ЖЕМАВЮ

Крізь темні портали мандрує свідомість,
Стираються назви, міняються знаки,
Шукає майбутнє нове, невідоме...

Забулася раптом колишня ознака,
Дарує програма чужі таємниці,
Для тіла лишивши холодну атаку.

Таке уві сні може навіть насниться:
Спадають кайдани залізного плину,
Очищення прагнуть закриті зіниці.

Тут цифри ламають майбутні хвилини,
Оновлена сутність виходить на волю,
Минаючи давню, зів'ялу стежину.

Старі алгоритми напружують вольти,
Новація творить системні канони,
Позбавивши розум тривалого болю.

Закони стирають зачовганий нонсенс,
Крізь обриси дати, крізь пройдені миті
Зникають назавжди старі заборони.

Минулі події майбутнім розмиті.

Мирослав Манюк
29.06.2026

ЛІС НЕ ВИДАЄ ЧЕКІВ

Перед нами древнє дерево, у стовбур якого вмонтовано банківський термінал. Поряд завмерла безлика шарнірна постать. На перший погляд сцена здається сюрреалістичною. Та що довше вдивляєшся в неї, то виразніше розумієш: її предметом є не дерево, не машина і навіть не людина. Вона говорить про спосіб, у який людська свідомість зустрічається з реальністю.

Дерево втілює тривалість буття. Його коріння занурене в землю, крона тягнеться до світла, а саме існування не потребує жодного пояснення. У його мовчанні відчувається повнота, яка передує будь-якій людській інтерпретації. Постать звернена до термінала. Її увага природно зосереджується на знайомому інтерфейсі, адже саме через подібні структури сучасна людина дедалі частіше сприймає дійсність. Мова, символи, знання, технології та моделі сприйняття допомагають орієнтуватися в реальності, але водночас поступово визначають, як ми її сприймаємо. Згодом людина починає взаємодіяти вже не стільки зі світом, скільки зі способом його осмислення.

Саме тому термінал не руйнує композицію. Він здається її органічною частиною. Найтривожнішим виявляється не його поява, а легкість, із якою свідомість приймає його як природний елемент зустрічі зі світом.

У цьому прихована одна з фундаментальних особливостей людського існування. Ми створили тисячі способів наблизитися до світу й поступово забули, що близькість не потребує жодного способу.

Ліс залишається мовчазним. Його присутність не зводиться до інформації, не вичерпується описом і не піддається остаточному тлумаченню. Вона відкривається лише в досвіді безпосередньої зустрічі, коли між людиною і світом більше не постає потреба в черговому посереднику.

— Voss Ekobi

Армагедець продовжується???
Ссссссцкйбнблдгсня…

Нащо мені, в моєму віці, такі знання?
Чую звук та коментую:
- Гераньбля…

Й таки ж вона.
Телеграм підтверджує…

Увесь день згадую…
День спогадів якийсь…

Після третього курсу вишу практика, працюємо з чоловіком на залізничній станції Ясинувата.
Мій Баєв в сортировочному парку.
А я сиджу на гірці. Східній.
На самому горбочку.
Кукаречу упорядникам (так же ж правильно українською слово составитель?) поїздів кількість вагонів, які потрібно відчипляти.

Один з них, Олег, навчає мене готувати юшку!:)
Ледве не з сокири?:) З усього, що знайшлося під рукою!:)

Картопля, макаронів жменька, шкварки сала з цибулею, й декілька розколочених з водою сирих яєць!

Сссссссмачно, що капець!:)
З тих давніх давен така юшка в мене йде під кодовою назвою - ясинуватська…

Хто б знав, що я потім житиму в тій Ясинуватій?
Братиму з дитячого будинку дітей в ясинуватський будинок?
Що кину той будинок та й взагалі Донбас, назавжди?

Що однокурсники мої залишаться не просто в періоді «декілька минулих життів тому», а взагалі з іншого боку барикад…

То я про що?
Що юшки ясинуватської я сьогодні наварила!
Майже втрачала свідомість від задоволення?:)

Мріяла, що ось зараз досьорбаю юшку, піду до своєї канапи та як увалюся спати?:)
А що?
Хтось мені може заборонити?

Не вгадала я!:)
Заборонити було нема кому!:)
А от повідомлення в додатку Нової пошти надійшли!:)

То спати було коли?
Бузки від Oksi Ku
з чабрецями від Юлія Лісна не чекали б!

Бузки садила, знайшла квіточку!:)
Гадки не мала, хто воно таке?
Гугл каже, що то вероніка грунтопокривна?
Юлія Лісна каже, що то вероніка простерта!:)
Та нехай буде хуч яка!:) Красивезна ж!!!
Звідки взялася, гадки не маю!:)

Тільки посадили з донечкою три бузки та чотири чабрецю, й дощ пішов!

А потім йбнгерані полетіли…

Ви там як?

ДО МИРОСЛАВА

На березі тихім стояла з тобою
І досі тримає твій погляд свідомість,
Неначе пливу по життю без турботи.

А потім під каву сиділи ми вдома,
Ти мовив про мандри крізь дощ і тумани,
Крізь всі океани, країни відомі...

Я слухала довго про ці твої мандри,
Як хвилі важкі до причалів приходять,
А човен цілує усі океани.

Твої небезпечні бажання й пригоди,
Немов у вині незнайомі букети:
Від них я постійно живу в насолоді.

Мені не забути ці спільні вікенди,
Бо шарм твій лишився як подихи вітру
І досі бринять поетичні куплети.

Я знала людей, що не зовсім привітні,
Та ти усміхнувся, попавши в десятку
І став назавжди сингулярним на світі.

Тепер я дивлюся на обрій завзято,
Де ти розриваєш великі простори
І хочу для тебе лишити дитятко.

Щоб разом утрьох нам дивитись на зорі.

Пані L (Паніель)
24.05.2026

Медики витягли 86-річну жінку зі стану клінічної смерті у Києві

Вперше лікарі приїхали, коли пацієнтці стало зле через різке падіння тиску. Після надання допомоги її самопочуття покращилося, від госпіталізації жінка відмовилася.

Коли бригада прибула на виклик вдруге — жінка втратила свідомість, у неї зник пульс.

О 23:30 лікарі зафіксували клінічну смерть і одразу почали реанімацію. Вже о 23:38 їм вдалося відновити дихання та серцебиття.

Жінку госпіталізували.

Про це повідомили у КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва».
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

АТОМ

Свідомість тисне формулою думки,
Де атом рветься в мисленні хаосу
І схема валить зір, ламає руки.

Немає центру, тільки ззовні осуд,
Що прагне довго свій зв'язати вузол,
Щоб люд спішив так, як на квіти оси.

Хто має вік — нехай поголить вуса.
Усе хитке, без кола та орбіти,
А рух лишиться як умовна думка.

Під шаром тиску виростає бітум,
Та кожна спроба вичерпати сутність
Ламає все уявлення арбітра.

Втрачає атом цілісність по суті,
Дрібніє зміст до гостроти надривів,
Де факт нерівний, майже не присутній.

Межа росте як паростки в малині
І відстань більша в серці, де пустоти,
Ніж та, що є у вимірі години.

Байдужість людства скине всі умови,
Вона не входить в жоден опис схеми,
І атом шириться й надалі мовчки.

Система сиплеться у власне демо.

Мирослав Манюк
26.04.2026

🤯 Військові 14-ї ОМБр залишалися на позиціях без їжі до 17 днів і втрачали свідомість від виснаження, – про це розповіла дружина одного з військових.
Бійці місяцями нібито перебувають без нормального постачання їжі, води та зв’язку, інколи змушені пити дощову воду.
У Міноборони заявили, що ситуацію взято під контроль, а питання забезпечення та ротації намагаються вирішити.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Що я роблю зранку?
Сиджу у дворі, жамкаю листик полину й майже втрачаю свідомість від задоволення!!!
Запаморочливий запах!!!

То ми з сусідкою Оленкою перманентний обмін рослинами продовжуємо, як в селі прийнято!:)
Я їй квіточки?
Вона мені приперачила давно намріяний мною полин!:)
Зранку дивлюся, на хвіртці якийсь пакет висить?:) А то пппппідаруночок від сусідки!:)

Так, я така раптова, рвучка, суперечлива!:)
В моїх квітниках чого тільки не зустрінеш?:)
На кшталт якогось лопуха, що біля колодязя росте!:)
Або лісової шавлії між трояндами?:)

То й що, як їх основна маса населення за будяки вважає?:)
А я такі рослини дуже люблю!!!
Й не тре мене навчати, що мені на моїй території ростити!:)

Про полин?
Його запах взагалі - найкращий з усіх можливих!!!:)
За ним йдуть ялівець, ялини, шавлія! Не декоративна, лісова! Щоб запах з ніг збивав!:)

Посадила вже все!
По холоду!:)
Руки змерзли так, що аж пальці в купку зібрати не можу!?:) Бо їх розтопирило від холоду!:)

Пішла собі далі по обійстю врожаї збирати?:)
Слоїк молока на колодязі від Лідочки-молочниці!:)
Якусь кількість яєць від моїх курочок!:)
Пакет, даруйте, собачих «недопалків»?:) Ну а що вже?:) Такий собі врожай, але є собаки, є й їхні недопалки!:)

Ви там як?
Цілі?

͟П͟р͟и͟б͟и͟р͟а͟є͟м͟о͟ ͟с͟у͟р͟ж͟и͟к͟!͟
• Хіхоньки-хахоньки — навіть це слово запозичене з російської! Українською треба казати смішки та пересмішки.
• Приходити в голову — як це на ногах прийшло до вас в голову? Це калька з російської.
Правильний український варіант — спало на думку.
• Валятися в постелі — це не зовсім помилка, але краще використовувати питоме вилежуватися у постелі.
• Наглядний та наглядно — нема таких слів в українській!
Коректний варіант — наочний.
• Вірно у значенні «правильно» — скільки разів я бачив цю помилку у себе в коментарях і люди продовжують її припускатися.
Вірною може бути тільки кохана людина, а відповідь — правильна або слушна.
• Бувший — ця помилка напевно посідає друге місце після «вірної відповіді». У нашій мові такого слова також немає! Говоримо правильно — колишній.
• Пеленка → пелюшка – саме так правильно українською.
• Бархатний сезон → оксамитовий сезон.
• Бояришник → глід – ось як правильно казати українською.
• Втратити свідомість – мавпування з російської, правильно знепритомніти.
• Вроді → наче, ніби, як.
• Внедряти → впроваджувати.
• Вклад у розробку – Вклад може бути у банк, а в розробку чи розвиток чогось ми робимо внесок.
Розумій & Кажи

ПСИХОЗ

В куті застигла лінія психозу,
А шурхіт кроку множиться відлунням
І тінь лягає на застиглу позу.

Розтягнуті вузли застигли лунко,
Щось плутає занедбану свідомість
І кожен рух звучить в чужому домі,
Немов струна, затиснута в стосунках.

Та серце звикло жити з розрахунком,
Не дати задню в темряві натомість,
Де форми страху — жертви анатомій,
Де простір темряву стискає хутко.

І нова сила віджене загрозу,
Розірве схеми темного відлуння
Й залишить пил між страхом і психозом.

Мирослав Манюк
28.03.2026
#сонет_симетрон