐
🏛️ Батьки-Засновники та Скелет Установи
Ідея створення національної наукової установи витала в повітрі, але саме Гетьманат забезпечив її реалізацію. До роботи над проектом були залучені визначні постаті того часу.
* Володимир Іванович Вернадський — вчений світового рівня, засновник геохімії та біогеохімії, був не лише ідеологом, але й став першим президентом УАН. Його вибір на цю посаду підкреслив амбіції нової Академії – орієнтацію на фундаментальні, світового значення дослідження.
* Федір Швець (геолог) та Микола Василенко (правознавець) також відіграли ключову роль у процесі формування.
За початковим планом, УАН складалася з трьох відділів (фізико-математичний, історико-філологічний та соціально-економічний) та включала 15 академіків. Це був живий організм, створений для збереження і розвитку національної науки та культури.
Чому Це Було Більше, Ніж Просто Установа? 🌟
Заснування УАН у листопаді 1918 року мало колосальне політичне та культурне значення:
* Державотворчий Символ: Це було пряме свідчення міжнародній спільноті, що Українська Держава є повноцінним цивілізаційним утворенням, здатним підтримувати науку на найвищому рівні.
* Захист Інтелекту: Створення Академії стало своєрідним інтелектуальним ковчегом у часи хаосу. Вона дала роботу та захист багатьом вченим (як українським, так і тим, що емігрували з Росії), дозволивши їм працювати над національними та світовими науковими проблемами, незважаючи на зміну влади.
* Фундамент Майбутнього: Навіть після падіння Гетьманату і зміни політичних режимів, Академія вистояла. Вона стала основою для сучасної Національної академії наук України (НАНУ), продовжуючи місію, закладену Вернадським та Скоропадським.
Фактично, Гетьман Скоропадський дав українській науці інституційне тіло, а Вернадський — світову душу. Це була одна з найуспішніших інвестицій молодої Української Держави. Зрештою, що може бути надійнішим за знання? 💡
Від Гетьмана до Генія: Народження Української Академії Наук у 1918 році 🧠
Серед буремних подій 1918 року, коли Україна відчайдушно боролася за свою державність, Гетьман Павло Скоропадський зробив крок, який випередив час і закріпив інтелектуальну основу нації. 5 листопада 1918 року, в останні місяці існування Української Держави, Гетьман підписав Закон про заснування Української Академії Наук (УАН) у Києві. Цей акт був не просто формальністю, а стратегічною інвестицією в майбутнє, адже жодна повноцінна держава не може існувати без власної наукової еліти. 🧐
🏛️ Батьки-Засновники та Скелет Установи
Ідея створення національної наукової установи витала в повітрі, але саме Гетьманат забезпечив її реалізацію. До роботи над проектом були залучені визначні постаті того часу.
* Володимир Іванович Вернадський — вчений світового рівня, засновник геохімії та біогеохімії, був не лише ідеологом, але й став першим президентом УАН. Його вибір на цю посаду підкреслив амбіції нової Академії – орієнтацію на фундаментальні, світового значення дослідження.
* Федір Швець (геолог) та Микола Василенко (правознавець) також відіграли ключову роль у процесі формування.
За початковим планом, УАН складалася з трьох відділів (фізико-математичний, історико-філологічний та соціально-економічний) та включала 15 академіків. Це був живий організм, створений для збереження і розвитку національної науки та культури.
Чому Це Було Більше, Ніж Просто Установа? 🌟
Заснування УАН у листопаді 1918 року мало колосальне політичне та культурне значення:
* Державотворчий Символ: Це було пряме свідчення міжнародній спільноті, що Українська Держава є повноцінним цивілізаційним утворенням, здатним підтримувати науку на найвищому рівні.
* Захист Інтелекту: Створення Академії стало своєрідним інтелектуальним ковчегом у часи хаосу. Вона дала роботу та захист багатьом вченим (як українським, так і тим, що емігрували з Росії), дозволивши їм працювати над національними та світовими науковими проблемами, незважаючи на зміну влади.
* Фундамент Майбутнього: Навіть після падіння Гетьманату і зміни політичних режимів, Академія вистояла. Вона стала основою для сучасної Національної академії наук України (НАНУ), продовжуючи місію, закладену Вернадським та Скоропадським.
Фактично, Гетьман Скоропадський дав українській науці інституційне тіло, а Вернадський — світову душу. Це була одна з найуспішніших інвестицій молодої Української Держави. Зрештою, що може бути надійнішим за знання? 💡
#події
Від Гетьмана до Генія: Народження Української Академії Наук у 1918 році 🧠
Серед буремних подій 1918 року, коли Україна відчайдушно боролася за свою державність, Гетьман Павло Скоропадський зробив крок, який випередив час і закріпив інтелектуальну основу нації. 5 листопада 1918 року, в останні місяці існування Української Держави, Гетьман підписав Закон про заснування Української Академії Наук (УАН) у Києві. Цей акт був не просто формальністю, а стратегічною інвестицією в майбутнє, адже жодна повноцінна держава не може існувати без власної наукової еліти. 🧐
🏛️ Батьки-Засновники та Скелет Установи
Ідея створення національної наукової установи витала в повітрі, але саме Гетьманат забезпечив її реалізацію. До роботи над проектом були залучені визначні постаті того часу.
* Володимир Іванович Вернадський — вчений світового рівня, засновник геохімії та біогеохімії, був не лише ідеологом, але й став першим президентом УАН. Його вибір на цю посаду підкреслив амбіції нової Академії – орієнтацію на фундаментальні, світового значення дослідження.
* Федір Швець (геолог) та Микола Василенко (правознавець) також відіграли ключову роль у процесі формування.
За початковим планом, УАН складалася з трьох відділів (фізико-математичний, історико-філологічний та соціально-економічний) та включала 15 академіків. Це був живий організм, створений для збереження і розвитку національної науки та культури.
Чому Це Було Більше, Ніж Просто Установа? 🌟
Заснування УАН у листопаді 1918 року мало колосальне політичне та культурне значення:
* Державотворчий Символ: Це було пряме свідчення міжнародній спільноті, що Українська Держава є повноцінним цивілізаційним утворенням, здатним підтримувати науку на найвищому рівні.
* Захист Інтелекту: Створення Академії стало своєрідним інтелектуальним ковчегом у часи хаосу. Вона дала роботу та захист багатьом вченим (як українським, так і тим, що емігрували з Росії), дозволивши їм працювати над національними та світовими науковими проблемами, незважаючи на зміну влади.
* Фундамент Майбутнього: Навіть після падіння Гетьманату і зміни політичних режимів, Академія вистояла. Вона стала основою для сучасної Національної академії наук України (НАНУ), продовжуючи місію, закладену Вернадським та Скоропадським.
Фактично, Гетьман Скоропадський дав українській науці інституційне тіло, а Вернадський — світову душу. Це була одна з найуспішніших інвестицій молодої Української Держави. Зрештою, що може бути надійнішим за знання? 💡
85views
1
Shares